Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

Розділ III. Європа, Америка і світ наприкінці XIX — на початку XX ст.

§ 20. Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/112891

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке індустріальна революція? Коли й де вона розпочалася?
2. Якими були результати та наслідки індустріальної революції?
3. Покажіть на карті атласу провідні країни світу в першій половині XIX ст.
4. Назвіть панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині XIX ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яким був соціально-економічний розвиток провідних країн світу в другій половині XIX — на початку XX ст.;
як формувався колоніалізм і які наслідки для народів світу це мало;
про особливості політичного розвитку та робітничого руху.

1. Розвиток промисловості

• Працюємо в малих групах. Визначте ключові слова та створіть «хмаринку слів», що характеризує розвиток промисловості в другій половині XIX — на початку XX ст.

У другій половині XIX — на початку XX ст. відбувався подальший розвиток індустріального суспільства в провідних країнах світу. Набирала обертів індустріалізація (іноді її називають другою індустріальною революцією). Це потребувало нових форм організації виробництва та значних фінансових інвестицій (вкладень із метою отримання прибутку). Набуло поширення акціонування.

Значні фінансові ресурси зосередилися в руках вузького кола банкірів і промисловців, що посилило їхню роль у політичному житті суспільства. Ця вузька верства дістала назву фінансової олігархії.

Створення великої машинної індустрії призвело до концентрації виробництва. Наприкінці XIX ст. виникли нові форми виробничих об’єднань — монополії. Монополії намагалися встановити панування на ринку в провідних галузях промисловості.

Монополізація промисловості стала серйозним випробуванням для принципу вільної конкуренції, характерного для ринкової економіки. Проте конкуренція не зникла, а лише перейшла в іншу площину: боротьба між монополістичними об’єднаннями розгорталася вже на світовому ринку.

Стрімкий розвиток промисловості зумовив розширення внутрішніх ринків і водночас сприяв зростанню зовнішньої торгівлі. Товарів виробляли більше, ніж їх могли купити. Національним виробникам стало тісно на внутрішньому ринку, і вони прагнули опанувати нові ринки збуту. Набув поширення демпінг.

Словник

Акціонування — об’єднання капіталу кількох власників із подальшим отриманням прибутку та його розподілом залежно від внесеної частки.

Демпінг — імпорт товарів за заниженими цінами з метою знищити конкурентів і захопити ринок.

МОНОПОЛІЇ

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112892

Держава прагнула захистити національне виробництво та почала обмежувати доступ іноземних товарів. Так вільну торгівлю (фритредерство) змінила державна політика, що дістала назву протекціонізм. Проте Велика Британія, яка мала величезні колоніальні володіння та була «володаркою морів», могла собі дозволити продовжувати політику фритредерства до Першої світової війни.

Словник

Протекціонізм — політика держави, спрямована на захист власної економіки від іноземної конкуренції

Заходи з обмеження торгівлі, зростання вартості робочої сили, а відтак і собівартості виробництва товарів зумовили появу нового явища: вивезення капіталів, а не товарів. Лідерами у вивезенні капіталу до країн, де можна було отримати значно вищий прибуток, стали Велика Британія, Франція, Бельгія, США.

Карикатура на монополізацію.

• Яку думку намагався донести автор карикатури? Поясніть, чому через злиття монополій страждав дрібний бізнес.

ЕКОНОМІКА ПРОВІДНИХ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ

В економічних процесах зросла роль держави. Державні субсидії (виплати), замовлення, регулювання ставали вагомими чинниками розвитку, особливо в країнах, де індустріалізація розпочалася пізніше, — Німеччині, Росії, Італії, Австро-Угорщині, Японії.

Відбулися значні соціальні зміни. Сформувалися основні групи індустріального суспільства — підприємці та наймані працівники.

Телефонна станція. Початок XX ст.

• Чому саме жінки працювали на телефонних станціях на початку XX ст.?

