Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)

§ 30. Міжнародні відносини XVIII ст. «Війни розкоші»

Тестові завдання

rnk.com.ua/109649

ПРИГАДАЙТЕ

1. Між якими державами спалахнула Північна війна? Якими були її результати?
2. Що таке Барська конфедерація?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про зміст міжнародних відносин XVIII ст.;
про перебіг основних подій;
у чому полягала особливість Семилітньої війни.

1. Війни першої чверті XVIII ст.

• 1. Якими були причини європейських війн першої третини XVIII ст? 2. Як результати Війни за іспанську спадщину вплинули на баланс сил у Європі?

Перша чверть XVIII ст. відзначилася серією війн, які змінили політичну карту Європи, що склалася після Тридцятилітньої війни. Іспанія і Швеція, які відігравали провідну роль у XVII ст., втратили свій статус.

У 1701—1714 рр. тривала Війна за іспанську спадщину. Конфлікт спалахнув після смерті іспанського короля Карлоса II, який, не маючи спадкоємців за чоловічою лінією, заповів трон Філіппу Анжуйському — онуку французького короля Луї XIV. Це викликало невдоволення у представника австрійської гілки Габсбургів — імператора Священної Римської імперії Леопольда І. Він прагнув захистити свої права на володіння іспанських Габсбургів.

Краєвид півострова Гібралтар, що дотепер залишається під владою Великої Британії.

Таким чином, на початку конфлікт розвивався як традиційне протистояння між Францією та Священною Римською імперією. Проте ситуація докорінно змінилася, коли Луї XIV спробував заволодіти Фландрією, що зачіпало інтереси Англії та Голландської республіки. У результаті утворилася коаліція, метою якої було завадити посиленню Франції. Війна охопила землі не лише Європи, а й Північної Америки. Спочатку основним театром бойових дій стала північ Італії. У 1706 р. французькі війська зазнали нищівної поразки під Турином, й італійські землі опинилися під повним контролем Австрії. Потім австрійські війська висадилися в Іспанії. Іспанці визнали владу Габсбургів. Англія не гаяла часу та захопила острів Менорка та півострів Гібралтар. Найзапекліша битва відбулася в 1709 р. біля селища Мальплаке у Фландрії. Франція знову зазнала поразки. Проте її противники були виснажені. Для Англії і Голландської республіки тепер небезпечнішим здавалося можливе посилення Австрії в разі її об’єднання з Іспанією.

Битва біля Мальплаке в 1709 р. Художник Луї Лагер. 1713 р.

• Яку інформацію про битву біля Мальплаке можна отримати за ілюстрацією?

Зверніть увагу

Більшість війн і конфліктів у XVIII ст. мали коаліційний характер, тобто в протистояння вступали ситуативні об'єднання держав. Проте кожна держава відстоювала і власні інтереси. Король Пруссії Фрідріх II зазначав: «Якщо сталося так, що треба обдурювати, то це робитиму я». Фактично всі війни й союзи були покликані зберегти баланс сил, щоб жодна держава не здобула перевагу.

Війна за іспанську спадщину завершилася підписанням Утрехтського (1713 р.) та Раштадтського (1714 р.) мирних договорів. Філіпп Анжуйський отримав право обійняти іспанський престол, але втратив право на успадкування французького престолу. Це перекреслювало династичний союз між Францією та Іспанією. Австрія отримала більшість іспанських володінь в Італії та Нідерландах, проте Іспанія зберегла свої заморські володіння. У той самий час монопольне право на завезення темношкірих рабів до іспанських колоній здобула Англія. Крім того, Англія закріпила за собою Гібралтар, Менорку та деякі французькі острівні колоніальні володіння в Америці. У результаті Франція втратила панівні позиції в Європі, а ідея системи рівноваги держав, що знайшла відображення в Утрехтському договорі, стала частиною міжнародного порядку. Австрія стала наймогутнішою державою континентальної Європи, а Англія зміцнила свої позиції на морях.

За підсумками Північної війни 1700—1721 рр. Швеції довелося поступитися пануванням у басейні Балтійського моря, яке перестало бути «Шведським озером». Важливу роль у європейській політиці почала відігравати Російська імперія.

2. Формування системи рівноваги в міжнародних відносинах

• Чому більшість війн XVIII ст. мали коаліційний характер? Як це було пов'язане із системою рівноваги?

