Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)

§ 22. Міжнародні відносини в XVI — першій половині XVII ст. Тридцятилітня війна

Тестові завдання

rnk.com.ua/109641

ПРИГАДАЙТЕ

1. Назвіть провідні європейські держави XVI ст.
2. Покажіть на карті атласу території поширення протестантських громад і панування католицької церкви в XVI ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про перетворення Швеції на велику державу;
про зміст міжнародних відносин у XVI — першій половині XVII ст.;
якими були причини, перебіг і наслідки Тридцятилітньої війни.

1. Перетворення Швеції на велику державу

• Які зміни у Швеції свідчили про її перетворення на велику державу?

Швеція від середини XVI ст. відновила завойовницьку політику, перервану в XIV ст. Підсумком цієї політики стало створення Шведської балтської імперії. Перемоги малонаселеної Швеції над її сусідами можна пояснити значною мірою сприятливими зовнішніми обставинами (ослабленням суперників, зростанням ролі Північно-Західної Європи) та внутрішніми змінами, що відбулися в самій Швеції.

Із середини XVI ст. з Нідерландів спочатку до Данії, а потім і до Швеції почали переселятися заможні іммігранти — досвідчені підприємці, фінансисти, а також кваліфіковані мореплавці, будівельники, металурги, інженери. Так, у місті-порті Гетеборг, яке було «вікном Швеції у світ», жили спочатку переважно голландці. Іммігранти привезли із собою у Скандинавію не тільки капітали, а й досвід і технології. Завдяки цьому Швеція швидко перетворилася на значного виробника металів (заліза й міді). Вона стала головним експортером заліза в Європі, також вона у значній кількості продавала мідь і гармати. Шведська армія була повністю забезпечена власною зброєю, зокрема вогнепальною. Набули поширення централізовані мануфактури, а в 1668 р. було відкрито державний банк у Стокгольмі.

Набережна Старого міста в Стокгольмі (Швеція). Сучасний вигляд.

Через зростання цін на сільськогосподарську продукцію та попит на землю землевласники почали переглядати традиційні умови поземельних відносин. В окремих маєтках з’явилася панщина, що становила від одного до трьох днів на тиждень. Також набула поширення специфічна скандинавська форма дрібної оренди за відробіток. Тобто поєднувалися оренда й панщина. У Швеції та Фінляндії вона мала назву торпар.

Господарське піднесення сприяло зростанню населення Швеції. На 1620 р. воно становило 900 тис. осіб (без Фінляндії). Швеція, наслідуючи великі держави, у XVII ст. взяла участь у колоніальній експансії. Проте шведські колонії на Атлантичному узбережжі Північної Америки (Нова Швеція) і на Золотому Березі в Африці незабаром захопила Голландія.

Густав ІІ Адольф. Художник Якоб Хефнагель. 1624 р.

Молодий шведський король Густав II Адольф (1611—1632 рр.) вирішив провести військову реформу, надихнувшись реформами Моріца Оранського. Було впорядковано набір рекрутів, полегшено вагу піхотної і артилерійської зброї. Артилерія стала самостійним родом військ, взаємодія її з піхотою та кавалерією покращилася, військові підрозділи були зменшені, що посилило їхню маневровість і відкрило шлях до лінійної тактики, яка стала панівною у XVIII ст.

Завдяки військовій реформі була створена професійна, добре озброєна армія, якій на той час не було рівних у Європі.

2. Характер міжнародних відносин у XVI ст.

• 1. Які держави відігравали вирішальну роль у міжнародних відносинах Європи в XVI ст.? 2. Чому саме релігійний розкол Європи та династичні зв'язки визначали міжнародні відносини в XVI ст.?

У міжнародних відносинах Європи Ранньомодерної доби, як і раніше, важливе значення мали династичні принципи. Проте новим чинником відносин між державами став розкол Європи за релігійною ознакою внаслідок Реформації. Чимало держав ставали учасниками міжнародних конфліктів, приєднуючись до своїх одновірців або прагнучи перешкодити поширенню чужого віросповідання.

ШВЕЦІЯ в XVI—ХVII ст.

Вирішальне значення в міжнародних відносинах Європи цього періоду мали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія і Франція. Значні суперечки виникали між Францією та Габсбургами, володіння яких межували з її кордонами. Найбільшим проявом цих суперечностей були Італійські війни (1494—1559 рр.). Гострої форми набуло протистояння між протестантською Англією та католицькою Іспанією. Проте жодна з провідних європейських країн не мала достатньо сил для перемоги. Таку систему міжнародних відносин називали системою рівноваги.

Наприкінці XVI ст. важливу роль у Європі почала відігравати Швеція. Підпорядкувавши Норвегію та Фінляндію, вона намагалася поширити вплив на данські, німецькі, польські землі та узбережжя Східної Балтії.

