Тема 14. Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст.

Час прийняття

Основний зміст реформи

Наслідки

Аграрна: скасування кріпацтва

19 лютого 1861 р.

Царський маніфест «Загальне положення про селян, звільнених з кріпацтва»

1. Скасовано особисту залежність селян (5,3 млн осіб) від поміщика.

2. Селяни отримували визначені нормою наділи, земельні надлишки (відрізки) вилучали на користь поміщика.

3. За одержану землю селяни сплачували викупні платежі протягом 49 років.

4. Селяни дістали право на вільну торгівлю, власність.

5. Для управління й суду, збирання податків запроваджували систему самоуправління — селянські громади

• Зберігалося поміщицьке землеволодіння, селяни отримали земельних наділів на 15 % менше, ніж вони володіли до реформи.

• Протягом 2 років селяни перебували в залежності від панів, виконуючи всі повинності (тимчасово зобов'язані).

• Дворові селяни та місячники (220 тис. осіб) землі не одержали.

• На малоземельних (до 5 дес.) перетворилися 94 % поміщицьких селян.

• Селяни стали суттєвим джерелом робочої сили для промислових підприємств у містах.

• Селяни дістали право на самостійну господарську діяльність

13 червня 1863 р.

Правобережна Україна

1. Селяни одержували наділи більші, ніж до реформи.

2. Викупні платежі встановлено на 20 % менше

У 1863 р. українське селянство не підтримали польських повстанців у боротьбі проти російського самодержавства

18 січня 1866 р.

Державні селяни

Мали викупати свій наділ, а до того часу повинні були сплачувати щорічний державний податок

58 % державних селян (з 5,2 млн осіб) одержали наділи, менші за норму

Земська реформа

1 січня 1864 р.

1. Створювали виборні органи місцевого самоврядування на рівні повіту, губернії (земські управи).

2. У виборах до земств брали участь усі жителі, що мали земельну власність.

3. Діяльність земств фінансували за рахунок податків, які населення сплачувало в місцевий бюджет

• Земства контролювали економічне й культурне життя в повітах.

• Сільське населення здобувало якісну безкоштовну освіту, медичну допомогу.

• Діяльність ряду земств сприяла зростанню національної самосвідомості українського населення.

• На Правобережжі земства було запроваджено лише в 1911 р.

Судова реформа

1864 р.

1. Скасовано становий суд.

2. Запроваджено відкриті судові засідання, судочинство відбувалося за участі адвокатів, прокурора, суду присяжних.

3. Цивільні та кримінальні справи слухали окремі суди.

4. Створювали 3 ступені судів: мировий, окружний, судова палата. Касаційні функції покладали на сенат

• Скасовано становий суд.

• Судова реформа законодавчо закріпила громадянські права населення, рівність всіх громадян перед законом

Шкільна реформа

14 липня 1864 р., 19 листопада 1864 р.

1. Запроваджено єдину систему початкової освіти, навчання

у народних училищах.

2. Запроваджено спеціалізацію навчання за гуманітарним та технічним профілями.

3. Гімназії поділено на класичні та реальні, чоловічі та жіночі. Навчання в них було платним.

4. Створювали як державні, так і приватні навчальні заклади під контролем повітових та губернських шкільних рад

• Забезпечено безперервність шкільної та вищої освіти.

• Навчальні заклади опинилися під контролем повітових та губернських шкільних рад.

• Освіта стала доступною для всіх станів населення

Реформа вищої освіти

18 липня 1863 р.

Життям університету керувала рада професорів

Відновлено автономію університетів

Міська реформа

16 червня 1870 р.

Створення міської думи як органу самоврядування в містах

До місцевого самоуправління залучають широкі верстви населення

Фінансова реформа

1860-1864 рр.

1. Створювали податкову та кредитну системи.

2. 1860 р. — відкрито Держбанк

Створено умови для функціонування фінансового капіталу, інвестування промисловості

Військова реформа

1862-1874 рр.

1. Територію держави поділено на 10 військових округів.

2. Замість рекрутських наборів запроваджено військову повинність з 20 років для всіх громадян.

3. Термін служби обмежувався 6-7 роками.

4. Створювали мережу військових навчальних закладів для юнаків недворянського стану

• Принципи формування та управління армією було узгоджено з вимогами часу.

• Здійснено переозброєння армії.

• Створено систему підготовки офіцерських кадрів

Робітничі закони

1897 р.

Обмежено тривалість робочого дня 11,5 годинами, встановлено обов'язкові вихідні та святкові дні

За умов відсутності робочого законодавства закон обмежував сваволю підприємців

Напрями розвитку

Характеристика становища

Наслідки

Завершення технічного перевороту

Збудовано залізниць — 20 тис. км.

Видобуток сировини зріс:

• вугілля — у 115 разів;

• залізна руда — у 188 разів;

• чавун — у 160 разів

• Унаслідок бурхливого розвитку промисловості й завершення технічного перевороту на початку XX ст. Україна перетворюється на провідний індустріально розвинений регіон Російської імперії, що давав 21 % обсягу промислового виробництва.

• Найбільш розвинені були галузі промисловості — видобувна та переробна.

• Україна поступово стає сировинним додатком імперії.

• Розвиток промисловості відбувається досить нерівномірно, охоплюючи переважно східні та південні регіони

Посилення

концентрування виробництва і капіталів

1887 р. — створено синдикат цукрозаводчиків, першу монополію в Росії.

1901 р. — синдикат «Продпаровоз».

1902 р. — синдикат «Продамет».

1903 р. — товариство взаємного кредиту гірничо-підприємців Півдня Росії.