За підсумками війн у Європі першої чверті XVIII ст. остаточно склалася система рівноваги держав. У межах цієї системи провідні ролі належали п’ятьом країнам — Франції, Англії, Австрії, Пруссії і Росії, які намагалися не допустити посилення однієї за рахунок іншої. Основними сферами їхньої військової та дипломатичної активності на континенті стали території Італії, Німеччини, Польщі й володінь Османської імперії. Переважали суперечності між Францією та Англією в боротьбі за домінування в Індії та Північній Америці, за контроль над південними провінціями Нідерландів, а також залишалося питання європейської торгівлі. Інше коло проблем становило протистояння Австрії та Пруссії за панування в Центральній Європі. До цього додавалося прагнення Росії стати провідним учасником європейської політики та розширити свій вплив у Балтійському та Чорноморському регіонах.

У протистоянні європейських держав на перший план виходила боротьба за колонії. Військові кампанії за океанами набули не меншого значення, ніж розподіл сил безпосередньо в Європі. Усі ці події призвели до низки війн: це Війна за польську спадщину 1733—1735 рр., Війна за австрійську спадщину 1740—1748 рр., війна Росії з Османською імперією 1735—1739 рр. Зрештою виникли передумови до Семилітньої війни.

Фрагменти битв XVIII ст.

• Чому у війнах XVIII ст. застосовували лінійну тактику?

3. Семилітня війна

• Чому Семилітню війну історики називають першою загальноєвропейською, а іноді й світовою війною?

Після війн другої третини XVIII ст. сформувалася нова коаліція європейських держав. Основними суперниками стали Пруссія та Австрія. Цей конфлікт активізував дипломатичні зусилля сторін. Австрія уклала союз із Францією та Росією, Пруссія фактично опинилася в ізоляції. Вона могла покладатися лише на фінансові ресурси Англії. У цій ситуації прусський король Фрідріх II у 1756 р. без оголошення війни напав на Саксонію. Австрійську армію, яка йшла їй на допомогу, було розбито. Потім Фрідріх II завдав поразки французькій армії. Проте над російськими частинами, які вступили до Східної Пруссії, швидкої перемоги здобути не вдалося.

У 1758 р. російська армія захопила фортецю Кенігсберг і всю Східну Пруссію. Важлива битва відбулася біля містечка Цорндорф, але переможця не було визначено.

Зверніть увагу

Війни за польську та австрійську спадщини (а з ними і Семилітню війну) часто називають «війнами розкоші»: участь у них була не стільки продиктована національними інтересами Франції, скільки пояснювалася недалекоглядною зовнішньою політикою Луї XV і його марнотратством.

Працюємо із джерелом

Фрідріх II про одну з битв Семилітньої війни

Я нещасний від того, що досі живий. З армії в 48 тис. воїнів у мене не залишається і 3 тис. осіб. Коли я кажу це, усі розбігаються, і я вже не маю влади над цими людьми... Я не маю більше жодних засобів і, щиро кажучи, я вважаю, що все втрачено. [27]

• Коли та чому Фрідріх II сказав ці слова?

Вирішальна битва під Кунерсдорфом у 1759 р. завершилася розгромом армії Фрідріха II. У вересні 1760 р. російські війська вступили до Берліна, а в 1761 р. здобули добре укріплену фортецю Кольберг. Фрідріх II навіть думав про зречення. У цей час померла імператриця Єлизавета, і російський престол посів Петро III — фанатичний прихильник Фрідріха II та прусських порядків. Він негайно припинив війну і в 1762 р. уклав мир із Пруссією, навіть запропонував союз. Росія повернула Пруссії всі завойовані землі.

Вихід Росії з війни сприяв укладенню Францією та Австрією миру з Пруссією в 1763 р. на принципах повернення до довоєнного стану. Участь у Семилітній війні перетворила Російську імперію на вагомий чинник європейської політики.

Зверніть увагу

Тривалий мир між провідними державами після Семилітньої війни був зумовлений низкою причин: 1) формування своєрідної досконалої рівноваги сил, у межах якої переважало уявлення про те, що війна не виправдовує тих величезних коштів, які на неї витрачають; 2) збереження союзу між Австрією та Францією; 3) зближення Росії, Пруссії та Австрії, об'єднаних спільним інтересом щодо розподілу Речі Посполитої; 4) відсутність глибоких суперечностей між провідними державами; 5) розвиток міжнародного права й панування моральних принципів епохи Просвітництва, що ускладнювало обґрунтування необхідності воєнних дій.

Битва під Кунерсдорфом у 1759 р. Художник Александер фон Коцебу. 1848 р.

