Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

Розділ 4. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття

Уявіть собі: 1874 рік. Посеред безкрайнього кримського степу, поблизу Керчі, стоїть історик Володимир Антонович, який розпочинає перший в історії України науковий розкоп стародавнього скіфського кургану Куль-Оба. Разом із командою він обережно знімає шар за шаром землю, ретельно записуючи кожне відкриття. Ночі Антонович проводить у наметі біля розкопу, буквально засинаючи над щоденниками. Він був настільки захоплений пошуком істини, що навіть жартував у листах до колег: «Нічого не надихає так, як пил стародавнього світу…».

І ось, серед старовинного каміння з’являється неймовірна золота діадема, що блищить так, ніби її щойно виготовили. Поруч лежать стародавній меч із химерними візерунками та витончені грецькі амфори. Ці знахідки – справжня археологічна сенсація , яка доводить : скіфи були не просто кочівниками , а могутньою і надзвичайно розвиненою цивілізацією на українських землях! Антонович не просто знаходив скарби – він запроваджував нові археологічні стандарти, закладаючи фундамент української археології як науки.

Через кілька місяців він виступив на археологічному з’їзді в Одесі, представивши ці сенсаційні результати, що повністю змінили уявлення науковців про минуле регіону. Цей рік став поворотним не лише в житті самого Антоновича, а й започаткував нову еру у вивченні історії України.

1. Дізнайтеся, хто з видатних українських істориків мав честь називати Володимира Антоновича своїм учителем та наставником.
2. Доведіть чи спростуйте думку. Володимир Антонович став «батьком української археології», перетворивши її з аматорського збирання старожитностей на серйозну наукову дисципліну.
3. За допомогою інтернет-джерел довідайтесь, як життя Володимира Антоновича було тісно переплетене з ключовими історичними подіями другої половини ХІХ століття в Україні. Наведіть 3–4 факти з його біографії, що яскраво показують його участь у цій епосі.

§ 13. Східна (Кримська) війна і Україна

• Згадайте, які наслідки для Криму мали російсько-османські війни другої половини XVIII століття.

• Як ви розумієте значення поняття «козацькі формування»?

• Чи пам’ятаєте ви, що наймасовіше й найтриваліше селянське повстання було на Поділлі? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку складіть опорний конспект «Українці у Східній (Кримській) війні» та з’ясуйте, як війна вплинула на життя українського населення.

1. Українське питання в контексті міжнародних відносин

«Весна народів» спричинила пожвавлення національних рухів бездержавних народів, які час від часу впливали на міжнародні відносини. У середині XIX століття складовою частиною міжнародної політики стало українське питання. Йшлося, зокрема, про прагнення Російської імперії домінувати на українських територіях та спроби інших держав поширити свою присутність у цьому регіоні й зменшити вплив Росії. Тож із черговим загостренням російсько-османських стосунків європейські й османські дипломати надавали українським територіям особливого значення.

У середині XIX століття відбулося суттєве ослаблення Османської держави. Цією ситуацією вирішила скористатися Російська імперія. Вона прагнула витіснити османів із Балканського півострова, встановити контроль над Чорним морем, протоками Босфор і Дарданелли й торговельними шляхами в Середземному морі. Натомість Велика Британія і Франція відстоювали територіальну цілісність Османської імперії, бо це відповідало їхнім економічним інтересам. Вони також не бажали зміцнення позицій Російської імперії в цьому регіоні. Їхнім союзником була також Австрійська імперія, яка виступала проти зростання впливу Росії на Балкани та прагнула знайти ринки збуту для своїх товарів. Її позицію поділяла Пруссія. До антиросійської коаліції приєдналося Сардинське королівство. Султан Абдул-Меджид, за підтримки європейських держав, мріяв повернути придунайські землі, північне узбережжя Чорного моря, Крим.

Приводом до війни стали суперечки між православним і римо-католицьким духовенством щодо права опіки над християнськими святинями в Палестині, підпорядкованій Османській імперії. Її уряд, за підтримки Великої Британії і Франції, відкинув вимогу імператора Миколи І про особливе покровительство над православними підданими султана. Як наслідок — Російська держава розірвала дипломатичні стосунки з Османською імперією, а потім окупувала залежні від султана дунайські князівства — Молдову і Волощину. У відповідь Османська імперія оголосила війну Росії. Так почалася Східна (Кримська) війна, яка тривала упродовж 1853-1856 років.

