Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)

Розділ ІІІ. Європа і світ у XVIII ст.

§ 27. Просвітництво. Початок індустріальної (промислової) революції

Тестові завдання

rnk.com.ua/109646

ПРИГАДАЙТЕ

1. Якими були основні ідеї гуманістів?
2. Укажіть ознаки епохи Відродження та бароко.
3. У чому полягали особливості аграрної революції?
4. Що таке мануфактура?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

що таке Просвітництво, якими були хронологічні межі цієї епохи;
про видатних представників Просвітництва;
про вплив індустріальної (промислової) революції на життя населення.

1. Епоха Просвітництва

• 1. Чи була поява ідей Просвітництва закономірною? Яке значення мав раціоналізм для Просвітництва? 2. Що таке природне право? Чому це поняття утвердилося в епоху Просвітництва?

У другій половині XVII ст. в середовищі освічених людей утвердилося прагнення знайти розумне, а не релігійне пояснення всіх явищ природи та людського життя. Поштовхом до накопичення знань став раціоналізм. Було сформовано нові принципи наукових досліджень. У XVIII ст. віра в розум стала панівною: освічена частина суспільства вважала, що в усьому слід прислухатися тільки до нього. Ці ідеї дістали назву Просвітництво. Значна кількість освічених людей була переконана, що Просвітництво приведе людство до добробуту. Люди вірили в те, що історія рухається до кращого життя. Батьківщиною Просвітництва була Англія, де наука та знання стимулювали розвиток капіталізму. Основи цих ідей заклали англійські вчені-мислителі Ісаак Ньютон, Томас Гоббс, Джон Лок, а також голландець Бенедикт (Барух) Спіноза та німець Готфрід Лейбніц.

Словник

Раціоналізм — світогляд, який основним засобом пізнання й показником істини вважає розум людини, а не божественне одкровення.

Просвітництво — філософсько-ідейний рух другої половини XVII — XVIII ст. Його представники (вчені, філософи, письменники) вважали, що метою суспільства є людське щастя, якого можна досягти шляхом перебудови суспільства на засадах розуму (раціоналізм).

ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Епоха Просвітництва затвердила у свідомості суспільства поняття природного права. Просвітителі вважали, що всі люди від народження наділені природними правами, зокрема правом на життя, свободу та рівність. Із цього випливало, що всі відмінності в суспільстві (між бідними і багатими, правителями й підданими, дворянами і непривілейованими особами) були встановлені не Богом, а самими людьми. Тому люди мали змінити те, що самі створили. Наміри змінити державу й суспільство в епоху Просвітництва розглядали як законне право людини. Надії на реалізацію своїх ідей просвітителі покладали на освічених монархів.

Цікаві факти

До релігії та церкви просвітителі здебільшого ставилися байдуже, а то й вороже. Вони вважали, що світотворення було деїстичним (Бог створив світ і після того не втручався в історію людства) або атеїстичним (повне заперечення існування Бога). Із падінням авторитету церкви її багатства та привілеї стали об'єктом посягань із боку держави. Європейські правителі почали відбирати в церкви власність, відкривали світські школи. Папі Римському навіть довелося розпустити орден єзуїтів (згодом його відновили). У більшості країн припинилися суди інквізиції.

2. Освіта. Енциклопедисти. Суспільне життя

• 1. Чому енциклопедисти мали великий вплив на громадську думку? 2. Чим були схожими ідеї масонства та епохи Просвітництва? Чи можна вважати масонів послідовниками просвітителів?

Епоха Просвітництва сприяла розвитку освіти. Так, король Пруссії Фрідріх II та австрійський імператор Иосиф II запровадили у своїх країнах загальну початкову освіту. У Франції протягом XVIII ст. кількість неписьменних скоротилася із 79 до 63%. Проте незначна частина освічених людей не завжди могла порозумітися з рештою населення. Просвітителі вважали істинними лише ті знання, що були здобуті наукою, власним розумом, а не ті, що ґрунтувалися на традиціях і народній мудрості. Народні вірування розглядали як забобони й прояв відсталості.

Філософ Дені Дідро вважав своїм завданням зробити сучасні знання доступними для всіх. Його задум полягав у тому, щоб скласти загальну картину накопичених знань та об’єднати їх у довідник. Видання дістало назву «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв та ремесел», а авторів статей називали енциклопедистами.

Організаторам створення видання Д. Дідро й математику Жану д’Аламберу вдалося залучити до справи великих філософів і письменників: Вольтера, Шарля Монтеск’є, Поля-Анрі Гольбаха, Жана-Жака Руссо та інших. Перший том «Енциклопедії» був надрукований у 1751 р. Проте через вісім років влада заборонила її видавати, і праця виходила підпільно до 1780 р. Вона справила величезний вплив на тогочасне суспільство, підготувавши майбутні зміни.

