Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 30-31. Наука і техніка. Суспільні зміни та повсякденне життя

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/112929

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли з'явилися перші газети?
2. Як формувалася суспільна думка у XVIІІ ст.?
3. Якими були основні наукові досягнення XIX ст.?
4. Що таке емансипація та суфражизм?
5. Що таке індустріальна революція? У якій країні вона почалася?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

які наукові відкриття здійснили в другій половині XIX — на початку XX ст.;
про вплив технічних винаходів і наукових відкриттів на життя суспільства;
про зародження масової культури;
якими були причини та результати боротьби жінок за емансипацію.

1. Освіта

• Працюємо разом. Метод «Дискусія». Обговоріть таке питання: «Зростання ролі держави та зміцнення автономії закладів: чи можливий ідеальний баланс між цими двома тенденціями?»

У XIX ст. відбулися значні зміни у вищій освіті багатьох країн світу. Виникла низка технічних університетів, які зосередилися на підготовці спеціалістів для промисловості. Проте вища освіта була доступною лише для заможних людей. У розвитку університетської освіти зростала роль держави, водночас зміцнювалася автономія закладів.

Найбільшого поширення набула система, яку запропонував філософ Вільгельм фон Гумбольдт. Основою розвитку університету, згідно з його задумом, було поєднання дослідження, навчання та ідеї вільного викладання. У 1810 р. філософ відкрив Берлінський університет. Перший принцип роботи передбачав єдність викладання й дослідження: викладач навчає студентів тих джерел, над вивченням яких працював сам. Другий принцип — це викладацька свобода: викладач сам визначає тему, мету й завдання курсу. Третій принцип — фінансування з боку держави. Більшість тогочасних університетів базувалися саме на цих засадах.

Берлінський університет. Сучасний вигляд.

Зверніть увагу

Першу значну реформу освіти в XIX ст. провів Наполеон Бонапарт. Він запропонував ліквідувати університет як автономну систему. Згідно з новою схемою, прикладні дисципліни викладалися в спеціалізованих вищих наукових школах, за дослідження відповідала Академія, для підготовки чиновників і викладачів у гімназіях і школах створювалися інститути, що перебували під контролем уряду.

Цікаві факти

Індустріальна революція сприяла появі другого покоління вищих навчальних закладів Великої Британії. У середині XIX — на початку XX ст. нові університети виникли в промислових центрах: у Лондоні, Даремі, Манчестері, Бірмінгемі, Ліверпулі, Бристолі, Редінгу. Ці університети стали відомими як «будинки із червоної цегли», на відміну від старих університетів — Оксфорда й Кембриджа, що збудовані з характерного для Середньовіччя сірого каміння.

Будівля університету в Бірмінгемі (Велика Британія). Сучасний вигляд.

2. Подорожі європейців і розвиток географічних знань

• Працюємо в парах. Метод «Критичне читання». Прочитайте текст і визначте, яку інформацію він не надає, але яка була б важливою для повного розуміння подій.

У другій половині XIX ст. розпочався новий етап досліджень європейцями малоосвоєних регіонів світу.

У середині XIX ст. британський дослідник Девід Лівінгстон здійснив кілька подорожей Центральною та Південною Африкою.

Британець Генрі Стенлі першим серед європейців перетнув Африку зі сходу на захід та відкрив і дослідив басейн річки Конго.

Ірландський дослідник Роберт О’Хара Берк і британець Вільям Джон Віллс уперше перетнули Австралію з півдня на північ.

Вивченням природи та населення Океанії займався уродженець Наддніпрянської України Микола Миклухо-Маклай.

Завдяки експедиціям російських вчених Петра Семенова-Тян-Шанського та Миколи Пржевальського були досліджені внутрішні райони Сибіру й Центральної Азії.

Французькі дослідники першими досягли головного міста високогірного Тибету — Лхаси, а британці Джордж Еверест і Годвін Остін дісталися Гімалаїв.

