Історія України. Повторне видання. 9 клас. Хлібовська (2026)

Розділ 3. Повсякденне життя та культура України кінця ХVIII — першої половини XIX століття

Уявіть собі: лютий 1847 року, Тарас Шевченко отримує роботу своєї мрії! Колишній кріпак, який уже здобув славу поета й художника, видав славнозвісний «Кобзар», тепер офіційно зарахований учителем малювання у престижному Київському університеті Святого Володимира. Ця посада була не просто роботою, адже ще в 1846 році, роблячи замальовки університетських будівель, Шевченко писав: «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету, дуже добре було б…». Митця вабило те, що в Київському університеті навчалися й викладали провідні українські науковці та культурні діячі, а їхні погляди формували основи всього національного руху.

Але вже за кілька тижнів життя Тараса Шевченка трагічно змінилося на довгі роки неволі. Вже у квітні його арештували за ймовірну участь у таємному Кирило-Мефодіївському братстві, де, до слова, більшість учасників були саме студентами та викладачами цього ж університету. Цей трагічний епізод демонструє не лише особисту долю Шевченка, а й увесь драматизм боротьби за українське відродження. Саме тому Київському університету в 1939 році присвоєно ім’я Тараса Григоровича Шевченка – це найвищий символ визнання його незламного духу і колосального внеску в долю України.

1. Дізнайтеся, коли було відкрито Київський університет і коли було опубліковано «Кобзар».
2. Поміркуйте. Чому «Кобзар» Тараса Шевченка часто називають «Біблією українського народу» та його наймогутнішим голосом, який сформував націю?
3. За допомогою інтернет-джерел довідайтесь, яку унікальну історію приховує монументальний вітраж Алли Горської «Шевченко. Мати», створений у Київському університеті в 1964 році, та чому цей визначний твір мистецтва був відразу знищений.

§ 9. Умови розвитку культури. Освіта. Поступ науки

• Згадайте етапи українського національного відродження та їх особливості.

• Як ви розумієте значення поняття «становий характер освіти»?

• Чи пам’ятаєте ви, що розвиток української науки у XVIII столітті пов’язаний з Києво-Могилянською академією? Що вам про це відомо?

Упродовж уроку з’ясуйте, які чинники сприяли розвитку української культури, а які — його стримували. Складіть карту пам’яті «Фактори розвитку української культури».

1. Умови розвитку культури

Наприкінці XVIII — у першій половині XIX століття на розвиток української культури впливало кілька чинників. Головною проблемою була відсутність власної української держави та агресивна імперська політика сусідів, спрямована на асиміляцію українців. У Наддніпрянській Україні це була русифікація, а на західних землях — полонізація (в Галичині), румунізація (на Буковині) та мадяризація (на Закарпатті). Водночас, із поширенням капіталістичних відносин та початком індустріальної революції зросла потреба у кваліфікованих кадрах для різних галузей виробництва. Тому держава, а також підприємці й землевласники почали інвестувати в розвиток початкової та професійної освіти. Модернізація економіки потребувала все більше кваліфікованих фахівців. Це стало причиною відкриття нових університетів та інститутів, де готували спеціалістів різних професій, що значно збільшило кількість студентів.

Ключовою рушійною силою культурного розвитку стало українське національне відродження. На хвилі патріотизму зріс глибокий інтерес до історії козаччини, що безпосередньо призвело до формування української національної ідеї. Окремі представники української еліти почали усвідомлювати, що українці — окремий народ із власною історією, своїми політичними, економічними, соціальними та культурними запитами, власним поглядом на майбутнє України. Ці нові риси найповніше відобразилися в літературних та історичних творах.

Водночас, українське суспільство ніколи не було однорідним: воно складалося з представників багатьох різних народів. Отже, українська культура розвивалася, спираючись як на власні традиції (основний внесок робив український народ), так і завдяки культурним досягненням тих численних етносів, які жили на українських землях. Саме ця етнічна різноманітність (поліетнічність) зробила українську культуру багатою та унікальною.

1. Як політичні обмеження та економічні потреби впливали на розвиток української культури?
2. Яким чином українське національне відродження сприяло розвитку культури?
3. Що стало причиною унікальності та багатства української культури?

