Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)

§ 24. Османська імперія

Тестові завдання

rnk.com.ua/109643

ПРИГАДАЙТЕ

1. Чому Османській імперії в XVI ст. вдавалося розширювати свої володіння?
2. Чим уславилася діяльність султана Сулеймана І Пишного?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

як відбувався розвиток Османської імперії у XVII ст.;
про протидію османській експансії в Європу.

1. Від «жіночого султанату» до «епохи великих візирів»

• Яких змін зазнала Османська імперія в XVII ст.?

У середині XVI ст. в системі управління Османської імперії сформувалося явище, яке називають «жіночим султанатом». Основи такої системи влади заклала Хюррем Султан (Роксолана), дружина Сулеймана І Пишного. Вона була наложницею султана, але вийшла за нього заміж і почала активно впливати на державні справи.

Словник

«Жіночий султанат» — період в історії Османської імперії, коли жінки, зокрема матері султанів (валіде-султани), могли впливати на політичні рішення. Проте вплив жінок на державні справи в Османській імперії ніколи не був таким самим, як у європейських країнах, на чолі яких стояли королеви або імператриці.

Така тенденція зберігалася, адже більшість наступників Сулеймана І були слабкими й несамостійними і керівництво державою фактично перебрали на себе їхні матері (валіде-султани). Серед валіде-султанів найвідомішими стали невістка Роксолани грекиня Нурбану, албанка Сафіє, грекиня Кьосем, українка Хатідже Турхан (Надія з Поділля). Ці жінки вирізнялися гострим розумом та амбіціями. Очолюючи гарем правителя, вони перетворили його на центр політичного життя.

Вплив жінок на політичне життя Османської імперії поступово зменшувався від середини XVII ст. Це було зумовлене зміцненням позицій мусульманського духовенства, яке виступало проти надмірного впливу жінок. Крім того, султани намагалися посилити одноосібну владу. Проте ключову роль відіграла загальна криза імперії.

Зверніть увагу

Валіде-султани часто сприяли розвитку культури й мистецтва, фінансували будівництво мечетей та інших громадських споруд. Вони також могли пом'якшувати суворі закони і захищали інтереси різних соціальних груп.

Як не дивно, «жіночому султанату» поклала край Хатідже Турхан. Саме вона, матір султана Мехмеда IV, у 1656 р. домоглася призначення великим візиром Мехмеда Кепрюлю. А він започаткував «епоху великих візирів» і перебування на цій посаді власної династії.

Нова мечеть у Стамбулі, де розташована гробниця Хатідже Турхан. Сучасний вигляд.

Мехмед Кепрюлю походив з Албанії. Він став великим візиром у віці понад 70 років. Головною перевагою Мехмеда Кепрюлю на цій посаді було те, що йому вдалося приборкати заколоти, виступи релігійних сект, які сповідували ідеї зверхності духовної влади над світською, здобути низку воєнних перемог. Винуватців неспокою в імперії він нещадно страчував. Мехмед Кепрюлю боровся з корупцією, але не забував і про власну вигоду. Посада великого візира майже пів століття належала його родичам.

Проте Кепрюлю сприяв зміцненню економіки завдяки налагодженню внутрішньої торгівлі, упорядкуванню системи податків. Також він за прикладом Хатідже Турхан був великим меценатом: будував мечеті, медресе тощо. За час «епохи великих візирів» попри кризу імперія зберегла свою могутність.

Хатідже Турхан. Гравюра XVII ст. На відміну від Роксолани, Хатідже оточувала себе українцями та бувала на рідній землі під час подільських походів османів.

2. Криза Османської імперії

• У чому проявилася криза Османської імперії в XVII ст.?

У XVII ст. після численних завоювань і розквіту Османську імперію спіткали серйозні внутрішні проблеми, які підірвали її міць та зумовили поступовий занепад.

Послаблення імперії в другій половині XVII ст. мало глибоке коріння. Хиткою виявилася сама основа османської могутності. Війни із сусідами та визиск підкорених народів збагачували лише верхівку імперії. Накопичені багатства правителі не вкладали в розвиток господарства. Не готовою була імперія і до «революції цін». За лічені роки продовольство й товари щоденного вжитку подорожчали в б разів.

Великий візир Мехмед Кепрюлю. Гравюра XVII ст.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110261

На середину XVII ст. Османська імперія вичерпала свої завойовницькі можливості. Витрати на війни перевищували здобуток від них. Шукаючи шляхи подолання проблем, уряд почав карбувати монети з домішками дешевших металів. Гроші швидко знецінювалися, і піддані султана віддавали перевагу надійнішій іноземній монеті. Скарбниця швидко порожніла. Збільшення податків теж не виправило ситуацію. Уряд продавав право стягувати податки підприємливим особам, які згодом відшкодовували свої витрати в подвійному, а то й у потрійному розмірі. Селяни та ремісники, неспроможні заплатити більше, ніж мали, кидали свої господарства. Цілі регіони були знелюднені.

Зменшилися й доходи землевласників-сипахів. Далеко не кожний із них тепер міг озброїтися для участі у воєнному поході. Землі сипахів прибирали до рук намісники та інші посадовці, які намагалися перетворити їх на приватні володіння. Третина земель в імперії потрапила до рук мусульманського духовенства. Зазіхати на такі маєтки влада не наважувалася. Розквітли хабарництво й торгівля державними посадами.

