Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Хлібовська

§ 36. Соціально-економічне становище України в 2010-х роках

  • Які риси визначали розвиток економіки України у 1990-х роках?
  • Коли була запроваджена в обіг грошова одиниця — гривня?
  • Назвіть причини еміграції з України працездатного населення.

1. Тенденції розвитку економіки. Промисловість України.

В означений період в економіці країни тривав процес модернізації, який передбачав роздержавлення, приватизацію, реформування відносин власності. Новим позитивним моментом стало створення так званих точок росту — підприємств та галузей, які можуть виробляти конкурентоспроможну продукцію. Простежується тенденція до закриття старих заводів і фабрик, розташованих у центральній частині міст, та заснування нових потужностей на їх околицях. Відбувається перепрофілювання старих виробництв на нові, модерні. Зросли обсяги іноземних інвестицій в економіку держави. У 2018 році в Україну інвестували капітали 130 країн, головно у галузі переробної промисловості, сферу оптової та роздрібної торгівлі — туди, де швидко з'являються нові товари, змінюється асортимент, повертаються витрати та є невисокі комерційні ризики. Зарубіжних інвесторів приваблюють емкий внутрішній ринок з більшості товарних позицій; географічне розташування України на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією; порівняно дешева та водночас кваліфікована робоча сила; науковий потенціал; розвинена інфраструктура (наявність портів, мостів, летовищ, складів, систем зв'язку, водопостачання) та інше. Проте притік іноземних інвестицій у країну гальмують корупція, неефективна судова система (неможливість захистити право власності чи справедливо вирішити бізнес-суперечку), митні процедури, часті зміни законодавства; отримання великої кількості дозвільних документів у різних інстанціях; перевищення повноважень органами контролю та перевірки. Усе це змушує потенційного інвестора упереджено ставитися до України. Негативний вплив на економічну ситуацію в державі спричинили російсько-український збройний конфлікт, втрата Криму, а також частини промислових регіонів Донецької та Луганської областей, де розташовувалися бюджетоутворюючі промислові комплекси, несприятлива ситуація на міжнародних ринках. Відтак у 2013-2018 роках зафіксовано зниження темпів розвитку економіки і падіння обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП) зі 183,3 млрд доларів у 2013 році до 130,8 млрд доларів у 2018 році.

Емблема Державного космічного агентства України

Визначальну роль в економіці України і надалі відіграє важка промисловість: паливно-енергетична, ракетно-космічна галузі, чорна металургія, важке машинобудування. Попри важливість паливно-енергетичного комплексу як базового в господарстві держави, він у нашій країні технологічно відсталий і знаходиться в занедбаному стані: промислово-виробничі фонди зношені на 65-70 %, бракує коштів на їхнє оновлення та на геологорозвідувальні роботи, а перспективні родовища нафти і газу знаходять надто рідко. Однією із бюджетонаповнюючих галузей економіки є чорна металургія. Продукція, виготовлена металургійними підприємствами України в 2018 році, складала 30 % від загального промислового виробництва й 25 % від загального експорту. В ракетно-космічній галузі держави працюють майже 40 великих підприємств та багато малих і середніх підприємств-розробників і незалежних науково-дослідних лабораторій. Провідним центром серед них є конструкторське бюро «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» у місті Дніпро. Це підприємство і сьогодні співпрацює в різних інтернаціональних проектах; постачає ракети для запусків штучних супутників Землі в різні країни світу, і навіть США. На економічний стан базових галузей промисловості України негативно впливають торговельні війни з Російською Федерацією. Ще під час роздержавлення і приватизації великих індустріальних підприємств багато з них в Україні стали власністю російських олігархів та фінансово-промислових груп, а ті, щоб позбутися конкурентів на спільному секторі світового ринку, банально доводили їх до банкрутства. А в разі введення в експлуатацію газогонів в обхід України, газотранспортна система держави суттєво втратить свою привабливість, а бюджет країни — кілька мільярдів доларів щорічно. За якістю автомобільних доріг, як і за багатьма показниками рівня життя населення Україна посідає останнє місце в Європі.

З переходом до моделі ринкової економіки у нашій країні почав розвиватися малий і середній бізнес. У структурі ВВП його частка зростає з року в рік. Більшість малих і середніх підприємств займаються оптовою та роздрібною торгівлею, ремонтом автотранспортних засобів, сільським, лісовим або рибним господарством, промисловим виробництвом, будівництвом, професійною та науково-технічною діяльністю, транспортом, інформацією та телекомунікаціями, освітою, охороною здоров’я, мистецтвом, спортом, розвагами. В 2015 році у малому підприємництві було зайнято 6,5 млн осіб — 41 % від усього населення працездатного віку. У 2017 році підприємства з кількістю найманих працівників менше 250 осіб становили понад 99 % від усіх підприємств в економіці.

