Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Гісем - Нова програма

Я не поділяю ваших переконань, але готовий померти за ваше право їх висловлювати!

Вольтер

Рівноправ'я — святий закон людства.

Фрідріх Шиллер

Права — не права, якщо їх хтось може забрати. Це привілеї.

Джордж Карлін

І безправ'я може бути кодифікованим.

Станіслав Єжи Лец

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке гуманізм?

2. Із якою метою було ухвалено Загальну декларацію прав людини?

ТЕМА 2. ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

1. Витоки прав людини

Як ви вже знаєте, у Загальній декларації прав людини записані права і свободи, що мають усі люди на Землі. Проте шлях до формування цих прав та усвідомлення людством необхідності їх існування був дуже тривалим. Протягом століть права людини були обумовлені належністю до певної спільноти; вона могла мати права лише в межах своєї спільноти і втрачала їх поза її межами. Це навіть було закріплене в Римському праві. У середньовічній Європі вважалося, що всі жителі країни є підданими монарха, який «дарує» їм права і привілеї, визначає їхні обов’язки і цим нібито виражає волю вищих сил. Проте в деяких європейських країнах права населення визначали через укладення угоди між підданими та монархом. Загалом у Середні віки різні категорії населення мали різні права й привілеї залежно від віросповідання, походження, належності до суспільного стану. Однак уже в ті часи були спроби якимось чином сформулювати загальні права для всіх. Першою такою спробою стала Велика хартія вольностей, укладена між англійським королем і його підданими.

Чи завжди люди мали права?

2. Покоління прав людини. Майбутнє прав людини

У часи Ренесансу завдяки розвитку ідей гуманізму стала популярною думка, що кожна людина сама по собі є цінністю, а в XVII—XVIII ст. — що всі люди є рівними незалежно від віри, походження, соціального статусу. Це відбулося завдяки поширенню концепції природного права. Вона передбачала, що право на життя, свободу та приватну власність належить усім людям «від природи». На основі цього у XVIII ст. — добу Просвітництва — було створено основу доктрини універсальних прав і свобод людини, що отримала назву першого покоління прав людини. Вона передбачає, що всі люди мають право на:

• життя, здоров’я й безпеку;

• свободу думки, совісті, віросповідання;

• свободу від свавільного арешту, затримання та вигнання;

• рівність перед законом та незалежний суд тощо.

Друге покоління прав людини сформувалося протягом XIX — першої половини XX ст. унаслідок боротьби людей за покращення свого соціально-економічного та культурного становища. У цей час було визнано права людей на працю, освіту, соціальний захист та відпочинок, заборону використання дитячої праці.

Свобода — здатність і можливість свідомого вольового вибору індивідом своєї поведінки. Вона передбачає певну незалежність людини від зовнішніх умов і обставин.

Право — система загальнообов'язкових, формально визначених, гарантованих і забезпечених державою правил поведінки, що регулюють відносини між людьми в соціально неоднорідному суспільстві.

Гендерний — пов'язаний із розрізненням жінок і чоловіків за біологічною статтю.

Сегрегація — різновид дискримінації, який полягає у фактичному або юридичному відокремленні в межах одного суспільства тих суспільних груп, які вирізняються за расовими, тендерними, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, та в подальшому законодавчому обмеженні їхніх прав.

ДОКУМЕНТ

Із Великої хартії вольностей 1215 р.

Стаття 39. Жодна вільна людина не може бути заарештована, або ув'язнена, або позбавлена власності, або оголошена поза законом, або вигнана, або будь-яким іншим способом знедолена... інакше, ніж за законним вироком рівних йому і за законом країни.

1) Про які права людини йдеться в документі?

2) Чи на всіх жителів Англії поширювалися положення Хартії?

