Довідник з історії України. 5-11 класи. Харківська

Тема 24. Повоєнна відбудова України в 1945 — на початку 1950-х років

Поняття і терміни

Ждановщина — культурна ситуація у СРСР другої половини 1940-х років, пов'язана з ім'ям А. Жданова. Характеризується гоніннями на діячів культури та мистецтва, звинуваченнями у безідейності, антинародності та низькому рівні їх творчості.

Космополітизм — ідеологія світового громадянства, що віддає пріоритет відчуттю належності людини до всього людства над всіма іншими соціальними зв'язками, загальнолюдським цінностям над культурними традиціями окремих держав, народів, націй.

Лисенківщина — політична кампанія з переслідування й шельмування групи генетиків, заперечення генетики й тимчасової заборони генетичних досліджень в СРСР, яка дістала свою назву за прізвищем Т. Д. Лисенка, що став її символом. Кампанія тривала у наукових біологічних колах приблизно від середини 1930-х до першої половини 1960-х років.

Операція «Вісла» 1947 р. — примусове виселення 140 тис. бойків і лемків зі своїх етнічних земель у західну та північну Польщу. Скориставшись з того, що в районі с. Яблонне загонами УПА було вбито міністра оборони Польщі К. Свєрчевського, польська влада прийняла рішення про повну депортацію українського населення із прикордонних земель. Операцію проводили спільно зі збройними силами СРСР і Чехословаччини. Депортація українців супроводжувалася масовими репресіями, арештами й ув'язненнями. Було заборонено переїжджати в одну місцевість більш ніж 3-4 українським родинам. На землі, що звільнилися, було переселено 14 тис. поляків.

Операція «Захід» — примусове виселення населення Західної України, проведене 21 жовтня 1947 року. Головним завданням операції було послабити український визвольний рух на Західній Україні. Протягом одного дня із Західної України депортували понад 76 тисяч осіб.

«Холодна війна» — затяжна геополітична, ідеологічна та економічна боротьба, яка виникла після Другої світової війни між глобальними наддержавами, Сполученими Штатами та Радянським Союзом і тривала від середини 1940-х до початку 1990-х років.

1. Втрати України під час Другої світової війни

Військові втрати	Цивільні втрати	Німецьке рабство	Демографічні втрати
2 500 000 осіб	5 500 000 осіб	2 500 000 осіб	14 500 000 осіб

Зруйновані міста та села
714 міст і селищ	понад 28 тис. сіл	10 000 000 осіб залишилися без даху над головою

2. Адміністративно-територіальні зміни

Питання кордонів: Тегеранська конференція 1943 р.; Ялтинська конференція 1945 р. між СРСР, США, Великобританією. СРСР наполягав на кордоні по лінії Керзона (м. Гродно—Немирів—Брест-Литовський — на заході від Рави-Руської, на сході — від Перемишля до Карпат)

3. Зміни етнічного складу населення в повоєнні роки

4. Відбудова промисловості та сільського господарства

Промисловість

Галузі	Відбудовчі процеси
Електроенергетика	1947 — відродження Дніпрогесу. Відбудова теплових електростанцій: Зуївської, Харківської, Львівської, Одеської. 1950 — виробництво електроенергії перевищило довоєнний рівень
Вугільна промисловість	Донбас: • відбудова 30 шахт; • праця примусово мобілізованих колгоспників, військовополонених; • нові підприємства з виробництва гірничих комбайнів, нових зразків обладнання шахт; 1950 р. — видобуток вугілля доходив до 93 % довоєнного рівня, що становило третину загальносоюзного виробництва. Розбудова Львівсько-Волинського вуглевидобувного басейну
Металургійна	«Азовсталь», «Запоріжсталь», Дніпропетровський комбінат ім. Г. Петровського. На кінець п'ятирічки Україна давала 50 % чавуну і 30 % сталі від союзного виробництва
Машинобудування	Тепловози, потужні трансформатори, вантажні автомобілі, трактори, турбогенератори і гідротурбіни
Нові галузі промисловості	Авіабудування; автомобілебудування; телерадіотехніка
Проблеми
Нові підприємства будували на основі застарілих технологій. Вироби промисловості вимагали надто великих затрат енергії та металу. Відставання легкої та харчової промисловості

Сільське господарство

Проблеми

• Практично повне знищення матеріально-технічної бази села, скорочення посівних площ;

• валова продукція землеробства в 1945 р. становила 51,5 %;

• у 2,5 раза скоротилася кількість працездатного населення;

• 70 % грошових доходів селян становило підсобне господарство;

• недостатнє фінансування на відбудову галузі з боку держави

Заходи

• Збільшення податків, утиски щодо власників підсобних господарств, вилучення «надлишків» землі;

