Довідник з історії України. 5-11 класи. Харківська

Тема 3. Виникнення й становлення Русі-України

Поняття і терміни

Авари (в рос. джерелах — обри) — племінний союз, що був утворений переважно з тюркомовних племен. Прийшовши з території Центральної Азії, панували на землях України з середині VI ст. до середини VII ст. У басейні Дунаю в 60-х рр. VI ст. утворили державу — Аварський каганат, яка проіснувала до кінця IX ст.

Автохтони (від грецьк. — місцевий, корінний) — населення, яке збереглося на цій території від часів попереднього етапу розвитку людського суспільства.

Алани — іраномовні племена сарматського походження, які жили з І ст. н. е. на території між Нижнім Дніпром і Південним Уралом. У 372 р. були розбиті гунами, а в VI ст. — аварами. Під час Великого переселення народів частина аланів опинилася на Піренейському п-ові та в Північній Африці. Інша частина відступила у передгір'я Кавказу і в VI-IX ст. увійшла до складу Хозарського каганату. Кавказьких аланів (літописні яси) вважають предками осетин.

Артанія — одне з ранніх державних утворень східнослов'янських племен у VIII-IX ст., про яке згадують арабські та перські джерела поруч з Куявією та Славією. Місце знаходження Артанії до сьогодні невідоме.

Білі хорвати — східнослов'янське плем'я, що протягом VII-X ст. проживало на території між верхів'ям Дністра та Карпатами. Під час Великого розселення слов'ян частина цього населення у VII ст. переселилася на Балканський півострів і започаткувала південнослов'янських хорватів.

Вождь — очільник общини, згодом — племені.

Волхви (ст.-слов. — чарівник, знахар, провісник) — у стародавніх слов'ян служителі язичницького релігійного культу. Вважалося, що вони мали вплив на сили природи, вміли пророкувати майбутнє та лікувати людей.

Військова демократія — суспільний устрій, притаманний часу переходу суспільства від родового ладу до держави; характерною ознакою є концентрація влади у військової верхівки за збереження народних зборів.

Віче — народні збори у слов'ян.

Готи — германські племена, які на початку III ст. н. е. вирушили до Північного Причорномор'я. Дорогою вони захопили і знищили грецькі колонії, Боспорське царство. Утворили державу на чолі з королем Германаріхом, прийняли християнство. 375 року їх розгромили гуни.

Гуни — кочовий тюркомовний народ, який наприкінці II ст. почав просуватися з Центральної Азії на Захід і відкрив епоху Великого переселення народів. У 375 р. гуни на чолі з Баламбером завоювали аланів, розбили готів та антів, захопили територію між Доном і Карпатами. Найбільшої могутності гуни досягли під проводом Аттіли, проте після поразки в Каталаунській битві з римлянами (451 р.) гунська держава розпалася.

Деревляни — східнослов'янське плем'я (союз племен), які проживали на південь від ріки Прип'ять між Случчю та Тетеревом. У середині IX ст. деревлянські племена мали самостійне князівство з центром в Іскоростені. У 883 р. князь Олег підкорив деревлян. У 946 р. княгиня Ольга ліквідувала деревлянське князівство.

Дреговичі — східнослов'янське плем'я (союз племен), що населяло територію між Прип'яттю та Західною Двіною. У X ст. увійшло до складу Київської Русі. Під час поділу князем Володимиром Святославовичем Русі на уділи більшу частину землі дреговичів було уведена до Турівського князівства, а північно-західна — до Полоцького.

Дружина — військо слов'ян.

Дуліби — союз східнослов'янських племен на території Західної Волині. У VII ст. були загарбані аварами, а з X ст. під назвою бучани та волиняни увійшли до складу Київської Русі.

Капище (ст.-слов. — ідол, образ) — культова споруда у східних слов'ян за часів дохристиянських вірувань. Капище робили, зазвичай з дерева, каменю, глини тощо. Тут приносили жертви богам, проводили зібрання перед початком важливих подій.

Києвичі — легендарна династія київських князів, започаткована князем Києм, нащадками якого були київські князі Аскольд і Дір — нащадки Кия. Після смерті Кия, Щека і Хорива їхні сини і племінники багато років панували у русинів, поки спадкоємність не перейшла до двох рідних братів Аскольда і Діра. Династія припинилася 882 року внаслідок убивства київських князів варягом Олегом.

Культ — система обрядів і ритуалів для поклоніння божеству.

