Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)
§ 29. Освічений абсолютизм

Тестові завдання
rnk.com.uа/109648
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Що таке Просвітництво?
- 2. Якими були погляди просвітителів на державу, церкву та людину?
- 3. Назвіть ознаки абсолютної монархії.
- 4. Укажіть особливості меркантилізму.
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- про освічений абсолютизм та його особливості в Австрії, Пруссії, Росії на прикладах освічених монархів цих країн;
- про роль освіченого абсолютизму в історії Європи.
1. Поняття освіченого абсолютизму
• Поміркуйте, чи був абсолютизм XVIII ст. справді освіченим.
Результатом епохи Просвітництва стало запровадження в другій половині XVIII ст. політики освіченого абсолютизму. Її змістом було знищення або перетворення згори застарілих порядків. Монархи, які дотримувалися цієї політики, представляли своє правління як союз королів і філософів. Ключовою у політиці освіченого абсолютизму стала ідея перебудови держави на засадах розуму. Із цього випливало, що устрій держави, влада, система відносин у суспільстві мали бути змінені згідно з новими умовами. На чолі цього процесу мав стояти монарх-філософ. Найяскравіше ознаки освіченого абсолютизму проявилися в правлінні Марії-Терезії та Йосифа II (Австрія), Фрідріха II (Пруссія), Катерини II (Росія), Густава III (Швеція), Крістіана VII (Данія).
Словник
Освічений абсолютизм — політика, яку проводили в другій половині XVIII ст. деякі європейські монархічні держави (монархія Габсбургів, Королівство Пруссія, Російська імперія, Королівство Данія тощо).
Освічений абсолютизм знаходив прояв у проведенні адміністративних реформ, обмеженні впливу церкви, секуляризації церковної власності, запровадженні системи державної освіти, розвитку науки, упорядкуванні системи податків, розвитку торгівлі й промисловості, зміні становища деяких верств суспільства тощо.

Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110269
2. Володіння австрійських Габсбургів. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II
• Які ознаки освіченого абсолютизму проявилися в правлінні Марії-Терезії та Йосифа II?
Вестфальський мир 1648 р. надовго закріпив роздробленість німецьких земель. У Німеччині налічувалося близько 300 князівств, 51 вільне місто і майже 1,5 тис. самостійних рицарських володінь. Усі вони були об’єднані у Священну Римську імперію німецької нації. Проте реальна влада імператора, який належав до родини австрійських Габсбургів, поширювалася лише на його родові володіння. Загальнонімецький рейхстаг (представницький орган), який засідав у Регенсбурзі, також не мав реальної влади. У Німеччині не було єдиних ні армії, ні фінансів. Землі мали різний рівень економічного розвитку. Кожен князь поводився як абсолютний монарх. Найбільшими державами імперії були Австрія, Бранденбург-Пруссія, Саксонія, Баварія. Крім того, Австрія і Пруссія мали володіння, які не входили до складу Священної Римської імперії. Під владою австрійських Габсбургів, крім австрійців, були чехи, словаки, хорвати, угорці, італійці та інші народи.
Краєвид Відня. Художник Бернардо Беллотто. 1758—1761 рр. Наприкінці XVII ст. місто налічувало 100 тис. осіб.
Кожна земля володінь Габсбургів жила за власними законами, мала особисту скарбницю та головного міністра — канцлера. Зберігалися станово-представницькі збори (чини) із місцевих дворян, духовенства, містян. Чини затверджували податки з населення. Величезний вплив у суспільстві мала католицька церква, а протестанти зазнавали переслідувань.
Зверніть увагу
Монархію Габсбургів для зручності називають Австрією, хоча на той час Австрія була лише однією зі складових частин держави, яку називали «спадковими володіннями австрійського дому» Габсбургів.