Наприкінці XIX ст. були складені досить повні карти материків (крім Антарктиди). Проте одним із результатів географічних досліджень стало посилення колоніальної експансії європейських держав.

Відзнака Нобелівського лауреата.

Цікаві факти

Важливою подією в науці стало запровадження міжнародної Нобелівської премії за наукові досягнення, винаходи, значний внесок у розвиток культури й суспільства. Її започаткував шведський хімік і підприємець Альфред Нобель, який заповів благодійному фонду більшу частину своєї спадщини (9,2 млн доларів). Із нього й виплачується винагорода визначним діячам і діячкам у різних галузях.

• Розробіть і проведіть у школі (або в соціальних мережах) освітній флешмоб або челендж, де поділіться цікавими фактами про Нобелівську премію.

3. Розвиток науки

• Працюємо в парах. Складіть таблицю, у якій зазначте наукові відкриття, вчених і як це змінило життя людей. Як ви вважаєте, яке з наукових відкриттів XIX ст. мало найзначніший вплив на розвиток людства? Чому?

У другій половині XIX ст. раніше накопичені наукові знання стали підґрунтям для нових відкриттів.

Своєрідним підсумком діяльності природознавців різних країн стало відкриття в 1869 р. Дмитром Менделєєвим одного з фундаментальних законів природи, який дістав назву періодичного закону.

Прибуття Р. О’Хари Берка та В. Дж. Віллса на річку Фліндерс. Художник Едвард Джукс Грейг. 1862 р.

Зверніть увагу

Одним із найбільших досягнень XIX ст. стала розробка вченим Чарльзом Дарвіном теорії еволюції тваринного і рослинного світу. Це була справжня революція в галузі біології. У 1859 р. вчений видав книгу «Про походження видів шляхом природного відбору». Завдяки теорії Ч. Дарвіна вдалося не тільки пояснити різноманітність видів, а й упорядкувати весь органічний світ.

У 1884 р. німецький фізик Генріх Герц довів існування електромагнітних хвиль. Були винайдені генератор електричного струму та електродвигун. У 1895 р. Вільгельм Рентген відкрив промені, що пізніше були названі його ім’ям. Одночасно це фізичне явище описав український вчений Іван Пулюй. Наступного року Антуан Анрі Бекерель виявив явище радіоактивності.

Англійський фізик Джозеф Томсон у 1897 р. відкрив першу елементарну частинку — електрон, що входить до складу атома. До того ж, вивчаючи ефект радіоактивності, французькі фізики Антуан Сезар, Александр Едмон та Антуан Анрі Бекерель, П’єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі дійшли висновку, що деякі елементи довільно випромінюють енергію.

У 1901 р. німецький фізик Макс Планк установив, що енергія виділяється не безперервним потоком, як вважали раніше, а окремими пучками — квантами. У 1911 р. британський фізик Ернест Резерфорд запропонував першу планетарну теорію будови атома. Цю теорію доповнив данський фізик Нільс Бор. Ідеї М. Планка та Н. Бора стали фундаментом для окремого розділу сучасної фізики — квантової механіки.

Постать в історії

Марія Склодовська (після одруження — Склодовська-Кюрі) народилася на польських землях, що перебували у складі Російської імперії. М. Склодовська стала першою викладачкою університету Сорбонна, здійснила відкриття нових хімічних елементів радію і полонію та отримала дві Нобелівські премії (першу з фізики в 1903 р. спільно з чоловіком П. Кюрі та французьким вченим А. А. Бекерелем, другу — індивідуальну з хімії в 1911 р.).

• Розробіть освітній мініпроєкт «Шлях крізь упередження: жінка у світі чоловічої науки». Дослідіть і проаналізуйте, з якими труднощами стикалася М. Склодовська-Кюрі як жінка в науковому світі. Чи вважаєте ви її феміністкою свого часу? Аргументуйте свою відповідь.

