Зарубіжна література. 7 клас. Горобченко

Мости між країнами і серцями

Кетрін Патерсон. «Міст у Терабітію»

Читання може бути дорогою до свободи або ключем до таємного саду, який, якщо його доглядати, змінить все життя.

Кетрін Патерсон

Кетрін Патерсон

Знайомтеся, авторка!

Дата і місце народження: 31 жовтня 1932, Кіньянь (Китай)

Освіта: Королівський коледж (Брістоль, США); Пресвітеріанська школа християнської освіти (Річмонд), Об’єднана духовна семінарія (Нью-Йорк)

Фах: викладачка англійської мови, місіонерка

Найвідоміші твори: романи «Знак хризантеми», «Майстер ляльок», «Міст у Терабітію», «Неперевершена Гіллі Хопкінс», «Якова я возлюбив» та інші

Нагороди: Національна книжкова премія (двічі), Золота медаль премії імені Андерсена, премія Астрід Ліндгрен, премія «Жива легенда бібліотеки конгресу» та інші.

• Кетрін — донька американського проповідника, місіонера, директора школи для хлопчиків у Китаї. У сім’ї всі діти чудово знали Біблію, але охоче читали й художню літературу.

• У дитинстві мріяла стати або кінозіркою, або місіонеркою. Перший вірш надрукувала у шкільній газеті у 7 років, писала п’єси для шкільного театру.

• Вільно володіє китайською та японською мовами.

• Має двох власних і двох прийомних дітей.

• У січні 2010 року була призначена на посаду Національного посла Бібліотеки Конгресу США з питань молодіжної літератури. Віце-президент Національного альянсу дитячої книги і грамотності.

ПІЗНАЄМО СЕБЕ

Чи вмієте ви мріяти? Про що ваші мрії? Що відкривається в людині завдяки цій дивовижній властивості?

Як ви уявляєте дивовижну країну Терабітію? Запишіть слова-асоціації на кожну літеру назви. Використовуючи ці слова, опишіть свої уявлення і порівняйте з прочитаним.

Ключі до тексту

Наше життя сповнене різноманітних несподіванок. Деякі дарують нам радість, інші можуть викликати сум чи навіть принести горе. 14 серпня 1974 року у Бетані-Біч (штат Делавер) від удару блискавки загинула восьмирічна Крістіна Гілл, найкраща подруга Девіда Патерсона, сина відомої письменниці. Горе хлопчика спонукало його маму Кетрін написати повість про дитячу дружбу і відданість — «Міст у Терабітію».

Дитяча дружба — одна з найбільших наших цінностей. Одного разу з’явившись наче б то нізвідки, вона залишається на все життя, визначає людські долі і творить біографії. Тільки другу довіряємо ми таємниці, не призначені для чужих вух. Тільки друг знає про нас все, чого не знають навіть батьки. До друга йдемо зі своїми проблемами і планами. Дружба робить безсилими найлютіших ворогів, допомагає розв’язати складну задачу, підкорює, здавалося б, неприступні вершини. В ім’я дружби пишуть геніальну музику чи картини, будують міста, створюють чарівні країни.

Терабітія — місце, де знайшли притулок дитячі мрії і фантазії, відкинуті світом дорослих. Можливо, у когось із вас теж є така країна... Місце, де можна бути королем і королевою, навіть якщо вдома вас лупцює батько, а в школі ображають однокласники. Місце добра і світла, яким так хочеться поділитися з друзями. Хочете її побачити? Тоді хапайтесь за мотузку — і гайда через русло сухого струмка!

МІСТ У ТЕРАБІТІЮ

Десятирічний Джесс Ааронс усе літо тренувався, щоб стати найшвидшим бігуном у своїй сільській школі, хоч головна його мрія — стати художником. Його нова сусідка, Леслі Берк, випереджає його і на змаганні, і в навчанні, але згодом стає найкращим другом. Джесс, у свою чергу, захищає Леслі від булінгу з боку школярів. Під час спільної гри біля сухого струмка за будинком Леслі, діти вигадують магічне королівство Терабітію, куди, на жаль, немає доріг і мостів...

Розділ перший. Джессі Олівер Еронс — молодший

Цілісіньке літо він схоплювався щоранку вдосвіта саме для того, щоб побігати. Джесс підрахував: якщо тренуватись як слід, — а бачить Бог, він аж зі шкури пнеться! — то вже на початку навчального року він бігатиме швидше за всіх у своєму п’ятому класі. Він мусив стати найпрудкішим — не просто швидким, і навіть не дуже швидким, а найшвидшим. Найкращим.

