Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Гісем (2026)

§ 13-14. Революції 1848-1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40-60-х рр. XІX ст.

Активізуйте свої знання

rnk.com.ua/111418

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які соціальні верстви населення прийшли до влади у Франції в результаті Липневої революції 1830 р.?
2. Назвіть особливості становища Німеччини та Італії за рішенням Віденського конгресу.
3. Як розгортався революційний рух в Італії у 20-30-ті рр. XIX ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

що таке «Весна народів», якими були її передумови та наслідки;
про особливості подій «Весни народів» у різних державах та регіонах Європи.

1. «Весна народів». Революційні події у Франції

• Працюємо в парах. Метод «Скрайбінг». Визначте особливості революційних подій 1848 р. у Франції.

У 1848-1849 рр. Європу охопила хвиля революційних рухів, що увійшли в історію як «Весна народів». Передумовою цих подій стало небажання влади в державах і регіонах, де вони відбувалися, вирішувати соціальні й політичні проблеми. Учасники цих рухів із різних соціальних верств прагнули реформ.

Словник

«Весна народів» — спільна назва революційних рухів у Західній і Центральній Європі в 1848-1849 рр.

У 40-х рр. XIX ст. у Франції ускладнилася соціально-економічна ситуація. Через неврожайні роки зросли ціни на хліб. Як наслідок Францію, як й інші країни Європи, охопила економічна криза. Значно збільшилася кількість безробітних. Загальне обурення викликало поширення хабарництва серед чиновників. Позбавлена права голосу середня та дрібна буржуазія вимагала виборчої реформи. Проте уряд відкидав такі вимоги.

У відповідь на це прибічники виборчої реформи із заможних верств почали влаштовувати в Парижі спеціальні «реформістські бенкети», де обговорювали проєкти змін виборчої системи. Після заборони владою такого «бенкету» в Парижі спалахнули протести.

СПІЛЬНІ ЯВИЩА, ЩО СПРИЧИНЯЛИ РЕВОЛЮЦІЙНІ РУХИ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ у 1848-1849 рр.

• Працюємо в парах. Наведіть приклади цих явищ у революційних рухах «Весни народів» у Європі.

Підйом національного французького прапора 1848 р. Художник Фелікс Еммануель Анрі Філіппото. XІX ст.

Повстанці змусили короля відмовитися від влади, і Луї Філіпп І залишив країну. Новостворений Тимчасовий уряд проголосив Другу республіку у Франції. Отже, із поваленням Липневої монархії революція 1848 р. у Франції завершилася перемогою.

2. Революційні події 1848-1849 рр. у німецьких державах

• Працюємо в парах. Метод «Обмін партнерами». Порівняйте події «Весни народів» у Франції та Німеччині.

На початку березня 1848 р. в Бадені, Вюртемберзі, Баварії та інших німецьких державах під впливом повідомлень про події в Парижі відбулися маніфестації. Опозиція домоглася відставки урядів, а до складу нових увійшли ліберали. Найпопулярнішими вимогами протестувальників стали об’єднання Німеччини, свобода зборів і друку.

Бурхливо відбувалися події в столиці Пруссії Берліні. Король Фрідріх Вільгельм IV, прагнучи припинити протистояння, наказав урядовим військам залишити місто. Одночасно він заявив про намір прийняти Конституцію, запровадити свободу друку та скликати Установчі збори.

Березнева революція 1848 р. в Берліні. Невідомий художник. 1848-1850 рр.

• Чому під час революції 1948-1949 рр. особливо важливими стали національні прапори?

Наприкінці березня 1848 р. спалахнуло повстання німецького населення в герцогствах Гольштейн і Шлезвіг проти перебування у складі Данського королівства. Повстання перемогло. Проте через декілька місяців визволені герцогства за наполяганням Російської імперії, Швеції та Великої Британії повернули Данії.

Україна і світ

Події «Весни народів» активно розгорталися на західноукраїнських землях — у Галичині, на Буковині й Закарпатті. У квітні 1848 р. у Львові виникли польська Центральна рада народова та українська Головна руська рада. Центральна рада народова вважала, що у Східній Галичині необхідно створити національно-територіальну автономію, із якої розпочнеться відродження польської державності. Головна руська рада виступала за створення тут української автономії. На Закарпатті, яке перебувало в адміністративному підпорядкуванні Угорського королівства, українські діячі прагнули об'єднання краю з Галичиною.

