Географія. Повторне видання. 8 клас. Гільберг

§ 33. Рівнинні ландшафти, їхня різноманітність. Природні зони України: мішані ліси, широколисті ліси

Пригадайте: 1. Що таке фізико-географічне районування? З якою метою його проводять? 2. Які ви знаєте одиниці класифікації фізико-географічного районування? 3. У межах яких фізико-географічних країн розташована територія України?

Як ви вже знаєте, понад 93 % території України — це рівнинні ландшафти, які змінюються в широтному напрямку. Окремим типом є заплавні ландшафти — лучні й болотні, формування яких залежить не тільки від кількості опадів, а й від зволоження ґрунтовими водами на заплавах річкових долин.

Простежте основні закономірності поширення рівнинних типів ландшафтів України за картою атласу:

  • мішанолісові ландшафти переважають на півночі України;
  • широколисто-лісові — на заході Подільської височини;
  • лісостепові — у центральній частині України;
  • степові — у південній і східній частинах України.

Фізико-географічне положення, межі й розміри зони мішаних і широколистих лісів. На півночі та заході України поширені лісові ландшафти. Вони займають до 28 % території країни, їх поділяють на дві зони: мішаних (хвойно-широколистих) і широколистих лісів.

Мішані ліси тягнуться з півночі на південь на 150-200 км, із заходу на схід — більше ніж на 750 км. Ця зона знаходиться в південній частині Поліської низовини, тому її ще називають Поліссям. Північна межа зони мішаних лісів збігається з державним кордоном України, південна межа проходить поблизу міст Рави-Руської, Володимира-Волинського, Луцька, Житомира, Києва, Ніжина, Кролевця, Глухова. Зона займає більшу частину Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської областей і менші за площею частини Київської та Сумської областей.

Зона широколистих лісів розташована на заході України й простягається до Передкарпатської височини та кордону з Молдовою (мал. 104). Східна межа зони проходить по лінії: Полонне — Стара Синява — Нова Ушиця — долина річки Дністер.

Рельєф, тектонічна будова й корисні копалини. Рельєф зони мішаних лісів переважно низинний (Поліська, Придніпровська низовини) з незначним похилом до річок Дніпро й Прип’ять. Абсолютні висоти — від 90 до 200 м, найбільша висота — 316 м (Словечансько-Овруцький кряж — мал. 105). На рельєф території істотно вплинув льодовик. Найтиповіші льодовикові форми — піщані (зандрові) поля, утворені на краю льодовика талими водами; моренні відклади, які залишилися після відступу льодовика; довгі (до 20-30 км) пасма — ози, що утворилися переважно в тріщинах льодовика, якими стікали талі води; відшліфовані камені — валуни, принесені льодовиком з півночі материка. Прикладом найдовшого підвищення льодовикового походження є Волинське пасмо, яке складається з похилих пагорбів і добре проглядається в рельєфі. Піски часто утворюють дюни — піщані горби заввишки до 18 м.

У зоні широколистих лісів переважає горбистий рельєф, адже вона знаходиться в межах Волинської, Подільської та Хотинської височин, масивів Розточчя, Кременецького кряжу. Висоти подеколи перевищують 400 м над рівнем моря; тут розташована найвища точка рівнинної частини України — гора Берда (515,7 м). На Подільській височині є найбільше в Україні скупчення карстових форм рельєфу, які утворилися в гіпсових відкладах, — усього понад 100 печер. Цікавим геологічним утворенням є Товтри («Медобори») — піднята над земною поверхнею смуга з вапнякових відкладів завширшки 10-12 км. Це підняття — залишки бар’єрних рифів та атолів, коли ця територія в неогеновому періоді була затоплена морем.

У межах зони мішаних і широколистих лісів виокремлюють такі геолого-тектонічні структури: Галицько-Волинська (Львівська) западина, Волино-Подільська плита, частина Українського кристалічного щита й Дніпровсько-Донецької западини.

Корисні копалини. В обох зонах є поклади різноманітних корисних копалин. У місцях неглибокого залягання Українського кристалічного щита є значні поклади кристалічних порід: гранітів, базальтів, лабрадориту. На півдні Полісся залягають гончарні глини, крейда, пісковики, на Поділлі - вапняки. На півночі Рівненщини є розсипне родовище бурштину. На північному заході Волинської області виявлено великі скупчення самородної сірки, а в Сумській і Хмельницькій областях — фосфоритів. Повсюдно є поклади торфу. На заході зони широколистих лісів розташований Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн.

Мал. 104. Широколисті ліси

Мал. 105. Словечансько-Овруцький кряж

Клімат. Клімат зони мішаних лісів помірно континентальний, літо — тепле й вологе, зима порівняно м’яка. Середні температури січня змінюються із заходу на схід від -4,5 ° до -8 °С, середні температури липня — від +17 ° до +19,5 °С. Безморозний період триває 160-180 днів. Опадів випадає 600-700 мм на рік. Сталий сніговий покрив тримається 90-100 днів. Випаровування становить 400-450 мм. Коефіцієнт зволоження — 1,2-1,6, тому відбувається заболочування.

