Всесвітня історія. Повторне видання. 8 клас. Гісем (2025)
§ 15. Річ Посполита та Московське царство
Тестові завдання
rnk.com.ua/109634
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Покажіть на карті атласу території Корони Польської, Великого князівства Литовського та Московського царства.
- 2. Що спонукало Польщу до укладення уній із Литвою?
- 3. Яким було становище Корони Польської, Великого князівства Литовського та Московської держави наприкінці Середньовіччя?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- якою була роль шляхти, зокрема магнатів, в управлінні Короною Польською;
- про причини й наслідки укладення Люблінської унії;
- як відбувався розвиток Московського царства в XVI ст.
1. Господарський розвиток. Стани суспільства
• У чому полягав вплив Великих географічних відкриттів на розвиток Польщі?
У XVI ст. під впливом зростання попиту на сільськогосподарську товарну продукцію в Західній Європі в Короні Польській набули поширення фільварки. Грошовий чинш (податок) для селян було замінено на відробіток (панщину). У 1505 р. панщина становила один день на тиждень, а наприкінці XVI ст. — до п’яти днів. Для землевласників така система забезпечила зростання прибутку в 10—15 разів.
Словник
Товарна продукція — продукція, яку виробляють не для власного споживання, а для продажу на ринку.
У першій половині XVI ст. Корону Польську охопило господарське піднесення. Виникли нові міста. Столицею королівства стала Варшава. Польські купці вели жваву торгівлю з Німеччиною, Угорщиною, Італією, Скандинавськими державами, Московською державою. З’явилися мануфактури.
Проте вже в другій половині XVI ст. центр господарського життя поступово переміщувався з міст до маєтків шляхти. Це було зумовлено тим, що завоювання Османської імперії на Балканах майже повністю зупинили всю південно-східну торгівлю. Торгівля зерном по Віслі й далі Балтійським морем приносила великі прибутки не міському купецтву, а шляхті. До того ж король нічого не зробив для захисту польських виробників від іноземної конкуренції. Купці припиняли свою діяльність, мануфактурне виробництво занепадало. Саме тому в Короні Польській не утворився міцний третій стан підприємців (буржуазії), як у країнах Західної Європи.
Суспільство тогочасної Польщі поділялося на привілейовані (духовенство та шляхта), напівпривілейовані (міщани) і непривілейовані (селяни) стани. Католицькій церкві належала п’ята частина земельних володінь. Вона зосередила у своїх руках чималі матеріальні та фінансові ресурси. На початку XVI ст. завершилося формування єдиного стану землевласників — шляхти. Шляхтичі користувалися значними правами та привілеями. Вони володіли зазвичай одним-двома селами. Обов’язками шляхти були військова служба та участь в управлінні державою. У власності найзаможніших із них — магнатів — перебувала третина сіл у Короні Польській. Фінансова могутність давала їм змогу впливати на політику держави.
Зверніть увагу
Примусова праця селянства була малоефективною, тому фільваркові господарства могли розвиватися лише екстенсивно (шляхом розширення виробництва, а не його покращення). Для того щоб отримати більше прибутку, землевласник прагнув отримати більше землі й залежного селянства.
2. Прояви Реформації та Контрреформації
У 20-х рр. XVI ст. в Короні Польській поширилися ідеї Реформації. Особливістю польського реформаційного руху була відсутність єдиного напряму, який підтримувала більшість населення. За протестантизм виступали лише деякі шляхтичі, які вбачали в ньому можливий засіб для досягнення більшої незалежності від влади та сподівалися отримати церковні землі. У 1573 р. для зміцнення єдності держави сейм гарантував представникам усіх конфесій релігійну свободу й безпеку.
Від кінця XVI ст. в Короні Польській почали здійснювати католицьку церковну Контрреформацію. За сприяння короля Стефана Баторія розгорнули діяльність єзуїти, які поступово поширювали свій вплив на руські землі. Під час правління Жигмунта (Сигізмунда) III, який започаткував на польському престолі шведську династію Ваза і був ревним католиком, протестантизм у країні був обмежений. Його прихильникам дозволяли сповідувати свою віру, але забороняли обіймати державні посади. Це значно зменшило популярність правителя серед шляхетства.
