Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 28. Спроби модернізації Османської імперії і Персії (Ірану) та революції в країнах

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/112920

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які території були у складі Османської імперії на початку XIX ст.?
2. Хто такі яничари?
3. Чим був зумовлений початок занепаду Османської імперії?
4. Які сфери державного життя намагалися в першу чергу реформувати правителі Османської імперії та Ірану?
5. Який період в історії Османської імперії називають Танзиматом?
6. Яка династія правила в Ірані в XIX — на початку XX ст.?
7. Що спонукало правителів Ірану до реформ?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

як правителі Османської імперії та Ірану намагалися подолати кризові явища у своїх державах;
чому провалилися спроби європеїзації країн;
про зміст Молодотурецької революції та революції 1905-1911 рр. в Ірані.

1. Османська імперія в останній чверті XIX ст.

• Працюємо в парах. Метод «Кластери». Знайдіть факти, які пояснюють, чому Османську імперію цього періоду називали «хворою людиною Європи», та згрупуйте їх за власними ознаками.

Деякими реформами Танзимату були невдоволені мусульмани, передусім турки. Вони бачили загрозу своєму становищу в немусульманських народах, що становили 40 % населення імперії. Спроба нового султана Абдул-Азіза частково скасувати зміни наразилася на переворот «нових османів» — прихильників продовження реформ. Наступний султан Абдул-Гамід II (1876-1908 рр.) був змушений прийняти конституцію, яка обмежувала владу султана, закріплювала створення двопалатного парламенту, проголошувала права і свободи громадян.

Нові реформи ще більше поглибили розкол у суспільстві на прихильників і противників традиційних порядків. Скориставшись такими настроями, а також поразкою у війні з Росією 1877-1878 рр., Абдул-Гамід II усунув від влади «нових османів», розпустив парламент, відмовився від принципу рівності мусульман і немусульман. У 1895-1896 рр. були влаштовані жорстокі погроми вірменів зі значними жертвами (загинули від 100 до 300 тис. осіб). Період правління Абдул-Гаміда II дістав назву Зулюм («гніт», «свавілля»).

Уряд султана Абдул-Гаміда II не поспішав надавати вірменам автономні права. Навпаки, для них уводили всілякі обмеження, заохочували переселення мусульман на вірменські землі, нацьковували на вірменів курдів (народ із сусідніх гірських районів).

Це спричинило піднесення вірменського національного спротиву та створення радикальних організацій, зокрема, Вірменської революційної федерації (Дашнакцутюн).

ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ, ІРАН ТА АФГАНІСТАН на початку XX ст.

Погроми вірменів в Османській імперії. Листівки 1896 р.

• Висловіть власну думку, як невиконана обіцянка надати автономію для вірменів у західній і південній частинах Османської імперії вплинула на зростання національного спротиву та радикалізацію вірменського руху.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112921

Вірменські бойові загони намагалися підняти повстання проти османської влади, здійснювали замахи, захопили Османський банк у Стамбулі.

У 1878 р. уряд султана Абдул-Гаміда II оголосив про банкрутство Османської імперії та погодився на встановлення фактичного іноземного контролю над фінансами країни. Створене тоді Управління оттоманського державного боргу, де по черзі головували британський і французький представники, здобуло широкі права й привілеї.

Абдул-Гамід II. Карикатура 1897 р.

• Чому художник зобразив Абдул-Гаміда II в обіймах образу смерті та з руками в крові, а його ім’я написав кров’ю?

Користуючись фінансовою залежністю Османської імперії, іноземні держави домовилися про будівництво залізниць на її території. Франція почала прокладання залізничних шляхів у Сирії та спільно з Великою Британією — у районі Ізміра. Німеччина отримала дозвіл на спорудження Багдадської залізниці (від Белграда до Багдада), що відкривала шлях для німецької експансії на Схід.

Багдадська залізниця, що посварила країни. Карикатура початку XX ст.

У 1883 р. тютюнову монополію віддали Франції, що стало ще одним прикладом економічної залежності Османської імперії. Тоді ж офіцер німецького генерального штабу був запрошений на посаду начальника офіцерської школи в Стамбулі та взяв участь у реорганізації турецької армії.