Трете покоління прав людини почало формуватися після Другої світової війни. Це колективні права, що належать не окремій людині, а народу, нації, територіальній громаді, асоціації або іншій людській спільноті. Людина, що бере участь у реалізації цих прав, виступає перш за все не як особистість, а як частина певної спільноти. До цих прав належать право на мир, безпечне довкілля, комунікацію, спільну спадщину людства.

Що з переліченого ви вважаєте доречним для внесення до списку невід'ємних прав і свобод людини, а що — ні? Аргументуйте свою позицію.

Декларація прав людини й громадянина, оприлюднена 26 серпня 1789 р. у Франції

1) Які права людини й громадянина були закріплені цим документом?

2) Яке покоління прав людини вони відображали?

Дискусії навколо належності тих чи інших норм і законів до невід’ємних прав людини не припиняються і в наш час. Нині обговорюють формування четвертого покоління прав людини, до якого відносять ті права, що є неоднозначними, суперечливими. Воно почало формуватися в умовах наукових відкриттів, здійснених на початку XXI ст. Більшість прав людини, що належать до нього, є результатом втручання у психофізичну сферу життя людини внаслідок відкриттів, здійснених у генетиці, мікробіології, медицині тощо. До них належать права на зміну статі, трансплантацію органів, клонування, використання віртуальної реальності, штучне запліднення, евтаназію, вільну від дитини сім’ю, незалежне від державного втручання життя за релігійними, моральними нормами та доступ до Інтернету.

Що впливало на розширення переліку прав людини?

3. Права і свободи людини

Отже, визначення прав і свобод людини формувалося протягом тривалого часу. Зазвичай права і свободи людини розуміють як її соціальні можливості, що обумовлені економічними й культурними чинниками життя суспільства та законодавчо закріплюються державою. Вони відображають міру свобод і можливостей для розвитку індивіда на конкретному етапі розвитку суспільства й держави.

Так художник символічно зобразив укладення Великої хартії вольностей.

Віднині король не міг самостійно надавати й забирати права, а був обмежений умовами документа

Сучасне розуміння прав людини пов’язане з їх тлумаченням як можливостей, свободи, певних потреб та інтересів людини, вимог до суспільства та держави про забезпечення певних благ. Права і свободи людини виступають як межі для поширення влади держави. Саме на цьому базується сучасне розуміння правової держави з пріоритетом прав людини, пануванням закону та розподілом влади.

Чим права відрізняються від свобод?

4. Групи прав і свобод людини

Є різні види класифікації прав і свобод людини.

За змістом права і свободи людини поділяють на кілька груп.

Громадянські (особисті) права насправді не пов’язані з поняттям громадянства, а є невід’ємними правами кожної людини незалежно від її громадянства, статі, віку, раси, етнічної або релігійної належності. Вони стосуються охорони життя, гідності й свободи людини. До них зазвичай відносять право на життя, гідність, законний суд, недоторканність особистості та приватної власності, свободу пересування та вибору місця проживання, заборону примусової праці.

Політичні права тісно пов’язані з громадянством тієї чи іншої країни та регулюють участь громадян у суспільно-політичному житті держави. До них належать право на рівність перед законом, свобода совісті, слова, друку, зібрань, спілок.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАВ, СВОБОД І ОБОВ’ЯЗКІВ

Основні права, свободи й обов’язки людини та громадянина

За розвитком

За носієм

За часом виникнення

За змістом

Природні

Набуті

Людини

Громадянина

Перше покоління

Друге покоління

Третє покоління

Четверте покоління

Громадянські

Політичні

Соціально-економічні

Культурні

Екологічні

Соціально-економічні права визначають можливості людини й громадянина брати участь у створенні матеріальних благ та забезпеченні належних умов життя. Це право на працю та свободу праці, справедливі умови праці, охорону сім’ї, материнства, батьківства й дитинства, житло, соціальне забезпечення, охорону здоров’я.

Культурні права визначають можливість доступу людини до духовних здобутків своєї спільноти і людства. Вони забезпечують духовний розвиток особистості. До них відносять право здобувати освіту рідною мовою, свободу творчої та наукової діяльності, свободу викладання.