Будинок Об'єднаної Великої ложі Лондона (Велика Британія). Сучасний вигляд.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110265

В епоху Просвітництва вагомою силою в суспільстві стала громадська думка, яка впливала на державну політику. Середовищем прояву громадської думки були світські салони, що набули поширення у XVIII ст. Там вели розмови про науку, філософію, політику, дізнавалися новини тощо. Крім салонів, виникали літературні, філософські, наукові товариства й гуртки, які сприяли поширенню ідей Просвітництва. Одним із таких об’єднань було товариство масонів — закрите таємне братство, що започаткувало рух масонства (франкмасонства). Перші масонські організації — масонські ложі — заснували англійські просвітителі.

Словник

Масонство, або франкмасонство (від франц. macon — «каменяр»; franc-macon — «вільний каменяр») — релігійно-етичний рух, учасники якого закликали до морального вдосконалення людей і їх об'єднання попри релігійну та національну належність на принципах рівності, взаємодопомоги й вірності. Вони ставили загальнолюдські інтереси й цінності вище за інтереси окремої нації.

Постать в історії

Епоха Просвітництва створила передумови для залучення жінок у світ науки. Першою жінкою, яка стала членом академії наук, була шведська вчена й винахідниця Ева Екеблад (Делагарді). Італійка Лаура Марія Катеріна Бассі стала першою в історії Європи професоркою фізики, працювала в галузі філософії, анатомії. Вона викладала в Болонському університеті. Ще одна італійка Марія Гаетана Аньєзі уславилася в математиці та філософії.

Розвивалося світське мистецьке життя. Якщо раніше театри були переважно придворними і пересічні глядачі могли потрапити на вистави тільки в Лондоні та Парижі, то з XVIII ст. театри почали відкривати навіть у невеликих містах Європи. Змінилась і роль музики. До XVIII ст. її використовували як супровід під час богослужінь, придворних свят, вистав, а тепер вона набула самостійності. Став доступнішим і живопис. Митці організовували виставки картин, які потім обговорювали в салонах і пресі.

• У чому полягала роль масонських лож та інших товариств у поширенні ідей Просвітництва? Чому деякі уряди вважали їх небезпечними?

Палацово-парковий комплекс Версаль у Франції (класицизм). Сучасний вигляд.

3. Бароко, класицизм, рококо, неокласицизм

• Що зумовлювало зміни художніх стилів упродовж XVII—XVIII ст?

У другій половині XVII ст. в більшості європейських країн — Італії, Іспанії, Німеччині, Польщі та інших — панівним художнім стилем залишалося бароко. Проте у Франції вже затверджувався новий стиль — класицизм, що був зорієнтований на античні зразки.

Словник

Класицизм — художній стиль, філософський та естетичний напрям у європейській культурі XVII—XIX ст, що виник у Франції. Його представники прагнули впорядкувати навколишній світ на принципах раціоналізму (розуму).

Драматурги створювали п’єси на сюжети з грецької або римської міфології та історії. Художники зображували на картинах стародавніх богів і героїв. Архітектори наслідували трикутні фронтони й колонади античних храмів. На відміну від майстрів бароко, письменники й художники класицизму у своїй творчості свідомо прагнули дотримуватися встановлених норм.

Цікаві факти

Головним завданням класицизму було створення монументального мистецтва, яке втілювало ідею об'єднання народу навколо правителя.

Особисті інтереси підпорядковувалися державним, тобто на першому місці стояла держава, а не окрема людина. На це був здатен тільки ідеальний класичний герой. Поступово формувалися суворі норми поведінки: бурхливий вираз почуттів вважали ознакою низького походження або поганого виховання. Вищою чеснотою людини проголошували служіння державі.

Центрами поширення класицизму й нових принципів мистецтва стали академії. Спочатку в Парижі були засновані Королівські академії живопису і скульптури (1648 р.) та архітектури (1671 р.). Згодом вони виникли в більшості європейських столиць.

П’єси, написані в стилі класицизму, мали логічний та зрозумілий сюжет, в основі якого була певна ідея. Зображені події завжди відбувалися в одному місці та протягом одного дня. Другорядних сюжетних ліній не допускалося. Для літератури та мистецтва класицизму була характерна ієрархія жанрів: трагедія належала до вищих, а комедія — до нижчих жанрів. Засновником французької класичної трагедії був П’єр Корнель. Хоча комедію в класицизмі вважали нижчим жанром, найвідомішими виставами в театрах XVIII ст. стали комедії Жана-Батіста Мольєра. Його твори «Дон Жуан», «Міщанин-шляхтич» залишаються популярними й сьогодні.