Попри залежне становище Османської імперії суперечності між великими державами давали її правителям можливість частково зберігати контроль. Постійні проблеми Османської імперії закріпили за нею зневажливу назву «хвора людина Європи».

2. Молодотурецька революція

• Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини, результати й наслідки Молодотурецької революції. Зробіть висновок.

На відміну від інших азійських держав, які перетворювалися на напівколонії, Османська імперія мала боєздатну, патріотично налаштовану армію. Курсанти військово-медичного училища в 1889 р. в Стамбулі створили таємне політичне товариство «Єднання і прогрес». Воно започаткувало молодотурецький рух, що об’єднав військових і молоду інтелігенцію та політичну еміграцію на чолі з Ахмедом Резою. Молодотурки сповідували пантюркізм — ідею об’єднання тюркських народів «від Босфору до Монголії».

Словник

Пантюркізм — політична й культурна доктрина, яка виступає за об'єднання всіх тюркських народів, що мають мовну і культурну спільність.

Молодотурки мали на меті відновити Конституцію 1876 р. й провести реформи, модернізувавши суспільство за європейським зразком. Проте учасники руху розходилися в національному питанні. Група Ахмеда Рези обстоювала ідею османізму — збереження імперії. Інша група наполягала на децентралізації імперії та визнанні автономії за неосманськими народами.

Листівка з гаслом «Хай живе батьківщина, хай живе нація, хай живе свобода» турецькою (османською) та французькою мовами. 1908 р.

• Із якою подією в Османській імперії була пов’язана поява цієї листівки? Чому на листівці використали турецьку та французьку мови?

З’їзд молодотурків у Парижі. 1902 р.

У 1907 р. в Парижі відбувся з’їзд молодотурецьких груп, на якому було досягнуто тимчасове примирення та ухвалено рішення про підготовку повстання. Воно почалося в липні 1908 р. з виступу армійських підрозділів у Македонії. Султан Абдул-Гамід II був змушений оголосити про відновлення Конституції. Повсталі війська вступили до Стамбула. Молодотурки сформували новий уряд, але султана залишили на троні. Доступившись до влади, молодотурки проводили свою політику непослідовно й занадто обережно. Це дало змогу Абдул-Гаміду II, який заручився підтримкою духовенства, у 1909 р. вчинити заколот із вимогами відродити шаріат (ісламські закони), скасувати Конституцію та відновити владу султана. Проте заколот було придушено, а Абдул-Гамід II втратив трон на користь Мехмеда II.

Ахмед Реза. 1909 р.

Молодотурки зберігали контроль до 1918 р. За час свого правління вони так і не виконали обіцянок провести модернізацію країни й звільнитися від європейського економічного засилля та політичної залежності. Молодотурки спромоглися започаткувати парламентські та конституційні норми. Щоправда, вони самі їх неодноразово порушували.

Прагнення зберегти імперію зумовило консервативний характер реформ. У внутрішній політиці утверджувалася ідеологія пантюркізму. Це викликало нові хвилі антиосманських настроїв у поневолених народів. Спроба силою нав’язати пантюркізм вилилась у погроми вірменського та грецького населення, повстання арабів і балканські війни.

Мітинг у Стамбулі на честь відновлення Конституції 1876 р. 1908 р.

• Висловіть думку, які мотиви спонукали людей взяти участь у мітингу. Як ця подія відображає прагнення модернізувати Османську імперію на початку XX ст.?

В економічній сфері молодотурки зважилися на незначні реформи лише напередодні Першої світової війни (послабили визиск селян, ввели протекціоністські закони).

У зовнішній політиці молодотурки були втягнуті у воєнні конфлікти з Італією (1911-1912 рр.) та балканськими країнами (1912-1913 рр.). У результаті Османська імперія втратила значні території: майже всі європейські володіння, острови Додеканес і Лівію. Традиційні союзники імперії Франція і Велика Британія не надали їй очікуваної підтримки, і молодотурки схилялися до зближення з Німеччиною.