На тлі війни в Європі відбувалася боротьба за колонії. Англія намагалася оволодіти французькими колоніями в Північній Америці та Індії, Франція — захопити англійські володіння в Європі й тим самим домогтися поступок Англії в колоніальному питанні. Перемога схилялася на користь Англії, яка до 1761 р. захопила Канаду та французькі володіння в Індії. Занепокоєна Іспанія відновила династичний союз із Францією та вступила в Семилітню війну. Проте іспанська армія була слабкою і швидко зазнала поразки. У результаті Англія приєднала до своїх володінь частину іспанських колоній. У 1763 р. було підписано Паризький мирний договір. За його умовами Англія закріпила за собою Канаду й більшість придбань в Індії, а також іспанську Флориду. Франція повернула собі Мартиніку і Гваделупу, Іспанія — Кубу й Філіппіни.

За підсумками Семилітньої війни політична карта Європи не змінилася. Після Паризького мирного договору аж до кінця XVIII ст. на європейському континенті не було війн, і між провідними державами запанував мир.

4. Правління Саксонської династії в Речі Посполитій. Поділи держави

• 1. Завдяки чому в першій половині XVIII ст. в Речі Посполитій зберігалася стабільність? 2. Чому спроби реформ державного управління Речі Посполитої не мали успіху?

Період правління Саксонської династії в 1697—1763 рр. (королі Август II Сильний та Август III Сас) був суперечливим для розвитку Речі Посполитої. Країна відродилася після руйнівних війн другої половини XVII ст., у Європі зросли ціни на зерно, що пожвавило господарську діяльність шляхти. Проте територія Речі Посполитої стала ареною військового протистояння сусідніх держав. До того ж через значні зміни в європейській політиці вона опинилася в оточенні сильних держав, які претендували на її землі. Натомість Річ Посполита не вбачала в цьому небезпеки. Вона помилково вважала, що сильні сусіди зацікавлені в збереженні її цілісності.

Засідання сейму за правління Августа II. Гравюра з книги Б. О'Коннора «Історія Польщі». 1698 р.

Обрання короля Августа III. Невідомий художник. 1733 р.

До такої думки підштовхували й події часів правління короля Августа II Сильного (1697—1704, 1709—1733 рр.), який одночасно був правителем Саксонії. Так, король втягнув Річ Посполиту в Північну війну між Московською державою та Швецією. Однак коли шведський король Карл XII здійснив успішний контрудар і його війська вступили на територію Речі Посполитої, польська шляхта розділилася на два табори, що підтримували різні сторони конфлікту. Прихильники Швеції обрали королем Станіслава І Лещинського (1704—1709, 1733—1736 рр.) і примусили Августа II зректися корони. Проте поразка Швеції повернула Августу II престол, а Річ Посполита фактично потрапила під протекторат Російської імперії.

Цікаві факти

Історія бібліотек Речі Посполитої символічно відображає долю держави. Бібліотека Залуських була вивезена до Санкт-Петербурга, де стала основою імператорської публічної бібліотеки. У 1921—1934 рр. незначну частину її фондів повернули відродженій Польській державі. Бібліотеку Станіслава Понятовського придбав освітній діяч Тадеуш Чацький, який передав її створеному ним Кременецькому ліцею. Після ліквідації ліцею за наказом імперської влади його майно стало основою для створення в 1834 р. Київського університету Святого Володимира.

Під час Семилітньої війни 1756—1763 рр. Російська імперія безконтрольно використовувала польські землі для ведення бойових дій.

На середину XVIII ст. стало зрозумілим, що Річ Посполита потребує негайних змін. Під впливом епохи Просвітництва в польському суспільстві лунали заклики до реформ.

Одним із проявів нового «розумового перевороту» були зміни в системі освіти й культури. Так, у 1773 р. виникла Комісія національної освіти, яку вважали першим у Європі міністерством освіти, було створено мережу світських шкіл, дві публічні бібліотеки.

Крім обрання короля, сейм ухвалив постанову, за якою рішення щодо фінансових питань мали приймати не одноголосно, а більшістю голосів. Це давало надію на можливість подолати кризу в Речі Посполитій.

Польські шляхтичі. Художник Генрік Вейсенгоф. 1891 р.

У перші роки свого правління Станіслав Понятовський почав формувати польську дипломатичну службу, спробував обмежити владу гетьманів і скарбників, запровадив рицарську відзнаку за віддану службу королю, що забезпечило йому певну підтримку серед дрібної шляхти.

