Довідник з історії України. 5-11 класи. Харківська
Тема 13. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
Поняття і терміни
«Будителі» — активісти культурно-національного відродження в середовищі слов'янських народів. На західноукраїнських землях «будителями» називали членів «Руської трійці» (Галичина), О. Духновича (Закарпаття).
«Весна народів» — назва демократичних за своєю природою революцій 1848-1849 рр. у Європі, які ставили на меті знищення феодального ладу та створення незалежних національних держав.
Революція — у політичному сенсі це швидка радикальна зміна державного ладу.
Сервітути (від лат. «підпорядкованість, повинність») — обмежене право користування чужою власністю, переважно землею. На правах сервітутів користувались спільно з поміщиками лісами, луками та пасовиськами.
1. Входження українських земель до складу Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
|
Дата |
Подія |
|
1699 р. |
Приєднання Закарпаття |
|
1772 р. |
Перший розподіл Польщі: приєднані Галичина, частина Волині, Поділля |
|
1774 р. |
Унаслідок поразки у війні Туреччина передала Австрії Буковину, яку уведено як окремий округ до складу Галичини |
|
1786 р. |
Буковина була приєднана до Галичини («Королівство Галичини та Лодомерії») |
|
1849 р. |
Буковина здобула статус окремої провінції (краю) герцогства Буковинського |
2. Українські землі у складі Австрійської імперії (кінець XVIII — перша половина XIX ст.)
3. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
|
Реформа |
Зміст |
|
Аграрна |
1781-1782 рр. • Указ імператора Йосифа II про звільнення селян від особистої залежності від поміщиків. • Польським панам заборонено збільшувати свої земельні володіння за рахунок селянських наділів. • Судочинство над селянами мав здійснювати не пан, а спеціальний державний суд. • Суворо обмежувалися додаткові повинності на користь землевласника. • Селянин дістав право переходити на інші наділи, а також одружуватись без дозволу пана. 1786 р. — указ про обмеження панщини трьома днями |
|
Церковна |
1773 р. — ліквідовано орден єзуїтів та єзуїтський університет у Львові. 1774 р. — Відень. Відкрито греко-католицьку семінарію для руських священиків. 1774-1776 рр. • Заборонено перехід греко-католицьких священиків до складу католицьких. • Заборонено вживання терміна «уніат». 1781 р. • Зрівняні в правах католицька, греко-католицька, протестантська церкви. • Скасовано обмеження для некатоликів обіймати державні посади, купувати землі. • Церква підпорядковувалася державі, а священики діставали статус державних службовців |
|
Реформа освіти |
1774 р. — відновлено діяльність Львівського університету. 1777 р. — запроваджено систему початкових і середніх шкіл 5 типів. На найнижчому рівні початкової школи навчання дітей мало проводитися рідною мовою. 1787 р. — при Львівському університеті відкрито Руський інститут |
4. Початок національного відродження в західноукраїнських землях
|
Час існування |
Організація |
Представники |
Зміст діяльності |
|
1816 р. |
Товариство священиків м. Перемишль |
М. Левицький, Й. Лозинський, І. Могильницький |
Боротьба за впровадження руської мови в систему початкової освіти, за розширення парафіяльних шкіл, видання підручників. Впровадження в літературу народної мови. 1818 р. — відкрито дяківську школу |
|
1833-1834 рр. |
«Руська трійця» м. Львів |
М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький |
Поширення української свідомості, запровадження української мови і культури, збирання фольклору, видання підручників, словників, проведення церковної служби українською мовою. 1836 р. — Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім». 1837 р. — видано альманах «Русалка Дністрова», у матеріалах якої доводили спільність мови русинів та українців, що залишаються єдиним народом |
5. Розвиток культури західноукраїнських земель в першій половині XIX ст.
|
Галузь |
Події |
|
Освіта |
1817 р. — засновано Торговельну академію у Львові. У Перемишлі відкрито вчительську семінарію. 1826 р. — відкриття ліцею в Чернівцях. 1827 р. — на базі приватної бібліотеки у Львові було створено польське науково-дослідницьке товариство «Інститут Оссолинських». 1848 р. — заснування культурно-освітнього товариства «Галицько-руська матиця». Відкриття кафедри української мови та літератури при Львівському університеті. 1848 р. — у Львові відкрито Народний дім з українською бібліотекою і клубом. 1848-1849 рр. — заснування недільних шкіл у Східній Галичині. 1850-1856 рр. — діяльність у Закарпатті освітнього товариства на чолі з О. Духновичем |
|
Література, культура |
1836 р. — Й. Витвицький створив музичний твір «Україна» 1837 р. — Будапешт. Видання діячами «Руської трійці» літературного альманаху «Русалка Дністрова». 1845-1847 рр. — Яків та Іван Головацькі видали у Відні літературний альманах «Вінок русинам на обжинки». 1846 р. — видання літературного альманаху «Вінок русинам на обжинки» братів Головацьких. 1847 р. — видання українського букваря «Книжица читальная для начинающих» О. Духновича. 1848 р. — вихід української газети «Зоря галицька». У Празі відбувся Слов'янський з'їзд, що ухвалив рішення про рівноправність української мови у школах і державних установах. |
|
Історія |
1844 р. — видання «Хроніки міста Львова» В. Зубрицького. 1851 р. — Пряшів. Заснування краєзнавчого музею. 1852-1855 рр. — видання «Історії давнього Галицько-Руського князівства» в трьох томах В. Зубрицького |
6. Революція 1848-1849 рр. та її вплив на західноукраїнські землі
|
Дата |
Події |
|
13 квітня 1848 р. |
Львів. Польська шляхта створює представницький орган — Центральну раду народову |
|
23 квітня 1848 р. |
Львів. Утворення українською шляхтою організації «Руський собор» |