Вагомим чинником міжнародних відносин XVI ст. була боротьба з просуванням у Європу Османської імперії. Її загроза примушувала європейських правителів об’єднати сили. Проте це не заважало деяким державам укладати тимчасові союзи з османським султаном задля власної користі. Зокрема, це робила Франція.

3. Загострення суперечностей між європейськими державами на початку XVII ст. Причини Тридцятилітньої війни

• Які країни брали участь у Тридцятилітній війні та які цілі вони мали? Чи можливо було уникнути воєнного розв'язання конфлікту?

Міжнародне становище в Європі наприкінці XVI ст. було напруженим. Іспанська та австрійська гілки династії Габсбургів після періоду суперництва вирішили об’єднати зусилля в боротьбі за панування в Європі. Франція хоч і була католицькою державою, прагнула не допустити цього й надавала підтримку протестантам у Німеччині. До того ж Франція бажала утвердити свою владу в Італії, де посилився вплив іспанських Габсбургів.

Англія не хотіла збільшення впливу католицьких Габсбургів у Нідерландах і Німеччині, але й посилення Франції не відповідало її торговельним інтересам. Данія, яка мала політичні та економічні зв’язки з Північною Німеччиною, також не бажала зміцнення в Німеччині Габсбургів. Королі Швеції та Данії намагалися посилити вплив своїх країн на північних морських шляхах.

Водночас на більшості території Європи спостерігалося падіння авторитету католицької церкви. В одних країнах перемогу здобули прихильники Реформації, в інших — Контрреформації. Обидві сторони не бажали домовлятися.

Наслідком загострення цих суперечностей стала Тридцятилітня війна, що тривала в 1618—1648 рр. Римської імперії Рудольф II Габсбург (1576—1612 рр.). За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та протестантських князівствах Німеччини.

Словник

Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австрійські Габсбурги, католицькі князівства Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, протестантські князівства Німеччини та інші).

Якими були причини війни? На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися затвердити панування над країнами Європи. Активну боротьбу з протестантами розпочав обраний імператором Священної

Перемир'я в Ніцці в 1538 р. між королем Франції Франсуа І та імператором Священної Римської імперії Карлом V за посередництва Папи Римського Павла III. Художник Таддео Зуккарі. XVI ст.

У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини в 1608 р. об’єдналися в Євангелічну унію (лігу), яку очолив курфюрст Фрідріх V Пфальцський. Католицькі князі створили в 1609 р. союз під назвою Католицька ліга, очолюваний герцогом Максиміліаном Баварським. Обидва об’єднання шукали прихильників у Європі. Євангелічну унію підтримали протестантські Нідерланди, Данія, Швеція та Англія, а також католицька Франція, яка не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі. Католицьку лігу підтримували австрійські та іспанські Габсбурги.

ТРИДЦЯТИЛІТНЯ ВІЙНА 1618—1648 рр.

• Чому війна стала переломною подією в житті Європи та світу?

4. Чеський період війни (1618-1623 рр.)

• Визначте підсумок Чеського періоду Тридцятилітньої війни.

Події, які стали приводом до початку війни, сталися в Чехії, що перебувала під владою австрійських Габсбургів. Більшість населення Чехії була невдоволена утисками, відсутністю політичних прав. У 1617 р. королем Чехії було обрано прихильника Габсбургів Фердинанда II Штирійського (згодом він став імператором Священної Римської імперії німецької нації). У відповідь на ці події у столиці Чехії Празі спалахнуло повстання. Натовп протестантів захопив замок Празький град і викинув з вікна трьох королівських радників, які управляли країною за відсутності короля. Ця подія відома як Празька дефенестрація. На чеський престол запросили главу Євангелічної унії Фрідріха V Пфальцського.

Празька дефенестрація. Художник Карел Свобода. 1844 р.

Битва біля Білої Гори. Художник Пітер Снаєрс. 30-ті рр. XVI ст.

• Яку роль у цій битві відіграло українське козацтво?

Фердинанд II, не бажаючи втратити корону, розпочав воєнні дії за підтримки Католицької ліги. Чехи здобули декілька перемог. Проте чеська армія була набагато меншою, ніж війська Католицької ліги, очолювані досвідченим полководцем Йоганном Тіллі. У битві біля Білої Гори в листопаді 1620 р. він розгромив чеських протестантів. У Чехії розпочався католицький терор. Ще одним наслідком цієї поразки була втрата Чехією державності майже на 300 років. Тим часом Й. Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха V Пфальцського.

ПЕРІОДИ ТРИДЦЯТИЛІТНЬОЇ ВІЙНИ

Україна і світ

У битві біля Білої Гори 1620 р. на боці Католицької ліги брали участь українські козаки-найманці на чолі зі Станіславом Русиновським (до четвертої частини від 28-тисячного війська Габсбургів). Козацька кіннота забезпечила перемогу в битві, у вирішальний момент розгромивши угорську (трансільванську) кавалерію.