Працюємо із джерелом
Мандат короля Жигмунта (Сигізмунда) І Старого до старост щодо боротьби з лютеранською єрессю
Минуло вже кілька років, відколи з приводу поширення лютеранської зарази ми видали мандат, аби повідомити всіх довкола, щоб не намагалися подорожувати до Віттенберга або до тих місць, у яких існує якась підозра щодо єресі, або висилати туди своїх дітей. Хто наважиться заражені лютеранською єрессю книжки ввозити або послуговуватися ними приватно або публічно, той стане винним покарання на горло, проскрипцію і втрату всіх маєтків. [18]
Із рішення сейму 1573 р.
Ми — ради коронні, духовні й світські та рицарство — всі обіцяємо з'їхатися і спільно акт виборний згідно з волею Божою до слушного наслідку привести.
А що в Речі Посполитій нашій є незгода немала у справі релігії християнської, запобігаючи тому, аби з цього приводу між людьми не почався розпад якийсь шкідливий, як по інших королівствах ясно бачимо, обіцяємо те собі спільно, за нас і нащадків наших, різних за вірою, мир між собою зберегти, а заради різної віри і відмінностей церковних кров не проливати. [18]
• 1. Яким подіям присвячені документи? 2. Чим були зумовлені зміни, що відбулися між їхніми виданнями? 3. Чому Жигмунту І Старому не вдалося подолати рух протестантів у країні?
Каплиця Святої Трійці в Любліні, де відбулися богослужіння та складання присяги про дотримання умов унії між Короною Польською і Великим князівством Литовським. Сучасний вигляд.
3. Люблінська унія
• Виберіть одну з причин Люблінської унії. За додатковими джерелами розкрийте її детально та підтвердьте історичними фактами.
У XVI ст. серед владної верхівки країни з’явилося чимало прихильників створення союзу (унії) між Короною Польською та Великим князівством Литовським. Польська шляхта сподівалася отримати українські землі, що входили до складу Великого князівства Литовського, для розвитку фільваркового господарства. Литовська шляхта прагнула набути привілеїв, як у польської шляхти. Також вона мала намір завдяки об’єднанню зупинити експансію Московської держави на захід.
Словник
Експансія — розширення сфер панування однієї держави над іншими, прагнення захоплення та поневолення.
Акт Люблінської унії. Цей документ було внесено до програми ЮНЕСКО «Пам'ять світу» зі збереження світової документальної спадщини. Фотокопія.
Працюємо із джерелом
Із Люблінської унії (1569 р.)
rnk.com.ua/110247
У січні 1569 р. в Любліні король Жигмунт (Сигізмунд) II Август скликав спільний литовсько-польський сейм для вирішення питання про унію двох держав. Представники держав висунули два різні проєкти цього союзу. Велике князівство Литовське заявляло про окремі органи влади в кожній державі, що формувалися тільки з її громадян, про окрему грошову одиницю тощо. Корона Польська пропонувала об’єднати держави в одну з єдиним королем і спільними органами влади. Для того щоб примусити литовську сторону погодитися на польські умови, у березні 1569 р. король видав універсал, за яким Волинь і Підляшшя зі складу Великого князівства Литовського переходили до Корони Польської. Згодом до неї було приєднано Київщину та Брацлавщину. Так майже всі українські землі увійшли до складу Корони Польської. Ослаблене Лівонською війною Велике князівство Литовське не чинило опору. Щоб залучити на свій бік місцеву шляхту на приєднаних землях, король зрівняв її у правах із польською. Обурені таким рішенням литовські магнати намагалися захистити свої права на ці землі, але марно.
РІЧ ПОСПОЛИТА в XVI—XVII ст.
• Які українські землі увійшли до складу Корони Польської за Люблінською унією?
Схеми
Укладення Люблінської унії Державний устрій Речі Посполитої
rnk.com.ua/110248
Зверніть увагу
У XVI ст. Корона Польська досягла успіхів у розвитку культури під впливом Відродження. Почалося масове заснування шкіл, населення охопив інтерес до науки й відкриттів. Розвивалася художня література. Письменники Миколай Рей та Ян Кохановський заклали основи польської літературної мови.
