Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків

§ 3. Слов’яни

Згадайте...

— хто такі слов’яни;

— коли тривало велике розселення слов’ян.

Як ви розумієте...

— поняття «прабатьківщина»?

Чи знаєте ви, що...

— на початку І тисячоліття н. е. слов’яни згадуються в писемних джерелах як «венеди»;

— термін «слов’яни» з’являється в VI ст. н.е.?

3.1. Походження та розселення слов’ян

Сьогодні слов’янами називають групу споріднених індоєвропейських народів, які живуть у Центральній, Південній і Східній Європі. За сучасними уявленнями, територія первісного проживання (прабатьківщина) слов’ян — це смуга уздовж лісової та лісостепової природних зон між Віслою на заході та Дніпро-Донським міжріччям на сході. У межах цього регіону наприкінці І тис. до н. е. сформувалися низка пов’язаних між собою археологічних культур, які належали до слов’ян чи їх попередників. Тобто на цих землях склалися умови для етногенезу (процесу виникнення, становлення і розвитку народу) слов’ян. Версії щодо інших «прабатьківщино (вісло-одерська, карпато-дунайська) сьогодні заперечені.

Уже в IV ст. гуни завдали потужного удару слов’янам та германським народам. Частково поневолені, вони змушені були переселятися разом із завойовниками на захід, ближче до кордонів Римської імперії. Пізніше, у VI-VII ст., слов’яни й собі вдалися до наступальних дій, унаслідок чого зайняли території Греції і Балканського півострова на півдні, німецьких земель на заході, узбережжя Балтійського моря на півночі та теперішніх Польщі, України і Білорусі на сході. Слов’яни досить швидко запанували на нових землях, оскільки ці терени були малозаселеними. Місцева людність (насамперед Германська), охоплена виром Великого переселення народів, зміщувалася на захід та південний захід.

Традиційно слов’ян поділяють на західних (поляки, чехи, словаки, лужицькі серби), східних (українці, білоруси, частина росіян), південних (болгари, серби, хорвати, словенці, македонці, боснійці, чорногорці).

Етногенез — процес виникнення, становлення і розвиток народу, обумовлений сукупністю соціально-історичних, духовних та природних чинників.

1. Знайдіть і покажіть на карті територію, яка є прабатьківщиною слов’ян. Простежте за картою напрямки розселення слов’ян, про які йдеться в §§ 3.1.

2. Назвіть народи, що належать до західних, східних та південних слов’ян.

3. Чому терени на захід від прабатьківщини слов’ян були малозаселеними на час їхнього «великого розселення»?

3.2. Слов’янські племена і племінні союзи на теренах України

Самоназву «слов’яни» (чи «склавини», як про них писали візантійські автори) вперше записав Прокопій Кесарійський (жив у середині VI ст.) в оповіді про події 512 року. У цьому джерелі та інших записах слов’яни постають як сформована спільнота з відчутною військовою силою, на яку варто було зважати. Поруч зі склавинами в джерелах згадані «анти», які за мовою, віруваннями та побутом не відрізнялися від склавинів і походили з ними «від одного кореня». Дослідники увідповіднюють антів із носіями пеньківської культури, а склавинів — празької культури. Склавини та анти були великими племінними союзами — об’єднаннями кількох споріднених племен. Історик Михайло Грушевський вважав антів предками сучасних українців. Із літописних джерел (від IX ст.) відомо про розселення на території України таких племінних союзів: поляни, сіверяни, древляни, хорвати (або білі хорвати), уличі, тиверці, волиняни. Чи не усі вони, очевидно, походили від антів.

1. Простежте за картою розселення слов'янських племен на території сучасної України.

2. Чи можна вважати утворення племінних союзів достатньою умовою для формування в майбутньому держави на теренах їхнього проживання? Поясніть свої міркування.

3. Розгляньте схему. Пригадайте відомі вам події, що на ній відображені. Визначте елементи, про які ще треба дізнатися.

3.3. Історичні джерела про життя давніх слов’ян

Розселення теренами Європи сприяло розвитку суспільного життя слов’ян. Ще до початку VI ст. вони загалом залишалися осторонь впливів середземноморської цивілізації. Із розвитком контактів з іншими державами та народами ситуація змінилася.

Значно зріс вплив князів, які керували військом з усіх вільних чоловіків племені. Князі отримали право збирати данину з населення, що разом із військовою здобиччю додало їм впливу. Завдяки цьому вони забезпечували загін із найбільш вправних і досвідчених воїнів — князівську дружину. Водночас суспільні питання часто вирішувалися на загальних зборах, які називали віче. Відголоски цієї традиції існували навіть у XII ст. Певний вплив мали також жерці. Спочатку слов’янське населення вірило в багатьох богів, тобто було язичницьким. Поклонялися силам природи та божествам, що уособлювали господарські заняття. Особливим був культ Перуна, бога грому. Його ідоли стояли в Києві до другої половини X ст.