Герб монархії Габсбургів.
• Розгляньте герб і вкажіть, які символи свідчать про багатонаціональний характер імперії Габсбургів. Як герб відображає історичні зв'язки українських земель з Австрією?
Найрозвиненішими володіннями Габсбургів були Австрія, Чехія та Сілезія, найвідсталішими — Тіроль та Угорщина. В Австрії та Чехії розвивалося цехове ремесло, працювали мануфактури. Переважно займалися обробкою металів. Аграрні відносини були різними: у Чехії, Угорщині, Словаччині зберігалося кріпацтво, у Тіролі селяни були особисто вільними, в Австрії — фактично вільними. Період кінця XVII — початку XVIII ст. Австрія провела в майже нескінченних війнах. Головними її противниками були Османська імперія, Франція, а згодом Пруссія. У цих війнах імперія розширила свої володіння, але майже вичерпала ресурси. Загострилися соціальні та національні проблеми, які призвели до повстань.
У 1740 р. помер імператор Карл VI, не залишивши спадкоємця престолу за чоловічою лінією. Наступницею імператора згідно з Прагматичною санкцією стала його 23-річна донька Марія-Терезія. Їй одразу довелося вступити в боротьбу з претендентами на престол. Марія-Терезія зуміла захистити своє право, але Австрія втратила Сілезію. Згодом це призвело до нового збройного протистояння — Семилітньої війни.
Словник
Прагматична санкція — закон про престолонаступництво, який проголошував неподільність володінь Габсбургів і передбачав перехід престолу за жіночою лінією в разі відсутності спадкоємців-чоловіків.
Марія-Терезія започаткувала в імперії реформи в дусі освіченого абсолютизму. Майже всі перетворення були продиктовані її прагненням відстояти єдність своїх володінь.
Із метою посилення центральної влади було створено Державну раду і центральний суд, завдяки чому всі важелі правління зосередилися в руках імператриці. Австрія і Чехія були об’єднані під владою одного канцлера.
Постать в історії
Марія-Терезія — єдина жінка на престолі за 650-річну історію династії Габсбургів. Сучасники захоплювалися нею як розумною, енергійною, доброю правителькою. Більша частина правління Марії-Терезії була пов'язана з війнами. Це спонукало її реформувати армію. Значні зміни вона здійснила і у внутрішньому житті імперії. Марія-Терезія мала 16 дітей, найвідомішими з яких були Марі-Антуанетт — королева Франції, страчена разом із чоловіком Луї XVI під час Французької революції кінця XVIII ст., та Йосиф II, який успадкував трон після смерті матері.

Марія-Терезія. Художник Мартін ван Мейтенс. 1759 р.
Для успішного ведення війни було здійснено військову реформу. Найманців замінили рекрутами, що дозволило збільшити армію зі 108 тис. до 278 тис. осіб. Для впорядкування системи податків було введено загальний податок на прибуток, який сплачували всі верстви суспільства. Було ліквідовано внутрішні митні кордони. Селянам надали право викупити свої наділи, панщину обмежили трьома днями на тиждень. Було видано цивільний «Терезіанський кодекс» і кримінальний кодекс «Терезіанська Немезіда». Здійснювали заходи з розвитку освіти: було запроваджено загальну шкільну освіту й відокремлено школу від церкви.
Реформи продовжив син Марії-Терезії Йосиф II (самостійно правив у 1780—1790 рр.). Його виховували на ідеях Просвітництва.
Йосиф II замислив широку програму реформ, які мали покращити життя підданих. Спочатку він вдався до подальшого посилення центральної влади. Було скасовано права провінційних станових зборів, збільшено владу канцлерів, яких призначав імператор, зрівняно в правах усі землі, у судах та адміністраціях запроваджено німецьку мову. У 1781 р. було скасовано особисту залежність селянства.

Імператор Йосиф II керує плугом. Листівка за картиною Ріхарда Ассмана.
• Чому стало можливим зображення короля за селянською роботою? Які ідеї Просвітництва знайшли відображення на ілюстрації?
Імператор Йосиф II прагнув підкорити церкву й послабити її вплив на суспільство. Він постановив, щоб укази й розпорядження Папи Римського оприлюднювали лише за згодою уряду, а чернечі ордени були підпорядковані місцевим єпископам; зменшив кількість монастирів і ченців. Церковні школи було переорієнтовано на світське навчання. Йосиф II наважився на втручання у внутрішню структуру католицької церкви та навіть змінив деякі обряди.
Реформи Йосифа II спричинили опір у суспільстві. Селянською реформою були невдоволені поміщики, особливо угорські, через релігійну реформу спалахнули конфлікт імператора з Папою Римським і повстання в Бельгії, а адміністративна реформа загострила суперечності між народами імперії.

