Історія: Україна і світ. 7 клас. Васильків

§ 4. Варварські королівства в Європі. Практикум

Згадайте...

— кого в Римській імперії вважали варварами;

— з якими варварськими народами воював Рим.

Як ви розумієте...

— поняття «політичний устрій», «варварське королівство», «середньовічне королівство»?

Чи знаєте ви, що...

— засновник Франкського королівства Хлодвіг вступив на трон після смерті свого батька, у віці 15 років?

4.1. ТЕОРІЯ.

4.1. Карта Європи в ранньому Середньовіччі

Як ви пам’ятаєте, варвари ще від IV ст. масово оселялися на території Західної Римської імперії. Тамтешня влада не могла заплатити їм за військову службу грошима, тому розраховувалася землями, на яких переселенці створювали власні «королівства». Поступово вони опановували простори, що підпорядковувалися колишньому величному Риму. У північно-західній частині Піренейського півострова оселилися свеви. Решту півострова та південь сучасної Франції захопили вестготи. На місці римської провінції Африка постало королівство вандалів та аланів. На теренах Італії створили державу остготи, а після них там у VI ст. осіли лангобарди. Англи, сакси та юти переправилися через протоку Ла-Манш і започаткували королівства в Британії.

На захоплених територіях прибульці поводилися як господарі, тому корінне населення жило в нелегких умовах. Лише варвари могли служити у війську, за що звільнялися від податків. До того ж, їхні правителі відбирали землі місцевих володільців та роздавали своїм воїнам. Скаржитися на свавілля зазвичай було нікому, адже рішення ухвалювали герцоги — представники германської знаті. Вони мали величезні повноваження і в обмін на підтримку того чи того вождя поводилися на свій розсуд.

Кожне із «варварських королівств» трималося на впливовості та силі правителя. Його смерть призводила до політичної кризи, іноді й до воєн між наступниками, адже керівні структури лише формувалися і не могли вчасно втручатися в проблемні ситуації. Політичний устрій (внутрішня організація влади) часто полягав у налагодженні співіснування германської та колишньої римської знаті. Наприклад, остготський король Теодоріх в Італії славився банкетами, на яких однаково запрошували як його одноплемінників, так і відомих римлян (філософа Северина Боеція, папу Іоана І та інших).

Королівство франків стало наймогутнішим з усіх варварських. Слово «франк» перекладається як «вільний», «хоробрий», «дикий». Вони віддавна поділялися на салічних (населяли узбережжя Північного моря) та ріпуарських (жили вздовж річки Рейн). Уперше франки напали на Римську імперію в 242 р. Хоча той напад не вдався, римлян уразила войовничість чужинців. У 481 р. салічних та ріпуарських франків об’єднав Хлодвіг (481-511) із династії Меровінгів, утворивши Франкську державу. У 486 р. війська під його командуванням знищили рештки римської державності в Галлії. До кінця V ст. вони підкорили довкільні племена.

Унаслідок нестабільності вже до VIII ст. майже всі римські володіння завоювали візантійці, араби та франки, тож часи «варварських королів» урвалися.

4.2. Поява «варварських правд»

Після 476 р. розгалужене і докладне римське законодавство досить швидко забулося — через падіння Західної Римської імперії потреба в цих законах зникла. На відміну від Східної Римської імперії, яка вважала себе наступницею колишньої величі, теренами тогочасної Західної Європи управляли по-іншому. У побутовому житті германці керувалися власними правовими звичаями, які вони спробували припасувати також для своїх нових підданих.

Основним було звичаєве право — система правових норм, які склалися внаслідок тривалого історичного розвитку і використання на практиці. Кожне германське плем’я мало свої обряди і традиції, тож уявлення про дотримання порядку було різним. Варварські королі спробували навести лад у цій складній сфері суспільного життя, видавали власні обов’язкові для виконання едикти (постанови). Також важливими стали записи норм звичаєвого права германців, які прийнято називати Правдами (в оригіналі кожна збірка називалися «Lex» — «Закон»). Так з’явилися «Правда саксів», «Правда баварів», «Едикти короля Ротарі» (збірка права ломбардів), «Вестготська правда» та інші. Однією з найвідоміших стала «Салічна правда» — збірка права салічних (приморських) франків, влада яких від початку VI ст. поступово поширювалася територією Європи.

Варварські правди — записи норм звичаєвого права германців.

Звичаєве право — система правових норм, які склалися внаслідок тривалого розвитку і застосування на практиці.

4.2. ПРАКТИКА.

І. Орієнтуємося в історичному часі й просторі

1. Вправа «Скільки та коли?»