М. Склодовська-Кюрі (друга праворуч) із дочками Ірен (друга ліворуч) та Свою (крайня праворуч). 1921 р.

Докорінно змінилися уявлення про простір, час і рух. У 1905 р. 26-річний німецький фізик Альберт Ейнштейн опублікував працю «До електродинаміки тіл», у якій було закладено основи теорії відносності.

Німецький вчений Август Вейсман та американський вчений Томас Морган заклали основи генетики.

Постать в історії

Бактеріолог Володимир Хавкін з Одеси винайшов вакцини від холери й чуми, якими в Індії щепили понад 4 млн осіб. Заснована ним лабораторія стала науково-дослідним Інститутом Хавкіна, що діє дотепер в індійському місті Мумбаї. Вчений також заповів свої кошти на створення фонду заохочення молодих науковців, який існує й зараз. На честь В. Хавкіна було названо вулиці в Одесі й Бердянську.

Володимир Хавкін. Кінець XIX ст.

Досягнення біологічних наук стали поштовхом до розвитку медицини. У 1865 р. Луї Пастер опублікував працю про бактеріальну природу хвороб і довів, що мікроби гинуть за високої температури. Його ім’ям було названо спосіб знищення хвороботворних мікробів (пастеризація). За допомогою цього способу вдалося домогтися тривалого збереження продуктів.

Продовжуючи дослідження французького бактеріолога Л. Пастера, співробітники Пастерівського інституту в Парижі вперше розробили запобіжні щеплення проти сибірки, курячої холери та сказу. Німецький мікробіолог Роберт Кох і його учні виявили збудників таких захворювань, як туберкульоз, черевний тиф, дифтерія, сифіліс та винайшли ліки проти них.

Роберт Кох. Близько 1900 р.

Переворотом у медицині стало використання знеболювальних препаратів. У 1846 р. вперше було проведено операцію з ампутації кінцівки із застосуванням наркозу (хворому дали подихати парами ефіру). Завдяки Миколі Пирогову було зроблено прорив у воєнно-польовій хірургії, що врятувало життя багатьом солдатам. Зокрема, М. Пирогов лікував пораненого Дж. Гарібальді. У 1867 р. англійський хірург Джозеф Лістер уперше використав для знезаражування ран розчин карболової кислоти, що значно зменшило кількість інфекцій після операцій. Лікарі різних країн світу розробляли основи наукової санітарії та гігієни, заходи профілактики й запобігання епідеміям. Завдяки досягненням медицини в Європі та Північній Америці смертність скоротилася майже у два рази.

Основи вчення про психоаналіз заклав австрійський вчений Зигмунд Фрейд. Також він розробив психотерапевтичний метод лікування неврозів.

Зверніть увагу

Прогрес у техніці, формування індустріального суспільства, зростання міст, криза традиційної системи світогляду спонукали філософів до переосмислення внутрішніх орієнтирів життя людини. Стрімко розвивалися суспільні науки. У країнах Європи та США набула поширення соціологія — наука про розвиток суспільства. Також стали популярними різні містичні вчення, релігійна філософія.

Схема

Розвиток суспільних наук

rnk.com.ua/113977

Кришталевий палац, що був збудований для Всесвітньої виставки 1851 р.

4. Досягнення техніки

• Працюємо в малих групах. Метод «Квітка лотоса». Створіть таблицю, що розкриває історію та значення технічних винаходів другої половини XІX — початку XX ст. Які технічні винаходи активно використовують дотепер?У другій половині XIX ст. наукові відкриття й технічні винаходи внесли значні зміни в металургію та машинобудування. Англійський інженер Генрі Бессемер винайшов для виробництва чавуну, заліза й сталі обертову піч — конвертер, а французький інженер П’єр Мартен — піч для виробництва сталі високої якості. Як самостійна галузь постала хімічна промисловість, яка швидко розвивалася.