  • 1. Окресліть позитивні і негативні тенденції розвитку економіки України у 2010-х роках.
  • 2. Визначте місце галузей важкої промисловості в структурі економіки.
  • 3. Яку роль в економіці держави відіграє мале і середнє підприємництво?

Уривок із науково-аналітичної доповіді Інституту економіки і прогнозування НАН України «Розвиток промисловості для забезпечення зростання та оновлення української економіки». 2018 рік

«Традиційними проблемами, що гальмують промисловий розвиток, залишаються: нестабільна політична ситуація, яка спричинила значний відплив іноземних інвестицій з промисловості; недостатня урегульованість законодавчого поля формування промислової політики держави; відсутність ефективної взаємодії держави та бізнесу та її стійких інституцій, сформованих на базі спільних інтересів, які спрямовані на промисловий розвиток та економічне зростання; незахищеність прав власності (за Міжнародним індексом прав власності у 2018 році Україна посіла 110-те місце у світі та 23-тє в регіоні, покращивши свій показник лише на 0,858 — до 4,282 бала — порівняно з 2017 роком); рівень корупції, що не асоціюється із європейськими демократичними цінностями; низький рівень довіри до уряду та судової влади, що є одним із найнижчих у світі, — за період 2016-2017 років частка опитаних, які довіряють уряду, становила лише 11 % (для порівняння у Польщі — 50 %), так само довіру до суду мають лише 11 % опитаних».

  • 1. Визначте проблеми, які гальмують розвиток промисловості України. Поясніть, чому їх вважають традиційними.

2. Становище у сільському господарстві.

Нова сільськогосподарська техніка і агротехнічні прийоми у сільськогосподарському виробництві. Світлина

Сільське господарство — найпрестижніша галузь української національної економіки сьогодні, яка є стратегічно важливою, бо дає Україні продовольчу незалежність, а значній частині сільського населення, що не менш важливо, робочі місця. Результатом ринкових перетворень в аграрному секторі стала ліквідація державної монополії на землю, реформування сільськогосподарських підприємств (колгоспів і радгоспів) із подальшим формуванням господарських структур ринкового спрямування. В агросекторі України виникли і функціонують суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм: господарські товариства, фермерські господарства, кооперативи, акціонерні компанії. Найбільші сільськогосподарські виробники утворюють агрохолдинги — аграрно-промислові структури, які складаються із керуючої компанії і контрольованих нею дочірніх підприємств, що займаються виробництвом продуктів харчування. В останні роки у діяльності українських агрохолдингів простежуються кілька тенденцій — до збільшення земельних площ, оброблюваних ними, вихід на міжнародні ринки, залучення іноземних інвестицій. Левова частка продовольства, яке експортує держава, теж виробляється ними. Важливим чинником зростання сільськогосподарського виробництва є впровадження новітніх агротехнологій. У цій сфері зареєстровано багато інноваційних проектів, що допомагають аграріям розвиватися.

В означений період суттєво зросли як кількісні, так і якісні показники продукції сільського господарства. Інтенсивним шляхом розвиваються і рослинництво, і тваринництво. Врожайність культур суттєво випереджає відповідні показники докризового періоду. У 2016-2018 роках валові збори зерна були найбільшими за всю історію України. Наша країна — світовий лідер за експортом соняшникової олії та ячменю. В останні роки Україна відновила свій статус одного з найбільших постачальників зерна на світовий ринок, яке купляють передусім в Азії та Африці. Окремі сільгосппродукти постачаються і в країни ЄС. Водночас активізація попиту на продовольство на внутрішньому ринку сприяла розвитку вітчизняного тваринництва, яке традиційно спеціалізується на виробництві передусім м'яса, молока і яєць. Сільське господарство — провідна галузь економіки України. Так, у 2018 році агросектор забезпечив майже 17 % ВВП країни і приніс майже 38 % валютних надходжень до бюджету держави.

Водночас для динамічного розвитку цієї сфери економіки необхідні: сприятлива законодавча база, достатні фінансові ресурси, більш інтенсивне впровадження передових агротехнологій, залучення молоді у сільськогосподарське виробництво, забезпечення гідної оплати праці, виробництво органічної, безпечної та екологічно чистої продукції.

  • 1. Чому сільське господарство є стратегічно важливою сферою економіки України?
  • 2. За експортом якої продукції агросектора Україна — світовий лідер?
  • 3. Окресліть фактори, необхідні для розвитку агропромислового комплексу країни.

Зі статті економіста Олександра Охріменка «Сільське господарство врятує Україну та забезпечить її майбутнє»

«Для того, щоб Україна могла виробляти багато і якісної сільськогосподарської продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку сільськогосподарської землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами».