Король Хлодвіг одружився з Клотильдою, донькою бургундського короля. Їхній шлюб став важливим для європейської історії тому, що дружина навернула чоловіка до віри в Ісуса Христа. Згодом, у 496 році, Хлодвіг запровадив християнство серед франків. У липні 511 року відбувся загальний галльський церковний Собор в Орлеані, у якому взяли участь 32 єпископи (половина з них були родом з «королівства Франків»). Хлодвіга усі присутні єпископи проголосили «Rex Gloriosissimus, сином Святої Церкви».

1. Визначте, скільки років тому франки стали християнами.
2. У якому столітті відбулася ця подія?
3. На скільки років швидше прийняли християнство підданні Хлодвіга, ніж мешканці Русі-України часів Володимира Великого?
4. Яке значення, на вашу думку, мало поширення християнства серед населення варварських королівств?
5. Складіть власну історичну задачу за матеріалом параграфа. Запропонуйте розв’язати її в класі.

2. Вправа «Де? Коли?»

Заповніть таблицю «Варварські держави». Скористайтеся картою «Варварські королівства. Франкське королівство», що на першому форзаці цього підручника. Визначте, на території яких сучасних держав вони розташовувалися.

Назва королівства	Територія розташування	Стисла характеристика

3. Вправа «Де і чому?»

Запишіть, скориставшись додатковими джерелами, короткі відомості з історії варварських держав. Виконайте завдання онлайн-гри «Варварські королівства».

Корисна гра:

«Варварські королівства»

https://cutt.ly/CetwrqdL

II. Працюємо з інформацією історичного змісту

4. Вправа «Салічна правда»

Опрацюйте фрагмент «Салічної правди». Визначте за текстом джерела:

1. Для кого, на вашу думку, створювався цей документ? Яку функцію він мав виконувати?
2. Які види злочинів згадуються в документі?
3. Які види покарань передбачені правовими нормами?
4. Які соціальні категорії населення згадуються в документі?
5. Яку інформацію про господарське життя франків можна віднайти в джерелі?
6. Доведіть, що застосування покарання у вигляді грошового штрафу було доволі поширеним явищем.

Мовою історичного джерела

Салічна правда (фрагменти):

«Титул І. § 1. Якщо хто буде викликаний на суд за законами короля і не з’явиться, — присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів (*1).

Титул II. § 1. Якщо хто вкраде порося і буде викритий, — присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.

Титул III. § 3. Якщо хто вкраде бика або корову з телям, — присуджується до сплати 1400 денаріїв, що становить 35 солідів.

Титул VI. § 1. Якщо хто вкраде або вб’є мисливську вчену собаку, — присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів.

Титул VIII. § 1. Якщо хто вкраде один вулик з-під замка і буде викритий, — присуджується до сплати 1800 денаріїв, що становить 45 солідів.

Титул X. § 1. Якщо хто вкраде раба, коня або запряжену тварину, — присуджується до сплати 1200 денаріїв, що становить 30 солідів.

Титул XIV. § 1. Якщо хто пограбує вільну людину, напавши на неї несподівано, і буде викритий, — присуджується до сплати 2500 денаріїв, що становить 63 соліди.

Титул XXVII. § 7. Якщо хто, щоб украсти, зайде в поле, засаджене ріпою, бобами, горохом або сочевицею, — присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.

§ 8. Якщо хто вкраде з чужого поля льон і вивезе його на коні або возом, — присуджується до сплати 600 денаріїв, що становить 15 солідів, не рахуючи вартості вкраденого і відшкодування збитків.

§ 9. Але якщо злодій візьме стільки, скільки зможе донести на своїй спині, — присуджується до сплати 120 денаріїв, що становить 3 соліди.

Титул XXX. § 1. Якщо хто назве іншого виродком, — присуджується до сплати 3 солідів.

Титул XLI. § 1. Якщо хто позбавить життя вільного франка або варвара, що живе за Салічним законом, і буде викритий, — присуджується до сплати 8000 денаріїв, що становить 200 солідів».

(*1) Солід — золота римська монета, прийнята у Франкській державі; ділився на срібні денарії. Один солід дорівнював 40 денаріям.

III. Виявляємо повагу до гідності людини та соціальну активність

5. Вправа «Середньовічні закони»

Варварські правди — записи звичаєвого права. Окрім «Салічної правди», існували «Ріпуарська правда», «Бургундська правда», «Алеманська правда», «Саксонська» і «Тюринська» правди. Поміркуйте, яке значення для формування правових традицій Середньовіччя мало створення цих писаних збірників законів.

Зміст