У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні перший загальнонімецький парламент розпочав роботу над Конституцією об’єднаної Німеччини. У травні 1849 р. він прийняв Конституцію, за якою Німеччина ставала федерацією держав у формі імперії. Парламент хотів бачити на імператорському троні прусського короля Фрідріха Вільгельма IV, однак той відмовився.

Об’єднання Німеччини парламентським шляхом у 1848-1849 рр. зазнало невдачі. Німецькі патріотично налаштовані кола почали покладати надії на Пруссію, яка могла стати центром цього об’єднання.

Зверніть увагу

В Австрійській імперії події «Весни народів» охопили Австрію, Угорщину, Чехію, Словаччину, Хорватію, Воєводину, Трансільванію, Галичину, Словенію, Далмацію та Істрію, Ломбардію і Венецію. У всіх цих частинах імперії вони мали свої особливості й певним чином були пов'язані між собою.

3. «Весна народів» в Австрійській імперії: події в Австрії та Угорщині

• Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте результати революційних подій 1848-1849 рр. в Австрії та Угорщині.

У середині березня 1848 р. в австрійській столиці Відні також відбулися маніфестації під гаслами «Конституція!», «Свобода!», «Геть Меттерніха!». Імператор Фердинанд І під впливом вимог відправив канцлера К. фон Меттерніха у відставку та проголосив скликання конституційних зборів для прийняття Конституції. Її проєкт, який оприлюднили пізніше, проголошував Австрію (без Угорщини й володінь в Італії) конституційною монархією. Визнавалися рівність громадян, їхні права на свободу совісті, слова, друку, зборів, виборче право для власників нерухомості та відповідальність уряду перед двопалатним парламентом.

Барикада у Відні 26 травня 1848 р. Художник Фрідріх Вернер. Літографія 1848 р.

Законодавча влада закріплювалася за імператором і парламентом. Однак значну частину австрійських патріотів це не влаштовувало, і виступи не припинилися. Імператор погодився на створення однопалатного парламенту та надання виборчого права більшості населення. У липні 1848 р. парламент розпочав роботу. Одним із його перших важливих рішень стало скасування панщини за сплату компенсації землевласникам.

Зверніть увагу

Здійснюючи перетворення, угорський уряд відмовився розглядати питання про національні права неугорських народів, які у складі Австрійської імперії адміністративно підпорядковувалися Угорщині: словаків, румунів, славонців, закарпатських русинів, сербів, хорватів. Тому вони переважно залишалися прихильними австрійській владі. Так, у сербському краї Воєводина, який перебував під угорською владою, оголосили про створення автономії та союз з австрійським імператором і розпочали антиугорське повстання. У Хорватії також заявили про вихід з Угорського королівства, приєднання до Австрії та оголосили війну Угорщині. Австрійський імператор це підтримав і використав для придушення угорського революційного руху.

Шандор Петефі виступає перед натовпом 15 березня 1848 р. Художник Міхай Зіхі.

У жовтні 1848 р. Відень охопили нові виступи проти відправлення військ на придушення «Весни народів» в Угорщині. Вони тривали близько місяця та врешті зазнали невдачі.

Наприкінці листопада 1848 р. Фердинанд І зрікся престолу. Імператором став його племінник Франц Йосиф І. Він затвердив нову Конституцію, яка відновлювала більшість повноважень імператора та Державної ради, ліквідувала автономію провінцій. «Весна народів» в Австрії завершилася поразкою.

«Весна народів» в Угорщині розпочалася в середині березня 1848 р. виступами радикальної молоді, очолюваної поетом Шандором Петефі. Вони вимагали надання угорському народу громадянських прав і свобод та створення власного уряду, не залежного від Австрійської імперії. Повстання швидко охопило всю країну. Було сформовано перший національний угорський уряд.

У квітні 1848 р. імператор Фердинанд І оголосив себе главою Угорського королівства й наказав розпустити новостворений угорський уряд.

У вересні 1848 р. хорватська армія на чолі з Йосипом Єлачичем розгорнула воєнні дії проти Угорщини. Імператор Франц Йосиф І вирішив перетворити Угорське королівство на провінцію імперії. У відповідь угорський сейм проголосив незалежність країни та позбавив династію Габсбургів права управляти нею. Правителем-президентом країни обрали одного з лідерів угорських радикалів Лайоша Кошута.

