Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)
§ 23. Річ Посполита
Тестові завдання
rnk.com.ua/109642
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Коли і як утворилася Річ Посполита?
- 2. Коли і як сформувалася шляхетська демократія?
- 3. Із якими державами довелося вести боротьбу Речі Посполитій?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- про кризу шляхетської демократії та становлення магнатської олігархії;
- про участь Речі Посполитої у війнах другої половини XVII — XVIII ст. та їхні наслідки.
1. Зміна династії на королівському троні в Речі Посполитій. Шляхетська демократія
• Чому в Речі Посполитій склалася шляхетська демократія?
У XVII ст. в Речі Посполитій склалася аристократична (шляхетська) республіка зі шляхетською демократією. Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався із сенату й палати послів. Проте реальна влада в державі належала магнатам. У 1572 р. зі смертю Жигмунта II Августа припинилася династія Ягеллонів. Якщо до цього часу обрання нового короля було формальним, тепер короля обирали голосуванням палат сейму. Першим виборним королем став французький принц Генрік (Анрі III Валуа). Хоча через кілька місяців він повернувся до Франції, із його ім’ям пов’язане підписання «Генрікових артикулів». За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сейму, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У разі порушення королем цих умов шляхта могла позбавити його влади. Не маючи значного впливу на внутрішнє життя, королі здійснювали активну зовнішню політику, втягуючи країну в різні війни й суперечки.
Словник
Шляхетська демократія — політична система, що діяла в XVI—XVII ст. у Короні Польській (згодом у Речі Посполитій), за якої шляхта мала широкі права в управлінні державою. Шляхетська демократія була подібною до представницької демократії, але нею могла користуватися лише шляхта.
2. Зовнішня політика Речі Посполитої
• Чому в другій половині XVI ст. відбувалося протистояння Речі Посполитої зі Швецією, Московською державою та Османською імперією?
Наприкінці XVI — на початку XVII ст. відносини між Річчю Посполитою та Османською імперією погіршилися через активну зовнішню агресію османів у Європі та морські козацькі походи. Кульмінацією боротьби стала Хотинська війна 1621 р., у якій козацько-польське військо зупинило вторгнення Османської імперії в Річ Посполиту. Однак на цьому протистояння не завершилося. Нової гостроти воно набуло в другій половині XVII ст.
Цікаві факти
Курляндія у складі Речі Посполитої утворювала окреме герцогство Курляндії і Семигалії, яке розташовувалося на березі Балтійського моря, у західній частині сучасної Латвії. Землі герцогства перейшли під владу польського короля Жигмунта II Августа за умовами унії 1561 р. Правителем Курляндії став останній магістр Лівонського ордену Готтгард Кеттлер. Усю увагу він зосередив на внутрішніх реформах: піклувався про поширення реформаційних учень, покращив рівень освіти, сприяв розвитку торгівлі. Землеволодіння були розподілені між колишніми рицарями ордену. Проте Готтгард Кеттлер не забув і про себе, зосередивши у своїх руках третину земель. Його син Фрідріх і онук Якоб продовжили попередню політику. Якоб Кеттлер намагався створити колонії на острові Джеймс біля Гвінейського узбережжя та на острові Тобаго.
Проте наступні правителі, які відзначалися непомірними витратами, і боротьба за землі герцогства між Швецією, Польщею та Росією призвели до його занепаду та загарбання Росією в 1795 р.
Краєвиди міст Мітау, Бауске та Лібау. Художник Йоганн Крістоф Бротце. Малюнок XVIII ст.
У першій третині XVII ст. спалахнув новий конфлікт Речі Посполитої із Московським царством. Так, вона втрутилася в боротьбу за московський престол, прагнучи посадити свого представника, а потім і сама вступила у війну (1609—1618 рр.).
