Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)
§ 25. Московська держава
Тестові завдання
rnk.com.ua/109644
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Як утворилася Московська держава?
- 2. Що вам відомо про діяльність Івана III?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- як відбувався розвиток Московської держави в XVI—XVII ст.;
- якими були причини й наслідки «смутного часу»;
- про церковне життя в Московській державі;
- про колонізацію Сибіру і Далекого Сходу.
1. «Смутний час» у Московській державі
• Чому занепад династії Рюриковичів зумовив «смутний час» у Московській державі?
Наприкінці XVI ст. Московську державу охопила криза, що увійшла в історію як «смутний час» (1598—1613 рр.). Після смерті Івана IV престол посів його син Федір, проте фактично влада зосередилася в руках боярина Бориса Годунова, із сестрою якого Федір був одружений. У 1591 р. за нез’ясованих обставин в Угличі помер останній син Івана IV царевич Дмитро. Ширилися чутки, що його було вбито за наказом Бориса Годунова, який розчищав собі шлях до влади. У 1598 р. помер останній представник династії Рюриковичів цар Федір.
За підтримки дворянства Бориса Годунова було обрано царем. Він почав правити як Борис І. Новий цар опікувався розвитком ремесла й торгівлі, розширив будівництво міст. Проте під час голоду 1601—1603 рр. влада виявилася безпорадною. З усіх боків лунали звинувачення в бік нового царя.
Словник
«Смутний час» — період в історії Московського царства з 1598 до 1613 р., який характеризувався поширенням соціальних рухів, жорстокою боротьбою за владу, вторгненням сусідніх держав, зміною династії Рюриковичів на Романових.
Тим часом у Києво-Печерській лаврі з’явився чернець, який назвав себе врятованим сином царя Івана IV Дмитром. Невдовзі Дмитро Самозванець, або Лжедмитро (під таким ім’ям він увійшов в історію), виїхав на Волинь у пошуках покровителя. Налагодивши зв’язки, згодом він під зверхністю польського магната Єжі (Юрія) Мнішека почав збирати добровольців для походу на Москву.
Вінчанння на царство Лжедмитра І та Марини Мнішек. Художник Симон Богушевич. 1613 р.
У жовтні 1604 р. військо Дмитра Самозванця перейшло московський кордон. Дізнавшись про це, уряд царя Бориса Годунова заявив, що Лжедмитро насправді є утеклим ченцем Чудового монастиря в Москві Григорієм Отреп’євим. Проте це не зупинило військо Лжедмитра, яке захопило Новгород-Сіверський, Чернігів, Путивль, Курськ, Моравськ, Бєлгород та Рильськ. У війську Дмитра Самозванця було близько 12 тис. запорозьких козаків.
Повалений цар Василь Шуйський на колінах перед польським королем Жигмунтом IІІ. Художник Ян Матейко. 1853 р.
У травні 1605 р. вся московська армія, дізнавшись про несподівану смерть Бориса Годунова, перейшла на бік Дмитра Самозванця. Невдовзі він був коронований.
Лжедмитро І започаткував реформи, які мали наблизити Московію до устрою європейських держав. Наступного року він обвінчався з донькою Єжі Мнішека Мариною Мнішек. Однак через дев’ять днів після весілля Лжедмитра І та його дружину було вбито змовниками на чолі з князем Василем Шуйським, що походив із бічної лінії династії Рюриковичів. Його було обрано царем під ім’ям Василь IV.
Проте новий цар не зумів розв’язати внутрішні проблеми. Невдоволені його політикою козаки, дворяни та селяни об’єдналися навколо «воєводи царевича Дмитра» Івана Болотникова, який рушив із загонами на Москву. Із великими труднощами Василю IV вдалося придушити повстання. У той самий час на Брянщині з’явився новий самозванець, який назвався царем Дмитром, що дивом урятувався від змовників у Москві. Ким він був насправді, невідомо.
У січні 1608 р. другий Лжедмитро рушив на Москву, але захопити її не зміг і влаштував у селі Тушино щось на зразок другої столиці держави. Василь IV звернувся по допомогу до шведського короля, і згодом вони уклали союз. Польський король Жигмунт III, який у той час воював проти Швеції, побачив у цьому посилення свого противника. Він захопив Смоленськ і рушив на Москву. Ситуацією скористалася й Швеція, захопивши Новгород, узбережжя Фінської затоки, а із часом і деякі інші території.