Він тихенько вибрався з будинку. Котедж був такий старезний, що мостини рипіли від кожного кроку. Втім, Джесс уже з’ясував: якщо йдеш навшпиньки, вони лишень тихо квилять, тому зазвичай йому вдавалося опинитися надворі, не розбурхавши ані мами, ані Еллі з Брендою, ані Джойс Енн. З Мей Белль усе було геть інакше. Їй уже виповнилося сім років, і для неї брат був справжнім божеством, а це іноді не так уже й погано.

Він підтюпцем побіг через подвір’я. Дихання вихоплювалося з рота хмаринками пари — як на серпень, ранок був прохолодний. Утім, ще зарано. До півдня, коли мама покличе його допомагати по господарству, стане тепліше.

Розпочинав Джесс завжди з північно-західного краю поля, з низького старту, як ті бігуни, що їх він бачив у програмі «Спортивний усесвіт».

— Руш! — гукнув він сам собі й гайнув навколо вигону... Волосся кольору полови лізло в очі, мигтіли руки й ноги. Джесс ніколи не вчився бігати, але, як на десятирічного хлопця, був довготелесий, а ще — страшенно завзятий.

У початковій школі Ларк Крік бракувало майже всього, а насамперед — спортивного устаткування, тому всі м’ячі на великій перерві після обіду діставалися старшим класам. Навіть якщо відразу після дзвоника на перерву п’ятикласнику вдавалося заволодіти м’ячем, уже менше ніж за півгодини той м’яч перехоплював шестикласник чи семикласник. Старші хлопці завжди грали в м’яч у центрі сухого верхнього поля, а дівчата забирали невеличку ділянку в північній частині — там вони грали в класики, вправлялися зі скакалками й теревенили. Хлопцям із молодших класів залишалося хіба що бігати.

Якось торік Джесс виграв. І навіть не перший забіг, а взагалі все змагання. Утім, сталося це тільки одного разу. Але той випадок відкрив для нього смак перемоги. Ще відтоді, як прийшов до першого класу, Джесс завжди лишався «отим схибленим малим, який повсякчас малює ». Однак того разу — це було двадцять другого квітня, у понеділок, і тоді страшенно мжичило! — він виявився найпрудкішим, хоча червона глиниста багнюка чвакотіла в його дірявих кросах.

Тіло вже благало зглянутися, але Джесс уперто підганяв себе. Він має довести власній кволій дихалці, хто тут головний.

— Джессе! — залементувала Мей Белль з-за смітника. — Матуся кличе їсти! Потім подоїш!

От халепа! Він надто довго бігав. Тепер усі дізнаються, що він кудись відлучався, і як напосядуться...

— Гаразд! Іду вже!

Відкинувши з обличчя вологе волосся, Джесс гепнувся на дерев’яний ослін. Він сипонув у свою чашку аж дві повнісінькі ложки цукру і сьорбнув, щоб не попекти рота.

Божечку, як же ж він утомився! Усі м’язи в тілі аж скімлили.

— Я сьогодні страшенно заклопотана, — оголосила мати, коли вони доїли лемішку.

Еллі з гуркотом підвелася й заходилася прибирати зі столу.

— Брендо, сьогодні твоя черга мити посуд, — голосно мовила вона до сестри.

— О-о-ой, Еллі...

Еллі вперіщила сестру ложкою. Джессі перехопив її погляд. Бренда затнулася, роззявивши яскраво підфарбований рот. Вона була не така кмітлива, як Еллі, але навіть їй було відомо, що зловживати матусиним терпінням не варто.

Отже, посуд мити доведеться Джессові. Як завжди. Мати ніколи не змушувала малечу працювати, хоча в нього іноді виходило скинути щось на Мей Белль — якщо постарається. Він знову опустив голову на стіл. Чомусь ця вранішня пробіжка висотала з нього всі сили...

— Гаразд уже, Джессі. Підводься, досить посиденьки справляти. У Міс Бессі вим’я, либонь, уже аж до землі. А тобі ще боби збирати.

«Посиденьки справляти»! Тобто це він у родині, виходить, байдикує? Він дозволив своїй нещасній змореній голові ще хвильку полежати на столі.

— Джессі!!!

— Так, мамо. Уже йду.