Війна завершилася підписанням вигідного для Речі Посполитої Деулінського перемир’я. Держава поширила свою владу на Смоленщину, Чернігівщину та Новгород-Сіверщину (загалом 29 міст). Польський король офіційно зберіг за собою право претендувати на московський трон.
Україна і світ
У подіях польсько-московської війни 1609—1618 рр. значну роль відіграли козаки. У 1618 р. гетьман П. Конашевич-Сагайдачний на прохання польського короля повів 20-тисячне військо на допомогу королевичу Владиславу. Під Москвою гетьман ущент розбив московське військо та з'єднався з військами Владислава. Проте несприятливі погодні умови, втома від тривалого походу ускладнювали облогу великого міста. До того ж П. Конашевич-Сагайдачний розумів, що в разі припинення війни доведеться шукати козацькому війську нове заняття. Відома й інша версія відмови П. Конашевича-Сагайдачного від штурму: нібито він почув дзвони православних церков (тоді було свято Покрови Божої Матері), заплакав і повернув назад.
У 1632 р. Московія спробувала відвоювати втрачені землі, але зазнала поразки.
У 1634 р. між Річчю Посполитою та Московською державою було підписано Поляновський мирний договір, який загалом підтвердив кордони, встановлені Деулінським перемир’ям. Проте Московській державі відійшли невеликі міста Серпейськ і Трубчевськ із повітами. Крім того, московські посли за хабар королю Владиславу домоглися його відмови від титулу «цар московський».
3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Війна Речі Посполитої з Московією
• Які наслідки для Речі Посполитої мала Національно-визвольна війна українського народу?
Останнє десятиліття правління короля Владислава IV Ваза (1632—1648 рр.) відзначилося «золотим спокоєм» для Речі Посполитої. Проте в польському суспільстві наростала тривожність щодо майбутнього, і друга половина XVII ст. стала складним часом для держави. Спалахнула Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (Козацька революція).
На тлі цих подій відбулися вибори нового польського короля. Ним став Ян II Казимир Ваза (1648—1668 рр.), який прагнув знайти спільну мову з козаками та укласти мир. Проте ні Зборівський договір (1649 р.), ні Білоцерківський договір (1651 р.) не розв’язували головного питання — визнання Української козацької держави. Затягування війни лише погіршувало становище обох сторін.
Владислав IV. Художник Пітер Пауль Рубенс. 1624 р.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110260
У 1654 р. до внутрішнього конфлікту в Речі Посполитій долучилася Московська держава. Між гетьманом і царем були підписані «Березневі статті». У результаті Військо Запорозьке переходило під зверхність Московської держави. Також московське військо розпочало загарбання території Смоленщини, Білорусі та Литви.
Лише після тривалої боротьби за умовами «Вічного миру» (1686 р.) Річ Посполита остаточно втратила на користь Московської держави Смоленщину, Лівобережну Україну та Запорожжя.
4. «Шведський потоп»
• Що дало змогу Речі Посполитій вистояти у війні зі Швецією?
Тривала виснажлива війна Речі Посполитої з українським народом і Московією. Скориставшись династичними суперечками, Швеція прагнула реалізувати свої давні цілі — перетворити Балтійське море на «Шведське озеро». У 1655 р. шведська армія завдала поразки польському війську та окупувала майже всю територію Польщі, Лівонії, Литви. Литовський князь Януш Радзивілл навіть уклав договір зі шведським королем про входження Литви до складу Швеції. Польський король Ян II Казимир і його прихильники втекли до володінь Габсбургів. Щоб надихнути людей на боротьбу проти завойовників, польський король пообіцяв покращити становище населення. Також він уклав Віленське перемир’я з Московією (1656 р.). За домовленістю Московія мала розпочати війну зі Швецією. Однак проти Речі Посполитої виступили її васал бранденбурзький курфюрст і прусський герцог Фрідріх Вільгельм, трансільванський (семиградський) князь Дьєрдь II Ракоці та українські козаки на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем. До того ж Швеція із союзниками підписала в місті Раднот (Єрнут) договір про поділ польських володінь. Намагаючись вийти із ситуації, Річ Посполита визнала незалежність Пруссії (1657 р.) та вмовила Данію взяти участь у війні проти Швеції. А військо Дьєрдя II Ракоці було оточене кримськими татарами й капітулювало.