У 1610 р. група бояр примусила Василя IV зректися влади. До часу обрання нового царя Московською державою правила Боярська дума із семи осіб, яку назвали «Семибоярщина».
Після усунення з престолу Василя IV і згоди бояр бачити царем польського королевича Владислава сили Речі Посполитої разом із козаками пішли на Москву. До міста прибуло військо гетьмана Речі Посполитої Станіслава Жолкевського. Проте посадити на московський престол Владислава не вдалося через його відмову перейти у православ’я. У 1612 р. земське ополчення примусило польський гарнізон залишити Москву.
Працюємо із джерелом
З опису державного устрою Московського царства німецьким ученим Адамом Олеарієм, що відвідав його в 1634—1636 рр.
Щодо державного устрою Московії, то це, як визначають політики, «монархія панування й свавілля». Государ, яким є цар або великий князь, що успадкував корону, один керує всією країною, і всі його піддані, як дворяни й князі, так і простолюдини, міщани й селяни, є його холопами та рабами, до яких він ставиться, як господар до своїх слуг...
Вельможі мають без будь-якого сорому, крім того, що вони... ставлять імена у зменшеній формі, називати себе рабами й потерпати від рабського ставлення... [24]
• 1. Які особливості державного устрою Московії відзначив автор? 2. Чим державний устрій Московії відрізнявся від західноєвропейських держав?
2. Початок правління династії Романових у Московській державі. Формування абсолютизму
• Які ознаки абсолютизму проявилися в Московській державі за часів правління перших представників династії Романових?
У січні 1613 р. Земський собор обрав царем 16-річного Михайла Федоровича Романова, сина митрополита Філарета (Федора Романова). Новий цар започаткував династію Романових.
У 1617 р. Михайло Федорович підписав Столбовський мир зі Швецією, за яким Московії повертався Новгород, але Швеція залишала за собою все узбережжя Фінської затоки. Наступного року цар уклав мир із Річчю Посполитою, але домогтися відмови від її претензій на московський престол удалося лише в 1634 р.
Соборне уложення. Художник Микола Некрасов. 1904—1914 рр.
У другій половині XVII ст. в різних сферах політичного життя Московської держави відбувалися зміни, що свідчили про завершення становлення абсолютної монархії у формі самодержавства. Уже сам титул наступного царя Олексія Михайловича підкреслював необмежений характер його влади: «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь, Усієї Великої і Малої Русі Самодержець».
Основи абсолютизму закріпив прийнятий у 1649 р. збірник законів — Соборне уложення. Крім того, Соборне уложення остаточно перетворило селян на кріпаків, дозволило безстроково шукати селян-утікачів і повертати їх господарям. Селяни тікали на річки Дон, Яїк (Урал) до козаків, що робило ці регіони осередками соціальної нестабільності. Саме на Дону розпочалося найбільше в історії Московської держави XVII ст. повстання, яке очолив Степан Разін. У цей самий час у Москві відбувалися різні бунти.
3. Реформа Патріарха Никона. Церковний розкол
• Як змінилася роль церкви в Московській державі в XVII ст.?
У «смутний час» авторитет церкви значно зменшився. Більшість духовенства розуміла необхідність реформи церковного життя. У 1652 р. Московським Патріархом було обрано Никона, який розпочав реформу церкви. Він прагнув привести її у відповідність із грецькою церквою, яку вважав взірцем для православних. Никон наказав усім вірянам хреститися трьома перстами (а не двома, як звикли в Московській державі). Було також скорочено обряди хрещення й сповіді, заборонено ікони, написані в західноєвропейському стилі. Никон вимагав від усіх відмовитися від старих обрядів.
Чимало московських священників виступили проти реформи. Їх очолив протопіп Авакум. Утворився старообрядський напрям у православній церкві. Отже, відбувся церковний розкол.
Словник
Церковний розкол — явище церковного життя, коли з єдиної церкви формуються дві (або більше) церкви з власною владною ієрархією та правилами.
Схема
Церковний розкол
rnk.com.ua/110262
Крім того, Патріарх Никон почав вимагати, щоб світська влада корилася духовній. Погодитись із цим цар Олексій Михайлович не міг. Никона позбавили сану Патріарха. Головним захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх противників реформи піддали анафемі й засудили. У 1682 р. протопопа Авакума спалили на вогнищі.
4. Загарбання і колонізація Московською державою Сибіру і Далекого Сходу
• Як відбувалася колонізація Сибіру і Далекого Сходу?