Усі досягнення промисловості й техніки, технологій держави показували на Всесвітніх виставках. Перша така виставка відбулася в Лондоні в 1851 р. Наступну виставку в 1855 р. було проведено в Парижі. Відтоді Всесвітні виставки проводили регулярно.

Значні досягнення мала текстильна промисловість. Завдяки механізованому нанесенню малюнка на тканину замість 50 працівників цю роботу виконували двоє.

Швидкими темпами відбувався розвиток транспорту. У другій половині XIX — на початку XX ст. в Європі основним засобом пересування на суходолі та перевезення вантажів і людей стали залізниці. Почалося спорудження залізниць в Азії, Африці. Створювали трансконтинентальні дороги: це магістраль, що пов’язала східне узбережжя США з Каліфорнією, «Східний експрес» (Лондон—Париж—Відень—Стамбул), Транссибірська магістраль.

ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС у другій половині XIX — на початку XX ст.

На морських шляхах вітрильники повністю поступилися пароплавам. Необхідність розвитку світової торгівлі сприяла спорудженню каналів. Найбільшим із них став Суецький канал, будівництво якого тривало в 1859-1869 рр. Ще одним важливим каналом став Панамський, який збудували в 1904-1914 рр.

Парові машини почали використовувати в сільському господарстві. У 40-х рр. XIX ст. у Великій Британії з’явилися перші парові молотарки, а через деякий час — парові плуги.

Удосконалювали й засоби зв’язку. Швидко поширилися розроблені в 1836 р. американським винахідником Семюелом Морзе телеграфний апарат і код (азбука) Морзе.

Значною технічною подією стала поява нового класу моторів, які сконструювали німецькі винахідники Ніколаус Отто і Рудольф Дізель. Нові двигуни, що працювали на рідкому пальному, знайшли застосування в першому автомобілі Г. Даймлера і К. Бенца (1886 р., Німеччина), першому літаку братів Райт (1903 р., США) і першому дизельному локомотиві (тепловозі) компанії «Клозе-Шульцер» (1912 р., Німеччина).

Зверніть увагу

Винаходи та розвиток залізничного транспорту в XIX ст.:

1853 р.	відкриття першої залізниці в Індії від Бомбею до Тани.
1857 р.	відкриття першої залізниці в Африці між Каїром та Александрією.
1857 р.	початок використання сталевих рейок для прокладання залізниць.
1863 р.	відкриття першого у світі метрополітену з паровою тягою в Лондоні завдовжки 3,6 км.
1865 р.	спорудження першої в Наддніпрянській Україні залізниці Одеса—Балта.
1872 р.	будівництво Великою Британією першої залізниці в Японії між Токіо та Йокогамою завдовжки 28 км.
1880 р.	відкриття першої залізниці в Китаї.
1881 р.	створення спального вагона американським підприємцем Джорджем Пульманом. Провідники замість зарплат тоді отримували чайові від пасажирів.

Частина телеграфного апарату Морзе. 1900 р.

У металургії важливим технічним винаходом на початку XX ст. став конвертерний (томасівський) спосіб виплавлення сталі. У 1891 р. в Німеччині було запущено перший прокатний стан, якому надавали руху електромотори. В обробці металовиробів почали використовувати електро- та газозварювання. Промислове введення крекінг-процесу — розкладу сирої нафти на частини під дією високого тиску і температур — давало змогу отримувати в значних кількостях легке рідке пальне, передусім бензин.

Нові методи отримання аміаку розширили виробництво азотної кислоти та інших азотних сполук, необхідних для виготовлення штучних добрив, барвників і вибухових речовин.

Дедалі ширше застосовували залізобетон. Зі сталевих і залізобетонних конструкцій споруджували різні будівлі, мости, тунелі великих розмірів.

Суецький канал значно скорочував шлях із Європи до Індії та Східної Азії, оминаючи потребу обпливати всю Африку.

