Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)
§ 28. Утворення Російської імперії
Тестові завдання
rnk.com.ua/109647
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Яка династія утвердилася в Московській державі після завершення «смутного часу»?
- 2. Що таке самодержавство?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- як відбувався процес становлення Російської імперії;
- про правління Петра І.
1. Початок правління Петра І
• Яким напрямам зовнішньої політики віддавав перевагу Петро І? Чому саме їм?
Наприкінці XVII ст. усупереч зусиллям правителів Московська держава так і не мала зручного виходу до світових торговельних шляхів. Після смерті Федора Олексійовича в 1682 р. спалахнула боротьба за владу. Царський трон посів Петро І (самостійно правив у 1689—1725 рр.). Із 1686 р. тривала невдала війна Московської держави проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов — турецьку фортецю в гирлі Дону. Лише з другої спроби завдяки створеному флоту він зумів оволодіти фортецею. За умовами перемир’я Азов перейшов до Московії разом із частиною узбережжя Азовського моря. Проте цей успіх не вирішував питання виходу до Чорного й Середземного морів та участі у світовій торгівлі.
Петро І. Художниця Марія Клементі. XVIII ст.
• Висловіть власну думку, чому портрет Петра І, створений Марією Клементі, такий офіційний та урочистий. Які риси характеру Петра І прагнула передати художниця?
Тоді Петро І докорінно змінив напрям зовнішньої політики. Він організував «Велике посольство» до країн Європи (1697—1698 рр.). Цар замислив європеїзувати Московське царство, побудувати могутній флот і розширити торгівлю. Проте для цього потрібно було воювати проти Швеції. Знайшлися й союзники: Саксонія (саксонський курфюрст Август II, який водночас був і правителем Речі Посполитої) та Данія.
«Велике посольство» Петра І залишилося незавершеним. У 1698 р. він отримав повідомлення про заколот стрільців і був змушений повернутися до Москви. Було страчено майже тисячу осіб. Стрілецьке військо було ліквідоване напередодні запланованої війни проти Швеції. Для створення армії за європейським зразком царю довелося вживати термінових заходів.
Перемога шведів у битві під Нарвою 1700 р. Художник Густав Цедерстрем. 1910 р.
2. Північна війна 1700-1721 рр. Ніштадтський мир
• Чому саме Швеція стала головним противником Росії? Якими були результати Північної війни?
Бойові дії проти Швеції розпочав данський король. Тим часом Август II рушив на Ригу, а 34-тисячне московське військо наприкінці 1700 р. підступило до Нарви, однієї з головних шведських фортець у Східній Балтії.
Шведський король Карл XII одним ударом змусив Данію капітулювати. Потім він із 18-тисячною армією несподівано з’явився під Нарвою та завдав Петру І нищівної поразки. Московське військо втратило всю артилерію. Далі Карл XII рушив до Риги, де розбив війська Августа II.
Після поразки під Нарвою в 1700 р. Петро І для відновлення артилерії наказав зняти частину дзвонів із церков і переплавити їх. У Московській державі почалося будівництво мануфактур, які мали забезпечити армію всім необхідним. Для роботи на мануфактурах приписували цілі села кріпаків, замінюючи в такий спосіб панщину. Завдяки цим заходам наприкінці війни Петро І мав 15 тис. гармат — більше, ніж будь-яка держава Європи. Кількісний склад армії був доведений до 340 тис. осіб.
Поразка спонукала Петра І до прискорення реформ. Він розпочав створення регулярної армії шляхом рекрутських наборів. Із певної кількості селянських і посадських дворів брали по одному рекруту терміном на 25 років.
Полтавська битва. Художник П'єр-Дені Мартен (Молодший). 1726 р.
Новоствореній армії вдалося оволодіти частиною узбережжя Фінської затоки. У 1703 р. було завершено спорудження в гирлі Неви Петропавлівської фортеці. Так почалося будівництво міста-порту Санкт-Петербурга — майбутньої столиці Російської імперії. Для захисту міста з боку моря на острові у Фінській затоці було закладено військово-морську базу Кронштадт. Санкт-Петербург став для Московії «вікном у Європу». Щоб з’єднати з містом центральні райони країни, почали широке будівництво каналів.