3. Спроби модернізації Ірану в XIX ст.

• Працюємо в парах. Метод «Обмін партнерами». Чим розглянутий розвиток Ірану в XIX ст. відрізнявся від попереднього періоду?

Каджарська династія (правила Іраном до 1925 р.) під тиском обставин у середині XIX ст. наважилася на реформи. Їхнім провідником став прем’єр-міністр Тагі-хан (емір Нізам). Реформи здійснювалися переважно в армії, але торкнулися й сфери ремесла та торгівлі, а також освіти (перша газета, перша світська школа-ліцей). Проте підозрілість шаха Насер ад-Діна, який заздрив популярності Тагі-хана й бачив у ньому суперника, призвела до відставки та вбивства прем’єр-міністра, і реформи припинилися. Іран усе більше потрапляв у залежність до великих держав.

Після декількох поїздок до Європи шах запровадив деякі нововведення в системі управління країною (зокрема, намагався обмежити судову владу шиїтського духовенства та європеїзувати систему адміністрації). Проте ці спроби запізнилися та вже мало що могли змінити. На відміну від Османської імперії, де завдяки реформам Танзимату була збережена політична незалежність, шахський Іран свою незалежність швидко втрачав. Дійшло до того, що наприкінці XIX ст. Росія та Велика Британія поділили між собою сфери впливу в цій країні. Північ Ірану разом зі столицею перебувала під сильним політичним тиском Росії. Район Перської затоки майже цілком залежав від Великої Британії. Наприкінці XIX ст. у суперництво за вплив в Ірані втрутилася Німеччина, а на початку XX ст. — США.

Група федаїнів. Початок XX ст.

• Припустіть, які ідеї або мотиви спонукали цих людей приєднатися до групи федаїнів.

4. Революція 1905-1911 рр. в Ірані (Персії) та її придушення

• Працюємо разом. Метод «Акваріум». Укажіть здобутки та історичне значення революції в Ірані.

Процес перетворення Ірану на напівколонію супроводжувався руйнуванням традиційних структур і посиленням визиску населення. Рівень життя знижувався. На межі XIX—XX ст. у країні різко загострилася продовольча проблема. Це спричинило «голодні бунти», а потім спалахнула революція. Її основними причинами були панування деспотичного режиму Каджарської династії та втручання Великої Британії та Росії у внутрішні справи. На Іран справила вплив і революція в Російській імперії.

Іранська революція розпочалася наприкінці 1905 р. масовими демонстраціями в Тегерані, Ширазі, Мешхеді та інших містах. Люди вимагали провести радикальні реформи, зокрема скликати меджліс (парламент) і прийняти Конституцію. Наляканий шах Мозаффер ад-Дін Шах Каджар у серпні 1906 р. оголосив про запровадження конституційного режиму. Через кілька місяців було відкрито перший іранський меджліс. Він прийняв першу частину іранської Конституції. Владу шаха обмежили, парламент закріпив за собою право затверджувати всі закони та бюджет, укладати угоди з іншими державами. Через рік вийшло доповнення до Конституції, де проголосили рівність громадян перед законом, недоторканність особи та власності, свободу слова, друку тощо. Було запроваджено принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Зрештою шах залишився лише головою виконавчої влади.

Водночас відбувалися революційні зміни в усьому Ірані. У містах з’явилися революційні організації — енджумени. Посилився рух моджахедів — борців за віру й справедливість, серед яких вирізнялася радикально налаштована молодь — федаїни.

Будинок Конституції в Тебризі (Іран), де під час повстання жили лідери руху. Сучасний вигляд.

Борці за Конституцію в Ірані. 1909 р.

Проте революційні зміни зачіпали інтереси Росії та Великої Британії, які в серпні 1907 р. уклали угоду про розмежування сфер впливу в Ірані. Через рік, скориставшись спадом революції, Мохаммед Алі-шах за підтримки іранської козацької бригади під командуванням російського полковника вчинив переворот і розігнав меджліс.

Словник

Меджліс — загальна назва законодавчо-представницького органу в арабських та ісламських країнах.