Схема
Реформи Марії-Терезії і Йосифа II
rnk.com.ua/110270
Зрештою наприкінці свого правління імператор скасував усі реформи, крім селянської, а також залишив віротерпимість.
3. Піднесення Бранденбург-Пруссії. Освічений абсолютизм Фрідріха II
• Чи можна вважати Фрідріха II просвітителем? Які його реформи підтримували ідеї Просвітництва, а які сприяли збереженню «старого порядку»?
Після Вестфальського миру основні володіння бранденбурзьких курфюрстів складалися з чотирьох частин: Бранденбургу, Пруссії (до 1657 р. перебувала у васальній залежності від Речі Посполитої), Східної Померанії, герцогства Клеве, розташованого на Рейні.

Фрідріх Вільгельм. Художник Франс Люкс. 1650 р.
Через землі Бранденбургу-Пруссії пролягли основні торговельні шляхи із Німеччини до Балтійського та Північного морів (переважно річками). Отже, майже вся хлібна й посередницька торгівля з Англією та Нідерландами опинилася в руках бранденбурзького курфюрста. Це зумовило економічне піднесення земель.
АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ГАБСБУРГІВ І БРАНДЕНБУРГ-ПРУССІЯ

Особливо швидко процес посилення Бранденбургу-Пруссії відбувався за правління курфюрста Фрідріха Вільгельма (1640—1688 рр.). Він проголосив у своїх володіннях віротерпимість і привілеї для переселенців, і до країни прибула значна кількість кваліфікованої робочої сили. Курфюрст розпочав будівництво каналів, осушення боліт, що збільшило кількість придатних для обробітку земель і покращило торговельні відносини з Англією та Нідерландами. У сфері торгівлі й промисловості він проводив політику меркантилізму. Засновували державні мануфактури, навіть в’язниці перетворили на майстерні. Заборонили вивезення монет (срібних, золотих), натуральний податок замінили грошовим. Було впорядковано систему збирання податків, на державній службі встановили сувору дисципліну. Усі ці заходи сприяли зміцненню фінансової системи та створенню сильного війська (30 тис. осіб). У 1657 р. Фрідріх Вільгельм домігся припинення васальної залежності Пруссії від Польщі. Його син Фрідріх І (1688—1713 рр.) за участь у Війні за іспанську спадщину на боці імператора отримав від нього титул короля Пруссії.
Берлінський палац (Німеччина). Сучасний вигляд. Від 1443 до 1918 р. це була головна резиденція дому Гогенцоллернів.
Наступний король Фрідріх Вільгельм І (1713—1740 рр.) будь-якими засобами намагався створити могутню армію, яка мала забезпечити розширення його володінь. За його правління кількісний склад армії було доведено до 80 тис. осіб. В армії панувала сувора дисципліна («прусська муштра»). Проте наука й мистецтво занепадали.
Зверніть увагу
Запроваджуючи реформи, Фрідріх II не змінював соціальної структури суспільства. Дворянство, яке він вважав єдиною опорою армії, залишалося панівною верствою. Для покращення становища поміщицьких селян король провів незначну реформу в Померанії: забороняв зганяти селян із землі та відбирати їхні наділи. Фрідріх II побоювався, що зміни в становищі селянства позбавлять його армію рекрутів. Проте становище державних селян покращилося. Вони здобули право володіти землею та передавати її у спадок. Ця реформа була продиктована прагненням не допустити зменшення кількості платників податків у країні.
Політику Фрідріха Вільгельма І щодо збільшення володінь Пруссії продовжив його син Фрідріх II Великий (1740—1786 рр.). Ставши королем, він одразу вступив у війну проти Австрії та захопив більшу частину Сілезії. Війна перетворила Пруссію на впливову європейську державу, і Фрідріх II виношував нові загарбницькі плани. Проте Семилітня війна (1756—1763 рр.) ледь не закінчилася для нього повною катастрофою. Хоча карта Європи залишилася без змін, війна піднесла країну на рівень Австрії, яка до того часу відігравала ключову роль серед німецьких держав. Фрідріх II не залишав спроб збільшити територію Пруссії. У 1772 р. він разом із Росією та Австрією взяв участь у першому поділі Речі Посполитої.

Фрідріх II Великий. Художниця Анна Доротея Тербуш. 1772 р.
Фрідріх II захоплювався літературою та мистецтвом, написав чимало музичних творів і листів до філософів. Із його ім’ям був пов’язаний період Просвітництва в історії Німеччини. Усі заходи, хоча вони іноді й збігалися з ідеями Просвітництва, були спрямовані лише на збереження військово-економічного устрою держави. Із цією метою король проголосив повну віротерпимість. Було видано збірник законів «Кодекс Фрідріха», за яким запроваджували рівний для всіх незалежний суд, скасовували тортури. Фрідріх II також сприяв розвитку землеробства та промисловості (особливо військової). Відкривалися банки, будувалися канали, дороги, здійснювалося масштабне будівництво в Берліні та Потсдамі. Фрідріх II піклувався про розвиток вищої, частково середньої освіти. У 1763 р. запровадили загальну обов’язкову початкову освіту, проте її якість була низькою.

