Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 14. Аграрна реформа 1861 року. Розвиток сільського господарства у пореформений період

• Згадайте, які економічні проблеми Російської імперії виявила Східна війна.

• Як ви розумієте значення понять: «реформа», «екстенсивний шлях розвитку»?

• Чи пам’ятаєте ви, що економіка Півдня України мала свою модель розвитку? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які зміни в життя селян привнесла селянська реформа 1861 року. Свої відповіді оформте у вигляді таблиці (позитивні, обтяжливі).

1. Зміст аграрної реформи

До початку 60-х років XIX століття в Російській імперії існувала особиста залежність селян від поміщика. Така ситуація негативно впливала на продуктивність сільського господарства, гальмували розвиток промисловості, торгівлі й товарних відносин на селі. Це призвело до економічного відставання Російської імперії від провідних держав світу, до її поразки у Східній (Кримській) війні. Отже, кріпацтво підривало економічну та військову могутність держави, її міжнародний престиж.

19 лютого 1861 року імператор Олександр II проголосив Маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії. Згідно з ним, селяни отримали особисту свободу і громадянські права: могли розпоряджатися своїм майном, торгувати й займатися промислами, вступати на службу, укладати угоди з приватними особами і державними установами, виступати в суді в цивільних та кримінальних справах, переходити в інші стани, брати шлюб без дозволу поміщика, вступати до навчальних закладів. Їх могли карати лише за вироком суду або зі законним розпорядженням влади.

Карикатура «Селянин на одній нозі», 1861 рік

Поміщик: «Ти чому, мужичок, на одній нозі стоїш?»

Селянин: «Так другу, бач, поставити нікуди: всюди вашої милості землиця»

1. Прокоментуйте діалог.

2. Чому такі карикатури з’явилися?

Отриману відповідно до закону землю селяни повинні були викуповувати. Оскільки більшість із них цього не могла зробити, уряд погасив землевласникам 80 % викупної суми за умови, що селяни сплачуватимуть її державі разом із відсотками. Термін сплати викупних платежів мав тривати до 49 років. До укладення викупної угоди селян переводили у стан тимчасовозобов’язаних. Вони якийсь час змушені були виконувати панщину й сплачувати оброк. У кожній губернії встановили норми землеволодіння для селян. Якщо селянський наділ перевищував норму, його відрізали на користь поміщика. Такі ділянки називали відрізками. Звільнені кріпаки отримали право збиратися на сходи (збори) та утворювати органи сільського самоврядування. Запроваджено посаду мирового посередника, котрий мав урегульовувати суперечки між поміщиками й селянами, нагляд за органами місцевого самоврядування та здійснювати судовий розгляд дрібних справ.

1. Назвіть причини проведення аграрної реформи.
2. Коли і на яких умовах було скасовано кріпосне право?
3. Як аграрна реформа вирішила земельне питання?

Мовою цифр

Розміри викупних платежів, нарахованих на селян українських губерній

Губернії	Сума викупних платежів за 49 років (млн крб)	У скільки разів викуп перевищував ринкову ціну землі
Чернігівська	56,4	4,5
Полтавська	49,4	5,6
Київська	110,0	3,7
Подільська	101,0	2,5
Херсонська	33,2	5,8
Таврійська	3,5	7,4

1. Уявіть, що ви працюєте в статистичному управлінні і вам потрібно проаналізувати дані про розміри викупних платежів селян у XIX столітті. В яких українських губерніях суми викупних платежів були найбільшими, а в яких — найменшими? В яких регіонах земля коштувала найдорожче, а в яких — найдешевше?

2. Модернізація сільського господарства

Реформа мала неоднозначні результати. З одного боку, вона дала селянам особисту свободу, створювала умови для господарської діяльності, з іншого — зберігала поміщицьке землеволодіння. Негативно позначалися на становищі селян викупні платежі. Натомість частина поміщиків-підприємців, отримавши їх, змогли модернізувати свої господарства. Після відміни кріпосного права сільське господарство Наддніпрянщини поступово втягувалося в товарний обіг і перетворювалося на підприємницьке.

Відбулися зміни у формах земельної власності та у взаєминах різних соціальних груп. Зокрема, землю продавали переважно поміщики, котрі не змогли пристосуватися до нових умов господарювання, а її новими власниками ставали купці, містяни, заможні селяни. Розширення приватної земельної власності зумовило використання інтенсивних методів господарювання, здебільшого у великих поміщицьких і деяких господарствах заможних селян. Відбулися зміни у знаряддях праці та способах обробітку землі. У поміщицьких маєтках Півдня України почали використовувати кінні й парові молотарки.

Барвограй ідей

Розгляньте фото. Проаналізуйте, з якою метою була створена зображувана сільськогосподарська техніка. Як вона допомагала селянам у господарстві? Назвіть сучасні машини прототипи своїх попередниць? Дослідіть, яку ще технічні новинки використовували в XIX столітті, зробіть фотоколаж.