Успіхи Католицької ліги на першому етапі війни занепокоїли протестантських правителів країн Північної Європи.

Альбрехт Валленштейн. Художник Міхель Янш ван Міревельт. XVII ст.

5. Данський (1624-1629 рр.) і Шведський (1630-1634 рр.) періоди війни

• Чому розширився склад учасників Тридцятилітньої війни?

На боці Євангелічної унії у війну проти Габсбургів вступив король Данії Крістіан IV. Тепер угруповання мало значно більше сил, ніж Фердинанд II, якому не вистачало коштів на утримання армії. Вихід із цієї ситуації Фердинанд II знайшов, прийнявши пропозицію про створення нової армії від полководця Альбрехта Валленштейна. Він зобов’язався власним коштом зібрати 20-тисячне наймане військо, якщо Фердинанд II дозволить утримувати цю армію шляхом реквізицій (пограбування) місцевого населення. Так А. Валленштейн став головнокомандувачем. За домовленістю з імператором у нього залишалася вся воєнна здобич. За короткий час було створено 100-тисячну армію, яка розбила данське військо Крістіана IV. Проте успіхи головнокомандувача занепокоїли керівників Католицької ліги. За їхнім наполяганням імператор усунув А. Валленштейна від командування армією та наказав розформувати його війська.

Напад солдатів на ферму. Художник Себастьян Вранкс. XVII ст.

• Спираючись на ілюстрацію, складіть розповідь про страждання мирного населення від війни.

Перший міністр Франції кардинал Рішельє почав підбурювати шведського короля Густава II Адольфа до війни проти Католицької ліги.

Завдяки успішним війнам проти Речі Посполитої і Московської держави Густав II Адольф значно посилив позиції в Балтії (усе узбережжя Балтійського моря, крім південної частини, перебувало у власності Швеції). Улітку 1630 р. він прибув до Північної Німеччини й розпочав воєнні дії. Шведська армія складалася з вільних селян-протестантів, які вважали, що захищають своїх одновірців від католиків.

Висадка шведських військ у Померанії в 1630 р.

Успіхами на цьому етапі війни протестанти були зобов’язані Швеції. Армія Густава II Адольфа розбила війська Й. Тіллі та вступила до Баварії — центру католицьких сил у Німеччині. Щоб урятувати ситуацію, імператор Фердинанд II повернув А. Валленштейну командування та надав йому необмежені повноваження. Полководець швидко сформував нову армію і розпочав наступ проти шведських сил. Війна набувала затяжного характеру.

У листопаді 1632 р. під містечком Лютцен відбулася вирішальна битва. Обидві армії зазнали великих втрат і змушені були відступити. Густав II Адольф загинув, і протестантський табір залишився без керівника. А. Валленштейн відійшов до Чехії та розпочав переговори з протестантами про мир. За це його було звинувачено в державній зраді, усунуто від командування, а через деякий час убито.

У вересні 1634 р. імператорські війська завдали поразки ослабленій шведській армії в битві біля Нердлінгена в Південній Німеччині. Однак Габсбургам не довелося святкувати перемогу. Проти них виступила Франція, яка очолила антигабсбурзьку коаліцію.

6. Французький період війни (1635-1648 рр.)

• Чому втручання Франції призвело до завершення війни?

Воєнні дії розгорталися переважно на території Німеччини, Іспанії та іспанських Нідерландів. Кардинал Рішельє, скориставшись ослабленням обох сторін, прагнув отримати для Франції всі можливі політичні переваги. Габсбурзький союз спробував одним ударом змінити перебіг війни на свою користь. У травні 1643 р. 27-тисячна армія Габсбургів вдерлася до Франції, але в битві біля Рокруа була фактично знищена. У наступні роки Габсбурги зазнали нових поразок.

Битва під Лютценом. Загибель Густава II Адольфа. Художник Карл Вальбом. 1855 р.

• Як ця подія вплинула на перебіг війни?

У 1646 р. об’єднана шведсько-французька армія захопила Баварію; виникла загроза поділу Священної Римської імперії німецької нації між Швецією і Францією та втрати столиці Габсбургів Відня. Імператор Фердинанд III (1637—1657 рр.) мусив прийняти продиктовані Францією та її союзниками тяжкі умови мирного договору.

7. Вестфальський мир. Наслідки Тридцятилітньої війни для Європи

• Якими були умови Вестфальського миру для учасників Тридцятилітньої війни? У чому полягала суть Вестфальської системи міжнародних відносин?

Переговори країн — учасників війни проходили у двох містах Вестфалії: з 1644 р. в Мюнстері між послами імператора та французьким урядом, а з 1645 р. — в Оснабрюку між послами імператора та делегацією шведського уряду й німецьких протестантських князів.