Американська карикатура, що зображує монополії як «убивць США». 1899 р.

• Які символи використав художник для позначення монополій та США? Якими візуальними засобами підкреслено загрозу від монополій? Поміркуйте, із якою метою було створено цю карикатуру. Які соціальні наслідки мала економічна влада великих компаній?

Навчальний фільм

Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки

rnk.com.ua/113299

2. Розвиток сільського господарства

• Працюємо в парах. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що зміни в сільському господарстві в другій половині XIX — на початку XX ст. були революційними?

У розвитку сільського господарства чітко визначилися два напрями господарювання, що мали на меті збільшити товарне виробництво. Фермерський шлях був поширений у США й Канаді та передбачав здійснення цього процесу негайно. Прусський шлях пропонував поступове пристосування поміщицького господарства до потреб ринкової економіки. Для Європи було характерним поєднання цих напрямів. Це пояснюється тим, що земельна аристократія, яка відігравала провідну роль у країнах Центральної та Східної Європи, чинила опір змінам. Незалежно від того, у який спосіб розвивалося сільське господарство, обсяги виробництва його продукції помітно збільшилися, але воно не встигало за розвитком промисловості та зростанням міст.

Дитяча праця. Друга половина XIX ст.

• Чому діти в другій половині XIX ст. змушені були працювати? Які права дитини порушували в таких умовах? Як впливала така праця на фізичний розвиток дітей? Висловіть та аргументуйте думку, чи можна виправдати використання дитячої праці з економічного погляду.

Сільське господарство європейських країн, що базувалося на дрібному селянському господарстві, у 70-х рр. XIX ст. охопила тривала криза. Через розвиток транспорту сільськогосподарська продукція зі США, Канади, Аргентини, Австралії стала значно дешевшою за європейську. Не витримуючи конкуренції, європейські селяни масово розорювалися, продавали свої ділянки, майно й переселялися до міст, де поповнювали лави бідняків. У Великій Британії така верства суспільства, як селянство, узагалі зникла. Ті, хто зміг вистояти, були змушені пристосовувати своє господарство до вимог ринку, запроваджувати нові технології.

Трактор. Початок XX ст.

• Що зумовило появу тракторів?

Ще однією важливою зміною в сільському господарстві XIX ст. було масове впровадження використання добрив. Вчені з’ясували, що рослині необхідні калій, фосфор, кальцій, азот, які й додавали в ґрунт у складі добрив. Природним джерелом азоту були селітра й гуано, які масово завозили в Європу з Латинської Америки. На початку XX ст. видобуток селітри в Чилі забезпечував близько 70 % світового виробництва азотних добрив. Оскільки мінеральні добрива потрібно було закладати в глибину ґрунту, був винайдений плуг із лемешами для перевертання шару землі. Тяглову силу худоби замінив трактор.

Словник

Гуано — залишки посліду птахів і кажанів, що накопичуються в місцях їхнього гніздування.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112893

3. Міграційні рухи

• Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Які головні чинники впливали на міграційні процеси в другій половині XIX — на початку XX ст.?

У період формування індустріального суспільства посилилися процеси міграції. Більшість людей прямували до США, Канади, Австралії та деяких держав Латинської Америки. Основу міграційних потоків у XIX ст. становили селяни й робітники.

Широка міграція розпочалася з Великої Британії, Ірландії, Німеччини, потім охопила Італію та країни Східної Європи. Основними причинами міграції були падіння цін на європейську пшеницю, безземелля селян і масове безробіття.

Україна і світ

На 1900 р. на українських землях виробляли 43 % світового врожаю ячменю, 20 % пшениці й 10 % кукурудзи. На 1913 р. промислове виробництво на українських землях сягало 48 % від загальних показників Російської імперії. Також нафтові родовища Галичини давали 4 % світового видобутку нафти.

• Як співвідносяться ці показники з колоніальною моделлю економіки на українських землях? Чи можна назвати Україну «внутрішньою колонією»?