1904 р. — синдикат «Продвугілля»

Зростання ролі іноземного капіталу

1900 р. — іноземним підприємцям належало 90 % акціонерних капіталів. Панівне становище вони посідали у вугільній, металургійній промисловості

Формування промислових регіонів

Прискореними темпами розвивалась промисловість лише у східних та південних регіонах:

• Донецький (вугільно-металургійна);

• Криворізький (залізорудна);

• Нікопольський (марганцева);

• Південно-Західний (цукробурякова)

Соціальні зміни

1. 3 23,4 млн осіб населення — робітників 2,4 млн осіб.

2. Україна посідає перше місце в Європі за рівнем концентрування робочої сили.

3. На донбаських шахтах 73,3%, а на металургійних підприємствах 69 % робітників — росіяни.

4. Надмірна експлуатація робочої сили (низька зарплата, відсутність робочого законодавства, заборона діяльності профспілок, тривалість робочого дня — 11,5 год.)

Основні риси

Характеристика

Наслідки

Збереження залишків феодальних відносин

1. Поміщицьке землеволодіння (32 тис. поміщиків володіли 10,9 млн дес. землі).

2. Малоземелля (3 млн селянським господарствам належало 20 млн дес. землі).

3. Викупні платежі (на 50 % перевищували справжню вартість отриманих наділів).

4. Збереження сільської общини, черезполосиці, кругової поруки.

5. Перенаселення (понад 6 млн робочих рук на селі були позбавлені засобів існування).

6. Загострення суперечностей на селі:

• 1900-1901 рр. — зареєстровано 670 селянських виступів.

• 1902 р. — масові селянські виступи в Харківській та Полтавській губерніях

• За переписом 1897 р., населення України становило 23,4 млн осіб;

з них — 17 млн українців, 93 % яких мешкали на селі; 13 % українців були неписьменними.

• На початку XX ст. темпи розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві значно відставали від промисловості. На заваді стояло збереження залишків феодальних відносин на селі, а саме: поміщицьке землеволодіння, малоземелля селян, викупні платежі.

• Зубожіння, безробіття спонукали селян переселятися в інші регіони Росії.

• Подальше розшарування села, розвиток товарно-грошових відносин, становлення кооперативного руху свідчили про невпинне проникнення капіталізму в сільське господарство

Розвиток капіталістичних відносин

1. Майнове розшарування селян:

• 16 % — заможних господарств;

• 30 % — середняцьких;

• 54 % — бідняцьких.

2. Розвиток товарно-грошових відносин:

• 43 % світового врожаю ячменю;

• 20 % пшениці;

• 10 % кукурудзи;

• 90 % загальноросійського цукру;

• 50 % тютюну виробляли в Україні

Кооперативний рух

1894 р. — за ініціативою М. Левитського на Херсонщині виникають перші землеробські артілі.

1904 р. — законодавство про кооперацію.

1905 р. — у Наддніпрянській Україні кооперативний рух охопив 820 організацій

Організація

Представники

Мета

Діяльність

1859 р.

Громада Петербург

П. Куліш, М. Костомаров, Т. Шевченко

Поширення національної ідеї, захист українців від зросійщення

• Видання «Букваря южнорусского» Т. Шевченка.

• 1861—1862 рр. — виходить перший у Росії український часопис «Основа»

1859 р.

«Хлопомани» Київський університет

В Антонович, Б. Познанський, Т. Рильський

Захист інтересів українців, скасування кріпацтва

• Вивчали життя народу, його традиції, опікувалися просвітництвом.

• Саморозпустилися на межі 1860-1861 рр., натомість створили українську громаду

1861-1863 рр.

Українська громада Київ, Чернігів, Полтава, Харків, Одеса

В. Антонович, Б. Познанський, П. Чубинський, Т. Рильський

Досягнення національно-культурної автономії для України, розв'язання національного питання шляхом широкої просвітницької діяльності серед народу

• Організація недільних шкіл для дорослих, збирання коштів на видання літератури.

• Валуєвський указ 1863 р. заборонив діяльність громад, недільних шкіл, друкування українською мовою наукових, релігійних та освітніх праць. Заарештовано та засуджено П. Чубинського та О. Кониського

70-ті роки XIX ст. — початок XX ст.

Стара Київська громада

В. Антонович, П. Куліш, П. Житецький, М. Старицький, П. Чубинський

Згуртування громадівських організацій. Обмежувалися культурницькою діяльністю, виявляли лояльне ставлення до уряду

• 3 1873 р. — відновлюється робота громад у складі відділення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

• 1874 р. — обрання Ради федерації українських громад. Почалося видання національної газети «Киевский телеграф».

• 1875 р. — відбувся III Археологічний з'їзд за участі 120 українських вчених.

• Емський указ 1876 р. заборонив видання та ввезення україномовної літератури в Україну.

• 1882-1906 рр. — видання журналу «Киевская старина»

1874-1880 рр.

Молода громада

М. Зібер, Д. Антонович, М. Подолинський, П. Косач, В. Шемет

Зближення з революційними народниками, політична пропаганда серед населення

1897 р.

«Загальна українська безпартійна демократична організація» (ЗУО)

В. Антонович, О. Кониський

Згуртування всіх національних сил в одній політичній структурі (у складі було 20 громад)

• Діє видавництво «Вік», книгарня, влаштовують Шевченківські свята, ювілеї письменників, надають допомогу українським діячам, що зазнають переслідувань з боку уряду.

• У 1904 р. перетворилася на Українську демократичну партію

1891-1898 рр.

Братство тарасівців Полтава. Київ, Одеса, Харків

І. Липа, М. Байздренко, В. Боровик, О. Черняхівський

Самостійна суверенна Україна від Карпат до Кавказу, різка критика українофільства

• У Львові видано «Декларацію віри молодих українців».

• 1893 р. — розгром Харківської організації «братства».

• 1900 р. — під впливом ідей братчиків у Харкові створено Революційну українську партію