Українська мова. 8 клас. Глазова
§ 15. Означення
163. Прочитайте. Визначте, з якими словами пов’язані в реченні виділені слова за змістом. Від цих слів поставте до виділених слів питання. Якими членами речення є виділені слова?
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
Від великого села Лебедин веде до монастиря через ліс кількакілометрова стежка. Але є до монастиря й заасфальтований шлях. Та все-таки, невдовзі зі шляху звернувши, треба йти високим і густим лісом. Отже, підходячи до монастирської брами, матимеш час похвилюватися: що там на місці історичної пам’ятки побачиш? Що від неї вціліло, залишилось?
Майже повністю вціліли монастирські мури. Стоять вони невисокі, але досі міцні й надійні.
Над вхідною брамою височіє мальовнича дзвіниця. Піднявшись на неї, побачиш такий краєвид! Побачиш високі гори, що поросли синіми лісами. Саме між цими горами й збереглося затишне подвір’я та розкішний яблуневий сад. Зберігся, дійшов до нас монастир із сивої давнини! (За А. Скрипником).
Будівля Лебединського Свято-Миколаївського монастиря
• Проведіть спостереження за таким планом:
- На що вказує означення?
- З якими членами речення означення пов’язуються за змістом?
- Якими частинами мови можуть виражатися?
• Свої висновки звірте з правилом.
164. Прочитайте речення, визначте в них означення. З яким словом пов’язане кожне з означень за змістом? Поставте питання від цього слова до означення.
1. Мала пташка має гострий дзьобик. 2. У кожного солов’я пісня своя. 3. Не вір воронячим пісням. 4. Пташеня розпросторює слабкі крильця під материним крилом. 5. Без першої ластівки весна не приходить. 6. Воля пташці дорожча за клітку із золота. 7. Кулик із болота не рівня куликові з озера. 8. Прийшла орлу пора літати, а солов’ю настав час співати. 9. Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче (Народна творчість).
• Якою частиною мови виражене кожне з означень?
• Які з означень характеризують предмет за його ознакою? Належністю певній особі? За відношенням до місця, часу, матеріалу? Указують на порядок предмета при лічбі?
• Визначте неузгоджені означення.
165. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Підкресліть усі члени речення.
1. Віт..р з долини цілує ч..рвоне серце калини (А. Малишко). 2. Чер..з яскраво-ч..рвоний колір ягід калина стала с..мволом крові, пролитої в бою (З довідника). 3. У народній виш..вці калина с..мволізувала бе..смертне дер..во нашого українського роду (З підручника). 4. Стою сер..д усіх калинокровних род..чів моїх (П. Перебийніс). 5. Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б. Олійник). 6. А ми тую ч..рвону калину підіймемо! А ми нашу славну Україну розв..селимо (Народна творчість).
• Визначте означення узгоджені й неузгоджені.
• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Витлумачте це значення.
• Що символізує в українському фольклорі калина? У відповіді вживайте означення.
166. Перепишіть прислів’я, замінюючи виділені неузгоджені означення на узгоджені.
Зразок. Найпахучіші квіти ростуть на кущах із колючками. — Найпахучіші квіти ростуть на колючих кущах.
1. Догана матері м’якша за добре слово батька. 2. У семи няньок дитина без носа. 3. Трьох років дитину доглядай щогодини. 4. Не зарікайся пити воду з криниці з мулом. 5. Хто тоне, за піну з моря хапається. 6. Лякала коза, що з верби листя об’їдати не буде.
• Чи можна сказати, що узгоджені й неузгоджені означення є синонімічними? Поясніть на прикладах.
167. Поширте речення узгодженими та неузгодженими означеннями. Поширені речення запишіть, підкресліть у них усі члени речення.
1. Кінчалась осінь. Сіялись сніги (Є. Маланюк). 2. Замерзли віти. Вмерли квіти (Т. Севернюк). 3. Мовчать птахи. І скімлить вітер (І. Яремчук).
• З’ясуйте, якою частиною мови виражене кожне з уведених вами означень.
168. Прочитайте речення. Якими членами речення є виділені сполучення слів?