Однак революційні виступи не припинилися. У 1908-1909 рр. відбувся збройний виступ в іранському Азербайджані (Тебризьке повстання). У 1909 р. спалахнуло повстання в Бахтіарії та Гіляні. Збройні загони повстанців — федаїнів, підтримані бахтіарськими ханами, у липні 1909 р. вступили до Тегерана. Шаха було скинуто й оголошено про відновлення Конституції.

Новий шах Ахмед скликав меджліс, який продовжив революційні перетворення. Зробити це було нелегко. Фінансова система країни, як і вся економіка, за роки революції розвалилася. Щоб вийти зі скрутного становища, Іран запросив на службу американського фінансового радника Моргана Шустера. Його успішна діяльність занепокоїла Росію та Велику Британію. Після невдалих спроб усунути М. Шустера дипломатичними засобами країни перейшли до відкритого збройного втручання. У 1911 р. революцію в Ірані було придушено. Меджліс розігнали, загони федаїнів ліквідували. Іран визнав залежність від Росії та Великої Британії. Проте частина революційних завоювань у країні збереглася, зокрема Конституція.

М. Шустер та американські офіційні особи в палаці Атабак у Тегерані. 1911 р.

Іран почав перетворюватися на конституційну монархію. Революція сприяла піднесенню національно-визвольного руху в Азії на початку XX ст., тобто започаткувала пробудження Азії.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

позитивні й негативні чинники розвитку країн революційним шляхом;
нездатність правителів Османської імперії та Ірану подолати відсталість своїх держав;
найважливіші події в Османській імперії та Ірані наприкінці XIX — на початку XX ст.

Працюємо з хронологією

1895-1896 рр.	вірменські погроми в Османській імперії.
1905-1911 рр.	революція в Ірані.
1908 р.	Молодотурецька революція.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Я запитую — ви відповідаєте». Правила гри. Учні та учениці на аркушах складають три запитання за розглянутим матеріалом, що передбачають коротку відповідь. Учитель (учителька) збирає аркуші, перемішує та роздає в довільному порядку. Учні та учениці мають дати відповіді на зазначені запитання.
2. Поясніть, чому великі держави попри занепад Османської імперії не пішли на її розподіл.
3. Хто був противником реформ, що передбачали європеїзацію Османської імперії? Чому?
4. Які особливості відрізняли процес модернізації в Османській імперії від модернізації в Японії за «доби Мейджі»?
5. Напівколонією яких держав став Іран наприкінці XIX ст.?
6. Що спричинило революцію в Ірані? Яку роль у її придушенні відіграли Росія та Велика Британія?

Застосовуємо і аналізуємо

7. Працюємо в парах. Визначте ключові події історії Османської імперії та Ірану на початку XX ст. Створіть інтерактивну лінію часу з короткими коментарями про ці події.
8. Працюємо в парах. Складіть ментальну карту, яка розкриває політичне та соціально-економічне становище Османської імперії наприкінці XIX ст. Зробіть висновок, чому реформи з модернізації країни були невдалими.
9. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте Молодотурецьку революцію та революцію в Ірані. Яка із цих революцій мала більший потенціал для успішної модернізації? Чому?
10. Працюємо в парах. Метод «ПРЕС». Поміркуйте, чи дійсно Молодотурецька революція стала «вікном можливостей», яке зрештою було втрачене.

Оцінюємо і створюємо

11. Метод «Сторітелінг». Напишіть уявний лист від особи вірменського купця до свого родича в Стамбулі про погром 1895 р.
12. Працюємо в малих групах. Симуляційна гра. Розіграйте діалог між британським консулом і російським послом у Тегерані в 1907 р. щодо поділу Ірану на сфери впливу.
13. Працюємо разом. Метод «Дебати». Обговоріть тему «Правління Абдул-Гаміда II: тиранія чи необхідний крок для збереження імперії?»
14. Напишіть есе-прогноз «Чи могла Османська імперія трансформуватися у федерацію?» або «Чи міг Іран уникнути поділу на сфери впливу між Росією та Великою Британією?»