• 1948 р. — Указ Президії BP СРСР про виселення з УРСР осіб, які злісно ухиляються від праці у сільському господарстві. Унаслідок відновлення дії «закону про п'ять колосків» до Сибіру було виселено 1,5 тис. родин так званих куркулів

Наслідки

• Обсяг випуску сільськогосподарської продукції становив на початку 1950-х років лише 84 % довоєнного рівня;

• через погодні умови й прорахунки керівництва Україна в 1946-1947 рр. пережила Голодомор, жертвами якого стали близько 1 млн осіб;

• завершився процес колективізації в Західній Україні — 93 % господарств увійшли до колгоспів, кількість яких досягла 7 200

5. Радянізація західних областей

6. Зовнішньополітична діяльність України в повоєнні роки

Дата	Подія
6 травня 1945 р.	Участь української делегації в роботі установчої конференції ООН у Сан-Франциско
1945 р.	Участь України в розробленні та прийнятті Статуту ООН. Зокрема, Д. Мануїльський очолює І комітет конференції, що мав підготувати текст преамбули (вступу) і першого розділу Статуту — «Цілі та принципи» ООН
16 серпня 1945 р.	Радянсько-польський договір про передання Польщею СРСР частини території Надсяння
29 липня — 15 жовтня 1946 р.	Участь делегації України у Паризькій мирній конференції. Уведення України до складу Економічної і Соціальної Рад
Лютий 1947 р.	Укладання мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією
1948 р.	Участь у роботі Дунайської конференції, що розглядала питання про права судноплавства на Дунаї
1948-1949 рр.	Україна — непостійний член Ради Безпеки ООН
Протягом 1950-х років	Українські дипломати працюють у 16 міжнародних організаціях і підписують 60 мирних угод і конвенцій
15 лютого 1951 р	Договір про обмін прикордонням між УРСР і Польщею

7. Особливості розвитку освіти, науки, літератури, мистецтва

Досягнення	Прояви «ждановщини»
Освіта
• 1950 р. — відновлено довоєнну мережу шкіл; • фонд всеобучу; • поширення вечірньої та заочної форм навчання; • 1953 р. — в основному семирічне навчання; • 1950 р. — працювало 160 вишів	Зросійщення шкіл та освіти: • з 1948 по 1954 рік кількість російських шкіл збільшилося в 1,5 раза; • скорочення українських шкіл; • викладання в більшості вишів здійснювалося російською мовою
Наука
• Українська Академія наук — головна наукова установа; • 1950 р. — 462 науково-дослідних інститути; • 1946 р. — створено перший атомний реактор; • поява в інституті електротехніки АН УРСР першої електронно-обчислювальної машини «МЕОМ»; • Інститут електрозварювання АН УРСР — створено автомати зварювання металу під флюсом	• 1947 р. — ЦК КП(б)У ухвалив постанову, де засуджувалася діяльність Інституту історії АН УРСР. Біологія: • 1948 р. — «розгром» школи генетиків. Історія: • «розгром» Інституту історії АН УРСР; • 1950 р. — ліквідовано кабінет єврейської історії Академії наук України
Література
Проза: • О. Гончар «Прапороносці»; Ю. Яновський «Київські оповідання»; • оповідання Остапа Вишні; • В. Некрасов «В окопах Сталінграда». Поезія: • М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, А. Малишко	• 1946 р. — ЦК КП(б)У засудив за націоналістичні прояви «Нариси історії української літератури», журнали «Перець» і «Вітчизна». • Зазнали переслідувань М. Рильський, Ю. Яновський, І. Сенченко, О. Довженко, В. Сосюра. • 1949 р. — початок боротьби з космополітизмом і низькопоклонством перед Заходом. • 1950 р. — звинувачення журналу «Дніпро» у формалізмі
Театральне мистецтво
	• 1948 р. — Постанова ЦК КП(б)У, де було піддано критиці творчість Б. Лятошинського, М. Гозенпуда та ін. композиторів. • 1951 р. — піддана критиці опера К. Данькевича «Богдан Хмельницький»

Персоналії

Богомолець Олександр Олександрович (1881-1946) — патофізіолог, академік АН СРСР, УРСР, президент АН України (1930-1946), лауреат Державної премії СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Народився в Києві. Закінчив Новоросійський університет, стажування проходив у Сорбонні (Париж). Викладав у Саратовському університеті, Московському медичному інституті, згодом очолив Інститут гематології та переливання крові в Москві, був директором Інституту експериментальної біології і патології та Інституту клінічної фізіології АН України. Досліджував проблеми фізіології та патології вегетативної нервової системи, переливання крові. У роки Другої світової війни широкого застосування набула запропонована О. О. Богомольцем цитотоксична сироватка для прискорення зростання переломів і загоєння ран. Ініціатор і керівник робіт з консервування крові. Заклав засади геронтології, вперше у світі провів перепис довгожителів на території СРСР.