1. Гриць завбільшки з мізинець був у нас справжній колядинець (Д. Білоус). 2. З маленького хлопця виріс міцний та гарний парубок із кучерявим волоссям (І. Сенченко). 3. Дівчина в рожевому намисті дивиться на сонце з-під руки (М. Гірник). 4. Прибігла дівчинка з очима на пів обличчя, з розпашілими щоками, довгими косами кольору (За І. Роздобудько). 5. І чорний кіт в манишці білій мене зустріне край дверей (В. Сосюра).
• Складіть речення (усно) з такими неузгодженими означеннями: з русявою косою; років чотирнадцяти; із запашних трав; на два поверхи.
• Складіть розповідь про улюблений підручник, використовуючи такі поширені означення: з яскравою обкладинкою (книжка); цікаві за змістом (розділи); непрості для виконання (завдання).
Трапляється, що при визначенні другорядних членів речення виникають утруднення. Наприклад, у реченні І замовкнув спів пташок (Н. Забіла) до слова пташок можна поставити питання чий? — у такому разі це слово буде визначене як означення, а можна поставити питання кого? — тоді слово буде визначене як додаток.
Таким чином, слово пташок можна визначити або як означення, або як додаток. Визначення члена речення залежатиме від поставленого питання.
Найчастіше труднощі викликає визначення членів речення, виражених іменниками в непрямих відмінках. Визначаючи члени речення, передовсім слід зважати на зміст речення.
169. Прочитайте. Визначте фразеологізми, витлумачте значення кожного.
1. Жінка вдягнена у плащ зелено-блакитного кольору (Л. Денисенко). 2. Дмитро мав чорне хвилясте волосся, яскраво-зелені очі й виразне підборіддя з ямкою посередині (Н. Сняданко). 3. Марина Павлівна виявилася стрункою, високою і сором’язливою жінкою з темним довгим волоссям. У неї були блакитні очі із золотавинками посередині (І. Роздобудько).
• У яких випадках визначення членів речення викликало труднощі? Обговоріть ці випадки у класі.
• Складіть стислий портрет (3-4 речення) особи, яку ви особливо поважаєте, — музиканта, спортсмена, письменника. Використовуйте неузгоджені означення.
170. Прочитайте. Визначте фразеологізми, витлумачте значення кожного.
Якщо вам погрожують у школі чи на вулиці, не встрягайте в бійку! Не піддавайтеся на провокацію, не втягуйтесь у скандал! Не танцюйте під чужу дудку! З усіх сил удавайте із себе стріляного горобця. Врешті, ви ж не в тім’я битий! Зміряйте зухвальця очима й процідіть крізь зуби щось сердите й загрозливе. Іншими словами, дайте відкоша. Збитий із пантелику напасник, найімовірніше накиває п’ятами. Гострі на язик та спритні на слові супротивники хуліганам не по зубах. Зловмисники, накриті мокрим рядном, навряд чи захочуть зустрітися з вами ще раз (Із журналу).
• Серед фразеологізмів назвіть ті, що виконують роль означень.
• Чи згодні ви з висловом педагога Василя Сухомлинського: Жорстокість — це слабкість, помножена на підлість? Як ви розумієте ці слова?
171. Перепишіть. Підкресліть члени речення. Визначте означення узгоджені та неузгоджені.
1. Пливуть замріяно й журливо Вкраїни рідної пісні (Л. Дмитерко). 2. Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б. Олійник). 3. Слова Тарасові могучі обережу в своїм житті (А. Малишко). 4. У книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі (М. Стельмах). 5. І дзвенить крізь літа над порогом прибита підкова (Т. Севернюк). 6. Микола дав собі слово не чинити більше матері прикрощів (Б. Комар).
• Визначте, якими частинами мови виражені означення.
• Укажіть речення з дієприкметниковим зворотом.
172. Прочитайте. Визначте означення.
Нині люди вважають себе українцями не за ознакою крові, а за належністю до українського громадянства. Нас усіх об’єднують спільні символи: Державний Прапор і Державний Герб. Український прапор має стати символом свободи й гідності.
Український герб став популярним в українській молодіжній моді.
Національний етнічний одяг у сучасному втіленні переживає певний злет. Класичний віночок і бабусина вишиванка нині не надто популярні. Зате національний одяг у поєднанні з сучасним — модне молодіжне вбрання (За З. Звиняцьківською).
Модно бути українцями
• Створіть ескіз сучасної молодіжної вишиванки. До малюнка докладіть детальний опис придуманої вами одежі. В опис уведіть узгоджені й неузгоджені означення.
