Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

§ 10. Література. Театральне й музичне мистецтво

• Згадайте, хто досліджував український фольклор на початку XIX століття.

• Як ви розумієте значення поняття «історичний роман»?

• Чи пам’ятаєте ви, що поема «Енеїда» Івана Котляревського стала «першою ластівкою» українського національного відродження? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, як фольклор вплинув на розвиток української літератури, музики й театру. На основі опрацьованого матеріалу створіть інфографіку, що наочно ілюструє вплив фольклору на літературу, музику, театр.

1. Основоположники нової української літератури

Формування нової української мови і літератури відбувалося під впливом усної народної творчості, ідей романтизму, а також економічних і політичних зрушень в українському суспільстві. Завдяки створенню поеми «Енеїда» зачинателем сучасної української літератури став Іван Котляревський, а от перші прозові твори сучасною йому українською мовою написав Григорій Квітка-Основ’яненко. Пройняті українською духовністю, містикою і гумором, твори, як-от «Маруся», «Конотопська відьма» та «Сватання на Гончарівці», принесли Григорію Квітці-Основ’яненку невмирущу славу «батька української прози».

Романтизм — це мистецький та ідейний напрямок наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття, коли головними стали сильні почуття, емоції, внутрішній світ людини, свобода та індивідуальність, інтерес до минулого й народних традицій.

Тарас Шевченко, як великий українець і відданий син свого народу, надав українській мові нового звучання у своїх творах. Він використовував переважно розмовну українську мову, зрідка додаючи до неї елементи церковнослов’янської лексики. Як результат, мова Шевченка стала природною і милозвучною, змогла повноцінно виразити почуття, надії та прагнення українців, сформувавши основу для сучасної української мови. Твори «Причинна», «Катерина», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Гамалія» написані в дусі романтизму. Національно-визвольними мотивами пройняті поеми «Сон», «Кавказ». Спочатку твори Тараса Шевченка переказували з уст в уста або переписували від руки, а в 1840 році вийшла друком його перша збірка «Кобзар».

Євген Гребінка. Портрет

Поруч із Шевченком розквітнув талант українських байкарів: Євгена Гребінки та Петра Гулака-Артемовського. У 1840-х роках XIX століття, окрім кількох історичних повістей, був виданий перший україномовний історичний роман — «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Відомий письменник Микола Гоголь писав свої твори російською мовою. Але він надзвичайно майстерно відтворив у них колорит українського суспільства тієї доби та створив поетичний образ України. Його твори, зокрема «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» та «Тарас Бульба», стали унікальним явищем в українській літературі.

Обкладинка книги «Чорна рада» Пантелеймона Куліша

1. Дізнайтесь, яким подіям присвячений перший історичний роман.

2. Якби ви були художником / художницею, кого або що ви зобразили б на обкладинці цієї книги?

1. Кого і чому називають «зачинателем української літератури» та «батьком української прози»?
2. Який внесок Тараса Шевченка у формування сучасної української мови?
3. Наведіть факти, які доводять багатогранність української літератури в 1840-х роках XIX століття.

Життєтека

Тарас Шевченко

(1814-1861)

Ім’я (повне). Тарас Григорович Шевченко.

Народження. Народився в 1814 році в селі Моринці на Черкащині.

Походження. Батько Григорій і мати Катерина були кріпаками. Батьки рано померли від важкої праці. Спочатку наймитував, згодом став слугою пана Павла Енгельгардта. Удень працював, а ночами потайки малював.

Освіта. Грамоти та читанню навчився в місцевого дяка. Малярству вчився спочатку у дяків, а згодом у Петербурзі в живописця Василя Ширяева.

