Довідник з історії України. 5-11 класи. Харківська
Тема 9. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.
Поняття і терміни
Військо Запорозьке — офіційна назва реєстрового козацького війська, створеного у 1572 р. за рішенням польського короля Сигізмунда II Августа для оборони південних кордонів Речі Посполитої від турків і татар. Проіснувало до початку Визвольної війни 1648-1657 рр. Держава, створена у 1648-1652 рр. Б. Хмельницьким, дістала назву Війська Запорозького Низового, або Гетьманщини. Проіснувала до 1764 р.
Гетьманщина (1648-1764) — територія України на лівому і правому берегах Дніпра, на яку поширювалася влада гетьманського уряду. Після «Вічного миру» 1686 р. між Росією та Річчю Посполитою назву «Гетьманщина» використовують лише стосовно Лівобережної України разом із Києвом і 30-40-верстовою смугою навколо міста.
Національно-визвольна боротьба — боротьба народу за національну незалежність, економічну самостійність.
Покозачення — соціальний процес переважно самовільного набуття козацьких прав представниками інших соціальних груп і верств українського соціуму наприкінці XVII — у XVIII ст.
1. Угоди Богдана Хмельницького
|
Дата, назва |
Зміст |
Наслідки |
|
1649 р. Зборівська угода |
1. Польща юридично визнала козацьку автономію в межах Речі Посполитої. 2. Під владу гетьмана перейшли Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства, Чигирин та округа. 3. Уся повнота влади належала гетьману, резиденція якого перебувала у Чигирині. Урядові посади могли обіймати лише православні. 4. Реєстр встановлено у 40 тис. козаків, зберігалися вольності Війська Запорозького. 5. Польському війську заборонено перебування на території Гетьманщини. 6. Оголошували амністію всім учасникам війни. 7. Православний митрополит мав увійти до складу польського сейму, православне духовенство зрівнювалося в правах з католицьким. Сейм мав розглянути питання про унію та церковну власність. 8. На території Гетьманщини дію унії скасовували |
• Польща юридично визнала факт існування Української держави. • Угода враховувала інтереси козацтва та православного духовенства і не внесла змін у становище селян. • На визволених українських землях розпочато розбудову держави, яка проіснує понад століття, стане одним із найважливіших здобутків визвольної боротьби українського народу |
|
1651 р. Білоцерківська угода |
1. Територію Гетьманщини обмежено Київським воєводством. 2. У Чернігівському та Брацлавському воєводствах відновлюється польська адміністрація. 3. Реєстр скорочено до 20 тис. козаків. Решта селян мали повернутися до своїх панів. 4. Гетьман мав розірвати союз із Кримським ханством |
• Зрада Криму спонукала Хмельницького до пошуку нового союзника. • Білоцерківська угода втратила чинність у 1653 р. |
|
1654 р. Березневі статті |
1. Гетьманщина переходить під протекторат Росії. 2. Гетьман — глава Української держави, отримував владу від Війська Запорозького. 3. Царя сповіщали про вибори гетьмана, останній складав присягу царським посланцям в Україні. 4. Встановлено реєстр у 60 тис. козаків, підтверджені права та привілеї Війська Запорозького. 5. На території Війська Запорозького були чинними: Литовський статут, магдебурзьке право, гетьманські універсали; діяло козацьке звичаєве право і власний суд. Гетьманський уряд контролював збирання й витрати податків. 6. Обмежено права гетьмана в дипломатичних відносинах з Польщею та Туреччиною. 7. Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею. 8. У разі нападу татар було передбачено спільні воєнні дії |
• Договір засвідчив факт існування Гетьманської держави, надав їй необхідну підтримку в боротьбі з Річчю Посполитою. • Україна перейшла під протекторат Росії, зберігши власний адміністративно-територіальний устрій та управління. • Обмежено міжнародні відносини. • Встановлено контроль за фінансами з боку царського уряду. • Московські воєводи із загоном царських військ мали перебувати в Києві |
2. Органи державної влади Гетьманщини
Персоналії
Богун Іван Теодорович (р. нар. невід. — 1664) — видатний український військовий та державний діяч; подільський, вінницький полковник. Походив з української шляхти. Брав участь у повстаннях 1637-1638 рр., у всіх битвах Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Особливо відзначився у Берестецькій битві 1651 р. Відмовився присягнути на вірність московському царю в січні 1654 р., виступаючи за збереження української державності. Був страчений поляками поблизу Новгород-Сіверського.
Богун Іван
Кисіль Адам Світольдич (1600-1653) — український урядник, політичний і державний діяч, один із чотирьох православних сенаторів Речі Посполитої напередодні Національно-визвольної війни XVII ст. У 1648-1652 рр. А. Кисіль був постійним представником Речі Посполитої під час переговорів із представниками гетьманського уряду.
Кисіль Адам
Хмельницький Богдан Зиновій Михайлович (1595-1657) — видатний український державний діяч, полководець, дипломат, гетьман України у 1648-1657 рр. Син чигиринського підстарости. Освіту здобув у єзуїтському колегіумі у Львові та православній школі. Був людиною різнобічних знань, володів латиною, турецькою, татарською, польською та ще кількома слов'янськими мовами. У складі козацького війська брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 рр., де потрапив у полон. Через два роки повернувся до України, воював проти татар і турків, брав участь у козацько-селянських повстаннях 1630, 1632 та 1637 рр. У 1645 р. на чолі 2,5-тисячного загону запорожців воював на прохання французького короля проти Іспанії, здобувши перемогу під Дюнкерком. З 1647 р. почав підготовку повстання проти польсько-шляхетської влади, яке вибухнуло в січні 1648 р. і поклало початок Визвольній війні українського народу. Того ж року Б. Хмельницького було обрано гетьманом України. Під його керівництвом українські війська здобули перемогу над поляками під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, Зборовом, Батогом, Жванцем тощо. У ході війни за безпосередньої участі Б. Хмельницького в Україні сформувалася держава Гетьманщина, або Військо Запорозьке Низове. Тут збирали податки, карбували власну грошову одиницю, було запроваджено полковий державний устрій, сформовано могутнє військо, встановлено зовнішньополітичні відносини з державами-сусідами — Туреччиною, Швецією, Московією, Польщею, Кримом та ін. 8 січня 1654 р. Б. Хмельницький, виходячи зі стратегічних міркувань, підписав у Переяславі угоду з Росією про входження України до її складу. Умови міждержавного союзу були закріплені у т. зв. Березневих статтях. Помер після тяжкої хвороби у 1657 р. Похований у Суботові в церкві Святого Іллі Громовержця, збудованій за проектом самого Б. Хмельницького.
Хмельницький Богдан
