Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 11. Розвиток образотворчого мистецтва

• Згадайте, як ідеї Просвітництва вплинули на розвиток європейської культури.

• Як ви розумієте значення поняття «мистецтво»?

• Чи пам’ятаєте ви, що XVIII століття було періодом розквіту українського бароко? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, яке спрямування мало мистецтво: церковне чи світське. Доберіть аргументи на користь обох позицій та узагальніть своє дослідження висновком.

1. Архітектура

З кінця XVIII століття забудова населених пунктів зазнала суттєвих змін. За російським законодавством, у повітових і губернських містах тепер обов’язково будували адміністративний центр, де розміщували урядові установи. В українській архітектурі початку XIX століття був поширений стиль класицизму. Він надавав будівлям особливої урочистості. Його канони передбачали усталення певних вимог до міської забудови: квадратна площа в центрі міста, від якої йшли прямі вулиці, поділяючи місто на квадрати та прямокутники. Тут розташовували державні установи, приватні будинки, промислові і торговельні палати, навчальні заклади. Нова міська архітектура враховувала й особливості місцевості. В Західній Україні з традиційною міською забудовою, поряд зі збереженням історичного ядра міста, зводили споруди в стилі класицизму як у середмісті, так і за межами старого міста.

Класицизм — це панівний архітектурний стиль у XVII — на початку XIX століття, що орієнтувався на зразки античного мистецтва (Давньої Греції та Риму), прагнучи до чіткості, логічності, симетрії та гармонії.

Класицизм справив значний вплив на архітектурне обличчя Києва. Завдяки роботам Вікентія Беретті у цьому стилі були зведені головні будівлі Київського університету та Інституту шляхетних дівчат. Водночас, архітектор Андрій Меленський подарував місту такі важливі споруди, як театр, церкви Миколи Доброго та Миколи на Аскольдовій могилі, а також колону на честь відновлення магдебурзького права. Ці монументальні споруди стали визначальними символами міського планування тієї епохи.

Київський університет. Вікентій Беретті

Інститут шляхетних дівчат. Київ. Вікентій Беретті

Будови архітектора Андрія Меленського в Києві: зліва направо: церква Миколи Доброго, колона на честь відновлення магдебурзького права, церква Миколи на Аскольдовій могилі

Зразками класицизму в Одесі є: міський театр (архітектор Тома де Томон) та єдиний архітектурний ансамбль, створений Франческо Боффо. До цього ансамблю входять: Воронцовський палац, Потьомкінські сходи, будинок Старої біржі. В архітектурі Львова класицизм представлений ратушею на площі Ринок, що вирізняється високою вежею та годинником.

Перший київський театр. Андрій Меленський. Малюнок

Воронцовський палац в Одесі. Франческо Боффо

Театр в Одесі. Тома де Томон

Потьомкінські сходи в Одесі. Франческо Боффо

Будинок Старої біржі в Одесі. Франческо Боффо

Ратуша на площі Ринок у Львові

Загальноєвропейські мистецькі тенденції призвели до поширення в Україні палацово-паркових ансамблів і декоративно-пейзажних парків. Ці величні ансамблі були втіленням гармонійного поєднання архітектури, мистецтва та природного ландшафту. Серед найкращих зразків на Чернігівщині виділяються маєтки: Тарновських у Качанівці та Григорія Галагана в Сокиринцях. У декоративно-пейзажних парках, натхнених ідеями романтизму, створювали штучні водоспади, гроти, ставки, висаджували екзотичні дерева та облаштовували оранжереї. Найвідомішими в Україні зразками таких романтичних парків є «Софіївка» в Умані (заснована Станіславом Щенсним Потоцьким) і «Олександрія» в Білій Церкві (закладена Францішеком Ксаверієм Браницьким).

Садиба Григорія Галагана в Сокиринцях. Світлина

Картина Василя Штернберга «Садиба Григорія Тарновського в Качанівці». 1837 рік

Парк «Софіївка» в Умані. Світлина

Парк «Олександрія» в Білій Церкві. Світлина

1. Які особливості класицизму в українській архітектурі початку XIX століття?
2. Назвіть архітектурні пам’ятки України у стилі класицизму.
3. Яким чином ідеї романтизму вплинули на ландшафтну архітектуру в Україні?