Особистість та українське національне відродження. Переїзд Павла Енгельгардта до Петербурга докорінно змінив життя Тараса Шевченка. Тут завдяки новим друзям він став вільним, здобув диплом художника в Академії мистецтв та видав у 1840 році збірку поезій «Кобзар». В Україну повернувся уже відомим художником і поетом. Молодь ставилася до нього з благоговінням і навіть побожністю, з ним шукали знайомства, його усюди запрошували. В 1846 році Тарас Шевченко відвідував засідання Кирило-Мефодіївського товариства, де відразу відчув себе «своїм». Поеми «Кавказ», «Сон» та інші, як і програмні документи братства, засуджували соціальне й національне гноблення. Коли почались арешти кирило-мефодіївців, під час обшуку в Тараса Шевченка вилучили рукописну збірку поезій, переважно антимонархічного змісту. Поета віддали в солдати в Оренбурзький корпус на десять років із особистою забороною царя писати і малювати. Заслання підірвало здоров’я Тараса Шевченка: помер він 47-річним. Поховали митця в Петербурзі, згодом прах перевезли до Канева.

1. Усно сформулюйте результати діяльності Тараса Шевченка.

2. Проаналізуйте, як шлях Тараса Шевченка від кріпака, який самотужки навчався, до визнаного митця та його незламна творчість, попри заборони, демонструють його жагу до знань, творче самовираження та внесок у формування української національної культури.

3. Який з віршів Тараса Шевченка ваш улюблений? Чому?

Життєтека

Петро Гулак-Артемовський

(1790-1865)

Ім’я (повне). Петро Петрович Гулак-Артемовський.

Народження. Народився в містечку Городище Київської губернії (нині — Черкаської обл.).

Походження. Народився в сім’ї священника.

Освіта. Києво-Могилянська академія. З 1817 року був вільним слухачем Харківського університету, але вже через рік став у ньому викладачем польської мови, російської історії і географії.

Особистість та творчість. Активну літературну діяльність розпочав у Харкові. Друкувався в «Українському віснику» — першому в Україні щомісячному журналі, що виходив за редакцією Ізмаїла Срезневського переважно російською мовою. Автор першої української віршованої байки «Пан та Собака». Згодом написав байки «Тюхтій та Чванько», «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» та інші, ґрунтовані на українському фольклорі. Свої твори байкар називав «казками», «побрехеньками», «приказками». Написав кілька поезій у дусі народних пісень. Здійснив переспіви текстів Горація, Міцкевича, Гете у формі романтичних балад. Був переконаний, що українська мова надає цим творам благородності, піднесеності, чутливості. Один із засновників «Українського журналу» при Харківському університеті. Був обраний членом науково-літературних товариств у Москві й Варшаві.

1. Усно сформулюйте результати діяльності Петра Гулака-Артемовського.

2. Як біографія Петра Гулака-Артемовського свідчить про ініціативність, прагнення до знань та здатність до саморозвитку навіть за обмежених можливостей?

3. Чи згідні ви з твердженням, що Петро Гулак-Артемовський був своєрідним «культурним мостом» між українською і світовою літературою? Відповідь обґрунтуйте.

2. Становлення професійного й аматорського театру

На початку XIX століття в Україні розпочалося становлення професійного театру. Головними осередками театрального життя стали Харків та Полтава. У Харкові першу професійну українську трупу сформував Григорій Квітка-Основ’яненко, який був директором і режисером місцевого театру. Водночас у Полтаві засновником театру виступив Іван Котляревський. Репертуар цих театрів включав вистави як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. Особливо популярними були п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського, «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка.

Перша половина XIX століття в історії українського театру ознаменувалася творчістю видатних акторів — Михайла Щепкіна та Карпа Соленика. Михайла Щепкіна було викуплено з кріпацтва за сприяння полтавців та Івана Котляревського. Актор успішно виступав у театрах Харкова, Полтави, Києва, а пізніше продовжив кар’єру в Москві. Театральна діяльність Карпа Соленика була тісно пов’язана з Києвом, Полтавою, Одесою, але найтриваліший період він очолював театральну трупу в Харкові. Обидва митці зуміли створити незабутні театральні образи українців.