2. Освіта

Освітня система в Російській імперії все ще залишалася становою. Те, чи могла людина отримати освіту, залежало від її соціального походження. Наприклад, селяни-кріпаки не мали доступу до середньої та вищої освіти. Початкові знання давали двокласні церковнопарафіяльні школи з російською мовою викладання, а також повітові училища, які відкривали в центрах повітів. Середню осіту надавали гімназії. Для підготовки фахівців у різних сферах створювали спеціальні заклади, як-от ремісничі, землемірні, штурманські училища та фельдшерські школи. Окрім державних, діяли приватні школи і пансіони, що готували дітей дворян до вступу у вищі навчальні заклади. Для жінок освіти на державному рівні не було. Загалом, стан освіти не можна назвати задовільним. Показниками її розвитку були недостатнє фінансування, брак учителів, підручників, шкіл і шкільного обладнання. Відтак значна частина населення й надалі залишалася неграмотною.

В освітніх установах, що діяли на західноукраїнських землях, головними мовами викладання були німецька, польська, угорська та румунська. Однак, у сільських парафіяльних школах навчання все ж таки велося українською мовою. В середині XIX століття в Галичині і на Закарпатті були створені «недільні школи» для дорослих, в яких навчали грамоти, а також викладали математику, географію. Середню освіту учні здобували у гімназіях. Перша така гімназія була заснована саме у Львові. Загалом на території Галичини діяло вісім гімназій, на Закарпатті їх було дев’ять, а на Буковині — лише одна. Незважаючи на постійні утиски української мови, її позиції в освітній системі на західноукраїнських землях все ж таки були дещо міцнішими, ніж у Наддніпрянській Україні.

Перша половина XIX століття стала часом розвитку вищої освіти в Україні. З 1784 року тут уже діяв Йосифінський університет у Львові. Проте в 1805 році влада перетворила його на звичайний ліцей. Лише у 1817 році діяльність Львівського університету було відновлено, хоча й виключно з викладанням німецькою мовою. У 1805 році було відкрито Харківський університет, а в 1834 році — Київський. Щоправда, Києво-Могилянську академію, яка з XVII століття була головним вищим навчальним закладом України, закрили у 1817 році. Натомість, через два роки на її основі заснували Київську духовну академію. Ґрунтовну освіту надавали ліцеї. Вони готували молодь до подальшого навчання в університетах. Зокрема, розпочали свою роботу з 1817 року Рішельєвський ліцей в Одесі, з 1819 року — Волинський ліцей у Кременці, з 1820 року — Ніжинська гімназія вищих наук.

Університет — це вищий навчальний заклад і наукова установа, що об'єднує різні гуманітарні, природничі та математичні факультети для навчання студентів та проведення досліджень.

1. Назвіть успіхи і труднощі розвитку освіти в Наддніпрянщині.
2. Чим відрізнявся освітній процес на західноукраїнських землях від Наддніпрянщини?
3. Які ліцеї й університети діяли в той час?

Барвограй ідей

Об’єднайтеся в четвірки. Проаналізуйте історичну карту «Культура України першої половини XIX століття» і виконайте завдання 1-4.

1. Спробуйте встановити, чи існував взаємозв’язок між різними типами культурних установ. Як наявність університету могла впливати на розвиток інших культурних сфер у місті?

2. Визначте закономірності у розташуванні п’яти найбільших культурних центрів. Установіть зв’язок між їхнім місцем знаходження та адміністративним поділом, економічним розвитком та географічними особливостями регіонів. Обґрунтуйте свою думку.

3. Які регіони України, на вашу думку, мали потенціал для розвитку значних культурних центрів, але не стали такими в першій половині XIX століття? Які чинники могли перешкодити їхньому культурному розквіту?

4. Якщо б ви жили в першій половині XIX століття і мали змогу обрати місце для своєї наукової або творчої діяльності, яке місто на карті ви б обрали? Поясніть свій вибір, посилаючись на наявні культурні установи та їхній потенціал для ваших зацікавлень.

Культура України першої половини XIX століття

Життєтека

Василь Каразін

(1773-1842)

Портрет Василя Каразіна. Мініатюра Дешатобура. 1803 рік

Ім’я (повне). Василь Назарович Каразін.

Народження. Народився в селі Кручик на Слобожанщині (нині — Харківська область).

Походження. Батько походив із грецького роду Караджі, мати — з козацької родини Ковалевських. Дід і батько служили в російській армії. Товаришував з дітьми селян-кріпаків, до яких перейнявся співчуттям. З дитинства мріяв стати військовим. Великий вплив на хлопця справила творчість Григорія Сковороди, з яким був знайомий.

Освіта. Навчався вдома, а згодом — у приватних пансіонах Харкова та Кременчука. Був слухачем у Гірничому кадетському корпусі (місто Санкт-Петербург), де вивчав математику, фізику, хімію, медицину, оволодів кількома європейськими мовами.

