Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 16. Об’єднання Німеччини та Італії

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111422

ПРИГАДАЙТЕ

1. Яким було становище Німеччини та Італії, закріплене рішенням Віденського конгресу?
2. Які події відбувалися в Німеччині під час революції 1848-1849 рр.?
3. Як проходила боротьба за об'єднання Італії в 1848-1849 рр.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

у чому полягали передумови об'єднання німецьких держав і як воно відбувалося;
про передумови й головні події процесу об'єднання Італії.

1. Передумови об’єднання німецьких держав

• Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». У чому полягали основні передумови об'єднання німецьких держав?

У 50-60-х рр. XIX ст. німецькі держави увійшли в період економічного піднесення. Після завершення індустріальної революції вони посіли третє місце за часткою у світовому промисловому виробництві після Великої Британії та США.

У німецьких державах розуміли необхідність об’єднання, але його шляхи бачили по-різному. Німецькі радикали, особливо соціалісти, виступали за революцію «знизу», що усуне князівські династії та їхніх союзників. Іншим варіантом, за яким і відбулося об’єднання, були перетворення «згори» — підпорядкування всіх німецьких держав владі однієї найсильнішої. Послідовники цього напряму поділялися на прибічників великонімецького шляху об’єднання (утворення Великої Німеччини, до якої мала увійти Австрійська імперія) і малонімецького шляху (об’єднання німецьких держав навколо Пруссії, за винятком Австрії). У 1849 р. влада Пруссії, реалізуючи малонімецький шлях об’єднання, утворила федеративний Прусський союз із Саксонією та Ганновером, який після приєднання до нього 29 німецьких держав перетворився на Ерфуртський союз.

Працюємо із джерелом

Із першої промови О. фон Бісмарка перед депутатами парламенту (30 вересня 1862 р.)

Німеччина дивиться не на лібералізм Пруссії, а на її могутність; нехай Баварія, Вюртемберг, Баден ідуть на поступки лібералізму, ніхто не надасть їм ролі, яку відіграє Пруссія. Кордони Пруссії за Віденськими договорами-домовленостями не сприяють здоровому державному життю, не промовами й постановами більшості розв’язуються великі питання сучасності (це було головною помилкою 1848-1849 рр.), а залізом і кров’ю...

Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Які події, пов’язані з об’єднанням Німеччини, ви вважаєте найважливішими? Чому?

2. Об’єднання Німеччини

Перехід Пруссії до рішучих дій на шляху об’єднання німецьких держав був пов’язаний із діяльністю прусського політика Отто фон Бісмарка, який здійснив це об’єднання малонімецьким шляхом.

У вересні 1862 р. прусський король Вільгельм І призначив О. фон Бісмарка міністром-президентом (главою уряду). Своєю основною метою новий керівник виконавчої влади вважав об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю», тобто силовим шляхом.

Проголошення Німецької імперії. Художник Антон фон Вернер. 1885 р.

• Що змінила в історії Європи ця подія?

Невдовзі О. фон Бісмарк перейшов до активних дій. Після нетривалої війни з Данією Пруссія отримала Шлезвіг, а Австрія — Гольштейн. Наступного удару О. фон Бісмарк завдав Австрії. Після перемоги в цій війні в 1866 р. було укладено мирний договір, за яким Пруссія перетворилася на найбільшу німецьку державу із суцільною територією від Рейну до Німану. Постав Північнонімецький союз, до складу якого увійшли 17 німецьких держав, а через деякий час іще чотири. Головою союзу став прусський король. Уряд очолював канцлер, призначений прусським королем за згодою парламенту. Посаду першого канцлера обійняв О. фон Бісмарк.

Перемога Пруссії мала важливе значення для Європи. У її центрі виникла національна німецька держава — Північнонімецький союз, який відкрив шлях до завершення об’єднання Італії. Зміна ситуації створила також загрозу для панівної ролі Франції в континентальній Європі. Це робило можливим майбутнє зіткнення Пруссії та Франції.

Завершальною подією об’єднання Німеччини стало створення Німецької імперії в 1871 р.

Отто фон Бісмарк. Невідомий художник. 1858 р.

Постать в історії

Отто фон Бісмарк походив із заможного дворянського роду з Бранденбургу. За поглядами він був консерватором, прибічником абсолютної влади прусських королів і лідерства Пруссії в Німеччині. Про О. фон Бісмарка говорили, що він більший монархіст, ніж навіть король, а сам він часто повторював, що є «перш за все пруссом і лише потім — німцем». Як політику О. фон Бісмарку були притаманні безкомпромісність і жорстокість. О. фон Бісмарка називали «залізним канцлером». Покладаючись на політику сили, він об'єднав Німеччину та перетворив її на одну з наймогутніших держав Європи.

ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ ТА ІТАЛІЇ

• Поясніть за картою, як на ній відображено процеси об'єднання Німеччини та Італії. Які держави були противниками об'єднання і створення національних держав Німеччини та Італії?