Франц Йосиф І звернувся по допомогу в приборканні Угорщини до російського імператора. У результаті російської інтервенції угорська армія в серпні 1849 р. припинила боротьбу. Угорщину знову підпорядкували Відню. Угорська «Весна народів» теж не досягла успіху.

Іштван Семені. Художник Йожеф Шеффт (копія з картини Агостона Шеффта). 1836 р.

Постать в історії

Лідером ліберального угорського дворянства, яке виступало за перетворення в країні шляхом реформ «згори» та критикувало націоналізм угорських радикалів, був граф Іштван Сечені. Він заявляв, що в Угорському королівстві живуть різні народи, а націоналізм лідерів радикалів може зруйнувати його єдність.

4. «Весна народів» у різних регіонах Австрійської імперії

• Працюємо разом. Метод «Коло ідей». Яким був перебіг подій «Весни народів» у різних регіонах Австрійської імперії?

У березні 1848 р. після повідомлень про події у Відні чеські громадські діячі прийняли на мітингу в Празі петицію до імператора Фердинанда І з проханням про створення в Чехії законодавчого сейму, запровадження демократичних свобод (слова, преси, зборів тощо) і рівноправність чеської та німецької мов у всіх сферах життя.

Влітку спалахнуло повстання, яке жорстоко придушили урядові війська. «Весна народів» у Чехії завершилася невдачею.

На барикаді в Празі 13 червня 1848 р. Художник Франтішек Рошер.

У Словаччині місцеві патріоти заявили про необхідність надання країні територіальної автономії у складі Угорського королівства, до якого вона входила. Угорські діячі відмовилися, вважаючи словацький національний рух «австрійською інтригою», спрямованою проти них.

У вересні 1848 р. Словаччину охопило повстання. Того ж місяця перші в історії Національні збори словаків проголосили незалежність словацької нації від Угорщини. Проте незабаром австрійські війська завдали поразки повстанцям. Остаточно боротьбу словаків за свої права австрійська влада приборкала, придушивши «Весну народів» в Угорщині.

Словацькі добровольці. Малюнок XIX ст.

У Словенії під час «Весни народів» утворився сильний національний словенський рух під гаслами австрославізму. Його прибічники виступали за об’єднання всіх земель, заселених словенським населенням у складі Австрійської імперії, в одну автономну провінцію. Це спричинило конфлікт із місцевим німецьким населенням, яке опиралося такому розвитку подій. Суперечності між словенами й німцями в краї допомогли австрійській владі відновити панівні позиції та придушити протести.

У Далмації, на заході Балканського півострова, у цей період також загострилися суперечності між слов’янським та італійським населенням. Італійська спільнота виступала проти прагнень словенів об’єднати Далмацію з Хорватією. Це дало змогу австрійській владі подолати виступи в центральних провінціях і поновити панування в краї, відігравши роль замирювача двох національних спільнот.

Жителі Бухареста з триколірним прапором під час подій 1848 р. Художник Костаче Петреску.

У березні 1848 р. румунська інтелігенція Трансільванії запропонувала укласти унію з Угорщиною, але через негативну позицію угорського уряду відмовилася від цієї ідеї та підтримала імперську владу. Австрійський уряд пообіцяв надати румунам автономію. Проте після придушення «Весни народів» вони не отримали ширших прав.

5. «Весна народів» в італійських державах та австрійських володіннях в Італії

• Працюємо в парах. Метод «Удвох». Які факти свідчать про активні дії італійських патріотів під час «Весни народів»?

В Італії події «Весни народів» розпочалися повстанням у січні 1848 р. в місті Палермо на острові Сицилія. У результаті Сицилія проголосила себе незалежним королівством. Ця держава проіснувала до травня 1849 р., коли армія неаполітанського короля розбила повстанців.

У березні 1848 р. повстання спалахнуло в Ломбардії, у місті Мілан. Воно завершилося перемогою повстанців. Антиавстрійське повстання перемогло також у Венеції, де після цього встановили республіку.

Визвольний рух в Італії спонукав сардинського короля Карла Альберта в березні 1848 р. оголосити війну Австрійській імперії. Однак наприкінці липня австрійські війська завдали поразки сардинській армії та відновили свою владу над Північною Італією.