Із початку свого існування Московська держава проводила політику загарбання нових земель.
Загарбання, підкорення і колонізація Сибіру (у перекладі з монгольської мови означає «спляча земля») — історичний процес приєднання Сибіру і Далекого Сходу до складу Московського царства, що загалом тривав від другої половини XVI до початку XX ст. Держава розширила свої межі до Північного Льодовитого і Тихого океанів. Цей процес започаткував похід Єрмака на чолі козацького загону проти Сибірського ханату в 1580 р. (хоча ще за Івана III були перші спроби проникнути за Урал).
Зверніть увагу
Ватажок донських козаків Єрмак перед тим, як потрапити до Сибіру, був розбійником: грабував купців на Волзі. Згодом він був найнятий родиною магнатів Строганових для походу проти Сибірського ханату. Збереглися свідчення, як його загін у своєму поході вирізував тубільців цілими поселеннями. Строганови володіли великими землями по річках Камі й Чусовій. Головним їхнім промислом був видобуток солі. Центром соляних варниць стало місто Сіль-Камська. Крім того, вони організували тут виплавку чавуну, рубали ліс, вели велику торгівлю хутром, мали привілеї в торгівлі зі Сходом.
Єрмак. Невідомий художник. XVI ст.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110263
Сибір мав нечисленне населення. У XVI ст. від Уралу до Тихого океану жило лише близько 200 тис. осіб — мисливці, рибалки, скотарі. Край був багатим на цінних на ринках Європи та Азії хутрових звірів (соболь, горностай). На півночі, ближче до Льодовитого океану, полювали на моржів, щоб отримати бивні й жир, які продавали в інші країни.
Купці, промисловці, козаки тощо просувалися далі. До кінця XVI ст. тривала боротьба Московії за Сибір з азійськими племенами.
Московське завоювання Сибіру відбувалося подібно до завоювання Північної та Південної Америки конкістадорами. У Сибіру було створено рабовласницькі ринки, московські переселенці винищували цілі села.
Мешканець Сибіру після полювання. Гравюра XVII ст.
Охочі до здобичі люди з Московії рухалися в глиб тайги, обкладали даниною місцевих мешканців та спонукали їх до надмірного полювання. Тайга вкрилася мережею зимовищ, острогів і міст колоністів.
Московські правителі швидко усвідомили цінність завойованих земель. Цар Михайло Романов у 1620 р. заборонив морський шлях до міста Мангазея, куди з усього Сибіру звозили хутро і звідки англійські та голландські купці доправляли його до Європи. Відтоді хутро везли суходолом до Москви чітко визначеним шляхом. Товари із Сибіру стали царською монополією. Інформація про нього перетворилася на державну таємницю.
Цікаві факти
Колонізація Сибіру Московською державою відбувалася майже без спротиву населення. Перший серйозний опір вчинили якути, які мали укріплені містечка. Московитам довелося штурмувати їх по кілька днів і тижнів, а потім місяцями відбивати набіги місцевих мешканців. У 1632 р. московські колоністи спробували заснувати своє перше поселення — острог на річці Лена. Згодом тут виникло місто Якутськ — осередок московського панування у Східному Сибіру. Для приборкання якутів московити підкупили місцеву знать, втягнувши її в торгівлю хутром.
У Сибір поїхали і представники церкви. У 1621 р. в Сибіру запровадили архієпископський престол. Також засновувалися монастирі, які ставали осередками насадження московських порядків.
Якутськ. Вежа острогу, заснованого в 1683 р. Сучасний вигляд.
Важливим етапом колонізації Сибіру був розвиток полярного судноплавства. Вихід із Льодовитого океану в Тихий став вищим досягненням московських полярних мореплавців. Досягнувши природних меж Азії на північному сході, колоністи повернули на південь, що дозволило освоїти багаті на соболів землі на Охотському узбережжі й перейти на Камчатку. Таким чином, у 50-х рр. XVII ст. перетнулися два колонізаційні потоки — сухопутний південний і північний морський.
Активність мореплавства в арктичних водах знижувалася після зменшення кількості хутрових звірів і моржів.
Основний потік переселенців перемістився на південні шляхи. До складу Московської держави увійшли прилеглі до Байкалу землі.
