Українська мова. 8 клас. Глазова
§ 16. Прикладка як різновид означення

173. Прочитайте. Визначте прикладки та означувані ними слова.
1. Острів Хортиця з давніх-давен приваблював величчю та красою (З підручника). 2. Байда — козацьке прізвисько князя Дмитра Вишневецького (З енциклопедії). 3. Я козак Мамарига, служив у багачів двадцять п’ять років, заробив три мідні гроші та йду, куди очі світять (Народна творчість). 4. Закарбувався велетень Шевченко у душі українські на віки (В. Лупейко). 5. Щось у нас усіх є і від діда Тараса і від прадіда Сковороди (В. Симоненко). 6. Зеленіє острів Голосіїв на хисткому обрії Дніпра (П. Перебийніс).
• Чому в одному з речень Шевченка названо дідом, а Сковороду — прадідом? Чи почуваєте ви себе їхніми нащадками? У чому це виявляється?
• На що вказує кожна прикладка? Які з прикладок є власними назвами?
• Обґрунтуйте вживання великої літери.
174. Прочитайте. Визначте прикладки та означувані ними слова. З’ясуйте число й відмінок означуваного слова та прикладки.
1. Чи знаєте ви річеньку Мурашку? Цю річеньку знайти на карті важко (П. Перебийніс). 2. Край Чорногорівки-села текла мого дитинства річка (В. Сосюра). 3. Образ козака Мамая уособлює нездоланну силу народу-велетня. 4. Народна картина «Козак Мамай» була оберегом української родини (З підручника).
• Обґрунтуйте вживання великої літери.
175. Ознайомтеся з таблицею. Поясніть написання прикладок з означуваними ними словами в реченнях попередньої вправи.
|
ПРИКЛАДКУ Й ОЗНАЧУВАНЕ НЕЮ СЛОВО ПИШУТЬ |
|
|
ОКРЕМО |
ЧЕРЕЗ ДЕФІС |
|
прикладка означає видову (або одиничну) назву і стоїть після означуваного нею слова, яке має родове значення: ріка Дніпро, гора Говерла, квітка троянда, риба щука |
прикладка—власна назва стоїть перед словом, що має родове значення: Дніпро-ріка, Говерла-гора, троянда-квітка, щука-риба |
|
прикладка стоїть перед означуваним нею словом і своїм значенням близька до прикметника: красуня (= красива) дівчина, велетень (= великий) юнак |
близька своїм значенням до прикметника прикладка стоїть після означуваного нею слова: дівчина-красуня, юнак-велетень |
|
Якщо ж не можна встановити, яке з двох слів за значенням ширше, а яке вужче, прикладку з означуваним нею словом пишуть через дефіс: думи-мрії |
|
|
Прикладки, що означають назви газет, журналів, творів мистецтва, заводів, пароплавів і под., пишуть із великої літери й беруть у лапки: газета «Україна молода», опера «Тарас Бульба» |
|
|
Складні сполучення, що називають рослини, пишуть через дефіс: сон-трава, розмай-трава, нечуй-вітер, мати-й-мачуха |
|
176. Перепишіть. Визначте прикладки. Поясніть їхнє написання з означуваними словами. Звіртеся з таблицею.
1. Нема краю можливостям природи-матері! (О. Довженко). 2. Хай серце порадіє й пощемить за кожний кущик матері природи (Д. Луценко). 3. То тут, то там урочисто підіймались поодинокі велетні дуби (М. Стельмах). 4. На узліссі у зеленому брилі стоїть дуб-велетень (А. Пашкевич). 5. Який же ти принадний, красень Київ! (Д. Луценко). 6. У воєводи є дочка-красуня (М. Гоголь). 7. Могутній лайнер «Україна» чумацьким шляхом з-за Дніпра легенько лине, мов пір’їна (П. Воронько). 8. Я брала там євшану-зілля вволю (Л. Забашта).
• Позначте у словах орфограми. Обґрунтуйте написання слів правилами.
• Складіть і запишіть речення, у яких у ролі прикладок уживатимуться слова школяр, журнал, країна. Поясніть, у яких випадках такі прикладки слід писати з означуваними словами через дефіс, а коли — окремо.