4. Формування колоніалізму

• Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Чому наприкінці XIX — на початку XX ст. світ був поділений між великими державами?

Після Великих географічних відкриттів світове господарство часто формувалося через насильницьке захоплення нових територій європейцями. Вони активно підпорядковували своїй владі цілі народи й країни Африки, Азії, перетворюючи їх на свої володіння. Формувався колоніалізм як система відносин між країнами. На межі XIX—XX ст. завершився процес створення колоніальних імперій. Вони стали основною ознакою великих держав — Великої Британії, Франції, Німеччини, США, Росії, Японії, а також Іспанії, Португалії, Бельгії та Нідерландів, які мали значні колоніальні володіння. Колонії перетворювалися на джерело ресурсів і ринок збуту товарів.

Схеми

Зміни населення світу. Напрямки європейської міграції у другій половині XIX — на початку XX ст.

rnk.com.ua/114613

Отже, наприкінці XIX ст. в країнах Західної та Центральної Європи й Північної Америки завершилося становлення індустріального суспільства. Ці країни стали ядром передового розвитку. Країни Південної, Південно-Східної та Східної Європи, Росія, Японія стали на шлях індустріального розвитку дещо пізніше. Решта країн залишалися економічно відсталими. Вони, як і раніше, використовували традиційний (аграрний) спосіб виробництва.

Карикатури на колоніальні імперії, що несуть «варварам» цивілізацію на багнетах.

• Як художник зобразив ідею «цивілізації» та «варварства»? Чи вважаєте ви це об'єктивним баченням? Напишіть лист у газету 1900 р. від імені критика колоніалізму, відреагувавши на ці карикатури.

5. Політичний розвиток. Робітничий рух

• Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Якими були здобутки робітничого руху на кінець XIX — початок XX ст.?

Незважаючи на значну кількість революцій у XVIII—XIX ст., у Європі зберігалося чимало ознак минулого. Тут утворилися лише три республіки — Франція, Швейцарія, Сан-Марино, а в інших державах залишилася монархія.

У політичному житті, як і раніше, панувала родова аристократія, яка становила основу військової еліти та вищої державної бюрократії. У результаті індустріальної революції також сформувалася велика буржуазія, що посідала привілейоване становище. Наймані працівники стали численним класом суспільства (у Великій Британії — найчисленнішим). На відміну від селян і ремісників, вони були позбавлені власних засобів виробництва. Їхній дохід загалом був низьким і нестабільним та залежав від кваліфікації, кількості вільної робочої сили на ринку, стану економіки країни (піднесення чи криза). Соціального захисту та охорони праці майже не було. За таких обставин природне прагнення працівників досягти соціальної стабільності викликало масовий робітничий рух, панівною ідеологією якого в другій половині XIX ст. став марксизм.

Словник

Бюрократія — система управління, за якої посадові особи мають чітко визначені обов'язки, але більше уваги приділяють паперам і формальностям, ніж реальній роботі.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112894

Працюємо із джерелом

Із промови міністра колоній Великої Британії Джозефа Чемберлена (1897 р.)

rnk.com.ua/114614

У 1868 р. британські профспілки об’єдналися в Британський конгрес тред-юніонів. Перша соціал-демократична партія виникла в Німеччині в 1875 р. Пізніше такі партії були створені в Бельгії, Великій Британії, Нідерландах, Австрії та інших країнах. Соціал-демократи своєю метою вважали захист інтересів людей праці, передусім робітництва, і боротьбу за зміни в суспільстві на засадах соціальної справедливості.

Наприкінці XIX ст. робітничий рух досяг значних успіхів у відстоюванні прав робітництва та став організованішим. Майже в усіх країнах були створені профспілки й соціал-демократичні партії, які координували свою діяльність у межах II Інтернаціоналу.