  • 1. Який чинник, на думку автора, сприятиме збільшенню кількості і покращенню якості сільськогосподарської продукції?

3. Повсякденне життя.

Роки незалежності означилися складними трансформаціями у повсякденному житті населення. Кризові явища в економіці, невдалі спроби її реформування, повільне усталення ринкових відносин мали неоднозначний вплив на матеріальне становище різних верств суспільства. Досить гостро постала проблема зайнятості працездатного населення. Наростали такі явища, як безробіття, відсутність нових робочих місць, затримка із виплатою заробітної плати, інфляція. В особливо важкому становищі опинилися найменш соціально захищені категорії — діти, молодь, люди пенсійного віку. Скорочення прибутків громадян призвело до суттєвого падіння рівня споживання. Знижувалася купівельна спроможність населення. За таких умов заробітна плата нездатна була забезпечити прожитковий мінімум. У 2014 році, з початком російської агресії, українська гривня знецінилася більш ніж удвічі.

До нових реалій змушені були пристосовуватися суспільство і влада. По-різному люди бачили можливості покращити своє матеріальне становище: трудовою еміграцією, освоєнням нових професій, які є конкурентоспроможними на ринку праці, заняттям тими видами господарської діяльності, які приносили прибуток. Прикметною ознакою стала соціальна диференціація, тобто розшарування населення, його поділ на заможних, середньо забезпечених і бідних. Водночас змінюється психологія соціуму, у якій визначальну роль починає відігравати індивідуалізм, опертя на власні сили задля досягнення успіху. Визначилися головні цілі діяльності влади у сфері соціальної політики — розвиток людського потенціалу, зниження рівня бідності, забезпечення умов для підприємницької діяльності, матеріальна підтримка тих категорій населення, які її потребують. Однак вони реалізуються ще недостатньо.

2000-і роки означилися появою нових рис у повсякденному житті. Після завершення епохи дефіциту, українці почали активно розвивати сферу послуг — галузь економіки, яка безпосередньо впливає на повсякдення. Цьому, зокрема, сприяла активізація туристичних подорожей. Українське населення переймає традиції європейського сервісу; вітчизняні виробники підтягують якість своєї продукції до європейських стандартів. Українці привчають себе до культури споживання і виробляють власну систему споживчих знань. Розширилися можливості комунікації. Якщо на початку 1990-х років комп'ютери в Україні були рідкістю і більшість людей не замислювалися над тим, що вони їм можуть бути для чогось потрібні, то вже у 2000-х роках у державі значно зросла кількість користувачів інтернетом, який перетворився на важливий засіб зв'язку і джерело отримання інформації. Ознакою повсякденного життя стали також мобільні телефони. За роки незалежності зменшилася кількість українців, які вже не «можуть терпіти таке життя»: якщо наприкінці 1990-х років до 60 % респондентів під час соціологічних опитувань говорили, що «терпіти вже не можна», то через 20 років переважна більшість схилялася до думки, що жити важко, але, в цілому, позитивно оцінила своє соціальне становище.

  • 1. Чим зумовлювалося погіршення рівня життя населення?
  • 2. Які нові риси з’явилися у повсякденному житті соціуму?
  • 3. Як оцінюють жителі України своє соціальне становище?

Самооцінка домогосподарствами України своїх доходів у 2005-2015 роках (у %)

Оцінка власних доходів

2005

2008

2009

2010

2013

2015

Коштів достатньо і робили заощадження

6,6

12,7

11,1

11,6

10,4

6,2

Коштів достатньо, але заощаджень не робили

49,4

51,8

45,3

47,8

50,5

45,7

Відмовлялись від найнеобхіднішого, крім харчування

39

32,9

40,2

37,5

35,8

43,2

Не вдалося забезпечити навіть достатнє харчування

5

2,6

3,4

3,1

3,3

4,9

  • 1. Проаналізуйте дані таблиці. Визначте фактори, які впливали на динаміку власних доходів населення.

Коли в Україні Володимир Гройсман призначений Прем’єр-міністром України (14.04.2016 р.), в Ісландії історика Гунді Йоханнессона обрано Президентом країни (25.06.2016 р.).

Підсумуйте свої знання

1. Поясніть значення понять: агрохолдинг, соціальна диференціація.

2. Підготуйте історичну довідку на тему: «Економіка незалежної України: здобутки і прорахунки».

3. Які ви бачите шляхи для розв’язання соціальних проблем в Україні? Запропонуйте механізми їхньої реалізації.

4. Проведіть опитування жителів свого населеного пункту на тему: «Які фактори найбільше впливають на ваш добробут?». Зробіть аргументовані висновки.