ДОКУМЕНТ

Із Загальної декларації прав людини 1948 р.

Стаття 1. Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю та мають діяти у ставленні одне до одного в дусі братерства.

Стаття 2. Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища...

Стаття 3. Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Стаття 4. Ніхто не повинен бути в рабстві або в підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.

Стаття 5. Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання.

Стаття 6. Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.

Стаття 7. Усі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом...

Стаття 8. Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Стаття 9. Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Стаття 10. Кожна людина для визначення її прав та обов'язків має право на основі повної рівності на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з дотриманням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.

1) Які принципи проголошує Декларація?

2) Яким чином Декларація захищає людську цінність?

3) Доведіть, що Декларація базується на принципі рівноправ'я.

Екологічні права забезпечують право людини на безпечне довкілля та належну інформацію про нього, право на відшкодування збитків, завданих її здоров’ю або майну внаслідок екологічних правопорушень.

Які з названих прав і свобод сформувалися найпізніше?

5. Борці за права людини

Розвиток прав людини навряд чи був би можливим без особистостей, яких ми називаємо борцями за права людини.

Цих людей об’єднує те, що вони намагалися донести людству необхідність рівної поваги й дотримання прав усіх людей незалежно від їх походження, соціального статусу, віку, гендеру; незалежно від того, чи це було закріплено в тогочасному законодавстві. Дехто з них також боровся за звільнення рідної країни від іноземного панування або за повалення незаконних, авторитарних або тоталітарних правлячих режимів.

Нельсон Мандела (1918—2013)

Нельсон Мандела

Н. Мандела народився в селі неподалік від міста Умтата. Його життя було присвячене боротьбі з апартеїдом. (Апартеїд — офіційна політика расової дискримінації, сегрегації та гноблення, яку впродовж 1948—1991 рр. проводив уряд Південно-Африканської Республіки проти місцевого чорношкірого населення, а також переселенців з Азії.) Проти Н. Мандели застосовували репресії: йому було заборонено брати участь у мітингах, він був змушений піти в підпілля. Зрештою його було заарештовано й засуджено на довічне ув’язнення у віці 44 років. Наступні 28 років свого життя Н. Мандела провів за ґратами, розлучений із сім’єю та дітьми. Він зазначав: «Ніхто не народжується з ненавистю до іншої людини. Люди вчаться ненавидіти, і якщо вони можуть навчитися ненавидіти, необхідно намагатися навчити їх любити». Н. Мандела був обраний президентом ПАР на перших демократичних виборах у цій країні у віці 76 років.

Мартін Лютер Кінг (1929—1968)

Мартін Лютер Кінг

Мартін Лютер Кінг народився в США в часи, коли закон вимагав, щоб «чорношкірі» займали спеціальні місця в автобусах, театрах і кінотеатрах, пили воду з окремих від «білих» фонтанів. Коли йому виповнилося 28 років, він став співзасновником організації «чорних церков», які заохочували ненасильницькі походи, демонстрації, бойкоти та інші заходи проти расової сегрегації. Також він виступав проти війни у В’єтнамі, яку на той час вели США. У 1964 р. його було нагороджено Нобелівською премією миру. Проголошення ним відомої промови «У мене є мрія» перед 250-тисячним натовпом вважається переломним моментом в історії американського руху за громадянські права. Найважливіша цитата з неї: «У мене є мрія, що настане день, коли наша нація повстане й доживе до істинного сенсу девізу: “Ми вважаємо самоочевидним, що всі люди народжені рівними”. У мене є мрія, що настане день, коли четверо моїх дітей житимуть у країні, де про них судитимуть не за кольором шкіри, а за тим, що вони за люди». У 1968 р. М. Л. Кінг загинув від кулі снайпера.