Схема
Політика реформ Фрідріха II Великого
rnk.com.ua/110271
4. Російська імперія у XVIII ст.
• Що стало умовою піднесення Російської імперії у XVIII ст.?
Реформи Петра І дали поштовх розвитку Російської імперії. Особливим досягненням країни в другій половині XVIII ст. стала металургія: наприкінці століття Росія вийшла на перше місце у світі з виробництва та продажу продукції залізоробних заводів. Розвивалися кораблебудування, торгівля хутром, моржевими бивнями, воском, напівкоштовним і коштовним камінням тощо. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі Російської імперії зріс у 5 разів, при цьому вивезення переважало над ввезенням. Проте країна залишалася переважно аграрною. Більшість населення (95 %) жила в селах, майже половина селян перебувала у кріпосній залежності від поміщиків.
У січні 1725 р. Петро І помер, не залишивши спадкоємця. Це дало привід до низки державних переворотів. Другу чверть XVIII ст. в Російській імперії називають епохою палацових переворотів і правління фаворитів. За короткий час на престолі змінилося декілька правителів: Катерина І (1725—1727 рр.), Петро II (1727—1730 рр.), Анна Іванівна (1730—1740 рр.), Іван VI (1740—1741 рр.).

Схема
Престолонаступництво в Росії наприкінці XVII — у XVIII ст.
rnk.com.ua/110272
Після вступу на престол доньки Петра І Єлизавети (1741—1761 рр.) ситуація стабілізувалася. Імператриця відновила систему правління, започатковану Петром І, скоротила кількість іноземців-службовців при дворі. Значною подією стало скасування в 1753—1754 рр. внутрішніх митних кордонів, що сприяло розвитку торгівлі. Водночас Єлизавета здійснила низку заходів, спрямованих на зміцнення становища дворянства. Так, поміщикам дозволялося збирати подушне, продавати своїх селян для здачі в рекрути. Свідченням зміцнення Російської імперії стали її перемоги в Семилітній війні.
Наступником Єлизавети став її племінник Карл-Петро Ульріх (Петро Федорович), онук Петра І і Карла XII, що правив Російською імперією під іменем Петро III (1761—1762 рр.). Він був при владі лише 186 днів, але встиг видати указ про перехід церковних земель до держави, послабив гоніння на старообрядців. Найважливішою його справою став Маніфест про вольності дворянства, який скасував обов’язкову службу для дворян. Петра III було усунуто від влади та вбито внаслідок останнього у XVIII ст. палацового перевороту. Престол посіла його дружина Катерина II (1762—1796 рр.), яка була головною натхненницею заколоту. Період її правління назвали «золотим віком» Російської імперії.
Постать в історії
Софія Августа Фредеріка Ангальт-Цербтська (Катерина II) походила з роду небагатих німецьких князів. Її батько був генералом в армії прусського короля Фрідріха II. За його протекцією принцесу одружили з Петром Федоровичем. Після прийняття православ'я вона взяла ім'я Катерина Олексіївна.

Катерина II. Художник Александр Рослін. 1780 р.
Катерина II продовжила реформи, спрямовані на подальше зміцнення самодержавства. Отримавши владу з рук дворянства, вона діяла винятково в його інтересах. Так, імператриця остаточно перебрала на себе право видавати закони (укази). Вона заборонила кріпосним селянам подавати скарги на поміщиків до урядових органів, дозволила поміщикам засилати селян за провини до Сибіру, продавати селян без землі. У 1783 р. кріпосне право було поширене на Лівобережну Україну та Слобожанщину. Вершиною дворянських привілеїв став Маніфест Катерини II про жалувані грамоти дворянству й містам. За дворянами юридично закріплювали селян із нерухомим майном; дворян звільняли від податків, повинностей, тілесних покарань, обов’язку нести військову й державну службу тощо.
У 1775 р. імператриця здійснила адміністративну реформу. За нею територію Російської імперії було поділено на 50 губерній (замість 23), що, своєю чергою, складалися з повітів.
Катерина II скасувала гетьманство в Лівобережній Україні та козацький устрій у Слобідській Україні (1765 р.). У 1775 р. було оголошено про ліквідацію Запорозької Січі. У 1781—1783 рр. замість полково-сотенного адміністративного устрою запровадили загальноросійський адміністративний поділ.