Успішні реформи Станіслава Понятовського викликали невдоволення російської імператриці Катерини II, яка вбачала в них послаблення впливу на Річ Посполиту. Тож коли король вирішив ліквідувати принцип одноголосного прийняття рішень, Росія під приводом боротьби за релігійну віротерпимість змусила його в 1767 р. ухвалити рішення про рівність прав католиків і представників інших конфесій. Натомість імператриця пообіцяла бути гарантом прав шляхти, що перекреслювало всі спроби реформ.

Зверніть увагу

Питання розподілу володінь ослабленої Речі Посполитої у XVIII ст. активно обговорювали європейські дипломати. Ці події прискорила перемога Росії у війні з Османською імперією в 1768—1774 рр. Пруссія та Австрія, а також Франція не бажали посилення Росії, але, не маючи можливості запобігти цьому, прагнули хоча б здобути володіння від спадщини Речі Посполитої в обмін на невтручання в конфлікт з османами.

Росія, яка фактично контролювала Річ Посполиту, опиралася такому розвитку подій. Проте обставини, що склалися (боротьба зі збройним союзом польської шляхти — Барською конфедерацією, окупація Австрією Галичини, дипломатичний тиск із боку Франції, Англії, Пруссії), змусили Росію переглянути свою позицію. Вона погодилася на поділ Речі Посполитої.

Дії Росії призвели до громадянської війни в Речі Посполитій. У місті Бар була утворена конфедерація шляхти під гаслом порятунку «Вітчизни, віри й вільності, національних прав і свобод, що хиляться до занепаду». Це спровокувало чергове повстання гайдамаків і виступ українських селян Правобережжя (Коліївщина). Усі ці події стали приводом до втручання сусідніх країн у внутрішні справи Речі Посполитої, що закінчилося першим поділом її території в 1772 р. між Австрією, Пруссією та Росією.

Працюємо із джерелом

Ніч у Сан-Сусі

rnk.com.ua/110273

Під час роботи сейму, який дістав назву Великий сейм (1788—1792 рр.), різні політичні групи змогли дійти згоди та скасували liberum veto. Було ухвалено низку важливих законів про податки для шляхти й духовенства, створення 100-тисячної армії, розширення прав міщан тощо. Головним пунктом реформ стало прийняття Державного акта, або Конституції 3 травня 1791 р., яка закріпила всі здобутки.

ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

Такий розвиток подій не влаштовував Росію, війська якої вторглися до Речі Посполитої і завдали поразки польській армії, яка тільки-но почала формуватися.

У 1793 р. відбувся другий, а в 1795 р. — третій поділ Речі Посполитої, унаслідок якого вона припинила існування.

5. Війни Росії та Османської імперії

• Чому Османська імперія, зазнаючи постійних поразок, зберігала значні територіальні володіння?

У першій половині XVIII ст. Османська імперія здобула низку перемог над сусідніми державами. Проте згодом європейські правителі почали розглядати її як об’єкт своїх колоніальних прагнень. Натомість Османська імперія намагалася скористатися європейською системою рівноваги з вигодою для себе. На тривалий час її головним союзником стала Франція, яка розуміла небезпеку посилення Росії для Європи.

Російсько-турецька війна 1768—1774 рр. стала результатом дипломатичних інтриг Франції та прагнення Барської конфедерації знайти союзника в боротьбі проти Російської імперії. Як привід для оголошення війни Росії османський султан використав напад гайдамаків на місто Балта. Восени 1768 р. війська кримського хана спустошили деякі райони українських земель.

Зверніть увагу

Другий поділ Речі Посполитої спричинив обурення польського населення. Боротьбу проти загарбників очолив Тадеуш Костюшко. У 1794 р. він завдав поразки російським військам під Рацлавицями, а згодом повсталі взяли під контроль Варшаву та Вільно.

Проте повстання не підтримала шляхта. Росія та Пруссія перейшли в наступ. Російська армія розгромила основні сили повсталих та захопила Варшаву, вчинивши різанину мирного населення. Т. Костюшка було ув'язнено, але після смерті імператриці Катерини II звільнено.

Наступного року воєнні дії розгорнулись у причорноморських степах, на Балканах і Кавказі. У 1769 р. російська армія зайняла Хотин, Ясси, Бухарест, Таганрог. У 1770 р. Росія здобула ще дві перемоги (на берегах річок Ларга і Кагул). Тим часом російський флот увійшов у Середземне море, розгромив турецькі кораблі в Чесменській бухті та підтримав повстання греків проти османського панування. У 1771 р. антитурецькі повстання спалахнули в Єгипті та Сирії.