Богомолець Олександр

Кук Василь Степанович (1913-2007) — генерал-хорунжий, з 1950 р. — головнокомандувач УПА. Народився в селищі Красне (нині Львівська обл.). У 1929 р. став членом Юнацтва ОУН. Після II Великого Збору ОУН С. Бандера призначив його членом проводу ОУН. Навесні 1941 р. організовував та очолював Центральний штаб похідних груп ОУН для переходу у східні області України. Навесні 1942 р. В. Кук очолив Провід ОУН на південно-східних українських землях. У квітні 1944 р. керував частинами УПА у бою під Гурбами. З 1947 р. був заступником Р. Шухевича на всіх його посадах. У 1954 р. був заарештований КДБ. У 1960 р. В. Кука було звільнено через новий курс політики М. Хрущова.

Кук Василь

Лебедев Сергій Олексійович (1902-1974) — вчений у галузі електротехніки, автоматики та обчислювальної техніки, академік Академії наук України та Академії наук СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської та Державної премій. Народився в Нижньому Новгороді, навчався на електротехнічному факультеті Московського вищого технічного училища ім. М. Баумана. Працював завідувачем кафедри Московського енергетичного інституту, у Всесоюзному електротехнічному інституті. У 37 років захистив докторську дисертацію, у 43 роки С. Лебедева обрали дійсним членом Академії наук України. Працював директором Інституту енергетики АН України, згодом очолив Інститут електротехніки, де проводили роботи зі створення першої вітчизняної електронної обчислювальної техніки. У 1951 р. малу електронну обчислювальну машину «МЕОМ» було введено в експлуатацію. Під керівництвом С. Лебедева в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки розробили універсальну електронну лічильну машину «БЕСМ-6», що сягала рівня кращих на той час світових зразків.

Лебедев Сергій

Малишко Андрій Самійлович (1912-1970) — український поет-лірик, тричі лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Автор поетичних збірок «Полудень віку», «Дорога під яворами» та ін.

Малишко Андрій

Рильський Максим Тадейович (1875-1964) — поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік, лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і УРСР, академік АН УРСР та АН СРСР. Народився в Києві в родині етнографа і публіциста Тадея Рильського, учасника хлопоманівського руху. Навчався в Київському університеті, потім вчителював. У 1910 р. вийшла перша збірка його поезій «На білих островах». У 20-х роках зазнав переслідувань з боку влади через свою належність до мистецького угруповання «неокласиків». Був заарештований, перебував у в'язниці. Двадцять років М. Рильський очолював Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України.

Рильський Максим

Сліпий Йосип (1892-1984) — визначний церковний діяч, патріарх Української греко-католицької церкви, кардинал. Народився на Тернопільщині. Освіту здобував у низці університетів Європи. Був ректором Львівської греко-католицької духовної семінарії. Після смерті А. Шептицького 1944 р. стає главою УГКЦ. Був ув'язнений радянською владою і засланий на каторжні роботи на 18 років. 1963 р. за наполяганням світової громадськості був звільнений, висланий за межі СРСР.

Сліпий Йосип

Сосюра Володимир Миколайович (1897/1898-1965) — український поет, майстер ліричної поезії, лауреат Державної премії СРСР. Народився в селищі Дебальцеве на Донеччині. Писати вірші почав російською мовою під впливом поезії К. Бальмонта, О. Апухтіна, С. Надсона. Першу поетичну збірку «Пісні крові» під прізвищем Сосюра В. було видано 1918 р. на гроші командира 3-го Гайдамацького полку О. Волоха. Творча спадщина В. Сосюри зазнавала постійного ревізування як із боку влади, так і через вимушене самоцензурування опублікованих творів.

Сосюра Володимир

Тичина Павло Григорович (1891-1967) — видатний український поет, перекладач, академік АН України. Найбільш відомі поетичні збірки «Сонячні кларнети», «Чуття єдиної родини», «Вітер з України» та ін.

Тичина Павло

Філатов Володимир Петрович (1875-1956) — офтальмолог, академік АН УРСР, заслужений діяч науки України, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР. Народився в с. Михайлівка (зараз Пензенської обл.). Закінчив Московський університет. Працював в очній клініці Новоросійського університету в Одесі, очолював Одеський науково-дослідний інститут очних хвороб і тканинної терапії. Створив школу офтальмологів.

Філатов Володимир

Зміст