Більшість слов’янського населення становили ремісники і землероби, однак були також раби, насамперед військовополонені. Теслі та столярі займалися обробкою дерева, ковалі працювали над виробами з металу, гончарі виготовляли глиняний посуд. Слов’яни займалися землеробством, вирощували зернові культури (пшеницю, жито, ячмінь, пшоно), городину (цибулю, часник, ріпу), рибалили, утримували домашню худобу (корів, свиней, овець). Важливим стало бортництво (бджільництво), завдяки чому добували мед та віск. Полювання приносило слов’янам шкіри звірів і хутро, яке дуже цінувалося в Константинополі, куди його продавали завдяки налагодженій торгівлі. Загалом природні багатства та клімат тогочасних українських земель сприяли розвитку місцевих племен.

Мовою історичного джерела

Прокопій Кесарійський про антів і склавинів («Історія», VI ст.):

«...Живуть вони в лихих хатках, селячись далеко один від одного і змінюючи часто кожний своє помешкання. Виступаючи на битву, ідуть здебільшого на ворогів піші, маючи в руках невеликі щити і піки, а обладунків не одягають. Деякі не мають ані сорочки, ані плаща, а тільки в коротких спідніх стають битися з ворогами. В обох народів мова одна, проста і варварська. Виглядом вони також не відрізняються між собою; усі вони високі і надзвичайно міцні; тілом і волоссям не дуже білі і не русяві, але не впадають зовсім у чорне, а рудуваті всі. Життя провадять суворе і нецивілізоване... Але вони зовсім не злі і не підступні».

«Ці племена не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно... Живуть вони в убогих хатинах... Усі ці люди високі на зріст і надзвичайно сильні... Більша частина земель за Істром (Дунаєм) належить їм».

Йордан про антів («Про походження і діяння готів», 551 р.):

«...анти найхоробріші між ними (слов’янами), живуть над луком Чорного моря, від Дністра до Дніпра, а ці ріки віддалені одна від одної на багато днів ходу».

Маврикій Стратег про склавинів і антів («Стратегикон», 582-602 рр.):

«Племена склавинів і антів живуть спільно, і життя їх однакове: вони живуть вільно і не дають нікому поневолити себе або підкорити...»

1. Чи пов’язані поява та зміцнення впливу князів і князівських дружин із майбутнім процесом формування держави в слов’ян? Поясніть свої міркування.

2. Кого називають язичниками? Чому, на вашу думку, давні слов’яни поклонялися силам природи?

3. Звідки науковці дізнаються про вірування та заняття давніх слов’ян? Дізнайтеся з доступних вам джерел, ким були Прокопій Кесарійський, Маврикій Стратег і Йордан. Чим цінні для нас їхні свідчення про антів та склавинів?

Машина часу

«Тустань — місто-фортеця».

Уявіть, яким був оборонний та митний центр слов’ян у Карпатах. Насправді це зробити досить важко. Бо від гірського середньовічного міста-фортеці залишилися лише скелі. Але для кріплення дерев’яних конструкцій у камені наші предки довбали заглиблення. Саме за ними сучасні науковці створили 3D-макет середньовічного укріплення.

https://cutt.ly/IetgnKbK

Вір, але перевір

Про Куявію, Славію, Артанію...

https://cutt.ly/Fw1SzdON

Корисна гра:

«Племінні союзи на території України»

https://cutt.ly/Cetwe3It

1. Вправа «Мнемокартографія». Складіть у парах чи групах малюнок-схему розселення слов’янських племен на теренах України, скориставшись такою мнемонічною підказкою: «У центрі майбутньої України, де місто Київ, була велика поляна. Там жили поляни. Унизууу, по Бууугу, жили ууууличі. Там, де тепер Молдова, між Дністром і Прутом жили тиверці. Де Карпати — жили білі хорвати. На Волині жили волиняни, вони ж — дуліби (або й бужани). У лісах попід Прип’яттю жили древляни. А по Сейму, Сулі та Десні жили сіверяни». Зіставте отриману схему з картою підручника.

2. STEM-завдання «Створення презентації “Життя і побут давніх слов’ян”».

Матеріали: гаджет, програма для створення презентацій.

Алгоритм виконання: 1. Об’єднайтеся в групи. Опрацюйте матеріал підручника та підшукайте додаткову інформацію про життя і побут слов’ян. 2. Перегляньте та проаналізуйте 3D-модель давнього міста Пліснеська https://cutt.ly/FetgWbrx. 3. На основі здобутої інформації створіть презентацію про життя і побут давніх слов’ян. 4. Презентуйте мультимедійний продукт у класі.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

2. Басейни яких річок окреслюють межі прабатьківщини слов’ян?

3. У яких століттях відбувалося розселення слов’ян?

4. Поміркуйте, як проживання в природних зонах лісу і лісостепу вплинуло на заняття, вірування і побут давніх слов’ян. Які чинники сприяли об’єднанню слов’ян у племінні союзи?

5. Вправа «Картосхема». Створіть картосхему напрямків розселення слов’ян.

6. Вправа «Флешкарти». Створіть картки для запам’ятовування території розселення племінних союзів слов’ян на території України.