Панамський канал значно скорочував шлях з Атлантичного океану в Тихий і назад.

• Які можливості для розвитку торгівлі надавало спорудження Суецького та Панамського каналів?

Прискорене впровадження у виробництво нової техніки супроводжувалося збільшенням підприємств і переходом їх на випуск масової стандартизованої продукції. Основною технологією для цього стало конвеєрне виробництво — організація виробництва на основі конвеєра, за якого його поділяли на найпростіші короткі операції. Уперше в повному обсязі таку технологію було застосовано на автомобільних заводах Генрі Форда (США).

Перший автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння, створений Г. Даймлером і К. Бенцом. 1886 р.

На початку XX ст. звичним явищем стали телефон, фонограф, радіоприймач, електричне освітлення.

Значні досягнення відбулися і у військовій техніці. У 1883 р. американський винахідник Гайрем Максим створив перший зразок автоматичної зброї — кулемет Максим. Почалося створення авіації. Флот отримав броньовані кораблі з гарматами великого калібру та підводні човни.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112930

5. Зміни у вигляді міст і сіл

• Працюємо разом. Обговоріть, чому міста стали центрами модернізації на межі XIX—XX ст.

У XIX ст. відбувся новий якісний стрибок у науці й техніці, який дав змогу провідним країнам світу здійснити перехід до індустріального суспільства. Деякі вчені називають цей процес другою науково-технічною революцією. У її основу були покладені зміни в енергетичній базі, перехід на рідке паливо та електрику.

Словник

Науково-технічна революція — якісні зміни в засобах виробництва (верстати, обладнання) та зміна в кількості та якості робочої сили на основі прискореного розвитку науки і техніки.

З’явилися нові галузі виробництва: хімічна, електротехнічна, нафтопереробна тощо. Відбулися докорінні зміни у вигляді міст, сіл, повсякденному житті.

Процес індустріалізації, зміни в сільському господарстві та розвиток науки покращили умови життя людей і сприяли зростанню кількості населення Європи. Протягом століття, із 1800 до 1900 р., вона зросла зі 190 млн до 420 млн осіб. Посилилися міграційні процеси із села до міста, до індустріально розвинених країн. Кількість населення низки міст перевищила 1 млн осіб. Урбанізація потребувала докорінної зміни всього способу життя.

Найбільше зусиль у поширенні електричного освітлення доклав Томас Едісон. У 1880 р. почалося використання винайдених ним ламп розжарення. Було створено низку побутових електричних приладів: праску, пральну машину тощо.

Листівка із зображенням першого у світі хмарочоса в Чикаго (США), спорудження якого почалося в 1884 р. Будівля мала висоту 42 м (десять поверхів). Згодом до неї добудували ще два поверхи.

У 1892 р. відкрили першу автоматичну телефонну станцію, а на телефонах з’явилися диски з набором номера.

Докорінні зміни відбулися і в міському транспорті. Ще на початку XIX ст. на вулицях Парижа з’явилися омнібуси — великі екіпажі, запряжені кіньми. Проте якість тогочасних доріг створювала проблеми для такого транспорту, особливо в негоду. Тоді для нього почали прокладати рейки. У США ці конки назвали трамваями. У 80-ті рр. XIX ст. з’явилися електричні трамваї.

У 1863 р. у Лондоні запрацювала перша підземна залізниця — метро. До кінця століття підземні залізниці почали будувати в Нью-Йорку, Чикаго, Будапешті, Відні, Парижі.

НАЙБІЛЬШІ МІСТА СВІТУ (1900 р.)

Місто і країна	Кількість населення, осіб
Лондон (Велика Британія)	6,5 млн
Нью-Йорк (США)	4,2 млн
Париж (Франція)	3,3 млн
Берлін (Німеччина)	2,7 млн
Чикаго (США)	1,7 млн
Токіо (Японія)	1,5 млн
Мехіко (Мексика)	500 тис.
Сідней (Австралія)	480 тис.
Делі (Індія)	400 тис.