Чільне місце в театральному житті займав аматорський (непрофесійний) театр, переважно кріпосний (з акторами-кріпаками). Серед аматорських труп найбільше прославилися театри українських поміщиків: Дмитра Трощинського в селі Кибинці на Полтавщині, Дмитра Гавриленка в селі Озерки на Полтавщині, Григорія Тарновського в селі Качанівка на Чернігівщині. Мали свої кріпосні театри деякі польські вельможі у Правобережній Україні. На західноукраїнських землях перші аматорські театральні осередки з’явилися безпосередньо перед революційними подіями 1848-1849 років у таких містах, як Коломия, Тернопіль і Перемишль. Вони ставили твори Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, а також п’єси місцевих авторів, зокрема Миколи Устияновича та Степана Петрушевича.

1. Які діячі стояли біля витоків українського професійного театру? Які п'єси користувались особливою популярністю серед глядачів?
2. Яке значення мала творчість Михайла Щепкіна та Карпа Соленика для становлення українського професійного театру?
3. Які форми організації мав український театр у першій половині XIX століття?

Життєтека

Іван Котляревський

(1769-1838)

Ім’я (повне). Іван Петрович Котляревський.

Народження. Народився в місті Полтаві.

Походження. Батько, дрібний дворянин, служив канцеляристом у магістраті. Дитячі та юнацькі роки минули в Полтаві, де ще були свіжими спогади про її козацьке минуле.

Освіта. Початкову освіту здобув, імовірно, в місцевій парафіяльній школі. Згодом навчався в Полтавській духовній семінарії, однак духовна кар’єра його не приваблювала.

Особистість та суспільно-політичне і творче життя. Іван Котляревський першим використав розмовну українську мову, написавши нею сатиричну поему «Енеїда». Цю поему історик літератури Сергій Єфремов назвав «першою ластівкою українського національного відродження». Іван Котляревський перебував на військовій службі, зокрема брав участь у російсько-османській війні 1806-1812 років, де відзначився хоробрістю при взятті фортець Бендери та Ізмаїл і при виконанні дипломатичних доручень. Під час франко-російської війни в 1812 році сформував український козацький полк. Вийшовши у відставку, влаштувався наглядачем у Будинку для дітей збіднілих дворян, котрий з часом став одним із кращих навчально-виховних закладів. Згодом очолив Полтавський вільний театр, у якому 1819 року поставили його п’єсу «Наталка Полтавка», згодом — «Москаль-чарівник» — перші українською мовою і з народної тематики. Викупив з кріпацтва талановитого актора Михайла Щепкіна. Був учасником масонської ложі «Любов до істини» й таємного Малоросійського товариства, почесним членом «Вільного товариства любителів російської словесності». Брав участь у роботі «богоугодних» закладів — притулків для незаможних, старих і немічних людей.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Івана Котляревського: «Енеїда», театр, громадський діяч, військовий, благодійність.

2. Наведіть факти з біографії Івана Котляревського, що свідчать про його активну життєву позицію.

3. Чи згідні ви з твердженням, що Іван Котляревський — «архітектор українського національного відродження»? Свою відповідь аргументуйте.

Життєтека

Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778-1843)

Ім’я (повне). Григорій Федорович Квітка. За назвою родинного маєтку взяв псевдонім Основ’яненко.

Народження. Народився у слободі Основа (нині — в межах міста Харкова).

Походження. Зі старшинсько-козацької родини. Батько — колезький радник, завдяки чому набув дворянство.

Освіта. Навчався вдома, а потім — у Курязькій монастирській школі. Родинне виховання сформувало в малого Григорія повагу до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. З дитинства брав участь у виставах аматорського театру. Другом сім’ї був Григорій Сковорода, твори якого хлопчик вивчав напам’ять.

Особистість та суспільне і творче життя. Ініціював створення в місті Харкові Благодійного товариства, Інституту шляхетних дівчат, Харківської губернської бібліотеки і Харківського професійного театру. В 1812 році став його директором. Свої перші твори друкував у журналі «Український вісник», який редагував у 1816-1817 роках. Його кращі повісті «Конотопська відьма», «Сердешна Оксана», «Маруся» та комедійні п’єси «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» донині з успіхом ставлять у театрах. Григорія Квітку-Основ’яненка шанобливо називають «батьком української прози».