3. Передумови та початок об’єднання Італії

• Працюємо в малих групах. Метод «Найкращий варіант». Порівняйте умови і шляхи об’єднання Німеччини та Італії.

У середині XIX ст. боротьба за об’єднання Італії відбувалася за двома напрямами — радикально-демократичним і помірковано-ліберальним. Радикальні демократи виступали за об’єднання Італії «знизу» шляхом повстання, здійсненого народом, і запровадження республіканської форми правління. Помірковані ліберали відстоювали ідею національного об’єднання «згори» завдяки руху, яким керуватиме Сардинське королівство, і бачили об’єднану Італію монархією.

Із 1852 р. прем’єр-міністром П’ємонту став представник поміркованих лібералів граф Камілло Кавур. Діяльність його уряду сприяла економічному піднесенню Сардинського королівства. В Італії його сприймали як захисника національних інтересів. Усе це створило передумови об’єднання країни.

У липні 1858 р. на таємній зустрічі К. Кавур домовився з Наполеоном III про допомогу у звільненні від австрійської влади Ломбардії та Венеції. За це П’ємонт повертав Франції території Савої та Ніцци, отримані ним за рішеннями Віденського конгресу.

У 1859 р. Австрія, дізнавшись про цю угоду, першою оголосила війну П’ємонту. У битвах під Палестро, Мадженто й Сольферіно об’єднана французько-п’ємонтська армія розгромила австрійські війська та звільнила Ломбардію.

Камілло Кавур. Художник Мікеле Гордіджані. 50-60-ті рр. XIX ст.

Постать в історії

Камілло Кавур — п’ємонтський аристократ. Із 1847 р. він видавав газету «Рісорджименто», де закликав усіх італійських монархів об'єднатися, а італійців — боротися проти іноземного панування. Саме від цієї газети дістав назву італійський національно-визвольний рух і період, у який він відбувався. К. Кавур не брав участі у «Весні народів» 1848-1849 рр. в Італії, але уважно спостерігав за її подіями. Він дійшов висновку, що лише найсильніша держава Італії П’ємонт здатна очолити об’єднання країни. У 1852 р. К. Кавур став прем’єр-міністром П’ємонту та за підтримки короля Віктора Еммануїла II розпочав реалізацію своїх планів.

У Тоскані, Пармі й Модені внаслідок повстань позбавили влади герцогів із Габсбурзької династії. Новосформовані уряди на початку 1860 р. за результатами всенародного голосування оголосили про приєднання до Сардинського королівства.

Невдовзі розпочалися виступи на острові Сицилія. Місцеві радикали, очолювані Джузеппе Мадзіні, звернулися по допомогу до Джузеппе Гарібальді. Той погодився приєднатися до боротьби під гаслом об’єднання Італії під зверхністю сардинського короля. Вирішальна битва, що відбулася під Калатафімі, завершилася перемогою Дж. Гарібальді. У вересні 1860 р. його армія тріумфально увійшла до Неаполя. Король утік, а урядові війська склали зброю. Дж. Гарібальді проголосили тимчасовим диктатором обох Сицилій від імені сардинського короля.

А. Дюнан у Сольферіно. Невідомий художник. 60-ті рр. XIX ст.

Висадка Дж. Гарібальді на Сицилії. Невідомий художник. 60-ті рр. XIX ст.

Дії Дж. Гарібальді підтримала сардинська армія. К. Кавур наказав їй рухатися через Папську область назустріч Дж. Гарібальді. Упродовж місяця вона розгромила війська Папи Римського й зайняла більшість його володінь. Незабаром сардинські війська увійшли до Неаполя. Відбулося всенародне голосування, на якому жителі міста й частина захопленої сардинськими військами Папської області висловилися за приєднання до П’ємонту. Радикали на чолі з Дж. Мадзіні вимагали проголосити республіку, однак К. Кавур переконав Дж. Гарібальді розпустити свою армію та передати владу Віктору Еммануїлу II. Унаслідок цього до кінця 1860 р. майже вся Італія, крім Венеції та невеликої частини Папської області з Римом, увійшла до складу Сардинського королівства.

Зверніть увагу

Битва під Сольферіно в червні 1859 р. між австрійською, французькою та п’ємонтською арміями стала однією з найбільш кровопролитних в історії. У ній загинули, опинилися в полоні та зникли безвісти майже 40 тис. осіб. Солдати австрійської армії мали нарізні рушниці, які стріляли на більшу відстань, ніж гладкоствольні, а французька армія — нарізні гармати, які стріляли шрапнеллю (заряди із 60 кульок) на відстань 3 км. На полі бою після завершення битви залишилося близько 9 тис. поранених, приречених на смерть. Свідком цієї жахливої картини був швейцарський громадський діяч Анрі Дюнан. Під впливом побаченого він доклав зусиль для створення в 1863 р. Міжнародного комітету Червоного Хреста й прийняття Першої Женевської конвенції про покращення становища поранених на війні.