Осман II — перший султан, страчений яничарами. Художник Джон Янг. 1815 р.

Усе це позначилося на армії. Збіднілі сипахи були поганими воїнами. Відповідно султани збільшували кількість яничар. Однак їхнє утримання потребувало коштів. Тому навіть яничарам дозволили завести власні господарства, у багатьох з них з’явилися сім’ї. Колись непереможна гвардія султана швидко перетворилася на погано керовану, але при цьому озброєну соціальну групу, готову усунути будь-кого, хто зазіхав на її привілеї, навіть самого султана.

Османи перед стінами Відня. Художник Август Кверфурт. 1750 р.

• Поміркуйте, чому османам не вдалося захопити Відень.

За цих умов навіть жорстка політика Мехмеда Кепрюлю зрештою виявилася марною. Поразка османської армії під Віднем у 1683 р. стала свідченням серйозних проблем в імперії.

Проте османи змогли провести реформи системи оподаткування та армії, стимулювали розвиток господарства й торгівлі та зупинили розвал імперії.

3. Османська експансія в XVII ст.

• Які чинники сприяли успіхам і невдачам османської експансії?

Османська імперія в XVII ст. попри внутрішні труднощі продовжила розширювати свої територіальні володіння.

Напрямками експансії Османської імперії, як і раніше, були Європа, Азія, Африка. На Європейському континенті її головними противниками залишалися австрійські Габсбурги, Венеція та Річ Посполита. Проте був і союзник — Франція. Тобто османська експансія була частиною європейської політики. Після невдачі в Хотинській війні з Річчю Посполитою османам усе ж таки вдалося скористатися подіями Козацької революції і долучити українські землі до свого впливу. У 1676 р. під владою Османської імперії опинилися Поділля і Правобережжя. Також у 1669 р. вона захопила острів Крит та остаточно встановила контроль над Східним Середземномор’ям.

На сході головним противником Османської імперії був Сефевідський Іран. Османи зрештою відвоювали Ірак і Південний Кавказ. Іран так і не зміг прокласти собі торговельний шлях в обхід Османської імперії в Європу через Кавказ і Крим.

В Африці імперія приєднала Туніс, приборкала мамлюків Єгипту та алжирських піратів.

У 1683 р. великий візир Кара Мустафа-паша очолив величезну армію, яка рушила до Відня. Проте османські війська були переможені силами Габсбургів та їхніх союзників. У війську польського короля Яна III Собеського хоробрістю та винахідливістю відзначилися українські козаки. Султан Мустафа II очолив контратаку проти Габсбургів в Угорщині, але зазнав поразки під Зентою в 1697 р. Зрештою Османська імперія за Карловицьким договором 1699 р. визнала перші територіальні втрати. Габсбурги отримали Угорщину й Трансільванію, а також велику частину Славонії. Венеційська республіка повернула Пелопоннес і частину Далмації, а Річ Посполита — українські землі (Поділля і Правобережжя).

Фонтан Ахмеда III у Стамбулі — зразок архітектури «епохи тюльпанів». Сучасний вигляд.

Після потрясінь кінця XVII ст. Османська імперія набула більшої внутрішньої стабільності. Іноді цей час називають «другою імперією» або «епохою тюльпанів». Так, син Мехмеда IV Ахмед III завдяки розведенню і продажу європейцям за шалені гроші цибулин тюльпанів та інших товарів збагатив державну скарбницю.

На початку XVIII ст. імперія мала нові територіальні здобутки. Проте це був останній спалах могутності імперії. У другій половині століття Османська імперія почала зазнавати поразок від Російської імперії та Габсбургів.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

вплив валіде-султанів на політику Османської імперії періоду «жіночого султанату»;
вплив династії Мехмеда Кепрюлю на зміцнення центральної влади в імперії;
причини занепаду Османської імперії.

Працюємо з хронологією

Середина XVI — середина XVII ст.	«жіночий султанат».
1683 р.	поразка османів під Віднем.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Шість запитань». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в декілька команд. Кожна з них має за визначений час скласти шість запитань за вивченою темою. Виграє команда, більшість запитань якої не повторюють запитання інших команд.

2. Що таке «епоха великих візирів» і як вона пов’язана із «жіночим султанатом»?

3. Які наслідки мала поразка під Віднем у 1683 р. для Османської імперії?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу приєднані та втрачені в XVII ст. території Османської імперії. З’ясуйте, до складу яких країн зараз входять ці території.

5. Працюємо в малих групах. Складіть Т-таблицю за темою «“Жіночий султанат”: благо чи прокляття для Османської імперії?».

6. За текстом підручника сформулюйте твердження про соціальні наслідки економічної кризи в Османській імперії в XVII ст.

7. Проаналізуйте роль козаків у боротьбі з османською експансією. Результат роботи подайте у вигляді постера.

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Чи можна вважати поразку під Віднем початком кінця Османської імперії? Чому?

9. Оцініть роль особистості Мехмеда Кепрюлю у спробах подолати кризу в Османській імперії.

10. Розробіть навчальний проєкт «Роль жінок в історії Османської імперії: від Хюррем до Хатідже Турхан».

11. Здійсніть мінідослідження за темами (на вибір): 1) Військова тактика османської армії. 2) Роль жінок в османському суспільстві. 3) Культурний обмін між Османською імперією та Європою.

Зміст