Саме Мей Белль прийшла до нього на грядку, коли він збирав боби, — сповістити, що до старого будинку Перкінсів на сусідній фермі хтось переїхав. Джесс відгорнув волосся з очей і примружився. Так, і справді. Просто біля дверей стояла вантажівка. Схоже, в нових пожильців чимало мотлоху! Але надовго вони тут не затримаються. Будинок Перкінсів — один із тих старезних, перехняблених сільських котеджів, до яких переїжджають лише від безвиході, а потім намагаються якнайшвидше звідти забратися. Згодом Джесс міркуватиме над цією чудасією — та подія в його житті була чи не найвизначнішою, а йому тієї миті було геть байдуже.

Переклад Дарини Березіної

Твір у мистецькому просторі

• У повісті відчутні зв’язки з фентезійними циклами «Хроніки Нарнії» Клайва Стейплза Льюїса та «Хроніки Придайна» Ллойда Александера.

• За повістю знято дві екранізації, обидві з однойменною назвою: у 1985 році канадсько-американський телевізійний фільм Еріка Тілля, а у 2007 році своєю версією у кіно дебютував Габор Чуйно.

• Повість вивчається у багатьох англомовних навчальних закладах Ірландії, Нової Зеландії, Філіппін та інших країн і входить до чільної десятки кращих повістей для дітей і юнацтва в США.

ДІАЛОГ ІЗ ТЕКСТОМ

1. Розкажіть про родину Еронсів (рівень достатку, стосунки, інтереси, обов’язки, загальна атмосфера). Чи щасливий Джесс в колі сім’ї?

2. Яке значення для Джесса мав біг? Чому він так хотів нарешті стати найкращим бігуном у класі? Що робив для цього? Чи є у вас хобі, якому ви присвячуєте чимало часу і зусиль?

3. Як до тренувань хлопця ставилася його рідня? А як ваші рідні сприймають ваше хобі?

4. Яке ще хобі мав Джосс? Чому ні з ким, крім учительки музики, міс Едмундс, він не наважувався поділитися своєю творчістю?

5. Згадайте першу зустріч Джесса і Леслі. Чим Леслі зацікавила хлопця? Що найбільше вразило його в її вигляді та поведінці?

ПРАЦЮЄМО В КОМАНДІ

6. Штучний інтелект створив варіанти образів Джесса і Леслі. Перегляньте малюнки, оберіть той, який найбільше відповідає описам у романі. Свою думку аргументуйте, використовуючи цитати.

7. Розкажіть про родину Берків. Чим вона не схожа на родину Джессі? Що в їхньому способі життя було особливо незвичним?

8. Оцініть місцеву школу і порядки у ній. Чи схожі вони на порядки у вашому закладі? Що вам подобається у цій школі? Що ви б змінили?

9. Хто краще відчуває природу: дорослі чи діти? Які якості повинні бути в людини, щоб природа відкривала їй свої незліченні таємниці? У кого з героїв є такі якості?

10. Чому так важливо мати своє особливе, захищене місце? Чи є у вас таке місце? Як і коли ви користуєтеся вашим затишним місцем?

11. Як з’явилася Терабітія? Чому потрапити до неї можна було лише перелетівши на старій мотузці сухий струмок? Які таланти Леслі і Джесса розкриваються у чарівній країні?

12. Штучний інтелект відтворив Терабітію за цитатами з твору. Перегляньте малюнки. Знайдіть неточності. Чого, на вашу думку, не вистачає? Що хотілося б домалювати?

13. Поміркуйте, обравши 1-2 підказки, чому Леслі назвала чарівну країну у лісі Терабітією:

• теребінт (терпентинне дерево) — вид невеликих листопадних дерев та чагарників роду фісташкових; згадується у Біблії як дерево теревинф;

• нарнійський острів Теребінтія з книги «Підкорювач зорі, або Плавання на край світу» британського письменника-фантаста К. Льюїса;

• терабіт — одиниця вимірювання інформації при передачі або збереженні цифрових даних.

ДИСКУСІЯ

14. Терабітія — це спроба втекти від некомфортної реальності, втілена мрія чи бажання залишатися собою?

СТВОРЮЄМО УНІКАЛЬНИЙ КОНТЕНТ

15. Спробуйте описати чи намалювати свою Країну дитячих мрій. Дайте їй назву, оберіть форму державного устрою, створіть прапор.