У 1774 р. війна завершилася підписанням вигідного для Росії Кючук-Кайнарджийського миру. До неї відійшли території між Бугом і Дніпром включно з морським узбережжям, фортеці в Криму — Керч і Єнікале, а також землі до Кубані. Кримський ханат став незалежним від Османської імперії. Росія здобула право контролю за ситуацією в дунайських князівствах Молдавії та Волощині, що були васалами Османської імперії. Російські судна тепер могли вільно ходити Чорним морем. Скориставшись цим, Австрія в 1775 р. загарбала Буковину.

Чесменська битва. Художник Френсіс Свейн. Гравюра 1799 р.

У квітні 1783 р. Катерина II видала маніфест про приєднання до Російської імперії Кримського півострова. Влітку того самого року розпочалося будівництво бази російського Чорноморського флоту — міста Севастополя. У відповідь Османська імперія почала готуватися до нової війни, яка спалахнула в 1787 р. Її підтримували Англія та Франція. Союзником Росії була Австрія. У 1788 р. російські війська штурмом узяли турецьку фортецю Очаків. У 1789 р. біля річки Римнік (притока Дунаю) об’єднане російсько-австрійське військо (25 тис. осіб) перекрило шлях 100-тисячній турецькій армії та здобуло перемогу «не числом, а вмінням». У грудні 1790 р. Росія захопила турецьку фортецю Ізмаїл у гирлі Дунаю.

У 1791 р. в Яссах було укладено мирний договір. Росія отримала землі між Південним Бугом і Дністром. Османська імперія визнала Крим володінням Російської імперії. Ослаблення Османської імперії внаслідок невдалих війн другої половини XVIII ст. дало змогу Росії активізувати свою діяльність на Закавказзі. У 1783 р. було підписано Георгіївський трактат між Росією та царем об’єднаної Східної Грузії Іраклієм II. Згідно із цією угодою Грузія визнавала зверхність Росії.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

війни XVIII ст. між коаліціями європейських держав;
систему рівноваги між Англією, Францією, Австрією, Пруссією та Росією;
Семилітню війну, яка засвідчила посилення ролі Російської імперії в міжнародних відносинах і затвердила панування Англії на морі;
поділи Речі Посполитої та її занепад.

Працюємо з хронологією

1701—1714 рр.	Війна за іспанську спадщину.
1740—1748 рр.	Війна за австрійську спадщину.
1756—1763 рр.	Семилітня війна.
1710—1713, 1735—1739, 1768—1774, 1787—1791 рр.	російсько-турецькі війни XVIII ст.
1772, 1793, 1795 рр.	поділи Речі Посполитої.
3 травня 1791 р.	ухвалення Конституції Речі Посполитої.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст одного пункту параграфа трьома простими реченнями. Перемагає той, чия розповідь буде точнішою. Гру можна провести в письмовій формі.

2. Складіть перелік держав Європи, між якими тривало протистояння впродовж XVIII ст. Наведіть приклади такого протистояння.

3. Чому міжнародні відносини XVIII ст. називають системою рівноваги? Яку роль відігравали Франція, Англія, Австрія, Пруссія та Росія в цій системі? Якими були їхні основні інтереси і цілі?

4. Опишіть основні наслідки Семилітньої війни для європейських держав. Як змінився баланс сил у Європі?

5. Поясніть, як і чому відбулося встановлення російського протекторату над Річчю Посполитою.

Застосовуємо і аналізуємо

6. Спираючись на карту атласу, визначте вплив Семилітньої війни на колоніальні володіння європейських держав. Які територіальні зміни відбулися в Європі? Як відбувалися поділи Речі Посполитої?

7. Працюємо в парах. Укладіть синхроністичну таблицю, де вкажіть цілі провідних держав Європи в міжнародних відносинах та результати їхньої участі у війнах XVIII ст.

8. Працюємо в малих групах. Обговоріть та висловіть думку, чи була шляхетська демократія головною причиною занепаду Речі Посполитої. Поясніть чому.

9. Створіть структурно-логічну схему, яка демонструє причини й передумови, результати й наслідки поділів Речі Посполитої.

Оцінюємо і створюємо

10. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами напишіть текст до соціальної мережі за темою «Що змінила в європейській політиці поява Російської імперії?».

11. Напишіть есе, у якому розкрийте, чому постать Т. Костюшка є важливою для поляків та українців. Які цінності він уособлює?

12. Працюємо разом. Обговоріть питання. 1) Чому Українська козацька держава не вписувалася в політичну карту тогочасної Європи? 2) Чи була Семилітня війна неминучою? 3) Чому в XVII ст. Річ Посполита змогла вистояти в умовах зовнішньої агресії, а у XVIII ст. — ні?

Зміст