Палац Кінських у Празі (Чехія), побудований у стилі рококо. Сучасний вигляд.

Присяга Гораціїв. Художник Жак-Луї Давид. 1784 р.

Художник Нікола Пуссен вважав, що сюжет мистецького твору має бути благородним, величним і піднесеним, а композиція — логічною і простою. Ще одним відомим живописцем цього періоду був Жак-Луї Давид.

Зверніть увагу

Доля героїв п'єс П. Корнеля була тісно пов'язана з політичною боротьбою. Сюжет розгортався на тлі історичних подій. У своїх творах драматург намагався довести необхідність зміцнення абсолютної монархії.

Постать в історії

Ангеліка Марія Ганна Катарина Кауфман

rnk.com.ua/110266

Взірцем мистецтва класицизму в архітектурі стала резиденція французьких королів у Версалі. У першій половині XVIII ст. набув поширення новий стиль — рококо (декоративні мотиви у вигляді мушлі), який став продовженням розвитку бароко. Цей стиль найбільше проявився в декоративно-ужитковому мистецтві. Для нього були характерні багатство прикрас, незвичність і вишуканість форм. Майстри рококо створювали витончені речі.

Бранденбурзькі ворота в Берліні (Німеччина), побудовані в стилі неокласицизму. Сучасний вигляд.

У другій половині XVIII ст. знову повернулося захоплення античними класичними формами. Цей стиль назвали неокласицизмом, тобто новим класицизмом (хоча у Східній Європі його зараховували до класицизму). Зміна вподобань була викликана втомою від рококо та результатами археологічних розкопок римських міст Помпеї та Геркуланум, що загинули під час виверження вулкана Везувій. Чіткість забудови римських міст наштовхнула архітекторів на думку, що міста слід будувати за простим планом.

Мейсенська порцеляна.

Художники-неокласики вважали, що мистецтво має виховувати, облагороджувати людину. Вони шукали героя, готового до подвигу й гідного наслідування.

4. Ідеї Просвітництва в літературі та філософії

• Як розвивалася просвітницька думка в літературних творах?

Більшість просвітителів, особливо французькі, прагнули донести свої думки за допомогою літератури. Через творчість письменників цієї доби можна простежити еволюцію ідей Просвітництва в літературі.

Зверніть увагу

У моду європейців XVII ст. увійшли вироби з китайської порцеляни. Європейські майстри намагалися відкрити таємницю її виробництва. У результаті їхніх пошуків з'явився фаянс — легка біла кераміка. Проте вона поступалася порцеляні. Згодом німецький алхімік Й. Бетгер винайшов технологію виробництва порцеляни, і в 1710 р. в місті Мейсен з'явилася перша мануфактура з її виготовлення.

Даніель Дефо утверджував у літературі Англії нового позитивного героя, який досяг усього працелюбством і розумом (Робінзон Крузо). Інший англійський письменник Джонатан Свіфт у романі «Мандри Гуллівера» намагався показати слабкі місця ідей Просвітництва. Герої П’єра Бомарше (Франція) і Фрідріха Шиллера (Німеччина) — прості люди, які працьовитістю, розумом, людяністю протиставлялися аристократії. Автори утверджували природні права людини. Твори Йоганна Гете намагалися виховати людей мужніми, сильними й добрими, здатними кинути виклик несправедливому ладу.

Цікаві факти

У другій половині XVII — XVIII ст. у побуті європейців набули поширення нові напої — кава і чай, навколо яких склалася особлива культура споживання та спілкування. На звичну деталь інтер'єру перетворилися дзеркала. Шедевром мистецтва тих часів вважають Дзеркальну залу Версальського палацу. У цей час з'явилися деякі звичні тепер речі: настінні годинники з маятником і кишенькові годинники. В Англії почали користуватися парасольками проти дощу. Обов'язковою частиною гардероба європейців стали спідня білизна, нічні сорочки, кишенькові хустки (спочатку вони мали круглу форму).

Відбулися зміни в одязі: пишні жіночі сукні попереднього століття поступилися місцем легким сорочкам, схожим на давньогрецькі хітони. Проте в житті основної частини населення — селянства — зміни були незначними.

Найвідомішим представником німецького Просвітництва був філософ Іммануїл Кант. Він висунув припущення про походження Сонячної системи з гігантської туманності. Ця гіпотеза дотепер залишається однією з основних наукових ідей в астрономії. І. Канту також належить ідея правової держави.