Куявія — державне утворення східнослов'янських племен Придніпров'я з центром у Куябії (Києві), яке, за арабськими письмовими джерелами, існувало у VIII-IX ст.

Поляни — східнослов'янське плем'я (союз племен) — яке існувало в VI-IX ст. на території Середньої Наддніпрянщини. Головні міста: Київ (центр племінного князівства), Переяславль, Родня, Вишгород, Білгород, Канів. Із середини І тис. поляни належали до антського союзу, а після його розпаду разом із русами та іншими східнослов'янськими племенами утворили наприкінці VI-VII ст. у Середньому Подніпров'ї нове ранньодержавне об'єднання. У середині VIII ст. поляни підпадають під владу Хозарського каганату. У 80-ті роки IX ст. полянські землі, захоплені князем Олегом, стають ядром новоутвореної Київської держави.

Ремесло — дрібне промислове виробництво, що базується на ручній праці.

Слов'яни — це представники етносу, що проживали на території Центральної та Східної Європи (від ріки Одер на Заході до рік Дніпро, Ока, Волга на Сході).

Сусідська община — це община, що утворювалася з окремих сімей, не пов'язаних між собою кровними узами.

Сіверці — союз давніх східнослов'янських племен VIII-X ст., що мешкали в басейні Десни, Сейму та Сули. Протягом VIII-IX ст. сплачували данину хозарам. У 884 р. увійшли до складу Русі.

Тиверці — східнослов'янське плем'я (союз племен), яке проживало на території між Дністром, Прутом і Дунаєм. Починаючи з X ст. тиверці належали до складу Київської держави. Від середини X ст. їхні землі постійно зазнають нападів печенігів та половців, унаслідок чого тиверці поступово змішуються з іншими слов'янськими племенами. У XII-XIII ст. землі тиверців належали до складу Галицького князівства. Пізніше нащадки тиверців розчинилися в населенні Молдови.

Уличі — східнослов'янський союз племен, що існував у VII-IX ст. між Дніпром та Південним Бугом до Чорного моря. Деякі з дослідників вважають їх нащадками антів і тиверців. У 940 р. увійшли до складу Київської держави.

Хозарський каганат — держава, яка виникла у VII ст. між Каспійським та Азовським морями зі столицею м. Ітиль у дельті Волги. Захопивши територію Північного Причорномор'я, хозари примусили сплачувати данину племена полян, радимичів, в'ятичів і сіверян. Під тиском кочовиків з Азії Хозарська держава у X ст. починає занепадати. Остаточної поразки хозарам у 965 р. завдали війська київського князя Святослава.

1. Формування східних слов’ян

У результаті навали готів стався розподіл єдиної спільноти слов'ян на західних, південних та східних.

Водночас на території Східної Європи сформувались два потужних союзи племен — антів, які мешкали в Подніпров'ї, та склавінів, що оселилися між Дністром і Дунаєм. «Ці племена... не підлягають одній людині, а... живуть у демократії, тому про все... обмірковують спільно», — писав у VI ст. Прокопій Кесарійський. Зародки держави в антів набули форми військової демократії, де вища влада належала народним зборам (віче), а на період воєн вона зосереджувалась у руках князів, які командували військовими дружинами. Основними заняттями у них були землеробство й осіле скотарство, набули розвитку ремесла: ковальство, ливарна справа, гончарство. Саме анти й склавіни відіграли провідну роль у формуванні безпосередніх пращурів українців — літописних племен деревлян, волинян, білих хорватів, полян, уличів, тиверців.

У III ст. н. е. германське плем'я готів підкорило антів, проте наприкінці IV ст. анти в союзі з гунами, що прийшли зі Сходу, перемогли готів і разом здійснили вдалі походи на Візантію. У VII ст. (602 р.) авари (тюркські племена) підкорили й остаточно знищили Антський племінний союз.

Український історик М. Грушевський називав антів праукраїнцями. Сучасні вчені вважають, що пращурами українців були як анти, так і склавини. Також на формування українців впливали інші народи під час міграційних процесів.

2. Дохристиянські вірування слов’ян

Божества	Даждьбог Бог сонця, верховний бог
	Ярило Бог весняного сонця	Поревіт Бог зимового сонця	Сварог Бог неба	Перун Бог грому та блискавки	Велес Покровитель худоби, родючості та добробуту
Духи	Лісовики, водяники, домовики, мавки, нявки, русалки, берегині, вовкулаки
Служителі	Волхви
Святилища	Капища

Зміст