Магатма Ганді (1869—1948)

Магатма Ганді

У час, коли жив Магатма Ганді, Індія не мала незалежності, а була частиною Британської імперії. Він навчався в Англії на адвоката. Після повернення на батьківщину М. Ганді приєднався до руху, що боровся за незалежність Індії. Однак особливістю світогляду М. Ганді було те, що він закликав індусів не чинити насилля, а боротися лише мирними методами. Його життєвим принципом була фраза: «Якщо ти зіткнувся з противником, переможи його любов’ю». Загалом М. Ганді провів 2338 днів життя у в’язниці, але це не змусило його відмовитися від своїх переконань. Загинув М. Ганді від руки найманого вбивці.

1) Які методи боротьби за права людини використовували Н. Мандела, М. Л. Кінг, М. Ганді?

2) Чому, на вашу думку, вони обрали саме такий шлях боротьби?

Елеонора Рузвельт (1884—1962)

Елеонора Рузвельт

Елеонора Рузвельт — дружина президента США Франкліна Делано Рузвельта. Вона брала участь у створенні Організації Об’єднаних Націй (ООН), а потім була офіційною представницею США на Генеральній Асамблеї ООН. Під її керівництвом в ООН була розроблена Загальна декларація прав людини. У 1945—1951 рр. Е. Рузвельт очолювала Комісію ООН із прав людини. Як державна діячка вона опікувалася захистом прав людини. Зараз премія, яка названа її ім’ям, щорічно присуджується за видатну діяльність у сфері захисту прав людини. Широковідомими є такі її вислови:

• Роби так, як забажаєш, тому що тебе все одно критикуватимуть: будуть лаяти, якщо ти зробив щось, і засуджувати, якщо ти цього не зробив.

• Дружити із собою дуже важливо. Якщо не подружився із собою, ні з ким іншим дружити не будеш.

• Великі уми обговорюють ідеї, середні уми обговорюють події, а дрібні — людей.

• Щастя — це не мета, а побічний продукт.

• Краще запалити свічку, ніж проклинати темряву.

• Сміливим і впевненим стають, коли дивляться страху в очі. Треба робити те, чого, здавалося б, не зможеш.

Поміркуйте над наведеними висловами Е. Рузвельт. Як ви їх розумієте? Поділіться своїми міркуваннями з однокласниками.

ВИСНОВКИ

Розвиток уявлень про права людини відбувався протягом кількох поколінь. У кожному з них людство набуло розуміння необхідності різних видів прав і свобод.

Сучасні права і свободи людини за змістом теж поділяються на кілька груп. Усі вони характеризують різні аспекти життя людини. Проте декларування прав не гарантує їх дотримання.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Як відбувалася еволюція уявлень про права людини?

2. Охарактеризуйте покоління прав людини.

3. Які групи прав людини ви знаєте?

4. Якою, на вашу думку, була зумовленість виникнення перших документів, що фіксували права людини?

5. Поясніть, як ви розумієте епіграфи до теми.

6. Які, на вашу думку, характерні риси суспільного розвитку ставали причиною формування кожного наступного покоління прав і свобод людини?

7. За додатковими джерелами інформації підготуйте коротке повідомлення про розробників концепції прав людини або борців за її втілення.

8. Як ви вважаєте, різні групи прав людини є однаково цінними чи навпаки, одна із груп є важливішою за інші?

9. М. Ганді сказав: «Якщо бажаєш, щоб світ змінився, — сам стань цією зміною». Як ви розумієте цей вислів? Яке значення він має в контексті боротьби за права людини?

10. Підготуйте повідомлення або презентації про борців за права людини. Обговоріть у групах, які методи боротьби вони обирали, за що саме вони боролися: права меншин, незалежність своєї країни, свободу слова, проти антидемократичних урядів своїх країн, систематичних порушень прав людини. Чи отримували вони нагороди за свою діяльність (наприклад Нобелівська премія миру)? Поміркуйте, чому вони почали займатися правозахисною діяльністю.