177. Перепишіть, знімаючи риски.
1. Мати/Україно, уклоняюсь піснею тобі (П. Перебийніс). 2. Земле/Вітчизно, я на те не ріс, щоб у рідній хаті я наругу зніс (П. Усенко). 3. Сусідів/хижаків знущання відбито і розбито вкрай (М. Рильський). 4. На Савур/могилі тиша руки заломила (Б. Олійник). 5. Де ж ви тепер, товариші/братове? (М. Старицький). 6. Двері до хати нам відчиняти, рід визволяти, сестро/лебідко, соколе/брате! (П. Усенко).
• Поясніть уживання розділових знаків.
178. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ
Прочитайте. Визначте прикладки й означувані ними слова. Перепишіть тільки ті речення, у яких прикладку з означуваним словом слід писати окремо.
1. Сміється вітер/пустунець, лякає рокотанням грому (О. Довгоп’ят). 2. Я зриватиму квіти, які не зірвав ще пустун/листопад (Л. Павлів). 3. Ось так гуляв по листопаду невпинний вітер/листодер. Він од притишеного саду помчав до лісу і завмер (М. Сом). 4. Як ми любили вітер/бурелом! Як ми Дніпру вклонялися чолом! (А. Малишко). 5. Гойдає тихо віти в лісосмугах веселий розбишака/вітерець (О. Довгий). 6. Вітри/заброди палять синій гай, плюндрують небо, розкрадають зорі (Є. Гуцало).

Андрій Шишкін. Стрибог
• Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
• Роздивіться зображення бога вітрів східнослов’янської міфології Стрибога. Складіть за ілюстрацією художній словесний портрет. Використовуйте прикладки.
179. Прочитайте. Обґрунтуйте вживання великої літери та лапок.
1. Письменник, історик, культурний діяч Микола Аркас написав популярну «Історію України», поему «Гетьман Пилип Орлик». Микола Аркас — автор опери «Катерина» на слова Тараса Шевченка (За М. Литвином). 2. Кращими вважаються українські опери: «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Енеїда» Миколи Лисенка, «Роксолана» Дмитра Січинського (З підручника). 3. З вікон і стін школи вихопилася хвилями смутку всім відома пісня «Стоїть гора високая» (М. Стельмах). 4. Українська молодь охоче читає журнали «Однокласник», «Країна знань», «Я студент» (Із реклами).
• У кожному з речень визначте прикладку та означуване нею слово.
• Поясніть уживання великої літери.
180. Перепишіть, розставляючи лапки.
Ікона Юрій Змієборець, картина Селянська родина, альбом Мальовнича Україна, вебсайт Музейний простір, журнал Тризуб, хорові капели Думка і Трембіта, гурт Океан Ельзи, видавництво Смолоскип, команда Динамо, дискусійний клуб Діалог, круїзна компанія Червона рута, готель Черемош, виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод.
• Позначте у словах орфограми.
181. Перепишіть, знімаючи риски та ставлячи, де потрібно, лапки.
1. Древня праматінко/Русь, я твій законний нащадок, що українцем зовусь (Д. Білоус). 2. Закарбувався велетень/Шевченко у душі українські на/віки (В. Лупейко). 3. На столі Кобзар в простій оправі, і портрет поета на стіні (О. Ющенко). 4. Можеш призабути запах рути/м’яти, але рідну мову мусиш пам’ятати (Л. Диркавець). 5. Hi/хто не/перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, і орди завойовників/заброд! (В. Симоненко). 6. Синочок спить, а мати все співа, а підвіконням бродить сон/дрімота (М. Пригари). 7. Веде надія до Славутича/ріки (А. Малишко). 8. З урочищ тихих на узвиш біжить лугами річка/Здвиж (М. Сіренко).
• Щороку Вікіпедія організовує міжнародний фотоконкурс «Wiki Loves Monuments» — «Вікі любить пам’ятки». Запишіть назви п’яти пам’яток, які ви обрали б для фотографування. Уживайте прикладки. Які з них потрібно писати з означуваним словом через дефіс? Які — з великої літери і в лапках?