1. Як у міжнародній політиці другої половини XIX століття розглядалось українське питання?
2. Назвіть причини Східної (Кримської) війни.
3. Що стало приводом до Східної (Кримської) війни?

Відлуння минулого

Зі спогадів Миколи Пирогова про Східну (Кримську) війну

«Я ніколи не забуду мого першого приїзду у Севастополь; це було в пізню осінь 1854 року. Уся дорога від Бахчисарая впродовж 30 верст була загромаджена транспортом поранених, гарматами і фуражем. Дощ лив як з відра; хворі і ампутовані лежали по двоє і по троє на підводах, стогнали і тремтіли від сирості. Мимоволі доводилось замислюватися над майбутньою долею наших хворих... На війні головне не стільки наукова хірургія і мистецтво лікування, скільки ділова і хороша адміністрація... Я першим запровадив сортування поранених на севастопольських перев’язувальних пунктах і знищив цим хаос, що панував там... Вони день і ніч поперемінно бувають у госпіталях, допомагають при перев’язках, бувають на операціях, роздають чай і вино. Присутність жінки, охайно одягненої і співчуваючої, бадьорить плачевну юдоль страждань і бідувань». (За ініціативою Миколи Пирогова в Севастополі вперше в історії медицини на театр воєнних дій були залучені сестри-жалібниці).

Картина художника Іллі Рєпіна «Хірург Микола Пирогов». 1881 рік

Які наслідки війни описує відомий хірург?

Назвіть нововведення Миколи Пирогова в лікуванні поранених.

Чи актуальні ідеї Пирогова сьогодні? Якщо так, то як саме?

2. Військові дії на українських теренах

Війна розпочалась як черговий російсько-османський конфлікт. Однак кілька поспіль поразок османів змусило Велику Британію і Францію втрутитись у військові дії проти Російської імперії. Війська коаліції висадились у Криму біля Євпаторії, а Одеса, Бердянськ та інші міста регіону потерпали від обстрілів із моря. Найбільш кровопролитною битвою стала оборона Севастополя — головної військово-морської бази Криму, яка тривала з вересня 1854 до вересня 1855 року. Союзники штурмували місто, однак не змогли заволодіти ним і перейшли до тривалої облоги.

У військових діях, зокрема і при обороні Севастополя, брали участь сформовані на українських землях бойові частини, яким присвоювали назви тих місцевостей, де вони були створені. Це — Волинський, Житомирський, Кременчуцький, Одеський, Подільський, Полтавський, Чернігівський, Дніпровський, Азовський полки. Для комплектування військ Російська держава активізувала рекрутські набори в Наддніпрянській Україні. Водночас Османська імперія створила загони з козаків колишньої Задунайської Січі, які залишилися проживати на її території після російсько-османської війни. Знову українцям, оскільки вони не мали власної держави, довелося воювати за інтереси інших країн один супроти одного.

Разом з тим, саме на українські території припав основний тягар постачання російської армії боєприпасами, іншим військовим спорядженням, фуражем і продовольством, позаяк вони були найближчим тилом російської армії. З українських губерній на війну мобілізовано багато рекрутів та ополченців, послано погоничів, котрі забезпечували перевезення військових вантажів. Селяни цілодобово перебували в караулах на кордоні. У госпіталях, лазаретах, державних і приватних будинках прикордонних міст та містечок розміщували поранених бійців. Населення збирало кошти на військові потреби.

1. Назвіть союзників Османської імперії у Східній (Кримській) війні.
2. Які українські полки брали участь у бойових діях?
3. Яким чином українці були залучені до війни?

PRO історію

Чи знаєте ви, що...

у жовтні 1853 року Михайло Чайковський домігся утворення регулярного козацького підрозділу в османському війську? Із Константинополя було привезено знамено Запорозької Січі. Підрозділ брав участь у кількох битвах. Султан висловив подяку Михайлові Чайковському (Садик-паші) й навіть присвоїв йому титул «Око, вухо і правиця престолу». Натомість на стороні Російської імперії воювали південноукраїнські козацькі формування — Азовське військо, яке обороняло узбережжя Азовського моря, та Дунайське, котре захищало місто Одесу, забезпечувало зв’язок між військовими частинами на лінії Очаків - Миколаїв, служили в містах Миколаїв і Херсон.

Михайло Чайковський, він же Садик-паша. Малюнок XIX століття

1. У складі армій яких держав воювали українські козацькі формування?

2. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся про історичну постать Михайла Чайковського.