Із часом стало зрозуміло, що частина положень теорії марксизму в реальному житті не спрацьовує та містить значні суперечності. Це призвело до розколу серед прихильників марксизму. Одні марксисти (ліві) продовжували відстоювати ідеї «Маніфесту Комуністичної партії», другі (праві) — ідеї, що висловлювали К. Маркс і Ф. Енгельс наприкінці свого життя, а треті (центристи) прагнули повністю дотримуватися марксизму.

Цікаві факти

Вплив І та II Інтернаціоналів на робітничий рух другої половини XIX — початку XX ст. не був визначальним. Так, якщо станом на 1904 р. у Європі налічувалося 100 млн промислових працівників, то кількість членів партій, що входили до складу II Інтернаціоналу, не перевищувала 4,2 млн осіб. У той самий час членами профспілок були 8,5 млн осіб, а членами кооперативів — 4,5 млн осіб.

Схема

Основні течії соціалістичної ідеології наприкінці XIX — на початку XX ст.

rnk.com.ua/112897

Прикладом цього стало протистояння поглядів Едуарда Бернштейна та Карла Каутського. Е. Бернштейн вважав, що краху капіталізму не відбудеться, оскільки соціально-економічна система пристосовується до нових умов, відбувається покращення економічного та політичного становища пролетаріату. Водночас К. Каутський зазначав, що лише «соціалістичне суспільство дасть своїм членам добробут і забезпеченість, а також є основою для вищої свободи», та віддавав перевагу боротьбі за соціальні реформи. Натомість ліві марксисти продовжували говорити про світову соціалістичну революцію, диктатуру пролетаріату та швидку загибель капіталістичного суспільства.

Словник

Соціал-демократія — загальна назва соціал-демократичних і соціалістичних рухів та партій, що виникли в останній третині XIX — на початку XX ст.

II Інтернаціонал — міжнародне об'єднання соціалістичних робітничих партій, створене в 1889 р. у Парижі. Ухвалені II Інтернаціоналом рішення для партій у його складі були не обов'язковими, а рекомендаційними. Об'єднання розпалося з початком Першої світової війни.

Пролетаріат — наймані працівники, що не мають власності та живуть лише завдяки заробітній платі за свою працю.

Більшовики — представники політичної фракції в РСДРП (від 1917 р. — самостійна політична партія, очолювана В. Леніним). Цей термін виник на II з'їзді РСДРП (1903 р.) після того, як прихильники В. Леніна здобули більшість голосів, а їхні противники — меншість (меншовики).

Наприкінці XIX — на початку XX ст. в міжнародній соціал-демократії спалахнула боротьба між бернштейніанцями та лівими марксистами. Вона точилася не лише навколо теоретичних питань марксизму, а й щодо ставлення соціалістів до війни та колоніалізму. У 1910 р. К. Каутський засудив погляди лівих.

МАРКСИЗМ наприкінці XIX — на початку XX ст.

Працюємо із джерелом

Із висловів Е. Бернштейна

Я погано розумію, що зазвичай розуміють під кінцевою метою соціалізму. Ця мета для мене — ніщо, а рух — усе. Під рухом я розумію як загальний розвиток суспільства, тобто соціальний прогрес, так і політичну й економічну агітацію та організацію здійснення цього прогресу... Потрібно боротися за будь-які реформи держави, що здатні покращити становище робітника та здійснити перетворення держави в дусі демократії.

• 1. Визначте в тексті ключові слова. Передайте зміст тексту у вигляді короткого повідомлення (до десяти слів). 2. Про яку кінцеву мету соціалізму йдеться? 3. Висловіть власну думку щодо твердження про можливість досягти справжніх змін у суспільстві лише реформами, без революцій.

Погляди лівих підтримала фракція (течія) російських більшовиків РСДРП на чолі з Володимиром Ульяновим (Леніним), який узявся за теоретичне пристосування марксизму до реалій Росії та практичне втілення ідеї соціалістичної революції на її теренах.

