Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 17. Російська та Австро-Угорська імперії

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111424

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть особливості економічного, політичного й суспільного життя Російської імперії в першій половині XIX ст.
2. Які війни вела Росія в першій половині XIX ст.? Чому її називали «жандармом Європи»?
3. Який вплив мала «Весна народів» на Австрійську імперію?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про особливості розвитку Російської та Австро-Угорської імперій у 50-70-х рр. XIX ст.

1. Східна (Кримська) війна. Реформи 60-70-х рр. XIX ст. у Російській імперії

• Які наслідки для Російської імперії мала поразка у Східній (Кримській) війні?

У 1853-1856 рр. тривала Східна (Кримська) війна, розпочата Росією проти Османської імперії. Після вступу у війну коаліції європейських держав у складі Великої Британії, Франції і Сардинського королівства на боці Османської імперії Росія зазнала поразки. Це продемонструвало нагальну потребу в модернізації Російської імперії, яка помітно відставала в розвитку порівняно з країнами-переможцями. Паризький мир 1856 р. закріпив результати поразки Росії. Крім територіальних втрат, вона позбавлялася права утримувати військово-морський флот у Чорному морі.

У наступні роки Росія вела боротьбу за скасування обмежень Паризького миру та шукала нових союзників. У 1870 р., спираючись на підтримку Пруссії, вона оголосила про відмову дотримуватися умов договору.

На середину XIX ст. Росія залишалася єдиною європейською країною, де зберігалося кріпосне право. Воно гальмувало розвиток держави.

У лютому 1861 р. імператор Олександр II підписав Маніфест про скасування кріпосного права. Селяни здобули особисту свободу і громадянські права, але залишалися найнижчим станом суспільства. Маніфест започаткував селянську реформу, яка передбачала викуп селянами своїх ділянок землі. За умовами викупу землі у власність 75-80 % вартості селянського наділу поміщику виплачувала держава, а решту — сам селянин. Виплачена поміщику державою сума стягувалася із селянина протягом 49 років з урахуванням річних відсотків. У результаті селяни заплатили за ділянки втричі більше, ніж ця земля коштувала. Незважаючи на це, реформа сприяла швидкому економічному розвитку окремих регіонів. Фабрики й заводи отримали дешеву робочу силу. Збільшилася торгівля всередині країни.

Селяни в Російській імперії. XIX ст.

Реформи 60-70-х рр. XIX ст. в Російській імперії мали характер запізнілої модернізації, здійсненої владою під тиском історичних обставин.

За фінансовою реформою створили Державний банк, а Міністерство фінансів стало єдиним розпорядником усіх прибутків і видатків.

За військовою реформою було запроваджено загальну військову повинність. Розпочалося переозброєння російської армії, яка набувала ознак сучасної європейської армії.

Земська реформа започаткувала систему місцевого самоврядування, хоча і з досить обмеженими функціями: утримання доріг, лікарень, шкіл тощо. Пізніше схожа реформа відбулась і в містах.

За судовою реформою проголошувалася незалежність суду від держави. Було запроваджено єдиний для всіх станів гласний суд. Вводили змагальний процес: обвинувачення підтримував прокурор, а захист — адвокат. Кримінальні справи розглядали за участі присяжних засідателів.

За освітньою реформою постала єдина система безплатної початкової освіти. Право здобувати середню освіту в гімназіях надали представникам усіх станів. Однак навчання в середніх і вищих навчальних закладах залишалося платним. Було започатковано вищу освіту для жінок, для них створювали приватні вищі жіночі курси.

Жіноча гімназія в Російській імперії. XІX ст.

Цікаві факти

Розвиток капіталістичних відносин у Російській імперії спричинив суперечності в суспільстві, між новими економічними відносинами й старою політичною системою. Усі ці проблеми накладалися на старі: протистояння між поміщиками та селянами, національна боротьба підкорених народів. Така ситуація зумовлювала високу соціальну напруженість протягом 1861-1917 рр.

Цензурна реформа скасувала перевірку оригінальних і перекладних творів невеликого обсягу, центральних періодичних видань, урядових і наукових видань.

2. Особливості розвитку Росії після реформ

• Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Як реформи 60-70-х рр. XIX ст. вплинули на розвиток Російської імперії?