Цікаві факти

Філософ І. Кант дійшов висновку, що людина може здобути знання лише про обмежену кількість навколишніх речей. Поряд існують «речі в собі», які пізнати неможливо, оскільки неможливо довести їхнє існування, і навпаки. Із цього випливало, що повністю пізнати світ неможливо. У такий спосіб мислитель піддав критиці ідею про безмежну силу людського розуму.

5. Початок індустріальної (промислової) революції та її наслідки. А. Сміт

• Якими були соціальні наслідки індустріальної (промислової) революції?

Необхідною передумовою докорінних історичних змін в історії людства стала епоха становлення ринкових відносин (XIV—XVII ст.). Вона призвела до утворення світового ринку, а це означало величезне розширення попиту та збільшення ресурсів. Відбулися зміни виробництва: з’явилися мануфактури, різні засоби сполучення тощо. Хоча це було лише початком. У 70—80-ті рр. XVIII ст. Європу охопила індустріальна (промислова) революція (іноді цей процес ще називають промисловим переворотом). Її батьківщиною стала Англія. Першою передумовою індустріальної революції стала аграрна революція (переворот) XVI ст. Вона забезпечила промисловість дешевою робочою силою та сировиною. Другою необхідною передумовою стали зміни в техніці.

Найважливішим винаходом, який дав поштовх до індустріальної революції, було вдосконалення ткацького верстата. Джон Кей, що працював ткачем, а згодом механіком, у 1733 р. винайшов ткацький човник. Так продуктивність праці зросла вдвічі. Після прискорення виробництва тканин виникла проблема нестачі пряжі. Технологічний прорив у прядінні здійснив ткач і тесля Джеймс Гаргрівс. Створена ним прядка «Дженні» забезпечувала одночасне витягування і скручування нитки. Продуктивність праці прядильника зросла у 18—20 разів.

ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

Однак усім цим пристроям надавала руху м’язова сила людини або тварини, що гальмувало подальше зростання продуктивності праці. У 1771 р. Річард Аркрайт заснував підприємство, де прядильні машини рухалися за допомогою водяного колеса. Це була вже не мануфактура, а перша в історії фабрика. На фабриці Р. Аркрайта було встановлено декілька тисяч веретен і працювали 300 робітників. У 1784 р. Едмунд Картрайт створив новий ткацький верстат, який підвищив продуктивність праці в 40 разів. Отже, винайдення механізму, що замінив руки людини на етапі обробки сировини, стало початком індустріальної революції в Англії. На початку 90-х рр. XVIII ст. в Англії вже налічувалося близько 150 фабрик. Проте вони не могли витіснити мануфактури, тому що були прив’язані до зручних місць на річках. Люди потребували універсального двигуна. Ним стала парова машина, створена Джеймсом Ваттом. Понад століття вона залишалася основним двигуном.

Прядка «Дженні». Експозиція Музею ранньої індустріалізації у Вупперталі (Німеччина).

Будівництво парових машин і верстатів сприяло виникненню машинобудівної галузі. Це збільшило потреби в металі, що дало поштовх розвитку металургії. Протягом XVIII ст. було вирішено проблему масового виробництва чавуну, а згодом сталі з використанням кам’яного вугілля, а не деревного. Завдяки цьому добування кам’яного вугілля стало однією з основних галузей господарства (особливо в Англії та на західнонімецьких землях). Винайдення парової машини згодом спричинило справжню революцію в транспорті. Розвиток машинобудування, металургії, вуглевидобутку, транспорту став основою здійснення індустріалізації та формування індустріального суспільства.

Парова машина, зроблена за проєктом Дж. Ватта. Експонат музею.

Індустріальна революція сприяла становленню нової економіки й структури суспільства. Завдяки використанню машин найдешевшою була продукція, виготовлена на фабриках і заводах, що поступово витісняла з ринку вироби ремісників і мануфактур. Змінювався й характер торгівлі, особливо це було помітно на прикладі Англії. До країни завозили дедалі більше сировини, а за межі Англії вивозили готові дешеві фабричні товари. Унаслідок індустріальної революції з’явилися нові соціальні верстви — підприємці та наймані працівники.

Працюємо із джерелом

Із книги А. Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776 р.)