Твір у мистецькому просторі

Роздивіться кадри з екранізацій роману 1985 і 2007 років. Порівняйте акторів, які виконали головні ролі. Яка пара, на ваш погляд, більш відповідає авторському задуму? Свої міркування аргументуйте.

ОЦІНИ СЕБЕ

1. Зачитайте (запишіть) текст-кліше, заповнюючи прогалини:

Авторка твору «Міст у Терабітію» — сучасна письменниця ... (0,5 бала) з ... (0,5 бала). За жанром це ... (0,5 бала).

Головними персонажами твору є Джессі ... (0,5 бала) та Леслі ... (0,5 бала). Їхні родини, хоча й живуть у ... (0.5 бала) неподалік Вашингтону, різні за соціальним статусом: ... (2 бали).

Джесс та Леслі затоваришували, тому що ... (2 бали). Дівчинка вигадала казкову країну Терабітію, у якій ... (2 бали).

2. Поміркуйте над питанням: фінал твору «Міст у Терабітію» песимістичний чи оптимістичний? Свою думку мотивуйте (3 бали).

Оцініть свої успіхи у вивченні теми.

Зберіть свій рюкзак-помічник. Визначте, які знання й історії з життєвого досвіду допомогли вам краще зрозуміти роман.

Виберіть із кожного списку результатів ті, які вважаєте для себе досягнутими, й оцініть себе як знавця життєвих історій і жанрів роману та повісті. Позначте на шкалі рівень вашого успіху.

• Даю визначення термінам «повість», «роман». Визначаю жанрові ознаки повісті й роману в прочитаних творах. Можу навести приклади творів цих жанрів.

• Називаю письменників, які створювали повісті й романи. Знаю зміст вивчених творів.

• Можу спрогнозувати зміст твору за заголовком, ілюстрацією, уривком.

• Умію аналізувати поведінку персонажів, характеризувати образи, грамотно висловлювати свою думку в усній та писемній формі.

• Розмежовую в художньому тексті фактичну інформацію та авторську фантазію, систематизую інформацію у різний спосіб.

КВІЗ

Зоряне небо

Якуб обіцяв показати Марії сузір’я Кассіопеї. На зоряній карті воно має такий вигляд:

Колись давно наші предки теж знали це сузір’я і називали Бороною — мабуть, за схожість уявних зубців з інструментом для розпушування землі.

А чи знаєте ви українські народні назви інших сузір’їв? Спробуйте здогадатися, який із зображених об’єктів слов’яни називали Косарем, який — Пасікою, і який — Дівчиною з відрами? Правильна відповідь — 1 гайворон.

Географічні ребуси

У художній літературі існує безліч країн, які не знайдеш на жодній карті. Наприклад, Кетрін Патерсон подарувала нам Терабітію, а Френк Баум — чудернацьку Країну Оз. Перед вами — ще п’ять подібних назв. Чи зможете ви їх прочитати? 2 гайворони за правильну відповідь.

Маскарад

В уривку з художнього твору ми замінили більшість імен, назв та інших реалій на аналогічні, але з іншого твору. Ваше завдання: відновити текст у первісному вигляді. Кожна правильна заміна — 1 гайворон.

Королева Єлизавета не підвелася назустріч.

— Здрастуй, Кіт. Я... — більше вона нічого не встигла сказати. Кіт перелетіла через сцену і опинилася на твердих колінах королеви.

— Якби ви знали, як я вдячна вам за те, що ви дозволили мені жити у вас, — схлипувала вона. — Якби ви знали, як це чудово, що у мене тепер є ви, і Пітер, і всі-всі! Адже ще зовсім недавно у мене була тільки театральна трупа!

— Можливо... хоча й не маю честі бути знайомою з цією театральною трупою, — холодно відповіла королева Єлизавета. — Пітер, спасибі. Можеш іти. Кіт, зроби ласку, підведись і стань як слід. Я ще не встигла роздивитися тебе до пуття.

Кіт схопилася на рівні ноги і нервово розсміялася.

— Ой, звичайно, ви ж мене ніколи не бачили але, по правді, нема на що дивитися через ці синці. Ой, і я ще маю пояснити, чому я приїхала в хлопчачому костюмі... Я вже розповідала Пітеру, що Шекспір мені казав...

— Кіт, — знов урвала їй королева, — я хочу, щоб ти відразу засвоїла одну річ. Мені не цікаво слухати про твого Шекспіра.

• Полічіть разом з учителом / учителькою зароблені кошти, збережіть їх на картці або обміняйте на оцінки.