Широколисті ліси мають достатню зволоженість. Зими м’які, з частими відлигами, середня температура січня -4,5 °С. Літо — помірно тепле, вегетаційний період триває 200-212 днів. Достатня зволоженість сприяє значній природній залісненості краю.

Внутрішні води. Зона мішаних лісів багата на водні ресурси. Майже всі річки є притоками Прип’яті й Дніпра. Тут протікають рівнинні річки з повільною течією, зокрема Случ, Стир, Тетерів, Десна, Ірпінь, Сейм та ін. Для річок цієї зони характерні: тривала весняна повінь з широкими розливами, зимова межень, осінні й весняні паводки, пов’язані з короткочасними, але рясними опадами. Річки мають мішане живлення.

Українське Полісся — озерний край. Тут розташовані два поозерні райони. Перший із них — Шацьке поозер’я, де на невеликій площі зосереджено понад 30 різних за площею озер карстового й льодовикового походження, з-поміж яких найбільше озеро Світязь. Другий район охоплює значну площу в долинах Прип’яті та її правих приток. Тут налічується до сотні озер, переважно стариць (або прируслових озер). Вони невеликі, розміщені на заболочених низовинних територіях. Джерелом живлення річок і озер є переважно підземні води. На території Полісся поширені низинні болота.

Для зони широколистих лісів характерна густа річкова сітка. Тут зосереджені ліві притоки верхньої частини басейну Дністра: Гнила й Золота Липи, Серет, Збруч, Смотрич та ін., які течуть із півночі на південь. На сході й південному сході протікає річка Південний Буг (мал. 106) з притоками. На північ і північний схід несуть свої води притоки Прип’яті: Случ, Горинь, Стир, а також Західний Буг з лівою притокою Полтвою. У долинах річок сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур.

Мал. 106. Південний Буг

Ґрунти. Майже на всій території зони мішаних лісів поширені дерново-підзолисті ґрунти. У місцях виходу на поверхню крейдяних порід сформувалися дерново-карбонатні, у низинних ділянках — дернові ґрунти, а в долинах річок і приозерних пониззях — торф’яно-болотні ґрунти, торфовища й лучні ґрунти. Усі ґрунти зони мають невисоку родючість через значну кислотність і надмірне зволоження.

Мал. 107. Мішаний ліс

Під широколистими лісами сформувалися сірі лісові ґрунти, опідзолені чорноземи, які мають вищу родючість, ніж ґрунти зони мішаних лісів.

Рослинність і тваринний світ. У зоні мішаних лісів (мал. 107) чітко простежується ярусність рослинного світу. Верхній ярус утворюють дерева, середній — кущі, нижній — трав’янисті рослини, гриби, мохи. У північній частині переважають сосна й дуб. Південніше ростуть береза, липа, осика, клен. Серед підліску трапляються ожина, шипшина, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені ягоди: брусниця й чорниця, а серед первоцвітів — підсніжники, ряст. У травні цвітуть конвалія, фіалки, сон-трава. Інші трав’янисті рослини, зокрема й лікарські (звіробій, валеріана, ромашка), ростуть на галявинах та узліссях. У мішаних лісах багато грибів.

У зоні широколистих лісів переважають листяні породи дерев (дуб, бук, граб), рідше трапляються ясен, липа, клен, а також штучно насаджені хвойні породи.

У цих зонах різноманітний тваринний світ. Тут водяться: травоїдні (зубр, лось, олень благородний, сарна, заєць, миші), хижі (вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова), усеїдні (дика свиня, борсук, вивірка, їжак) тварини. Біля лісових водойм селяться бобри й ондатри. Досить різноманітна орнітофауна: качки, кулики, мартини, крячки, дятли, берегові ластівки, голуби, рибалочки та ін. Більшість птахів прилітає навесні, зокрема: солов’ї, зозулі, шпаки, мухоловки, лелека білий, журавель сірий, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий. Водяться гадюки, вужі й ящірки. У водоймах мешкає понад 30 видів риб, частина з них має промислове значення: короп, лящ, карась, сом, щука, окунь.

Сучасні ландшафти й природоохоронні території. Екологічна ситуація в зоні лісів дуже складна. Унаслідок сільськогосподарського освоєння земель, промислової лісозаготівлі, містобудування, прокладання доріг площа лісів суттєво скоротилася. Значно погіршилась екологічна ситуація внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1986 р. Утворилася так звана 30-кілометрова зона відчуження, звідки виселили людей. У природу в межах зони перестала втручатися людина, однак усі живі організми залишилися в зоні радіаційного забруднення.

Для охорони й збереження довкілля на території зони мішаних лісів на північному кордоні Сумської області створено Деснянсько-Старогутський національний природний парк з метою вивчення, охорони й раціонального використання частково заболочених значних лісових масивів.