Реформи відкрили шлях до здійснення індустріальної революції в Росії. Джерелом фінансових ресурсів стали викупні платежі селян, іноземні інвестиції, позики в іноземних банках, продаж природних багатств. Проте для стрімкого розвитку цих ресурсів було мало. Особливо не вистачало кваліфікованих робітників, інженерів та сучасних технологій.

Зверніть увагу

Після проведення реформ у Російській імперії в найгіршому становищі опинилися наймані працівники, яких налічувалося 14 млн осіб. Незважаючи на встановлену тривалість робочого дня в 11,5 години, ще довго зберігався 13-14-годинний робочий день. Нерідко половину заробітку забирали штрафи. Заборонялося створювати профспілки. Поширеним явищем залишалася праця дітей (із 8-10 років) і жінок, яким платили вдвічі менше, ніж чоловікам.

До початку XX ст. Росія залишалася переважно аграрною країною. У промисловості значною була частка іноземного капіталу. До того ж у другій половині XIX ст. кількість населення Росії збільшилася вдвічі. Молода промисловість не могла забезпечити роботою стільки некваліфікованої робочої сили. У містах поширювалося безробіття, заробітна платня була низькою, у селах відбувалося дроблення земельних ділянок, селянам не вистачало землі. Проте Росія завдяки розвитку українських земель упевнено нарощувала виробництво сільськогосподарської продукції та збільшувала її експорт.

Робітники в Російській імперії. XIX ст.

Індустріальна революція супроводжувалася порушеннями нормального розвитку промисловості. На 5 % підприємств працювала понад половина робітництва Російської імперії. Спочатку в ці процеси активно втручалася держава. Вона фінансувала залізничне будівництво й важку промисловість, особливо металургію та машинобудування. Довжина залізничної мережі зросла з 1,5 тис. км у 1861 р. до 52 тис. км наприкінці XIX ст.

За цих умов почала формуватися нова соціальна структура російського суспільства індустріальної доби, із якої виокремилися промисловці й підприємці. Проте формально суспільство залишалося становим (дворяни, духовенство, міщани, селянство). Селяни були основною частиною населення імперії.

3. Суспільні рухи в Росії

• Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Порівняйте суспільні рухи в Російській імперії та країнах Заходу в другій половині XIX ст.

Реформи російське суспільство здебільшого сприйняло прихильно. Проте через нерозв’язаність земельного питання, відсутність конституційно закріплених політичних прав і свобод, самодержавство наростало невдоволення населення. На чолі опозиції стали інтелігенція та студентство, які сповідували радикально-демократичні ідеї. За ними закріпилася назва народники. Їхня діяльність припала на 60-80-ті рр. XIX ст. Промисловці й робітники, які були рушійною силою багатьох революційних змін у Європі, у виступах другої половини XIX ст. майже не брали участі. Народники пропонували розв’язати загальні проблеми суспільно-політичного життя шляхом народного повстання. Проте підбурити селянство на повстання їм не вдалося.

Словник

Народники — представники опозиційного суспільного руху народництва в Російській імперії. Вони намагалися поєднати ідеали соціалізму з етичними, соціальними й політичними уявленнями селянства та мали на меті оновлення життя широких народних мас.

Втративши віру в те, що селянство здатне піднятися проти самодержавства, народники вдалися до терору. Постріл із револьвера Віри Засулич у генерал-губернатора Федора Трепова в січні 1878 р. започаткував хвилю замахів на вищих чиновників і навіть на самого царя. Проте не всі народники підтримували такі засоби боротьби. У 1879 р. організація народників «Земля і Воля» розпалася на дві окремі. Так, «Народна воля» зосередилася на політичному терорі, а «Чорний переділ» обмежувався пропагандистською діяльністю.

Січневе повстання. Художник Тадеуш Айдукевич. 1876 р.

• Чому повстання зазнало поразки? Чи допомагає картина відповісти на це запитання?

У цей час поширилися соціальні протести промислового робітництва. Їх спричиняло безправ’я й незахищеність цієї верстви в умовах індустріальної революції. Проте робітничий рух був неорганізованим і тому не досяг помітного успіху.