Із появою автомобілів виник новий індивідуальний вид транспорту, який поступово витіснив кінські екіпажі. Уже на початку XX ст. автомобіль перетворився на звичний засіб пересування.

Технічний прогрес створив умови для підтримання особистої гігієни, чистоти житла.

Населення Європи та Америки почало значно краще харчуватися. Серед усіх верств суспільства зросло споживання чаю, кави, цукру.

6. Мода

• Працюємо в малих групах. Висловіть спільну думку, які чинники впливали на моду початку XX ст. та як це відображало соціальні, економічні та технологічні зміни.

Зміни в різних сферах життя суспільства вплинули й на одяг. Мода, яку раніше диктував королівський двір, тепер формувалася за іншими чинниками.

Чоловічий костюм, який носили заможні містяни, загалом набув одноманітності та практичності. Піджаки перетворилися на робочий одяг, фрак — на вихідний, святковий. Наприкінці XIX ст. у Великій Британії в моду увійшли смокінги, які вдягали в театр, ресторан тощо.

Піджачна трійка (піджак, жилет, штани) — основний тип повсякденного чоловічого одягу. Друга половина XIX — початок XX ст.

Одяг жінки теж зазнав змін у бік практичності. У середині XIX ст. в жіночій моді, законодавцем якої була Франція, у вжиток увійшов кринолін — куполоподібна спідниця з безліччю нижніх спідниць або сталевих обручів. Наприкінці XIX ст. утвердився новий S-подібний силует жіночої сукні, що підкреслював талію. Цей силует утілював ідеальну хвилеподібну лінію стилю модерн.

Після появи нових транспортних засобів (трамвай, велосипед, автомобіль), а особливо залучення жінок до виробництва й сфери послуг жіночий одяг спростився. У побут увійшли спідниця з блузою, костюм, що складався зі спідниці й жакета, пальто. Важливу роль у зміні суспільної ролі жінки відіграли два технічні винаходи — телефон і друкарська машинка. Саме жінки найчастіше працювали на телефонних станціях і виконували друкарські роботи.

Тальєр — жіночий костюм, який складався із жакета й спідниці, пошитих з одного матеріалу. Цей одяг був зручний для роботи, прогулянок і подорожей, тому швидко став основою гардероба. Кінець XІX — початок XX ст.

Одним із важливих чинників змін у жіночому одязі став феміністичний рух. Жінки боролися за виборчі права, можливість працювати нарівні з чоловіками та мати доступ до медицини. Лікарі радили відмовитися від корсетів, які шкодили здоров’ю. Тому з’явився новий фасон сукні — без корсета, з високою кокеткою та драпіруванням, яке приховувало талію.

Цікаві факти

У XIX ст. у населення міст з’явилася нова форма дозвілля — відвідування магазинів. Великі універсальні магазини, відомі як універсами, стали серйозними конкурентами традиційних крамниць. У таких магазинах весь товар був відкрито виставлений для огляду, і покупці могли вільно розглядати його без обов’язку щось купувати.

У 1852 р. в Парижі в магазинах «Бон марше» (назва перекладається як «дешевий ринок») уперше були запроваджені тверді ціни. У 70-х рр. XIX ст. в США виникла торгівля за каталогами. Розквіт торгівлі дав поштовх рекламі. У деяких газетах вона забирала до половини змісту.

Проте на більшість людей зміни моди майже не впливали. Просте населення носило доступний і традиційний одяг, який не заважав працювати. Попри це народний костюм поступово витіснявся загальноєвропейським.

Цікаві факти

На моду вплинула також популярність відпочинку на курортах. Морське купання вважали корисним, і для нього створили зручний одяг. Захоплення спортом — їздою на велосипеді, плаванням, тенісом — додало до жіночого гардероба в’язані светри та штани-блумерси.