Герб Речі Посполитої та жіночі постаті, що символізують Литву та Польщу, на будинку в Познані (Польща).
Литовсько-польську унію було підписано в липні 1569 р. в Любліні. Утворилася єдина держава Річ Посполита (республіка) із єдиним виборним королем, сеймом, грошовою одиницею та зовнішньою політикою. Окремими залишалися печатка, місцева адміністрація, фінанси, військо, суд.
4. Зовнішня політика Речі Посполитої
• Чому в другій половині XVI ст. відбувалося протистояння Речі Посполитої зі Швецією, Московською державою та Османською імперією?
Після укладення унії Корона Польська опинилася в нових зовнішньополітичних умовах. Їй довелося вступити в боротьбу за панування в Центрально-Східній Європі. Так, Польща втрутилася в Лівонську війну (1558—1583 рр.), у якій Велике князівство Литовське виступало проти Московської держави на боці Лівонського ордену.
Король Стефан Баторій зміг завдати відчутних ударів війську московського царя Івана IV. У 1582 р. Річ Посполита підписала з Московською державою угоду, за умовами якої московські війська мали залишити Лівонію. Це на певний час зупинило просування Московської держави до Балтійського моря.
Польський шляхтич у сарматському вбранні. Невідомий художник.
• Якими були характерні ознаки вбрання зображеного шляхтича?
Цікаві факти
Наслідком розвитку польської культури цієї доби стало формування ідеалів, цінностей і звичаїв шляхти. Це явище дістало назву «сарматизм» (згідно з легендою, польська шляхта походила від сарматів).
Сарматизм став другим напрямом польської культури цієї доби. Він поєднував елементи як західної, так і східної культур. Це, наприклад, проявлялося в мові: польська мова активно поповнювалася латинськими словами. Одяг шляхтичів також був поєднанням елементів моди Сходу і Заходу.
Проте незабаром Короні Польській довелося вести боротьбу за Лівонію зі Швецією (тривала з перервами протягом 1600—1635 рр.). Унаслідок війн Рига з Ліфляндією відійшли до Швеції, а Курляндія залишилася під владою Речі Посполитої. Такий розподіл не влаштовував жодну зі сторін, і через 20 років війна спалахнула знову. Приєднавши за Люблінською унією українські землі, Корона Польська отримала спільний кордон із володіннями Османської імперії і тому опинилася перед постійною загрозою турецько-татарських набігів. Українські козаки, які захищали свої землі від набігів татар і самі здійснювали походи до турецьких берегів, тепер перейшли під владу польського короля. Через це відносини між Короною Польською та Османською імперією різко загострилися.
5. Московська держава в XVI ст.
• Чому в XVI ст. в Московській державі встановилося самодержавство?
У XVI ст. у Московській державі відбулося становлення абсолютної монархії у формі самодержавства — нічим не обмеженої влади царя. Самодержавство утверджувалося в боротьбі монарха з боярством. У цьому протистоянні царі спиралися на дворянство, яке отримувало землі лише за умови несення військової служби, і православну церкву, що проголошувала божественне походження царської влади.
Словник
Самодержавство — форма абсолютної монархії в Московській державі, за якої необмежена влада монарха наближалася до форми деспотії (свавілля правителя та безправ'я підданих).
За правління Василя III Московська держава продовжувала зростати. Після смерті Василя III престол посів його трирічний син Іван IV. Спочатку правління фактично перебувало в руках боярських угруповань, які змагалися за владу. У 1547 р. відбувся обряд вінчання (помазання) Івана IV на царство за візантійським зразком, а Московська держава була проголошена царством. Ставши царем, Іван IV створив «Вибрану раду», до якої належали представники дворян, церкви, бояр. Вона розробляла проєкти реформ, спрямованих на зміцнення держави та посилення влади царя.
Працюємо із джерелом
Посол Священної Римської імперії Зигмунд дер Герберштейн про владу в Московському царстві (1549 р.)
rnk.com.ua/110249
У 1549 р. було скликано перший земський собор, який започаткував проведення реформ. У 1550 р. затвердили новий Судебник, який посилив централізацію державного управління, обмежив владу намісників, підтвердив право селян переходити від одного до іншого господаря один раз на рік (у Юріїв день) і збільшив суму відкупу власнику. Виникли нові органи центрального державного управління — прикази, що керували окремими галузями економіки й політики.