4. Утворення Італійського королівства. Завершення об’єднання Італії

• Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». У чому, на вашу думку, полягало значення утворення Італійського королівства для населення країни та для тогочасної Європи загалом?

Навесні 1861 р. в Турині зібрався перший загальноіталійський парламент. Було проголошено створення Італійського королівства на чолі з королем Віктором Еммануїлом II. Його першим прем’єр-міністром став К. Кавур. За державним устроєм нова держава була конституційною монархією із двопалатним парламентом. Він складався з палати депутатів, яких обирали виборці, і сенату, членів якого призначав король. Однак унаслідок значного майнового цензу виборче право отримали лише 2,5 % населення країни.

Наполеон III до появи Італійського королівства як можливого майбутнього суперника Франції в Європі поставився прохолодно. У Римі він продовжував тримати французький гарнізон, що заважало завершенню об’єднання Італії.

Оригінал Першої Женевської конвенції. 1864 р.

У 1862 р. Дж. Гарібальді із загоном добровольців спробував звільнити Рим. Однак їх зупинили італійські війська, які не бажали загострення відносин із Францією.

Проте Франція не змогла перешкодити приєднанню до Італії Венеції, яке відбулося за допомогою Пруссії. У червні 1866 р., коли розпочалася австро-прусська війна, італійські війська увійшли до Венеції. За підписаним пізніше договором Австрія визнала входження Венеції до складу Італійського королівства. Тепер поза об’єднаною Італією залишався лише Рим із частиною Папської області.

Восени 1867 р. Дж. Гарібальді з кількома тисячами добровольців здійснив другу невдалу спробу звільнити Рим. Після неї італійський уряд затримав його й відправив у заслання.

Пам’ятник Дж. Гарібальді в Римі (Італія).

• Чому Дж. Гарібальді вважають національним героєм Італії?

Об’єднання Італії завершилося після поразки Франції у франко-прусській війні та краху Другої імперії, коли французький гарнізон залишив Рим. У вересні 1870 р. італійські війська увійшли до міста. Рим став столицею Італійського королівства. Папські володіння відтоді обмежувалися Ватиканським палацом.

Прусські війська в Австрійській імперії. Літографія 1866 р.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

передумови об’єднання німецьких та італійських держав;
перебіг і результати об’єднання Німеччини «залізом і кров’ю» та Італії в другій половині XІX ст.

Працюємо з хронологією

1861 р.	створення Італійського королівства.
1866 р.	створення Північнонімецького союзу.
1870 р.	завершення об’єднання Італії.
1871 р.	утворення Німецької імперії.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Ланцюжок». Правила гри. Учитель (учителька) об’єднує учнів та учениць у три команди. Вони мають розкрити зміст визначеного питання, відповідаючи по черзі одним реченням. За зупинку понад 30 секунд і помилкове твердження нараховуються штрафні бали.

2. Унаслідок яких подій виникли Німецька імперія та Італійське королівство?

3. Назвіть події періоду боротьби за об’єднання Італії, які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свою думку.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу території Німецької імперії та Італійського королівства.

5. Виконайте завдання з хронології. 1) Обчисліть, скільки років минуло від подій «Весни народів» до утворення Німецької імперії та Італійського королівства. 2) Обчисліть, коли відзначали 200-річчя проголошення Німецької імперії та 150-річчя утворення Італійського королівства.

6. Працюємо в малих групах. Складіть порівняльну таблицю об’єднання Німеччини та Італії за планом: 1) передумови; 2) шляхи об’єднання; 3) основні події; 4) результати; 5) значення.

7. У 1856 р. О. фон Бісмарк сказав: «Німеччина надто мала для Австрії і Пруссії. Тому в близькому майбутньому нам доведеться відстоювати проти Австрії наше право на існування, і не від нас залежить можливість уникнути конфлікту. Перебіг подій у Німеччині не передбачає іншої розв’язки». Порівняйте припущення політика з тим, як розгорталися події в 60-х рр. XIX ст.

8. Працюємо в парах. Метод «Обмін партнерами». Після початку війни з Австрією, зустрічаючись із британським послом, О. фон Бісмарк сказав: «Може статися так, що Пруссія програє, але в будь-якому разі вона битиметься відважно і з честю. Якщо нам завдадуть поразки, я не повернуся сюди. Я загину в останній атаці. Померти можна лише один раз, і переможеному краще померти». Висловіть своє ставлення до такої думки. Чи має її дотримуватися кожен політик? Поясніть свою відповідь.

Оцінюємо і створюємо

9. Уявіть, що діяч українського національного руху опинився в Італії 50-60-х рр. XIX ст. Напишіть від його особи лист із міркуваннями про те, які дії італійських патріотів він вважає доцільним використати для боротьби після повернення до України.

10. За додатковими джерелами підготуйте історичний портрет Отто фон Бісмарка, Камілло Кавура або Джузеппе Гарібальді (на вибір).

11. Працюємо разом. Проведіть дискусію за темою «Як змінилося співвідношення сил у Європі після утворення Німецької імперії?».