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в пари. Попрацюйте з історичною картою «Українські землі у Східній (Кримській) війні 1853-1856 років» та виконайте завдання 1-6.

1. Дослідіть, на які українські губернії, припав основний тягар постачання російської армії.
2. Простежте дії російських та англо-французьких військ у Криму та на Чорноморському узбережжі.
3. Покажіть міста, які бомбував англо-французький флот.
4. Визначте території, які Російська імперія втратила згідно з умовами Паризького мирного договору.
5. З’ясуйте результати Східної (Кримської) війни для українців.
6. Віднайдіть на карті території Київської козаччини та території руху «Похід у Таврію за волею».

Українські землі у Східній (Кримській) війні 1853-1856 років

3. Результати Східної (Кримської) війни

Наприкінці війни на українських землях розгорілись антиурядові селянські рухи, спричинені тим, що влада затягувала вирішення питання про скасування кріпацтва. Один з них — Київська козаччина. Поштовхом до його появи став імперський маніфест 1855 року про формування державного ополчення. Незабаром він обріс чутками, що всі ополченці стануть козаками і після участі в бойових діях отримають волю. На Київщині селяни складали списки «вільних козаків», відмовлялися відробляти панщину і виконувати розпорядження місцевої адміністрації, створювали виборні органи самоврядування — сільські громади. Згаданий рух набув значного розмаху, що призвело до його придушення. Ліквідувавши Київську козаччину, уряд невдовзі зіткнувся з іншою проблемою. В 1856 році під впливом чергових чуток про надання всім переселенцям до Криму землі та волі розгорнувся ще один масовий рух — «Похід у Таврію за волею». Вступаючи в сутички з поліцейськими та військовими загонами, селяни Катеринославщини і Херсонщини вирушили до Криму. Тільки залучивши значні збройні формування, уряд зумів придушити цей протест. Отже, селянські протестні рухи мали антикріпосницький характер. Перед владою вчергове постало питання про скасування кріпацтва.

Війна завершилася поразкою Російської імперії, яку закріпили умови Паризького мирного договору 1856 року. За ним, султанські володіння, зайняті російськими військами під час війни, передавали Османській імперії. Севастополь, Євпаторія та інші міста, захоплені союзниками, повертали Росії. Гирло Дунаю і Південну Бессарабію передали залежному від султана Молдовському князівству. Російську державу позбавили права мати військовий флот на Чорному морі, прибережні фортеці, арсенали та будувати на узбережжі військові укріплення. Великі держави повинні були відтепер опікуватися християнським населенням Османської імперії.

Промахів у війні припускалися обидві сторони — насамперед тактичних. Але чим далі, тим більше війна ставала позиційною. А в ній вирішальне значення мали насамперед технології, гнучка логістика та здатність мобілізувати ресурси. За всіма цими параметрами величезна, але неповоротка Російська імперія, в якій зберігалося кріпосне право і все трималося на залякуванні, кийках і багнетах, поступалася промислово розвинутим Великій Британії та Франції, що вже завершували індустріальну революцію. Поразка Росії насправді була лише справою часу. Кримська війна виявила відсталість Російської імперії від передових країн Заходу, яка проявилася в усьому: постачання війська і комунікації були менш якісними, ніж у західних європейців, незважаючи на те, що вони перебували за тисячі кілометрів від своїх баз; російське командування не завжди діяло ефективно, а солдатам, хоча вони й були хоробрими, бракувало технічних знань. Результати війни засвідчили наростання незадоволення навіть серед частини правлячих кіл і зумовили необхідність проведення в Російській імперії ліберальних реформ, що цілком усвідомлював, вступаючи на трон, новий імператор Олександр II.

1. Назвіть причину і привід селянських рухів — Київської козаччини» і «Походу у Таврію за волею».
2. Які територіальні зміни визначив Паризький договір?
3. Що спонукало російську владу до проведення реформ?

У той час, коли... на теренах України

розгорнувся селянський рух «Похід у Таврію за волею», ...

Тоді... у світі

в Канаді столицею було проголошене місто Квебек.

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, що зображено на ілюстрації, розміщеній на лінії часу. Як ця ілюстрація пов’язана з датами, розміщеними на лінії часу? Свою відповідь обґрунтуйте.

Творча майстерня

Проаналізуйте схему. Визначте, які події вона відображає. Підготуйте історичну довідку про Східну (Кримську) війну за алгоритмом: воюючі сторони, хронологічні межі, причини для кожної зі сторін, привід, наслідки, уроки.