Сівалка Ельворті. Єлисаветград (Кропивницький). Остання чверть XIX століття. Світлина.

Віялка XIX ст. Полтавщина. Автор світлини Володимир Білецький

На Правобережжі застосовували для сівби цукрових буряків сівалки. Зросла кількість нової техніки, зокрема жниварок, віялок, соломорізок та інших удосконалених знарядь праці. В багатьох місцевостях застосовували сівозміни, природні та штучні добрива.

Переважну більшість земель займали посіви зернових, особливо експортних культур — пшениці та ячменю. Україна й надалі залишалася в Російській імперії основним експортером пшениці, ячменю. Збільшилися площі під посіви технічних культур: цукрових буряків, тютюну, соняшнику, льону. Зросло виробництво продукції тваринництва: м’яса, молока, тонкорунної вовни. На кінних заводах вирощували породистих коней. Посилилася спеціалізація регіонів: Правобережжя стало зоною вирощування цукрових буряків, Південна Україна — зерна, Лівобережжя — тютюнового виробництва

1. У чому проявлялися неоднозначні результати реформи?
2. До яких позитивних змін на селі призвела реформа?
3. Назвіть напрямки сільськогосподарської діяльності в українських землях.

3. Соціальні зміни на селі

Реформа 1861 року спричинила на селі соціальні зміни. І надалі зберігалося привілейоване становище поміщиків. Частина з них, використавши виплачені їм за селянську землю гроші, модернізувала господарство й накопичувала статки. Інші — через невміння або небажання займатися справами — розорялися, продавали свої господарства тим, у кого для цього були гроші й бажання працювати.

Селяни опинилися в гірших стартових умовах: менше землі, грошей, менше можливостей загалом. Але в їхньому середовищі відбувалися приблизно такі ж процеси, як і серед поміщиків. Найбільш працьовитим і наполегливим вдавалося зміцнити свої господарства. До того ж спостерігалося підвищення добробуту селян, зокрема й колишніх кріпаків. Вони почали купувати землю, краще харчуватися, одягатися, більше селян прагнули отримати елементарну освіту. Проте частина з них з різних причин втрачали землю й переходили у статус наймитів, батраків. Так виокремилися заможні селяни, господарі середнього достатку та бідняки.

Посилився переселенський рух, спричинений демографічним піднесенням, а відтак зростанням чисельності безземельних селян. Переселення було переважно стихійною колонізацією вільних земель Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу. Українці давали свої назви освоєним землям. Зокрема, такі території Північного Казахстану та Південно-Західного Сибіру назвали Сірим Клином, а заселені землі від Байкалу до узбережжя Японського й Охотського морів — Зеленим Клином. Серед переселенців переважали вихідці з Лівобережної та Правобережної України, де умови господарювання були гіршими.

1. До яких соціальних змін на селі призвела реформа 1861 року?
2. На які групи поділилися селяни в пореформений період?
3. Чому й куди активізувався переселенський рух?

PRO історію

Чи знаєте ви ...

що на території Далекого Сходу, в районі річки Амур знаходиться українська етнічна територія, яку називали Новою Україною, Зеленою Україною, Далекосхідною Україною або, найчастіше, Зеленим Клином?

У 1860 році Китай остаточно програв Другу опіумну війну. Тоді ж був підписаний Пекінський трактат, який розширив межі Російської імперії та відокремив Китай від Японського моря. Новими територіями імперії були малонаселені землі з недоторканою природою. Щоб закріпити їх за собою не лише на папері, владі імператора Олександра II потрібно було ці території заселяти та культивувати. Як казали в ті часи: «За воїном йшов орач». Перші українські села засновують вихідці з Полтави на початку 1860-х років в Амурській області: Троїцьке, Середньобільське і Новотроїцьке. Одне за одним на карті з’являлися нові поселення. На березі річки Амур, 31 травня 1858 року командир 13-го Сибірського лінійного батальйону Яків Дяченко заснував військовий пост Хабаровка, який з часом став найбільшим містом Далекого Сходу.

Об’єднайтеся в пари та дослідіть:

1. Чому територію в районі річки Амур назвали Зеленим Клином?
2. Для чого влада Російської імперії здійснювала переселенську політику на Далекий Схід?
3. Що спонукало українців покидати свій рідний край?

У той час, коли... на теренах України

було відмінено кріпосне право, ...

Тоді... у світі

у США розпочалася громадянська війна.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Пригадайте, коли було скасовано кріпацтво та панщина в Галичині. В зошиті накресліть лінію часу та позначте на ній дати. Обчисліть, скільки років пройшло від скасування особистої залежності селян у західноукраїнських землях та заборони кріпацтва в Наддніпрянщині.

Творча майстерня

Назвіть схему. За схемою підготуйте розповідь про селянську реформу 1861 року. Об’єднайтеся в групи. Змоделюйте образ селянина, селянки: заможного, середнього достатку та бідняка (на вибір) за поданою схемою: регіон проживання, освіта, стать, вік, кількість землі, що обробляється, сільськогосподарський реманент.