7. Зародження масової культури

• Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому масова культура виникла саме наприкінці XIX ст.?

До кінця XIX ст. більшість людей у країнах Європи та США вже вміли читати й писати. Завдяки розвитку промисловості покращився рівень життя. Робочий день став коротшим, і в міських жителів з’явився вільний час. Якщо раніше літературою та мистецтвом цікавилася лише незначна частина освіченої еліти, то тепер цих людей стало значно більше. Так з’явилося нове явище — масова культура. Поряд із книгами, які були розраховані на вибагливих читачів, з’явилися твори для звичайних людей. Набули поширення такі літературні жанри, як пригодницький і детективний романи.

Словник

Масова культура — культура, поширена серед значної частини населення. Головною її особливістю є те, що вона не створює нових ідей, а бере вже відомі з елітарної або народної культури та робить їх доступними для загалу. До масової культури належать лише ті елементи культури, які поширюють через засоби масової інформації (радіо, телебачення, кіно, пресу).

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112931

У 1895 р. у «Гранд кафе» в Парижі брати Луї-Жан та Огюст Люм’єр уперше продемонстрували сінематограф — апарат, що показував рухомі фотографії. Першим глядачі побачили короткометражний фільм «Прибуття потяга...». За декілька тижнів такі фільми вже демонстрували в Римі, Відні, Берліні, Лондоні та інших містах, а незабаром у США, Індії, Австралії, Єгипті. Так виникло кіно.

Масова культура значно впливала на погляди людей і формувала громадську думку.

Цікаві факти

У 1790 р. у Великій Британії було видано 370 найменувань книг, а в 1900 р. — уже 6 тис. У середині XIX ст. Британський музей, де були зібрані шедеври світового мистецтва, у вихідні дні відвідувало понад 30 тис. осіб.

8. Боротьба за емансипацію жінок

• Працюємо разом. Які засоби боротьби за емансипацію використовував рух жінок за права? Наскільки такі дії були виправданими? Чи є межа, за якою засоби боротьби можуть зіпсувати саму ідею?

Від часів Французької революції кінця XVIII ст. в Європі спалахнула боротьба жінок за емансипацію. Проте до 70-х рр. XIX ст. жінки залишалися залежними від чоловіків у сім’ї та не мали з ними рівних майнових прав. Боротьба жінок за емансипацію відбувалася у сфері освіти, права та політичної діяльності. У 80-х рр. у Великій Британії заміжні жінки здобули право розпоряджатися своєю власністю та залишати в себе дітей після розлучення.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112932

Постать в історії

Визнаною лідеркою суфражисток була Еммелін Панкгерст із Великої Британії. Незмінними помічницями діячки були її дочки. У 1903 р. Е. Панкгерст заснувала Жіночий соціально-політичний союз. Діячка домагалася зустрічей із впливовими політиками, виборюючи права жінок, але агресивні засоби Е. Панкгерст і її однодумиць часто зазнавали критики, її багато разів заарештовували, а одного разу навіть ув’язнили. У 1999 р. журнал «Time» додав Е. Панкгерст до списку 100 найвпливовіших людей XX ст.

Еммелін Панкгерст. 1913 р.

Жінок, які боролися за виборчі права, називали суфражистками. Найсильнішим цей рух був у Великій Британії, але схожі рухи діяли також у США, Франції, Австро-Угорщині. Суфражистки проводили акції та привертали до себе увагу незвичною поведінкою (наприклад, носили чоловічий одяг).

Боротьба жінок дала певні результати. Уперше у світі право голосувати на виборах здобули в 1893 р. жінки Нової Зеландії. У 1906 р. перші жінки були обрані до парламенту Фінляндії. У Великій Британії право голосу жінки здобули в 1918 р. У перші десятиліття XX ст. виборче право вибороли також жінки Данії, Австралії, США, Німеччини й деяких інших країн.