Цікаві факти
Під час війни Речі Посполитої і Швеції напередодні Різдва 1656 р. шведська армія зняла облогу й відступила від монастиря на Ясній Горі в Ченстохові. Шведська армія не змогла здобути монастир, де зберігалася святиня польського народу — ікона Ченстоховської Божої Матері. Ця подія додала релігійного забарвлення боротьбі поляків-католиків проти шведів-протестантів.
Оборона Ясної Гори. Художник Ян Суходольський. XІX ст.
Зрештою в 1660 р. в місті Оліва Річ Посполита та Швеція уклали мир, за яким Ян II Казимир відмовлявся від більшої частини Лівонії та претензій на шведський престол. Швеція сягнула вершини своєї могутності.
Проте для Речі Посполитої війни не припинилися. Із новою силою спалахнули війни спочатку з Московією, а згодом з Османською імперією, що тривали до кінця століття.
Ян II Казимир. Художник Даніель Шульц. Близько 1658 р.
Обітниця Яна II Казимира в 1656 р. звільнити селян від гноблення. Художник Ян Матейко. 1893 р.
5. Наслідки війн. Liberum veto
• Чому право liberum veto виявилося руйнівним для Речі Посполитої?
Унаслідок війн Річ Посполита втратила десяту частину території та понад 40 % населення. Було зруйноване й розорене господарство, скоротилася торгівля. Не вистачало робочої сили, худоби. Різко погіршилася якість обробітку землі й відповідно врожайність. Усе це позначалося на доходах шляхти.
Зверніть увагу
Після війн Речі Посполитої більшість магнатів втратила частину доходів та маєтків, але зберегла своє становище. Натомість фактично зникла середня шляхта, яка була основою шляхетської демократії. Збіднілі шляхтичі частіше наймалися на службу до війська магната або працювали на його дворі, брали в оренду землю. Так швидко формувалася система особистої залежності між магнатами й дрібною та середньою шляхтою.
У другій половині XVII ст. шляхетська демократія перетворилася на магнатську олігархію. Проявом цього в політичному житті стала поява в 1652 р. права liberum veto, тобто вільного вета. Воно передбачало, що кожен депутат одноголосно може припинити роботу сейму та скасувати прийняті рішення.
Поява liberum veto фактично зірвала реформи Яна II Казимира, які мали відродити країну після «Шведського потопу». Король у 1668 р. зрікся влади, виїхав до Франції, де й помер. Так у Речі Посполитій завершилося правління шведської династії Ваза. До кінця XVII ст. робота загальнодержавного сейму фактично припинилася, але зросла роль місцевих сеймиків.
6. Боротьба Речі Посполитої з Османською імперією
• Чим було зумовлене піднесення Речі Посполитої за Яна III Собеського?
Наступним королем було обрано Міхала Корибута Вишневецького (Міхала І), сина Яреми Вишневецького, що відзначився в боротьбі проти козацтва. За час його правління відбулося подальше послаблення королівської влади. Також він зазнав поразки в боротьбі за Правобережну Україну, де гетьманував Петро Дорошенко. Влітку 1672 р. на допомогу гетьману рушило османське військо, яке захопило головну фортецю Кам’янця та взяло в облогу Львів. Король був змушений підписати мир, за яким Річ Посполита втрачала Західне Поділля й визнавала зверхність Османської імперії над Українською козацькою державою. У 1673 р. напередодні битви з османами під Хотином Міхал І несподівано помер. Річ Посполита здобула перемогу, але зазнала значних втрат.
Ян III Собеський. Художник Даніель Шульц. 1680 р.