Насправді... людина не має наміру служити суспільному благу... Якщо така людина пускає капітал у сферу національної промисловості, то аж ніяк не з патріотизму... Проте, дбаючи всюди про власний виграш, вона в такому разі, як і в багатьох інших, спрямовується дією невидимої руки до досягнення мети, яка анітрохи її не цікавила. [26]

• 1. Що мав на увазі А. Сміт під «невидимою рукою»? 2. На яких особливостях підприємців він наголошував? 3. Чим у своїх діях, на думку автора, керується підприємець?

Цікаві факти

Із появою підприємців і найманих працівників між ними почалося протистояння. З одного боку були інтереси підприємців та розвитку виробництва, а з другого — інтереси найманих працівників. На виробництвах виникали виступи робітництва, невдоволеного поширенням машин. Саме з ними пов'язували погіршення умов та оплати праці, скорочення кількості працівників. Борців із машинами називали луддитами (за ім'ям підмайстра Неда Лудда, який першим зруйнував свій верстат).

Бурхливий економічний розвиток Англії, зміни в техніці й технології спричинили необхідність наукового обґрунтування процесів, що відбувалися. Так з’явилася наука про економічний розвиток суспільства. Одним із її засновників був шотландець Адам Сміт, який обстоював необхідність розвитку ринкових відносин. У праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» він називав суспільство союзом, в основі якого лежить обмін різними видами праці. Схильність до обміну А. Сміт вважав основною властивістю людської природи, яка водночас сприяла зростанню добробуту всього суспільства. На його думку, цим процесом керував ринок — «невидима рука», що організувала господарську діяльність. Для нормального функціонування ринку була необхідна «природна свобода», тому А. Сміт бачив завданням держави не втручання в економічне життя суспільства, а лише виконання функції «нічного охоронця». Розвиток ринкових відносин, а відповідно економіки потребував вільної торгівлі й свободи підприємницької діяльності. Капіталізм, на думку А. Сміта, відповідав природі людини та в майбутньому мав забезпечити загальний добробут і процвітання.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

походження назви «епоха Просвітництва»;
вплив ідей просвітителів на суспільний розвиток;
зміни в архітектурі, мистецтві, літературі, моді в епоху Просвітництва;
індустріальну (промислову) революцію;
появу науки про економічний розвиток суспільства.

Працюємо з хронологією

Друга половина XVII — XVIII ст.	епоха Просвітництва.
70—80-ті рр. XVIII ст.	початок індустріальної (промислової) революції в Європі.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Шість запитань». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в декілька команд. Кожна з них має за визначений час скласти шість запитань за темою параграфа. Виграє команда, більшість запитань якої не повторюють запитання інших команд.

Зразок запитань: 1) Укажіть хронологічні межі епохи Просвітництва. 2) Кого називали енциклопедистами? 3) Назвіть видатних письменників епохи Просвітництва. 4) Що таке індустріальна революція? 5) У чому полягали основні відмінності між фабрикою та мануфактурою? 6) Що змінилося в аграрному виробництві у XVIII ст.?

2. Що належить до природних прав людини? У якому документі України вони закріплені?

3. Назвіть художні стилі, що з’явилися в XVII—XVIII ст. Які соціально-політичні та культурні зміни спричинили їхню появу?

4. Які зміни в побуті європейців відбулися у другій половині XVII — XVIII ст.? У чому проявилася мінливість моди цього періоду?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Працюємо разом. Метод «Кола Венна». Порівняйте раціоналізм та релігійний світогляд. Визначте основні відмінності між цими двома підходами до пізнання світу та ролі людини.

6. Складіть перелік запитань, які б ви хотіли поставити учаснику масонської ложі. Оберіть одне з них та дослідіть.

7. Працюємо в малих групах. Сформулюйте твердження, що пояснює, як Просвітництво вплинуло на формування концепцій прав людини і демократії. Чому ця епоха стала основою для нових політичних ідей?

8. Складіть хронологічну таблицю найважливіших технічних нововведень у промисловості XVIII ст.

Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо в малих групах. Створіть власний девіз для руху Просвітництва. Намалюйте символ або плакат, що відображає головні його ідеї.

10. Працюємо в парах. Зробіть добірку зображень картин та архітектурних споруд, виконаних у стилі бароко, класицизму, рококо та неокласицизму. Визначте основні риси кожного стилю. Поясніть, як ці риси відображали світогляд людей того часу.

11. Дослідіть життєвий і творчий шлях одного з представників енциклопедистів (Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо, Вольтер, Ш. Монтеск’є) або філософа І. Канта. Результати роботи подайте у вигляді сторінки в соціальній мережі.

12. Працюємо разом. Обговоріть і визначте соціальні наслідки аграрної та індустріальної революцій. Чи можна стверджувати, що індустріальна революція була лише результатом технічних змін?

Зміст