У 1706 р. Карл XII замислив завдати вирішального удару Московській державі. Його армія через Річ Посполиту рушила в похід на Москву. Проте поразка генерала Адама Левенгаупта, який мав доправити головним силам шведської армії все необхідне, у битві біля села Лісне в 1708 р. змінила ці плани. Карл XII повернув на українські землі, сподіваючись на допомогу гетьмана Івана Мазепи, із яким мав таємні домовленості. Однак населення не підтримало гетьмана. Московські війська захопили територію Гетьманщини, знищили її столицю Батурин разом з усіма жителями, зруйновали Запорозьку Січ.
Швеції залишилося покладатися на власні сили та невеликий загін козаків. Шведське військо (30 тис. осіб) підійшло до Полтави, де розміщувалися великі склади військових запасів та продовольства, і розпочало облогу. На допомогу гарнізону міста вирушили головні сили московського війська (42 тис. осіб) на чолі із царем. У червні 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва, у якій шведське військо зазнало поразки.
Пам'ятник жертвам Батуринської трагедії. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» в Батурині (Чернігівська область). Скульптор Микола Обезюк. 2004 р.
Під час захоплення Батурина в 1708 р. московські війська знищили все населення міста незалежно від віку і статі. За різними оцінками, загинуло від 11 до 15 тис. осіб.
Бойові дії було перенесено за межі Московської держави. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. У 1710 р. московські війська захопили Ригу, де було знищене майже все населення, Ревель (Таллінн), Виборг, що відкрило московському війську шлях до Швеції та Фінляндії.
Зростання могутності Московської держави занепокоїло європейські держави. Османська імперія також прагнула взяти реванш та оголосила війну. Петро І спробував одним ударом завдати поразки й Османській імперії. Однак його Прутський похід 1711 р. закінчився невдачею. Петро І змушений був повернути Османській імперії Азов і відмовитися від Запорожжя. За цих обставин Карл XII запропонував Петру І союз. Сторони наблизилися до згоди, але Карл XII загинув під час облоги фортеці Фредрікстен у Норвегії.
Підписання Ніштадтського мирного договору. Художник Пітер Шенк (Молодший). Гравюра 1721 р.
Новий шведський уряд припинив війни проти Пруссії і Данії, віддав їм усі свої володіння в Німеччині. Вивільнені сили було кинуто проти Московської держави, щоб зупинити її просування в Балтїї. Балтійський флот Петра І в битві 1714 р. біля мису Гангут (Ханко) здобув першу перемогу над Швецією. Потім московські війська зайняли Аландські острови й почали здійснювати рейди на узбережжя Швеції. У липні 1720 р. біля острова Гренгам у вирішальній битві шведський флот зазнав поразки.
У 1721 р. у фінському місті Ніштадт було підписано мирний договір, за яким до Московської держави відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів у Балтійському морі. Московська держава повертала Швеції Фінляндію. За втрачені провінції Петро І зобов’язався виплатити Швеції грошову компенсацію. Її сума дорівнювала майже 20-річному торговельному обігу Московії. Між державами мала бути відновлена торгівля, причому Швеція отримувала право вивозити без податків зерна на 50 тис. рублів щорічно з Риги, Ревеля і Аренсбурга. Фактично Московська держава купила у Швеції завойовані землі. До того ж через війну й реформи Петра І Московія втратила четверту частину населення.
Флот доби Петра І. Художник Євген Лансере. 1909 р.
У жовтні 1721 р. Петро І прийняв титул імператора, а Московське царство стало Російською імперією. Цим держава засвідчила прагнення розширити кордони та заявила про претензії на всю спадщину Русі. За підсумками Північної війни Росія отримала вихід до Балтійського моря і стала важливим учасником європейської політики.
Проте набравши ваги в європейських справах і зміцнивши військовий та економічний потенціал, держава просувала свої завоювання в усіх напрямках. Особливо привабливим став для неї південний напрямок.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110267
Історична карта
Російська імперія у XVІІІ ст.
rnk.com.ua/110268
3. Реформи державного управління
• 1. Яким був результат реформ державного управління та змін в освіті й культурі? 2. Чому реформи державного управління призвели до зміцнення самодержавної влади в Росії?