Барвограй ідей

Попрацюйте самостійно. Здійсніть науковий та художній опис однієї з архітектурних пам’яток у параграфі (на вибір), дотримуючись такого алгоритму: назва пам’ятки, місце розташування, автор, основні архітектурні ознаки, призначення, унікальність споруди, загальне враження.

PRO історію

Чи знаєте ви, що...

найвизначнішим українським архітектурним ансамблем доби Класицизму став центральний міський майдан Полтави? Він називався Круглий (за формою) або Олександрівський (за ім’ям правлячого імператора). Нині це Кругла площа в центрі Полтави. Майдан був створений упродовж 1803-1840 років. Унікальність цього ансамблю полягає у вдалому поєднанні типових («зразкових») проєктів, загально використовуваних у всій імперії, з особливостями місцевого ландшафту і природи. Автором проєкту майдану був архітектор Михайло Амвросимов. Цей майдан став не лише архітектурною перлиною, а й важливим громадським центром Полтави, відображаючи містобудівні тенденції свого часу.

Гравюра Кузьми Чеського «Вигляд Олександрівського майдану в Полтаві». 1809 рік

1. Яку роль, на вашу думку, відігравав Круглий (Олександрівський) майдан у повсякденному житті полтавців?
2. Як врахування місцевого ландшафту та природи при створенні Круглого (Олександрівського) майдану в Полтаві відображає розуміння взаємодії людини та довкілля в той час?
3. Розгляньте ілюстрацію. Висловте припущення, що розташовано в центрі площі. Перевірте правильність припущення за допомогою інтернет-ресурсів.

Її шлях — її сила

Олександра Браницька

(1754-1838)

Олександра Браницька (Енгельгардт) — племінниця князя Григорія Потьомкіна, улюблена фрейліна Катерини II, дружина коронного гетьмана Францішека Ксаверія Браницького. Але водночас — це вольова та цілеспрямована жінка, завдяки якій на північно-західній околиці міста Біла Церква в 1793 році було засновано декоративно-пейзажний парк «Олександрія». На це Олександру Браницьку надихнули подорожі Європою. Для втілення в життя своїх задумів вона запросила найкращих європейських архітекторів, садівників та інженерів. Вони вдало поєднали природний ландшафт й архітектурне оформлення. Містки, колонади, скульптури, фонтани, водоспади разом з галявинами, дібровою, ставками та річкою Рось утворили неперевершений парковий ансамбль.

1. Які принципи взаємодії з природою були застосовані при створенні парку «Олександрія», що дозволили зберегти природну красу і водночас створити унікальний парковий ансамбль?

2. Які організаційні рішення Олександри Браницької дозволили ефективно використати людські і природні ресурси для створення довговічного та естетично цінного паркового ансамблю?

2. Живопис і скульптура

Творці образотворчого мистецтва тієї доби працювали в різних жанрах, але головне місце займав портретний живопис, оскільки художники зосереджувалися на відображенні внутрішнього світу особистості. Серії портретів створили художники Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський. Значний внесок у розвиток образотворчого мистецтва здійснили Василь Тропінін (автор портрета ймовірно Устима Кармалюка (див. с. 22), картини «Дівчина з Поділля»), Іван Сошенко («Продаж сіна на Дніпрі»), Василь Штернберг («Садиба Григорія Тарновського в Качанівці») (див. с. 84).

Картина Василя Тропініна «Дівчина з Поділля»

Картина Івана Сошенка «Продаж сіна на Дніпрі»

Картина Тараса Шевченка «Катерина»

Творчість Тараса Шевченка стала одним із найважливіших досягнень українського мистецтва в першій половині XIX століття. Він створив понад 130 портретів і є автором серії «Мальовнича Україна». Ця серія визначна тим, що представляє собою перші в українській графіці офорти — особливий вид гравюри на металі, де зображення отримують шляхом травлення кислотами. Така діяльність Шевченка не лише збагатила український живопис, але й започаткувала новий напрямок у національній графіці.

«Дари в Чигирині». Офорт із серії «Живописна Україна». Тарас Шевченко. 1844 рік

«Смерть Богдана Хмельницького». Офорт із серії «Живописна Україна». Тарас Шевченко. 1843 рік

Монументальна скульптура відігравала помітну роль у мистецтві класицизму. Завдяки встановленню пам’ятників на площах, мистецтво скульптури набуло громадського значення. Яскравим представником епохи був Іван Мартос, автор пам’ятника Арману де Рішельє в Одесі, який став символом міста. У Києві, на честь хрещення Русі, у канонах класицизму було створено пам’ятник князеві Володимиру спільними зусиллями скульпторів Василя Демут-Малиновського, Петра Клодта та архітектора Костянтина Тона. Це мистецтво слугувало для вшанування важливих історичних постатей та утвердження національної пам’яті.