Е. Бернштейн і К. Каутський у 1910 р.

• У чому полягали розбіжності поглядів Е. Бернштейна та К. Каутського? Висловіть аргументовану думку, чи свідчить це про розкол серед прихильників марксизму.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/112896

Попри розбіжності робітничий рух став основною силою в боротьбі за соціальні права та демократизацію політичного життя держав Заходу.

Зверніть увагу

Під тиском робітничого руху в країнах Заходу почалася «епоха реформізму». Згодом президент США Вудро Вільсон зазначав: «Насіння революції в репресіях. Ліки проти неї не мають бути негативними. Вони мають бути конструктивними». Саме в такому напрямі й здійснювалися реформи в країнах Заходу. Їхніми ініціаторами були здебільшого ліберальні партії. Завдяки реформам було забезпечено відносний соціальний мир протягом 1870-1917 рр., зміцнено демократичні інститути й започатковано соціальне законодавство, яке забезпечувало зростання життєвого рівня населення.

Працюємо із джерелом

Із висловів французького поета й філософа Поля Валері про Європу і світ (1924 р.)

rnk.com.ua/112895

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості процесу індустріалізації, виникнення монополій та імперіалізму наприкінці XIX ст.;
встановлення панування країн Заходу та розгортання боротьби за переділ світу;
визнання принципів свободи, демократії, правової держави більшістю політичних сил;
робітничий рух як вагомий чинник політичного розвитку провідних країн світу на шляху до демократії та соціальної справедливості.

Працюємо з хронологією

Друга половина XIX — початок XX ст.	процес індустріалізації в провідних країнах світу.
Кінець XIX ст.	формування перших монополій.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Поясніть термін або поняття». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Учитель (учителька) записує на картках терміни й поняття за темою. Команди по черзі витягують картки. Їхнє завдання — пояснити терміни й поняття, прямо не називаючи їх. Суперники мають відгадати, про що йдеться.
2. Поясніть, що зумовило появу монополій. Опишіть етапи процесу монополізації економіки.
3. Які зміни в розвитку промисловості провідних країн світу відбулися в другій половині XIX — на початку XX ст.?
4. Яку роль у розвитку сільського господарства відіграло використання мінеральних добрив? Чому зміни в сільському господарстві були не такими значними, як у промисловості?
5. Назвіть колоніальні імперії початку XX ст. Чому колонії були важливими для економіки метрополій?
6. Визначте передумови активізації робітничого руху наприкінці XIX — на початку XX ст.

Застосовуємо і аналізуємо

7. Покажіть на карті атласу провідні країни світу другої половини XIX — початку XX ст. Які країни світу можна умовно назвати «другим ешелоном» у розвитку?
8. Працюємо в парах. Визначте ключові слова, які пояснюють поняття «соціал-демократія» і «монополія». Складіть із ними «хмаринки слів» (сенкани, денотатні графи, кластери, моделі Фреєра тощо).
9. Працюємо в малих групах. Обговоріть і складіть ментальну карту (структурно-логічну схему), що розкриває основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи й Америки.
10. Метод «Т-таблиця». Проаналізуйте та визначте переваги й недоліки монополізації економіки на межі XIX—XX ст.

Оцінюємо і створюємо

11. Працюємо в малих групах. Обговоріть і висловіть спільну аргументовану думку щодо твердження: «Соціалізм — відповідь на виклики індустріального суспільства».
12. Створіть розповідь про один день із життя дитини, яка працює на фабриці наприкінці XIX ст. Що, на вашу думку, могло захистити таких дітей? Як ця історія впливає на ваше уявлення про справедливість, права людини та гідність?
13. Працюємо разом. Симуляційна гра. Змоделюйте та програйте діалог між фабрикантом і робітником про умови праці в 90-х рр. XIX ст.
14. Запропонуйте рекламну кампанію кінця XIX ст.: спробуйте переконати селян користуватися мінеральними добривами.