Цар у своїй діяльності все рідше звертався до Боярської думи. Важливі державні справи він доручав відданим особам. У 1708 р. вийшов указ про поділ держави на губернії. Губернатори, призначені царем, отримували велику владу. У 1711 р. було створено сенат — найвищий законодавчий, розпорядчий і виконавчий орган при цареві. Запровадження посади генерал-прокурора зі штатом чиновників на місцях посилило нагляд верховної влади за діяльністю всіх ланок державного апарату. У 1718—1720 рр. було ліквідовано колишні урядові установи — прикази. Їх замінили колегії, що відповідали за певні сфери державного управління й поширювали свою діяльність на всю країну.
Важливу роль у становленні Російської імперії відіграла поява в 1722 р. «Табелі про ранги», що визначала систему чинів та порядок просування на державній службі — військовій і цивільній. Указом про єдиноспадковість 1714 р. Петро І фактично ліквідував різницю між боярством і дворянством — усі мали служити царю та державі. Закріпили передавання у спадок не тільки вотчин, як було раніше, а й помість, які тимчасово надавали за службу. За Петра І було проведено перепис селян і запроваджено збирання податків не з двору, а з кожної особи. Це лягло новим тягарем на плечі селянства. Для підтримання порядку з’явився новий поліційний орган — Преображенський приказ, а з 1718 р. — Таємна канцелярія. Вона займалася справами злочинів чиновників на службі, державної зради. На допитах до підозрюваних часто застосовували тортури. Усі ці зміни, які мали європеїзувати владу монарха, лише посилювали одноосібну владу царя.
Суттєві зміни відбулися в церковному житті держави. Після смерті Патріарха Адріана в 1700 р. Петро І не дозволив обрати нового Патріарха, вжив заходів для вилучення частини церковних доходів та обмежив права духовенства. У 1721 р. вийшов указ, за яким було створено духовну колегію, або Синод, на чолі зі світською особою. Підпорядкування церкви державі стало важливим чинником зміцнення самодержавства.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- перетворення Московської держави на Російську імперію;
- наслідки виходу Росії до Балтійського моря і відповідно до світових торговельних шляхів.
Працюємо з хронологією
|
1700—1721 pp. |
Північна війна. |
|
Червень 1709 p. |
Полтавська битва. |
|
1721 p. |
проголошення Московського царства Російською імперією. |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Хто останній — перемагає». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають відтворити основний зміст теми параграфа, по черзі називаючи по одному реченню. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.
2. Чому Московська держава наприкінці XVII ст. прагнула здобути вихід до світових торговельних шляхів? Які засоби вона для цього використовувала?
3. Які основні зміни відбулися в державному устрої Росії за Петра І? Які інститути влади були створені, а які ліквідовані? Чому?
4. Як Полтавська битва 1709 р. змінила перебіг Північної війни та подальші політичні події в Європі? Чому ця битва стала вирішальною в цій війні?
5. Із якою метою Петро І прийняв титул імператора, а Московське царство стало Російською імперією? Чому створення Синоду зміцнило владу Петра І?
Застосовуємо і аналізуємо
6. Виконайте хронологічні завдання. 1) Скільки років минуло від проголошення Російської імперії до сьогодення? 2) Скільки років тривала Північна війна? 3) Складіть перелік подій у Європі та світі, які відбувалися одночасно з Північною війною.
7. Працюємо в малих групах. Створіть інтерактивну карту, на якій позначте основні події Північної війни. Доповніть її інформацією про ці події. Покажіть, які територіальні придбання здійснила Московська держава (Російська імперія) у період правління Петра І.
8. Метод «Фішбоун». Проаналізуйте причини та результати Північної війни.
9. Створіть ментальну карту, яка характеризує основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Петра І. Зробіть висновок, як вони взаємопов’язані між собою.
Оцінюємо і створюємо
10. Напишіть лист від імені сучасника Петра І, у якому висловіть своє ставлення до його політики.
11. Працюємо разом. Обговоріть питання. 1) Якими були наслідки реформаторської діяльності Петра І для подальшого розвитку Росії? 2) Чи зуміла Росія завдяки реформам Петра І подолати свою відсталість від провідних європейських держав?