Боротьбу проти Османської імперії продовжив Ян Собеський, якого обрали королем під ім’ям Ян ІІІ Собеський. У сеймі він дав обіцянку повернути землі, захоплені османами. І така нагода випала, коли османське військо рушило, як виявилося, у свій останній похід у Європу та в 1683 р. взяло в облогу Відень. Для протидії навалі була утворена коаліція з Речі Посполитої, Венеційської республіки, Габсбургів та окремих німецьких й італійських князівств. Об’єднане військо очолив Ян III Собеський. Польське військо, у складі якого були й українські козаки, завдало османам вирішальної поразки.
Із метою розширення антиосманської коаліції в 1686 р. Річ Посполита уклала «Вічний мир» із Московією, за яким відмовилася від Києва за грошову компенсацію. Договір означав закріплення поділу українських земель на дві частини.
Кафедральний собор Святих Апостолів Петра і Павла в Кам'янці-Подільському. Сучасний вигляд. Символом перемоги над Османською імперією стало встановлення статуї Матері Божої на мінареті, який османи добудували під час свого панування.
Ян III Собеський намагався запровадити в Речі Посполитій спадкову монархію, але, як і його попередники, наразився на опір магнатів. Його правління стало останнім піднесенням держави. Основним досягненням короля було зупинення агресії Османської імперії в Європі, хоча Ян III Собеський не дожив до переможного завершення війни з нею. За Карловицьким миром 1699 р. Річ Посполита повернула втрачене Західне Поділля.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- кризу шляхетської демократії та становлення магнатської олігархії;
- участь Речі Посполитої у війнах кінця XVI — XVII ст. та їхні наслідки.
Працюємо з хронологією
|
1652 p. |
поява liberum veto. |
|
1655—1660 pp. |
«Шведський потоп». |
|
1686 p. |
«Вічний мир» Речі Посполитої та Московії. |
|
1699 p. |
Карловицький мир. |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Відгадайте подію або явище». Правила гри. Учитель (учителька) загадує подію або явище за темою параграфа. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, до десяти) відгадати, про що йдеться. Учитель (учителька) може відповідати лише «так», «ні», «частково».
2. Які наслідки для Речі Посполитої мало підписання «Генрікових артикулів»?
3. Із якими країнами протягом кінця XVI — XVII ст. вела війни Річ Посполита? Як зовнішня політика Речі Посполитої вплинула на її внутрішній розвиток?
4. Що зумовило появу liberum veto?
Застосовуємо і аналізуємо
5. Працюємо в парах. Метод «Сенкан». Складіть вірші, що розкривають зміст понять «шляхетська демократія», «Шведський потоп», «liberum veto».
6. Покажіть на карті атласу, яких територіальних змін зазнала Річ Посполита протягом кінця XVI — XVII ст. Із якими подіями це було пов’язане?
7. Складіть хронологічну таблицю основних подій зовнішньої політики Речі Посполитої в XVI—XVII ст. Висловіть думку, які з них були доленосними для країни. Чому?
8. Працюємо разом. Метод «Кола Венна». Порівняйте причини та наслідки «Шведського потопу» і Національно-визвольної війни українського народу. Що було спільного та відмінного в цих подіях?
9. Чому шляхетська демократія в Речі Посполитій із часом зазнала кризи?
Оцінюємо і створюємо
10. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Чи можна вважати шляхетську демократію в Речі Посполитій справжньою демократією?
11. Працюємо в парах. За додатковими джерелами підготуйте допис до соціальних мереж про польського короля Яна II Казимира, у якому надайте десять цікавих фактів про його життя та діяльність.
12. Працюємо в малих групах. Складіть Т-таблицю (впишіть аргументи «за» та «проти»): 1) Чи можна вважати зовнішню політику Речі Посполитої в XVI—XVII ст. успішною? 2) Чи був «Шведський потоп» поворотним моментом в історії Речі Посполитої?