Видубицький монастир. Офорт із серії «Мальовнича Україна». Тарас Шевченко. 1844 рік

Пам’ятник Арману де Рішельє в Одесі. Іван Мартос. 1828 рік

Пам’ятник князеві Володимиру в Києві. 1850-1853 роки

1. Назвіть українських живописців та їхні твори.
2. Який внесок Тараса Шевченка у розвиток українського живопису та графіки?
3. Яке суспільне значення мала монументальна скульптура класицизму?

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах і заповніть у зошитах таблицю «Українське мистецтво першої половини XIX століття». Результати роботи узагальніть висновком.

Галузь культури	Персони української культури	Твори мистецтва
Архітектура
Скульптура

3. Прикладне мистецтво

Продовжувало розвиватись у той час і декоративно-ужиткове мистецтво. «Декоративне» означало «прикрашати», а «ужиткове» вказувало, що речі мають, окрім естетичного, практичне застосування. Головне призначення творів декоративно-ужиткового мистецтва — одягу, декоративних тканин, килимів, меблів, художнього скла, фарфору, фаянсу, ювелірних та інших художніх виробів — зробити гарним речове середовище людини, її побут. Таким чином, воно гармонійно поєднувало красу та користь у повсякденному житті.

Декоративне мистецтво в Україні розвивалося за двома основними напрямками: як домашнє художнє ремесло та як організовані художні промисли. Попри це, перехід економіки від мануфактурного виробництва до капіталістичної фабрики спричинив помітне зменшення ролі домашніх промислів, які традиційно базувалися на рукоділлі. Цей економічний зсув ставив під загрозу унікальні техніки та самобутність народного мистецтва.

Із-поміж видів декоративно-ужиткового мистецтва особливого розвитку в XIX столітті набули ті традиційні види, що зародилися раніше: килимарство, художня обробка металу, кераміка, витинанка. Вони призначалися для оздоблення житла. Поширеними видами декоративно-ужиткового мистецтва стали вишивка, деревообробний промисел, гончарство, розпис. Залежно від регіону України ці твори вирізнялися технікою виробу, кольором, узорами. Саме ця регіональна різноманітність забезпечила багатство та унікальність українського прикладного мистецтва.

1. Яке призначення творів декоративно-ужиткового мистецтва?
2. Назвіть два напрямки розвитку декоративного мистецтва України.
3. Які види декоративно-ужиткового мистецтва набули розвитку в XIX столітті?

Творча майстерня

Українська вишивка — це більше, ніж просто декор. Це мова без слів, якою наші пращури розповідали про свої вірування, мрії, почуття. Кожен хрестик, кожна ниточка несе в собі глибокий сенс і частинку традицій, що формувалися століттями. На «Вишиваній карті України» ви побачите, як різняться візерунки від Полісся до Карпат, від Слобожанщини до Поділля. Ці відмінності відображають багатство і різноманітність української культури, показуючи, наскільки унікальним є кожен регіон. Водночас, вони всі разом створюють єдиний, неповторний образ нашої Батьківщини.

Попрацюйте в мінігрупах. Розгляньте картосхему та виконайте завдання 1-4.

1. Дізнайтесь, який орнамент характерний для вашого регіону.

2. Проаналізуйте, які відмінності простежуються між вишиванками різних регіонів України, представлених на карті. Чим можна пояснити ці відмінності?

3. Як традиційні орнаменти використовуються в сучасному українському одязі, мистецтві, дизайні?

4. Підготуйте проєкт «Вишиванка — код нації» за алгоритмом: 1) оберіть один конкретний регіон України; 2) дослідіть, яка кольорова гама, види орнаментів і техніка вишивки переважали в цьому регіоні; 3) визначте, як вишивка відображає менталітет та світогляд українців; 4) створіть кінцевий продукт — ескіз сучасного одягу, аксесуару, артоб’єкт з використанням елементів регіональної вишивки; 5) обговоріть у класі, чи змінилося сприйняття вишивки і вишиванки з давніх часів до сьогодення.