Особистість і українська наука. Василь Каразін став одним з ініціаторів створення в Російській імперії Міністерства народної освіти. Завдяки його зусиллям у Харкові було відкрито університет. Заснував Філотехнічне товариство, котре розробило рекомендації щодо ведення сільського господарства, здійснило винаходи для успішнішого землеробства і тваринництва. За критику чинного ладу Василь Каразін був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку, де продовжував наукову й дослідницьку діяльність. Автор понад 60 наукових праць з хімії, агрономії, селекції тощо. Нині його іменем названий Харківський національний університет.

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Василя Каразіна: вчений, винахідник, громадський діяч, засновник, педагог.

2. Проаналізуйте, як його походження, дитячі враження та подальші ініціативи вплинули на формування його активної громадянської позиції.

3. Оцініть внесок Василя Каразіна у розвиток науки та технологій. Як його історія демонструє важливість безперервного навчання та застосування знань для практичного вдосконалення життя, незважаючи на перешкоди?

3. Наука і культурно-освітні товариства

Перша половина XIX століття була відзначена значним розвитком української науки, що проявилося у ґрунтовних працях видатних діячів у галузі математики, ботаніки та історії. На цей період припадає діяльність видатних українських математиків Михайла Остроградського, автора праць із математичного аналізу, математичної фізики, теоретичної механіки, і Тимофія Осиповського, котрий уклав тритомний «Курс математики», що тривалий час був основним вітчизняним підручником. Тимофій Осиповський відіграв важливу роль у розвитку фізики й астрономії. Водночас, як професор Харківського університету, він виховав цілу плеяду математиків. Ученим з енциклопедичним рівнем знань у різних галузях науки був Михайло Максимович. Найвідоміші його книги — «Малоросійські пісні» (1827 року), «Українські народні пісні» та підручник «Основи ботаніки». Упродовж цього періоду опубліковані перші історичні праці про минуле України: «Історія Малої Русі» (1822 року) Дмитра Бантиш-Каменського, «Історія Малоросії» (1842-1843 років) Миколи Маркевича, «Історія стародавнього Галицького князівства» Дениса Зубрицького, «Історія Нової Січі» Дениса Скальковського. Наприкінці першої половини XIX століття вийшли друком перші праці історика Миколи Костомарова. Відомим лікарем, ученим, доктором медицини, педагогом був виходець із Закарпаття Іван Орлай, котрий у різний час очолював Ніжинську гімназію вищих наук та Рішельєвський ліцей в Одесі.

Зображення обсерваторії в місті Миколаєві. 1821 рік

1. Дізнайтеся, чи діє обсерваторія досі.

2. У чому практичне значення діяльності обсерваторії?

Розвиткові ботаніки і садівництва сприяла науково-дослідна робота в ботанічних садах при Київському, Харківському та Львівському університетах, Нікітському ботанічному саду поблизу Ялти, заснованому 1812 року, в Одесі, закладеному французьким ботаніком Карлом Десметом 1819 року. Розвивалася також астрономія. 1821 року заснували Миколаївську астрономічну обсерваторію, метою якої було забезпечення Чорноморського флоту всім необхідним для навігації. Це включало обчислення точного часу, створення морських карт, а також навчання офіцерів, як використовувати астрономію для орієнтування на морі. Згодом були створені обсерваторії в містах Харкові, Одесі, Києві, Львові. Їхнім основним оснащенням стали потужні телескопи.

Перша половина XIX століття — це час активної діяльності наукових та культурно-освітніх товариств, які займались археологічними, краєзнавчими, історичними дослідженнями. Передові методи ведення сільського господарства та нову техніку популяризувало Філотехнічне товариство, що діяло в Харкові. Археологічними та археографічними розвідками й охороною пам’яток займалася Тимчасова комісія для розгляду давніх актів. Її доробок узагальнено у виданні документів під назвою «Пам’ятки». Як художник у роботі комісії брав участь Тарас Шевченко. Археологічні розкопки античних міст, давніх фортець та курганів організовувало Товариство історії і старожитностей в Одесі. Центром зустрічей і наукових досліджень інтелектуальної еліти польської громади Галичини став Оссолінеум (Інститут Оссолінських) у Львові. Тут були бібліотека і музей, де зберігалися численні архіви польських магнатів, українських міст, оригінали універсалів українських гетьманів.

1. Якими досягненнями у галузі точних та гуманітарних наук відзначилися українські науковці? Як ви вважаєте, чому серед науковців не вказано прізвища жінок?
2. Де здійснювалася науково-дослідна діяльність у сфері природничих наук?
3. Як діяльність наукових та культурно-освітніх товариств діяльність сприяла збереженню та популяризації української спадщини?