Шацький національний природний парк, створений у 1983 р., розташований у Волинській області (мал. 108). На його території знаходиться 24 озера, росте понад 80 видів рослин, з-поміж яких 40 — рідкісні, тваринний світ представлений 530-ма видами хребетних, більша частина яких занесена до охоронних списків.

Мал. 108. Шацький національний природний парк

Мал. 109. Національний природний парк «Подільські Товтри»

Рівненський природний заповідник створено з метою охорони й вивчення найбільших в Україні торфово-болотних масивів, їхнього водного режиму, рослинності й тваринного світу, впливу осушувальної меліорації. Тут знаходиться частина найбільшого в Україні торфовища — Кремінного. Потужність його торфового шару в середньому становить майже 1,5 м, максимальна — 5,6 м. Трапляються всі типи торфовищ — верхові, низинні й перехідні.

У Поліському природному заповіднику охороняються лісові й болотні природні комплекси, проводиться спостереження за станом довкілля в умовах значного радіоактивного забруднення.

У зоні широколистих лісів також створено природоохоронні об’єкти. Наприклад, заповідник «Розточчя», розташований у Яворівському районі Львівської області, де охороняються природні біоценози. На високих пасмах переважають букові, на рівнинних ділянках — дубові, у зниженнях — соснові ліси. Також ростуть смерека, явір, граб, ясен, клен, липа, є столітні дерева.

Яворівський національний природний парк розташований у природних областях Розточчя та Опілля. Тут переважають грабово-дубові, сосново-дубові й соснові ліси. Трапляються реліктові смереки, ялиці, явір. До Червоної книги України занесено 40 видів рослин, а з тварин — горностая, видру, борсука, лелеку чорного.

«Медобори» — природний заповідник у Тернопільській області, створений для збереження унікальних природних комплексів Товтр. У ньому охороняються дубово-грабові, грабово-дубово-ясеневі й букові ліси. Серед рослин багато медоносних, що пояснює назву заповідника.

«Подільські Товтри» — національний природний парк на території Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей (мал. 109). Тут зберігаються унікальні природні ландшафти Подільської височини. Рослинний покрив утворюють діброви, букові, грабово-дубово-ясеневі ліси, ковилові степи, луки. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин і 29 видів тварин.

Дискусійний клуб

Чому в південних районах Поліської низовини і на прилеглих до неї територіях вирощують таку теплолюбну культуру, як абрикос, тоді як на розміщеній значно південніше Подільській височині цю садову культуру вирощують дуже рідко?

Висновки

  • Зона мішаних лісів розташована переважно на півночі, а зона широколистих лісів — на заході України.
  • Особливістю мішаних лісів є низинний рельєф, помірно континентальний вологий клімат, дерново-підзолисті й болотно-лучні ґрунти, лісові, лучні й болотні типи рослинності.
  • Для широколистих лісів характерний горбистий рельєф, помірно континентальний клімат, переважання сірих лісових ґрунтів з лісовою рослинністю.
  • Активне використання природних ресурсів і значне перетворення природних комплексів потребує проведення природовідновлювальних і природоохоронних заходів. З цією метою створюють природоохоронні території.

Основні терміни й поняття

Полісся — зона мішаних лісів у південій частині Поліської низовини.

Запитання та завдання

  • 1. Назвіть особливості фізико-географічного положення зон мішаних і широколистих лісів.
  • 2. Чому зони мішаних і широколистих лісів мають переважно низинний і хвилясто-горбистий рельєф?
  • 3. Чому в Українському Поліссі багато боліт?
  • 4. Поясніть народну мудрість: «Ліс — це волога, волога — це врожай, а врожай — це життя».
  • 5. Позначте на контурній карті межі зони мішаних лісів і зони широколистих лісів; заповідники — Рівненський, Поліський, Черемський, «Розточчя», «Медобори»; національні парки — Шацький, Деснянсько-Старогутський, Яворівський, Мезинський, «Подільські Товтри».

Практикум

  • 1. Заповніть у зошиті таблицю.

Корисні копалини зон мішаних і широколистих лісів

Природна зона

Корисні копалини

Назва

Вид

Де використовують

За зразком

Торф

Паливні

У с/г як добриво, як паливо

Зона мішаних лісів

Зона широколистих лісів

  • 2. Побудуйте схему взаємозв’язків компонентів природи зони широколистих лісів.
  • 3. Користуючись відповідними картами атласу, визначте, які види ландшафтів поширені в межах зони мішаних лісів і зони широколистих лісів України.

Це цікаво

Словечансько-Овруцький кряж заввишки всього 316 м. Майже 1,5 млрд років він стоїть на фундаменті з червоних і рожевих кварцитів та пісковиків. Ця кристалічна основа є справжньою «коморою» будівельних матеріалів. Тільки тут добувають рідкісний мінерал пірофіліт, з якого роблять пальники для маяків.

Готуємося до наступного уроку

Створіть публікацію в програмі Publisher або презентацію в програмі Power Point на тему «Природоохоронні території зони мішаних і зони широколистих лісів».