Швидке приєднання цього порівняно густозаселеного краю до Московії було зумовлене тим, що місцеве населення потерпало від набігів монголів. Споруджені в районі Байкалу фортеці тривалий час забезпечували захист від вторгнень. Подальше освоєння родючих амурських земель виявилося неможливим через дії маньчжурів. Після захоплення Китаю вони вирішили розширити свої володіння на північ, висунувши претензії на весь Східний Сибір. Спалахнула війна. На бік маньчжурів перейшли буряти. Московським гарнізонам доводилося витримувати тривалі облоги.
Зверніть увагу
У XVII—XVIII ст. найактивніший опір Московії чинили чукчі. Вони мали лише луки зі стрілами, списи та ножі, а московити прийшли з вогнепальною зброєю. Не маючи змоги розгромити московитів у відкритому бою, чукчі розгорнули партизанську війну і в певний момент навіть змусили московських колоністів тимчасово забратися з Чукотки і зруйнувати свій єдиний Анадирський острог.
Проте згодом чукчі були змушені визнати московську владу.
Словник
Маньчжури — кочовий народ, корінне населення Маньчжурії (тепер Північно-Східний Китай). До XVII ст. маньчжури перебували під владою Китаю.
За умовами Нерчинського мирного договору 1689 р. Москва відстояла Забайкалля, а в Приамур’ї була змушена залишити частину загарбаних територій. Володіння московського царя надовго обмежилися лише верхніми притоками Амура.
До кінця XVII ст. за Уралом проживало вже близько 200 тис. переселенців — приблизно стільки ж, скільки місцевого населення. За той час московити винищили щонайменше 75 етносів і стільки ж мов. До 1700 р. було знищено три чверті хутрових багатств Сибіру.
Україна і світ
У завоюванні Сибіру і Далекого Сходу Московською державою в середині XVII ст. взяли участь чимало українських козаків, міщан, селян, які тікали від переслідувань влади. Найбільше таких людей осідало в московських військових поселеннях на берегах прикордонних річок, де їм доводилося спільно захищатися від набігів місцевих племен або войовничих маньчжурів. У цей самий час на засланні у Східному Сибіру перебував український гетьман Дем'ян Многогрішний. У 1688 р. йому було доручено очолити військовий гарнізон Селенгінська в Забайкаллі, оточеного бурятами. Військовий хист і досвід дали йому можливість зняти облогу. Також він відзначився на переговорах із представниками китайської династії Цін про розмежування кордонів.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- загарбницьку політику Московської держави в XVII ст.;
- «смутний час»;
- форму правління в Московському царстві за Олексія Михайловича;
- реформу Патріарха Никона і церковний розкол:
- колонізацію Сибіру.
Працюємо з хронологією
|
1598—1613 pp. |
«смутний час» у Московській державі. |
|
1613 p. |
початок правління династії Романових у Московській державі. |
|
1652 p. |
започаткування церковних реформ Патріархом Никоном. Церковний розкол. |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Три на чотири». Правила гри. Учні та учениці мають за визначений час заповнити пропуски в таблиці, встановивши співвідношення дат, подій та їхніх наслідків.
|
Дати |
Події |
Наслідки |
|
1549 р. |
||
|
Приєднання Сибірського ханату |
||
|
Завершення «смутного часу» |
||
|
Церковний розкол. Поширення старообрядських громад |
2. Чому за «смутного часу» в Московській державі з’явилися самозванці?
3. У чому полягала сутність церковної реформи Никона та розколу церкви в середині XVII ст.? Хто такі старообрядці?
4. Що спонукало Московську державу до активної колонізації Сибіру?
Застосовуємо і аналізуємо
5. Створіть «хмаринки слів» до понять «смутний час», «самодержавство».
6. За додатковими джерелами складіть хронологію ключових подій колонізації Сибіру. Скільки років, століть тривав цей процес? Чим це можна пояснити?
7. Працюємо разом. Метод «Фішбоун». Установіть причини й наслідки «смутного часу» і зміни династії в Московському царстві.
8. Працюємо в парах. Поясніть, чому опір місцевих народів, таких як якути і чукчі, мав різний результат.
Оцінюємо і створюємо
9. Дослідіть життя та політичну діяльність Олексія Михайловича. Завдяки чому йому вдалося станово-представницьку монархію перетворити на абсолютну?
10. Працюємо в малих групах. Порівняйте процес і наслідки колонізації Америки європейськими державами та загарбання Московським царством Сибіру. Що було спільного та відмінного?
11. Чи могла історія Сибіру скластися інакше, якби не було московської колонізації? Поясніть свою думку.