Життєтека

Михайло Остроградський

(1801-1862)

Літографія Олександра Мюнстера. 1864-1865 роки. Фото

Ім’я (повне). Михайло Васильович Остроградський.

Народження. Народився в селі Пашенне (нині — село Пашенівка) на Полтавщині.

Походження. Батько був дворянином, походив з давнього козацько-старшинського роду Апостолів. Ще з дитинства цікавився обчисленнями: вимірював вози, дерева і навіть глибину криниць та ярів. Математичні здібності хлопчика відзначив Іван Котляревський, наглядач Будинку для дітей зубожілих дворян, де Михайло Остроградський готувався до вступу в гімназію.

Освіта. Полтавська гімназія, Харківський університет, Колеж де Франс (Париж, Франція).

Особистість та українська наука. Викладав у Франції та Росії. Аналітична механіка, гідромеханіка, математична фізика, теорія диференціальних рівнянь — коло наукових зацікавлень Михайла Остроградського. Його праці стали підґрунтям, на якому будувалась і розвивалася школа механіки. Він опублікував понад 100 наукових робіт, а математики давно звикли до термінів: рівняння Остроградського, метод Остроградського, формула Остроградського-Ґаусса, принцип Остроградського-Гамільтона. Відкриття вченого визнано за життя: його обрали членом Туринської, Римської (Італія), Паризької (Франція) й Американської академій наук. 2001 року ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) внесла Михайла Остроградського до переліку видатних математиків світу.

1. Усно сформулюйте результати діяльності Михайла Остроградського.

2. Виходячи з кола наукових зацікавлень Остроградського, в яких сучасних галузях науки чи технологій його ідеї могли б застосовувати сьогодні? Наведіть 1-2 приклади.

3. Яке значення для престижу України та формування національної ідентичності має визнання Михайла Остроградського ЮНЕСКО як видатного математика світу?

Життєтека

Михайло Максимович

(1804-1873)

Картина художника Петра Бореля. Михайло Максимович. 1875 рік

Ім’я (повне). Михайло Олександрович Максимович.

Народження. Народився на хуторі Тимківщина в Полтавській губернії (нині — село Богуславець Черкаської області).

Походження. Зростав у дворянській сім’ї з козацько-старшинським корінням, батько був сільським суддею. Любов до науки прищепив його дядько, професор Харківського університету Ілля Тимківський.

Освіта. Навчався в Новгород-Сіверській гімназії і на філологічному, природничому, медичному факультетах Московського університету.

Особистість та українська наука. Викладав у Московському університеті, де також був директором ботанічного саду. В 1834 році призначений першим ректором Київського університету. Відстоював самобутність української мови. Опублікував три збірки українських народних пісень. Його діяльність започаткувала окрему наукову галузь — українську фольклористику. Він є автором підручника «Основи ботаніки». Через поганий стан здоров’я 1835 року пішов у відставку, оселився на хуторі Михайлова Гора на Черкащині, де займався науково-літературною діяльністю.

1. Усно сформулюйте результати діяльності Михайла Максимовича.

2. Які досягнення Михайла Максимовича свідчать про те, що він ніколи не припиняв учитися, втілюючи ідею «навчання впродовж життя»?

3. Які факти з біографії Михайла Максимовича демонструють його громадянську позицію та внесок у розвиток української культури?

На лінії часу

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Чому, на вашу думку, поява нових університетів або відновлення їхньої діяльності є важливою подією в історії? Поміркуйте, як це могло вплинути на розвиток науки, культури та суспільства загалом.

У той час, коли... на теренах України

було відкрито Київський університет Святого Володимира, ...

Тоді... у світі

в Іспанії королівським указом було остаточно розпущено Іспанську інквізицію, що стало ознакою лібералізації країни.

Творча майстерня

Попрацюйте в парах та виконайте завдання 1-4.

1. Складіть усну розповідь за схемою.

2. Визначте основні відмінності у структурі та доступності початкової, середньої та вищої освіти в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях.

3. З’ясуйте, які мови домінували в освітніх закладах кожного з регіонів. Як це впливало на можливості навчання українською мовою?

4. Підготуйте віртуальну екскурсію одним із українських університетів першої половини XIX століття: Львівським, Харківським або Київським (на вибір) за алгоритмом: 1) історія обраного закладу; 2) його видатні діячі; 3) архітектура; 4) вплив на тогочасне суспільство. Результатом вашої роботи має стати захоплива віртуальна подорож, яка дозволить однокласникам і однокласницям зануритися в атмосферу студентського життя того часу.