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Григорія Квітки-Основ’яненка: театр, драматургія, проза, громадська діяльність.

2. Які факти з біографії Григорія Квітки-Основ’яненка свідчать про важливість самоосвіти та навчання впродовж життя?

3. Назвіть основні ініціативи Григорія Квітки-Основ'яненка у громадському та культурному житті Харкова. Яке значення вони мали для розвитку міста та української культури?

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах. Підготуйте довідку про українське театральне мистецтво в першій половині XIX століття за алгоритмом: центри театрального життя, професійний і аматорський театри, репертуар, видатні актори.

3. Розвиток музичного мистецтва

На музичне мистецтво значний вплив мали культурні традиції минулого, які ретельно зберігали кобзарі, бандуристи та лірники. До найвідоміших майстрів належали Остап Вересай, Іван Крижовський та Андрій Шут. У своїх піснях, легендах і думах вони оспівували як повсякденне життя українців, так і героїчне минуле народу, включаючи його боротьбу за національне та соціальне визволення. Таким чином, кобзарство стало важливим джерелом історичної пам’яті та національної ідентичності українців у цей період.

Поширенню музичної грамоти сприяли музичні курси, які діяли при університетах, гімназіях, ліцеях. У XIX столітті розпочалося становлення і розвиток української симфонічної музики. Виникли перші музичні товариства: Філармонічне товариство в Одесі, Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві, що проводили оркестрові концерти. Набував розвитку хоровий спів. Хори виконували зазвичай церковну музику, однак у їхньому репертуарі були і народні пісні. Ця практика сприяла популяризації національних музичних традицій серед широких верств населення.

Музична діяльність зосереджувалася переважно у Львові, Києві, Харкові та Одесі. Найвизначнішим українським композитором цього періоду був Йосип Витвицький. Він відомий своїм музичним твором «Україна» та варіаціями на тему народної пісні «Зібралися всі бурлаки». Творчість композитора чеського походження Алоїза Єдлічки ґрунтувалася на збиранні й обробці українських народних пісень, які згодом увійшли до його збірки «100 малоросійських народних пісень», а також належав йому авторський твір — фантазія «Спогади про Полтаву». Свій внесок зробили також Ілля та Андрій Лизогуби, які створювали музику для фортепіано й віолончелі на основі народних пісенних сюжетів.

1. Хто дбайливо оберігав культурні традиції української минувшини?
2. Як відбувалося становлення української професійної музики?
3. Чим уславилися Йосип Витвицький, Алоїз Єдлічка, брати Лизогуби?

На лінії часу

Запам’ятайте дату і подію, пов’язану з нею. Чому ця подія стала знаковою для української літератури і українського національного відродження? Назвіть ще 2-3 важливі події з історії української літератури та національного відродження, які, на вашу думку, варто додати на лінію часу.

У той час, коли... на теренах України

були видані перші друковані примірники «Кобзаря» Тараса Шевченка, ...

Тоді... у світі

у Великій Британії з ініціативи Роуленда Хілла впроваджені перші поштові марки із зображенням профілю королеви Вікторії.

Творча майстерня

Об’єднайтеся в в мінігрупи та виконайте завдання 1-2.

1. Дізнайтеся, що пов’язує музичний інструмент, зображений у схемі, з Тарасом Шевченком.

2. Користуючись схемою, охарактеризуйте спільне та відмінне в розвитку літератури, музики, театру першої половини XIX століття.

3. Створіть інтерактивну папку (лепбук) «Культурний простір XIX століття», де кожна «кишенька» або «віконце» буде присвячено окремій галузі мистецтва: літературі, театру, музиці. Усередині розмістіть ключові дати, імена видатних діячів, назви творів та короткі характеристики їхнього внеску. Результатами роботи поділіться у класі.