Зверніть увагу
За правління Василя III в Московській державі утвердилася ідея, що «Москва — третій Рим». Її сформулював чернець Філофей у листах до московського правителя: «Так знай, христолюбцю і боголюбцю, що всі християнські царства прийшли до кінця та зійшлися в єдиному царстві нашого государя, згідно з пророчими книгами, це і є римське царство: ібо два Рима впали, третій стоїть, а четвертому не бути». Цим виправдовували претензію на зверхність над православними християнами і експансію Московської держави щодо сусідніх держав.
МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XVI ст.
• Яких змін зазнала територія Московської держави в XVI ст?
У 1556 р. «Вибрана рада» ліквідувала систему «кормлінь», за якою місцеві жителі утримували намісника, і створила місцеве самоврядування з «виборних людей», яких призначали з-поміж дворян. Було здійснено військову реформу: постали піше військо стрільців і «вибрана тисяча» — царська гвардія з представників дворянства. Вона стала особистою охороною царя. Відтоді цар не залежав від боярського ополчення. Також для дворян запроваджувалася обов’язкова військова оплатна служба терміном на 15 років. Результати реформ дали змогу царю Івану IV розпочати активну зовнішню політику.
Словник
Стрільці — воїни регулярного пішого війська в Московському царстві XVI — початку XVIII ст., озброєні вогнепальною зброєю.
Стрільці. Малюнок XIX ст.
Особливістю Московського царства було те, що ядро його території, яке сформувалося до XVI ст., перебувало осторонь світових торговельних шляхів. На заході такі шляхи контролювали Швеція, Велике князівство Литовське й Корона Польська; на сході та півдні — Кримський, Астраханський і Казанський ханати. Єдиний порт Архангельськ, який надавав можливість виходу до світових торговельних шляхів, замерзав на шість місяців.
Зверніть увагу
Спочатку стрілецьке військо формувалося на основі набору з вільного міського й сільського населення, потім їхня служба стала довічною та спадковою. Стрільці отримували платню грошима, зерном, іноді земельними наділами. Вони жили в окремих стрілецьких слободах, мали сім'ї, займалися ремеслом і торгівлею.
Спочатку Іван IV вступив у боротьбу за «спадщину Золотої Орди». У результаті війни 1548—1552 рр. Московське царство підкорило Казанський ханат. У 1556 р. Іван IV без бою здобув Астраханський ханат. Так він дістав можливість контролювати багатий Волзький торговельний шлях. Проте підкорити Кримський ханат йому не вдалося. Кримський хан Девлет І Герай у 1571 р. навіть захопив і спалив Москву. Шлях до Чорного моря залишився закритим.
Тоді Іван IV розпочав Лівонську війну 1558—1583 рр., прагнучи загарбати узбережжя Балтійського моря. На захист Лівонії виступили Велике князівство Литовське, Корона Польська, Швеція. Московська держава зазнала поразки.
Історична карта
Територіальне зростання Московської держави в XVI—XVIII ст.
rnk.com.ua/110250
У 1582 р. розпочалося завоювання Московською державою Сибірського ханату. Зацікавлені в підкоренні цих земель купці Строганови з дозволу Івана IV найняли загін волзьких козаків отамана Єрмака, що завдав поразки сибірському хану. За козаками на завойовані землі вирушили купці, ремісники, селяни-втікачі. За ними рухалися царські війська й чиновники. Колонізація Сибіру тривала до кінця XVII ст.
Війни другої половини XVI ст. хоча й збільшили територію Московської держави, але виснажили її.
6. Опричнина
• З якою метою була запроваджена опричнина та як вона здійснювалася?
Невдачі Московської держави під час Лівонської війни спричинили суперечки Івана IV з «Вибраною радою». Цар розігнав її та почав правити одноосібно.