Лише в жовтні 1648 р. було оголошено про підписання Вестфальського миру. Переможці здобули значні території: Швеція — Східну та частину Західної Померанії; Франція — землі Ельзасу, а також остаточно підтвердила права на Лотарингію. Таким чином вона звільнилася від впливу Габсбургів. Було закріплено роздробленість Німеччини, визнано незалежність Швейцарії та Нідерландів.

Попри укладення миру війна між Іспанією та Францією тривала до 1659 р., коли було підписано Піренейський мир. Він остаточно встановив кордон між державами по Піренеях.

Зверніть увагу

Вестфальський мир обмежував повноваження німецького імператора, але водночас розширював права німецьких удільних князів. Тепер вони отримали право голосу в питаннях війни і миру, розміру податків, прийняття законів, що стосувалися Священної Римської імперії німецької нації. Їм дозволили утворювати союзи з іноземними державами, якщо при цьому вони не ставили під загрозу інтереси імператора й імперії. У такий спосіб німецькі удільні князівства були залучені до міжнародного права. Зміцнення влади удільних князів започаткувало федеральний устрій сучасної Німеччини. Німецькі федеральні землі досі оберігають свої права.

Підписання миру в Мюнстері. Художник Герард Терборх. XVII ст.

• Що принципово змінилося в міжнародних відносинах після укладення миру?

Тридцятилітня війна спричинила значні зміни в Європі. Держави-переможці Франція та Швеція посилили свій вплив у європейських справах. Для Німеччини війна мала найтяжчі наслідки. Збереження впливу в центрі Європи відповідало прагненню європейських країн не допустити посилення німецького імператора. Проте відтоді на 200 років було закріплено політичну роздробленість Німеччини, її населення скоротилося із 17 млн до 10 млн осіб. У Чехії з 3 млн залишилося близько 700 тис. осіб. Більшу частину міст було зруйновано, торгівля й промисловість занепали. Австрійські Габсбурги обмежили свій вплив Австрією. Іспанська монархія Габсбургів втратила значення в європейській політиці.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

причини піднесення Швеції;
систему рівноваг, що склалася в міжнародних відносинах Європи в XVI ст.;
причини, перебіг і наслідки Тридцятилітньої війни 1618—1648 рр.;
зміст Вестфальської системи міжнародних відносин.

Працюємо з хронологією

1611—1632 pp.	період правління шведського короля Густава II Адольфа.
1618—1648 pp.	Тридцятилітня війна.
1648 p.	підписання Вестфальського миру.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Навчальна гра «Відгадайте подію». Правила гри. Учитель (учителька) загадує історичну подію за темою параграфа. Учні та учениці мають за допомогою заздалегідь визначеної кількості запитань (наприклад, до десяти) відгадати, про що йдеться. Учитель (учителька) може відповідати лише «так», «ні», «частково».

2. Назвіть чинники, що сприяли піднесенню Швеції у другій половині XVI — першій половині XVII ст.

3. Які чинники були головними для міжнародних відносин XVI ст.?

4. Із яких етапів складалася Тридцятилітня війна і які ключові події відбулися на кожному з них?

Застосовуємо і аналізуємо

5. Покажіть на карті атласу місця основних подій Тридцятилітньої війни та територіальні зміни, що відбулися в Європі за її підсумками.

6. Поясніть, чому католицька Франція підтримала протестантські країни у Тридцятилітній війні.

7. Що сприяло успіхам Швеції у Тридцятилітній війні? Поясніть свою відповідь.

8. Як Тридцятилітня війна вплинула на повсякденне життя, демографічну ситуацію та економіку європейських держав? Аргументуйте свою відповідь.

9. Працюємо в парах. Обговоріть і з’ясуйте, у чому полягало загострення суперечностей між європейськими державами на початку XVII ст.

10. Складіть таблицю «Тридцятилітня війна». Зробіть висновок.

Країна	Мета	Результати й наслідки війни

Оцінюємо і створюємо

11. Працюємо в малих групах. Здійсніть SWOT-аналіз економічного розвитку Швеції в XVI—XVII ст.

12. Працюємо в парах. Метод «Ментальна карта». Створіть ментальну карту, що розкриває зміст і принципи Вестфальської системи міжнародних відносин.

13. За допомогою додаткових джерел підготуйте повідомлення з презентацією за темою (на вибір): «Полководці Тридцятилітньої війни», «Українські козаки в Тридцятилітній війні».

14. Працюємо разом. Обговоріть питання (на вибір). 1) Що найбільше впливало на перебіг бойових дій у Тридцятилітній війні? 2) Які чинники більше вплинули на успіхи Швеції — економічні чи військові? 3) Чим шведська армія відрізнялася від армій інших європейських держав на початку XVII ст.?

Зміст