|
2 травня 1848 р. |
Львів. Створення першої українська політичної організації — Головної руської ради, яку очолили Г. Яхимович та М. Куземський. Вважали галичан часткою 15-мільйонного українського народу, вимагали виокремлення всіх українських земель в межах імперії в один коронний край. Створили власні збройні сили — Народну гвардію, запровадили синьо-жовті прапори, які згодом перетворяться на символ національного відродження України |
|
15 травня 1848 р. |
Східна Галичина. Імператор видав закон про скасування кріпацтва. Виходить перший номер української газети «Зоря галицька» |
|
Червень 1848 р. |
Прага. Проведено Слов'янський конгрес, що ставив на меті досягнення єдності слов'янства у боротьбі за незалежність |
|
9 серпня 1848 р. |
Буковина. Ліквідовано кріпацтво |
|
13 вересня 1848 р. |
Львів. Відкриття у Львівському університеті кафедри української мови, яку очолив Я. Головацький |
|
19 жовтня 1848 р. |
Львів. «Собор руських вчених» — перший з'їзд українських діячів науки і культури |
|
25 жовтня 1848 р. |
Львів. Заснування Головною руською радою культурно-просвітницького товариства «Галицько-руська матиця» |
|
1-2 листопада 1848 р. |
Львів. Придушення австрійським урядом збройного повстання |
|
1848-1849 рр. |
Північна Буковина. Селянський рух під проводом Л. Кобилиці |
|
1851 р. |
Львів. Розпуск австрійським урядом Головної руської ради |
|
1861 р. |
Відень. Австрійський імператор проголосив нову конституцію, яка надала Галичині автономію з власним сеймом |
Наслідки
• Українці дістали можливість брати участь у роботі рейхстагу, де пройшли школу парламентської діяльності й виголосили свої культурно-національні та політичні цілі.
• Створено першу політичну організацію українців — Головну руську раду, яка висунула гасло єдності всіх українців, виробила синьо-жовту символіку, яка була символом національного визволення українців протягом 140 років.
• Остаточно було скасовано кріпацтво.
• Досягнуто поділу Галичини на Західну (польську) та Східну (українську).
• Було започатковано українську пресу, відкрито кафедру української мови і літератури.
• Через відсутність єдності між представниками різних груп західноукраїнського населення визвольний рух зазнав поразки.
• Революція 1848-1849 рр. мала значний вплив на зростання і подальшу активізацію національного руху в Західній Україні
Персоналії
Вагилевич Іван Миколайович (1811-1866) — український громадський діяч, фольклорист. Народився на Станіславщині в родині священика. Закінчив Львівську духовну семінарію. У 30-х рр. брав участь у заснуванні та діяльності демократичної просвітницької організації «Руська трійця», у випуску в 1837 р. першого українського часопису «Русалка Дністровая»; переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім». Під час революції 1848-1849 рр. стає прихильником ідеї польсько-українського союзу під зверхністю Польщі.
Вагилевич Іван
Духнович Олександр Васильович (1803-1865) — культурно-освітній діяч, письменник, педагог, історик, греко-католицький священик. Один із провідних діячів руху «будителів». Збирав народні пісні закарпатців. Був автором понад 100 віршів, серед яких відомі патріотичні поезії «Я русин був, єсьм і буду», «Подкарпатські русини», кількох прозаїчних творів та п'єс, підручників для народних шкіл, оригінальних праць з педагогіки, філософії, етнографії та історії. У праці «Истинная история карпатороссов или Угорских русинов» обґрунтовував автохтонність та етнічну спільність русинів обабіч Карпат та їхній значний культурний вплив на угорців та інших завойовників.
Духнович Олександр
Кобилиця Лук'ян (1812-1851) — український громадсько-політичний діяч, керівник селянського руху на Буковині в 40-х рр. XIX ст. Походив з родини селянина-кріпака. У 1839 р. був обраний селянами уповноваженим із захисту їхніх інтересів. Усі спроби розв'язати проблеми українського селянства на офіційному рівні зазнали невдачі. У 1843-1844 рр. Кобилиця очолив повстання, що охопило 22 громади, на території яких селяни відмовлялися відробляти панщину, вимагали відкриття українських шкіл. Повстання було придушено військами, Кобилицю було ув'язнено. Під час революції 1848-1849 рр. селяни Буковини обрали його депутатом Віденського парламенту, де він продовжив виступати за надання автономії Буковині та приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва. Восени 1848 р. знову став на чолі селянського повстання, яке тривало до літа 1849 р. Невдовзі Л. Кобилицю заарештували. Помер у засланні.
Кобилиця Лук'ян
Могильницький Іван (1777-1831) — культурно-освітній та церковний діяч. Як греко-католицький канонік керував шкільною справою у Перемишльській єпархії. Разом з митрополитом М. Левицьким організував у 1816 р. «Товариство греко-католицьких священиків для поширення письма, просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії». Могильницький у своїй роботі «Відомість о руськом язиці» стверджував, що українська мова започаткована ще в Київській Русі. Заслугою Могильницького є те, що він домігся від австрійського уряду заснування у Східній Галичині початкових шкіл з українською мовою викладання.
Могильницький Іван
Шашкевич Маркіян Семенович (1811-1843) — український громадський та культурно-освітній діяч, письменник. Походив з родини священика. Найактивніший діяч «Руської трійці», ініціатор та автор альманаху «Русалка Дністровая». Навчався у Львові. Був священиком у селах Львівщини. Виступав за єдність населення Галичини та Наддніпрянщини, проти латинізації української абетки, уклав українську граматику та словник української мови, написав і підготував до друку «Читанку для діточок в народних училах руських».
Шашкевич Маркіян