У 1564 р. Іван IV начебто через зраду бояр залишив Москву та оселився в Олександрівській слободі. Він поділив володіння царства на земщину (землі, якими управляли бояри) та опричнину (землі, якими управляв цар). На опричнинах Іван IV розпочав масові страти осіб, звинувачених у зраді, конфіскацію земель. Територія опричнини поступово збільшувалася завдяки приєднанню земель земщини. Створене царем опричне військо страчувало тисячі людей. Лише в Москві було страчено 120 бояр і митрополита, а під час погрому Новгорода загинуло дві третини населення.
Словник
Опричнина — територія, виділена в особисте управління царя; система каральних заходів (страти, конфіскація земель тощо), які здійснював у Московській державі в XVI ст. цар із метою зміцнення особистої влади.
Цікаві факти
Символом опричнини в Московському царстві стали собача голова й мітла, що мало показати прагнення захистити самодержавство, «вигризти та вимести» всіх противників. У період опричнини одночасно зі зміцненням царської влади нищили все, що могло послабити Московську державу, і вона набула рис, притаманних східним деспотіям.
Проте опричне військо не змогло протистояти вторгненню кримських татар у 1571 р. Наступного року хан Девлет І Герай здійснив новий похід, щоб завдати Московському царству остаточної поразки. Однак цього разу об’єднане опричне й земське військо розгромило його в Молодинській битві. Після цієї перемоги над Кримським ханатом цар у 1577 р. скасував опричнину.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- особливості розвитку Речі Посполитої в XVI—XVII ст.;
- зміни, що відбулися в цей час у Московській державі.
Працюємо з хронологією
|
1547 p. |
проголошення Московського царства. |
|
1552—1582 pp. |
підкорення Московським царством Казанського, Астраханського та Сибірського ханатів. |
|
1564—1577 pp. |
здійснення політики опричнини в Московському царстві. |
|
1569 p. |
укладення Люблінської унії. |
|
1573 p. |
проголошення в Речі Посполитій релігійного миру. |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Навчальна гра «Поясніть термін (поняття»). Правила гри. Учні та учениці об’єднуються у дві команди. Учитель (учителька) записує на картках терміни й поняття за вивченою темою. Команди по черзі витягують картки. Їхнє завдання — пояснити терміни і поняття, прямо не називаючи їх. Команда-суперник має відгадати терміни й поняття, про які йдеться.
2. Яких змін зазнало суспільне та економічне життя Корони Польської в цей період?
3. Назвіть основні зміни в житті Московської держави в період царювання Івана IV.
Застосовуємо і аналізуємо
4. Покажіть на картах (с. 110, 113), як відбувалися зміни територій Речі Посполитої та Московського царства в XVI ст.
5. Виконайте хронологічно-пошукові завдання. 1) За курсами історії України та всесвітньої історії складіть перелік подій, що відбулися на українських землях та в інших регіонах світу в період між датами, зазначеними в рубриці «Працюємо з хронологією». 2) У польському місті Люблін розташований пам’ятник Люблінській унії. За додатковими джерелами з’ясуйте, скільки років розділяють дати його встановлення та проголошення унії. Складіть віртуальну екскурсію-огляд цього пам’ятника.
6. Працюємо в парах. Складіть таблицю та порівняйте розвиток Речі Посполитої та Московської держави в XVI ст. за такими характеристиками: 1) кому належала влада в державі; 2) який орган влади обмежував або допомагав здійснювати владу; 3) державна релігія; 4) особливості внутрішньої політики; 5) особливості зовнішньої політики. Зробіть висновок.
7. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». Виберіть показники й порівняйте процеси поширення Реформації і Контрреформації в Речі Посполитій та інших країнах.
Люблінська унія. Художник Ян Матейко. 1869 р.
Оцінюємо і створюємо
8. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Дайте оцінку місця та ролі Речі Посполитої та Московської держави в перебігу подій Ранньомодерної доби.
9. Працюємо в малих групах. Метод «Барометр». Оберіть позицію щодо питання: чи можна вважати Річ Посполиту вагомим чинником розвитку Центрально-Східної Європи в XVI ст. Наведіть п’ять аргументів на користь своєї думки.
10. Напишіть текстовий промпт і згенеруйте за допомогою штучного інтелекту ілюстрацію за однією з тем (на вибір): «Утворення Речі Посполитої», «Лівонська війна», «Становлення самодержавства в Московському царстві». Перевірте отриманий результат на наявність історичних неточностей.