Цікаві факти

Одним зі значних національно-визвольних виступів XIX ст. стало Польське (Січневе) повстання 1863-1864 рр. Воно спалахнуло в січні та поширилося не лише на польські землі, а й на території Правобережної України, Білорусі та Литви. Проте масової підтримки українців, білорусів, литовців повстання не мало. На відміну від попереднього постання, зараз переважали партизанські засоби боротьби. Застосовуючи жорсткі репресивні заходи й заручившись підтримкою Австрійської імперії та Пруссії, царська влада придушила виступи. У результаті посилився терор не лише проти польського руху, а й проти українського, який царська влада розглядала як «польську інтригу».

4. Зовнішня політика в Російській імперії

• Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Запропонуйте коротке оцінне судження щодо російської зовнішньої політики цього періоду.

Головним завданням зовнішньої політики Російської імперії в 60-х рр. XIX ст. було скасування Паризького договору 1856 р., підписаного нею внаслідок поразки у Східній (Кримській) війні. Росія змогла скористатися суперечностями між європейськими країнами та вийти з дипломатичної ізоляції. Воєнні невдачі на деякий час зупинили експансію імперії на Балканах і Закарпатті, але вона зосередилася на завоюванні Середньої Азії та Далекого Сходу.

Експансія на Далекому Сході призвела до зіткнення Росії з Китаєм. У 1858 і 1860 рр. країни підписали договори, що закріплювали за Росією Приамур’я та Примор’я.

У 1875 р. Японія визнала право Росії на острів Сахалін, натомість Росія залишила за Японією Курильські острови.

У 1864-1884 рр. Росія також вела війни за загарбання територій Кокандського та Хівинського ханатів, Бухарського емірату й земель Казахстану. Однак російські завоювання в Середній Азії зіткнулися з інтересами Великої Британії. У другій половині XIX ст. Росія захопила значні території Середньої Азії — від Каспійського моря до гір Тянь-Шань і від Аральського моря до кордону з Афганістаном. Крім того, вона вела боротьбу з Північним Іраном, змагаючись при цьому з Великою Британією за сфери впливу.

Битва за Кизил-Тепе під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Ілюстрація для газети «Ілюстровані лондонські новини». 1877 р.

• Уявіть себе журналістом (журналісткою) газети «Ілюстровані лондонські новини». Зробіть підпис до ілюстрації, у якому стисло опишіть подію та поясніть, чому вона була важлива для Європи.

У 1877-1878 рр. спалахнула російсько-турецька війна за вплив над країнами Дунайського регіону на Балканському півострові. Росія та її союзники здобули перемогу. Проте спільні зусилля Австро-Угорщини і Великої Британії змогли перешкодити посиленню Росії. За договором, підписаним у 1878 р. на Берлінському конгресі, Болгарія залишалася автономним князівством у складі Османської імперії, але з меншою територією. Незалежність інших нових балканських держав — Чорногорії та Сербії, а також об’єднаного князівства Волощини та Молдавії визнали, але їхні території дещо змінили. Так, Чорногорію позбавили виходу до моря, який отримала Австро-Угорщина. Завойовані землі Закавказзя залишилися за Росією. Терміни перебування російських військ у Болгарії суттєво скоротили.

Цікаві факти

Австро-Угорщина складалася із двох частин. Цислейтанія (Австрійська імперія) об’єднувала Австрію, Чехію, Моравію, Сілезію, Гарц, Істрію, Трієст, Далмацію, Буковину, Галичину та Крайну. Транслейтанія (Угорське королівство) включала Угорщину, Трансільванію, Фіуме й Хорвато-Славонію.

5. Австро-Угорщина — дуалістична монархія

Із 50-60-х рр. XIX ст. Австрійська імперія поступово втрачала позиції впливової європейської держави. Важким ударом для країни стала поразка у війні із Францією та П’ємонтом у 1859 р., унаслідок якої вона втратила одну зі своїх найбагатших провінцій — Ломбардію.

Напруженою залишалася ситуація в Угорщині, де готувалося нове повстання. Влітку 1861 р. в Пешті за дозволом Франца Йосифа І розпочалися засідання Державних зборів — місцевого законодавчого органу. Їхні депутати вимагали відновлення незалежності Угорщини. Імператор був змушений домовлятися з угорською опозицією. Влітку 1866 р. спалахнула австро-прусська війна, і переговори призупинили. У результаті поразки у війні Австрія відмовилася від претензій на домінування в Німеччині та віддала Італії Венецію. Це змусило віденський уряд піти на поступки Угорщині.

Герб Австро-Угорщини.

• Девіз герба стверджує, що імперія є «єдиною і неподільною». Чи дійсно це так?