Здобуття жінками політичних прав не зупинило боротьбу жінок за рівноправ’я в усіх сферах життя. І в наш час її продовжують представниці різноманітних феміністичних рухів.

Україна і світ

У 1861 р. на Львівський вокзал прибув поїзд «Ярослав» — перший поїзд на українських землях. На честь цієї події 4 листопада відзначають День залізничника України. Розбудова залізниць на українських землях урочисто з’єднала схід і захід. 4 листопада 1871 р. було відкрито міст через прикордонну річку Збруч між сусідніми містами — Волочиськ (перебував у складі Російської імперії) і Підволочиськ (перебував у складі Австрійської імперії). Перший поїзд на мосту через Збруч виявився знаковою подією для всієї Європи. Було з’єднано Чорне море з Балтійським і Північним: розпочалися масові перевезення за маршрутом Одеса—Гамбург.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

нову роль науки в XIX — на початку XX ст.;
здобутки науково-технічної революції;
зміни ролі культури в бік масовості;
поширення руху жінок за емансипацію.

Працюємо з хронологією

4 листопада 1861 р.	на Львівський вокзал прибув поїзд «Ярослав» — перший поїзд на українських землях.
10 січня 1863 р.	відкриття першого у світі метрополітену.
31 травня 1879 р.	день народження електричної тяги. На промисловій виставці в Берліні продемонстрували першу електричну залізницю завдовжки 300 м, збудовану Вернером фон Сіменсом.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст певного пункту параграфа трьома простими реченнями. Перемагають ті, чия розповідь буде коротшою, але при цьому правильно передаватиме зміст. Гру доцільно провести в письмовій формі.
2. Які географічні відкриття були зроблені в XIX — на початку XX ст.? Які наслідки це мало?
3. Назвіть технічні винаходи й наукові досягнення кінця XIX — початку XX ст. Як змінилося життя завдяки цим досягненням?
4. Які нові галузі промисловості виникли в результаті впровадження технічних винаходів? Як це вплинуло на підготовку країн до війни?
5. Що свідчить про завершення формування індустріального суспільства на початку XX ст. в розвинених країнах світу?
6. Назвіть причини поширення закладів освіти технічного профілю в цей період.
7. Чим були зумовлені зміни в одязі людей на початку XX ст.?
8. Що таке масова культура? Що зумовило її появу?

Застосовуємо і аналізуємо

9. На інтерактивній карті світу позначте території, які були досліджені на межі XIX—XX ст. Зробіть короткі коментарі, у яких поясніть значення цих досліджень.
10. Створіть схему, що показує, як різні чинники суспільно-економічного розвитку наприкінці XIX — на початку XX ст. призвели до зростання феміністичного руху та руху суфражисток.
11. Напишіть короткий лист одному з вчених XIX ст. (наприклад: Л. Пастеру, А. Ейнштейну, Р. Коху), де ви, сучасна людина, висловлюєте захоплення його досягненням і пояснюєте, як воно вплинуло на світ.

Оцінюємо і створюємо

12. Метод «Сторітелінг». Напишіть розповідь від особи робітника, телефоністки, банкіра, власниці магазину, власника заводу тощо. Опишіть, як змінилося повсякденне життя його (її) родини під впливом науково-технічної революції.
13. Працюємо в малих групах. Метод «Освітній проєкт». Уявіть, що ви команда дослідників кінця XIX ст. Ваше завдання — спланувати власну географічну експедицію до одного з малодосліджених регіонів світу. Оберіть регіон, визначте мету експедиції, маршрут і необхідне спорядження. Результат роботи подайте у вигляді презентації.
14. Працюємо в малих групах. Знайдіть в інтернеті фотографії міст Європи та Північної Америки на межі XIX—XX ст. та створіть віртуальну фотовиставку. Запишіть до неї аудіогід, де охарактеризуйте особливості міст.
15. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». У чому полягає значення руху за права жінок? Чи актуальні зараз ідеї фемінізму? Поясніть чому.