Йосиф II в одязі імператора Священної Римської імперії німецької нації. Художник Джозеф Хікель. 1764 р.
Посилення кріпацтва, свавілля землевласників, важке становище уральських приписних робітників, утиски національних меншин, російських старообрядців, козацтва спричинили Селянську війну 1773—1775 рр. під проводом донського козака Омеляна Пугачова (він видавав себе за імператора Петра III). Ще одним відгалуженням війни стала боротьба башкирів проти російського панування. Збереглися відомості, що Селянську війну організувала Франція, союзник Османської імперії, яка прагнула ослаблення Російської імперії. Попри значний розмах і низку перемог повсталих над урядовими військами виступи було жорстоко придушено, а кріпосницькі порядки збереглися аж до 1861 р.
Період правління Катерини II став часом розширення володінь Російської імперії. Завдяки майже безперервним війнам і дипломатичним домовленостям до Росії було приєднано такі території: Північне Причорномор’я та Кримський півострів, Північний Кавказ, частину Казахстану, Правобережну Україну, Білорусь, Литву, частину Фінляндії. Закріпилася Росія і в Північній Америці (Аляска, узбережжя Тихого океану). Росія розправилася зі своїми давніми противниками — Кримським ханатом, Річчю Посполитою та Швецією.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- правління Марії-Терезії, Йосифа II, Фрідріха II, Катерини II, що характеризують як освічений абсолютизм;
- боротьбу Австрії та Пруссії;
- стрімке зростання території Російської імперії.
Працюємо з хронологією
|
Друга половина XVIII ст. |
епоха освіченого абсолютизму. |
|
1740—1786 рр. |
правління Фрідріха II у Пруссії. |
|
1762—1796 рр. |
правління Катерини II у Російській імперії. |
|
1780—1790 рр. |
правління Йосифа II в Австрії. |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Чиста дошка». Правила гри. На дошці записані запитання за темою параграфа. Відповіді на них учні та учениці мають знайти під час уроку. Після правильної відповіді на певне запитання вчитель (вчителька) стирає його з дошки. Гра завершується, коли дошка залишається чистою. Можна організувати змагання команд.
Зразок запитань: 1) Що таке освічений абсолютизм? 2) Назвіть наймогутніші держави, що входили до складу Священної Римської імперії німецької нації. 3) Що таке Прагматична санкція? 4) Які народи були об’єднані під владою австрійських Габсбургів? 5) Які реформи здійснила Марія-Терезія? 6) Чим відзначилося правління Йосифа II? 7) В інтересах якого стану суспільства Російської імперії діяли Єлизавета і Катерина II? 8) Які територіальні придбання здійснила Росія в другій половині XVIII ст.?
2. Назвіть відомих монархів, яких пов’язують з освіченим абсолютизмом.
3. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть запитання, відповіді на які пояснюють сутність освіченого абсолютизму.
Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на карті атласу, які територіальні зміни відбулися в Російській імперії в другій половині XVIII ст. Із якими подіями це було пов’язане?
5. Підготуйте порівняльну таблицю політики освіченого абсолютизму в різних країнах Європи. Укажіть основні реформи, мету та результати, до яких вони призвели. Визначте, які реформи мали довгостроковий вплив на розвиток європейського суспільства.
6. Що було спільного та чим відрізнявся правовий статус різних верств суспільства Російської імперії, володінь австрійських Габсбургів та Королівства Пруссії у XVIII ст.? Якими були наслідки реформ для різних верств населення?
Оцінюємо і створюємо
7. Напишіть лист від імені селянина, який жив за часів правління Марії-Терезії або Йосифа II, де він описує зміни в його становищі.
8. Працюємо в малих групах. Дослідіть життя і діяльність Катерини II та Марії-Терезії. Уявіть, що вони беруть участь у конкурсі «Правитель року». Напишіть промови від їхнього імені, у яких буде пояснено, чому треба проголосувати за кожну з них.
9. Працюємо разом. Висловіть та аргументуйте думку, чому освічений абсолютизм був можливий лише за умов абсолютної монархії, а не республіканської форми правління.