У лютому 1867 р. було підписано австро-угорську угоду, яка перетворила Австрійську імперію на дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську монархію. У такому стані вона проіснувала до 1918 р. Імператор Австрії одночасно був і королем Угорщини, і правителем єдиних королівсько-імператорських інститутів — військового відомства, іноземних справ і фінансів. Австрія, Угорщина та інші королівства мали свої парламенти й уряди, склад яких затверджував імператор. Право голосу мали лише чоловіки — власники майна.

Словник

Дуалістична монархія — форма державного правління, за якої вища влада поділена між монархом і парламентом.

Австро-Угорщина була великою європейською державою. Її населяли різні народи, але жоден не переважав. Тут були поширені не тільки національні, але й релігійні суперечності. Країну цілеспрямовано поділили в такий спосіб, щоб у кожній її частині жили два народи, які конкурували між собою. Один із них мав більше політичних прав. Наприклад, це німці й чехи, українці й поляки, угорці й хорвати.

Постать в історії

Єлизавета-Амалія-Євгенія

rnk.com.ua/114612

Коронація імператора Франца Йосифа II та імператриці Австрії Єлизавети як короля й королеви Угорщини в 1867 р. в столиці держави місті Буда. Художник Одон (Едмунд) Талль (копія картини Едуарда Енгерта). XIX ст.

Австро-Угорщина була середньорозвиненою аграрно-індустріальною країною. Населення переважно займалося сільським і лісовим господарством. В Угорщині, Хорватії, Галичині, Трансільванії майже третина оброблюваної землі належала великим поміщикам.

В Австро-Угорщині відбувалися ті самі економічні процеси, що й в інших розвинених державах: концентрація виробництва й капіталу, збільшення інвестицій. За окремими валовими показниками (виплавка сталі) імперія в другій половині XIX ст. випередила Велику Британію та Францію. Промислово розвиненими були Австрія і чеські землі. Шість найбільших монополій контролювали видобуток майже всієї залізної руди й понад 90 % виробництва сталі. Однак загалом в Австро-Угорщині переважала дрібна й середня промисловість.

Промисловість і сільське господарство працювали на власні потреби. Імпорт та експорт товарів були незначними. Загальний рівень життя в імперії залишався низьким, хоча він дуже відрізнявся від життя в столиці.

У зовнішній політиці влада Австро-Угорщини орієнтувалася на союз із Німеччиною. Загарбницькі наміри імперії були спрямовані на Балкани, де вони стикалися з інтересами Росії.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

спільне й відмінне у процесах, що відбувалися в розвитку Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині XIX ст.

Працюємо з хронологією

1853-1856 рр.	Східна (Кримська) війна.
1861 р.	початок селянської реформи в Російській імперії.
1867 р.	перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорську.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Працюємо разом. Метод «М’яч зі словами». Перевірте, як ви засвоїли хронологію, термінологію та назви за темою.
2. У чому полягає зв’язок між Східною (Кримською) війною та початком реформ 60-70-х рр. XIX ст. в Російській імперії?
3. Назвіть особливості розвитку Росії після реформ.
4. Які опозиційні протестні рухи були поширені в тогочасній Російській імперії?
5. Що було притаманне розвитку Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.?

Застосовуємо і аналізуємо

6. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з розвитком Росії та Австрії (Австро-Угорщини) у 50-70-ті рр. XIX ст.
7. Виконайте завдання з хронології. 1) Визначте, скільки років розділяє скасування австрійською владою панщини в Галичині й на Буковині та скасування кріпосного права на українських землях у складі Російської імперії. 2) Визначте, за скільки років до проголошення дуалістичної Австро-Угорської монархії «Руська трійця» видала альманах «Русалка Дністровая».
8. Чи згодні ви із судженням, що реформи 60-70-х рр. XIX ст. були спрямовані на модернізацію? Чому?

Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в малих групах. Підготуйте порівняльне мінідослідження за темою «Кріпацтво в Російській імперії та рабство в США».
10. Працюємо в парах. За додатковими джерелами складіть добірку експонатів до експозиції віртуального музею за темою «Східна (Кримська) війна». Проведіть у класі конкурс робіт.
11. Працюємо разом. Проведіть дискусію за темою «Яку роль відіграла Східна (Кримська) війна для Російської імперії і країн Заходу?»