Проголошення Римської республіки 1849 р. Художник Данте Габрієль Россетті. 1861 р.

Цікаві факти

Звістки про успіхи повстання на Сицилії сприяли патріотичному піднесенню і в інших регіонах Італії. Під його впливом у лютому-березні 1848 р. в Папській області, Тоскані й Сардинському королівстві прийняли Конституції, обрали парламенти й сформували нові уряди з поміркованих лібералів.

У листопаді 1848 р. спалахнуло повстання в Папській області в Римі. Папа Римський погодився на скликання Установчих зборів, які на початку лютого 1849 р. позбавили його світської влади та проголосили Римську республіку. У березні 1849 р. воєнні дії проти Австрії відновив сардинський король. Проте після цієї поразки Карл Альберт зрікся влади на користь свого сина. Новий король Сардинії Віктор Еммануїл II відмовився від претензій на Ломбардію та Венецію. Після цього австрійський уряд силою придушив протести у Флоренції, узяв в облогу Венецію та рушив до Рима. Облога міста об’єднаними австрійськими, французькими та неаполітанськими військами тривала два місяці.

Працюємо із джерелом

Зі звернення про оборону Римської республіки (3 липня 1849 р.)

Римляни! До ганьби нападу республіканських військ на дружню республіку генерал Удіно додав нікчемність зради. Він порушив письмову домовленість не починати атаку раніше понеділка, якої ми досягли з ним.

Повстаньте, римляни! На стіни, до брами, на барикади! Доведемо противнику, що навіть за допомогою зради не можна перемогти Рим. Нехай кожна людина візьме до рук зброю та йде в бій, нехай кожен вірить у перемогу. Право переможе, і вічний сором нехай вкриє союзників Австрії. Хай живе республіка!

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання. 1. У чому полягала складність ситуації в обложеному місті? 2. До чого керівники республіки закликали населення Рима?

У липні 1849 р. Установчі збори в Римі затвердили Конституцію Римської республіки. Того самого дня французькі війська захопили місто. Наприкінці серпня 1849 р. капітулювала Венеція.

Цією подією боротьба в Італії завершилася, і країну охопила хвиля терору. Основна мета учасників італійської «Весни народів» — визволення та об’єднання країни — не була досягнута.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

зміст, передумови й наслідки «Весни народів» 1848-1849 рр.;
особливості подій «Весни народів» у різних державах і регіонах Західної і Центральної Європи;
розвиток Франції в період Другої республіки та Другої імперії.

Працюємо з хронологією

1848-1849 рр.

«Весна народів» у Західній і Центральній Європі.

Запитання і завдання

Пам’ятаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Історична абетка». Правила гри. Учитель (учителька) називає літеру алфавіту. Окремі учні та учениці (пари або малі групи) за визначений час мають скласти перелік слів, які починаються на цю літеру та пов’язані зі змістом теми уроку. Перемагають ті, чий список буде найдовшим.

2. Чи дійсно революція 1848 р. у Франції завершилася перемогою? Чому?

3. Назвіть здобутки й невдачі під час «Весни народів» у німецьких державах.

4. Яких змін зазнала Австрійська імперія в період «Весни народів»?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з перебігом революцій 1848-1849 рр. у Європі.

6. Виконайте завдання з хронології. 1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» на західноукраїнських землях утворилася Головна руська рада? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року?

7. Працюємо в парах. Метод «Оптиміст і песиміст». Як революції 1848-1849 рр. вплинули на ситуацію в тогочасній Європі?

Сторінками подій

rnk.com.ua/113293

Перевірте здобуті знання

rnk.com.ua/111419

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Висловіть аргументоване ставлення до наведеної думки: «Революції 1848-1849 рр. за своїм змістом були демократичними, спрямованими на зміну старих форм правління та створення більших можливостей для врахування інтересів національних спільнот».

9. Лідер «Молодої Італії» Дж. Мадзіні, який у період «Весни народів» став одним із лідерів італійського радикального руху, сказав: «Війна королів закінчилася, війна народу починається». Як ви розумієте ці слова? Наведіть аргументи на підтвердження вашої думки.

10. За допомогою сервісів штучного інтелекту створіть зображення, що ілюструють роль Шандора Петефі або Іштвана Сечені в подіях «Весни народів» у своїх країнах. Перевірте їх на наявність історичних помилок.