Історія України. 8 клас. Галімов

Розділ II. Релігійне життя. Братський рух. Берестейська церковна унія

§ 9. Церковне життя

Тестові завдання

rnk.com.ua/109587

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке Реформація? Як вона розпочалася в Європі?
2. Що таке «кальвінізм»?
3. Чим протестантська церква відрізнялася від католицької?
4. Коли Київська митрополія розділилася на Московську і Київську?
5. Укажіть відмінності між католицькою і православною церквами.
6. Яким було становище православної церкви на українських землях у другій половині XIV — XV ст?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

якими були особливості становища православної церкви в XVI ст.;
про розгортання реформаційних і контрреформаційних рухів на тогочасних українських землях;
яку роль відігравали православні братства.

1. Міжконфесійні відносини на українських землях у XVI ст. Становище православної церкви

• Опишіть міжконфесійну структуру українського суспільства в XVI ст. Поясніть, чому цей час називають «темною добою» в історії української православної церкви.

На українських землях, що увійшли до складу різних держав, почали поширюватися нові релігійні впливи й ускладнювалася конфесійна структура суспільства.

Від попереднього періоду на українських землях розвивалися християнство, юдаїзм та іслам. Більшість руського населення дотримувалася християнства східного обряду, яке називали «руською вірою». Після розколу християнської церкви на православну і католицьку на українських землях, переважно в Галичині, на Волині й Поділлі, почав поширюватися католицизм. Його прибічників називали «латинянами». Розгортання Реформації сприяло поширенню тут протестантських віровчень.

Результатом вимушених міграцій і добровільних переселень стала поява на українських землях численних юдейських громад. У західній частині України та на Кримському півострові оселилося чимало вірменських етнічних спільнот, які зберігали традиції давньосхідної православної вірменської апостольської церкви. На Кримському півострові та півдні тогочасної України як панівна релігія утвердився іслам. Період XVI ст. називають «темною добою» в історії української православної церкви. Влада проголошувала терпиме ставлення до православ’я, гарантування прав і привілеїв православній церкві, проте в реальному житті це не завжди діяло. Водночас саме в цей період проявилися такі характерні особливості українського православ’я, як активна участь у житті церкви світських осіб і зближення церковного життя, духовної освіти й школи, змушених разом протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

Зверніть увагу

На приватновласницьких землях «право патронату» щодо православних церков і монастирів належало шляхті. Тобто вона мала право власності на церкви й монастирі у своїх маєтках, селах і містах. У таких парафіях священників не обирали віряни, а призначали патрони-шляхтичі. Отже, життя церковної громади залежало від віросповідання власника маєтку або міста та його ставлення до православ'я. Шляхта розпоряджалася церквами й монастирями як своєю власністю (могла закласти, обміняти, продати, здати в оренду, віддати як посаг тощо).

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110299

Український історик Дмитро Дорошенко про кризові явища в розвитку православної церкви на українських землях XVI ст.

На становище православної церкви негативно впливало поширене в Короні Польській і Великому князівстві Литовському «право патронату» та «право подавання». Відповідно питання призначення на митрополичу та єпископську кафедри залежало від польського короля й великого князя литовського. Із митрополитів православної церкви в XVI ст. жоден не був обраний церковним собором — їх усіх призначав польський король або великий князь литовський і після цього благословляв Константинопольський Патріарх.

Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за «правом патронату», «подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», інколи призначали на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Завдяки монархам отримували посади в православній церкві й світські особи. За таких умов можливості православної церкви сприяти розвитку культури та освіти різко зменшилися. Школи при церквах занепадали. У них дітей ледь могли ознайомити з основами катехизису, письма й читання. Православна література була обмежена церковними книгами. Особи, які бажали приєднатися до тогочасної європейської культури й навчатися в західноєвропейських університетах, мали вивчати латину, читати латинські книжки й прийняти католицьку віру. Наведені явища відображали стан кризи, у якій у другій половині XVI ст. перебувала православна церква.

Домініканський костел у Летичеві (Хмельницька область), заснований у 1600 р. Яном Потоцьким (костел є пам'яткою архітектури та працює дотепер). Листівка 1900 р. У верхній частині зображена ікона Летичівської Богородиці (Королеви Поділля та Волині)

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою церквою. Православних єпископів не допускали до участі в роботі сенату. Православне духовенство, на відміну від католицького, мало сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов’язалися дотримуватися релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духовенство негативно ставилися до православ’я, вбачаючи в ньому перешкоду для розширення сфери свого впливу.

Значної підтримки від Константинопольського патріархату Київська митрополія не отримала. Він сам у цей час переживав важкі часи після завоювання в 1453 р. турками-османами Константинополя та падіння Візантії. Це спонукало руський єпископат до пошуку інших можливостей захисту.

2. Вплив Реформації та Контрреформації на релігійне життя

• У чому полягав вплив Реформації і Контрреформації на релігійну ситуацію на українських землях?

У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й суспільно-політичні рухи, спрямовані на докорінні зміни католицької церкви, повернення її до біблійних витоків християнства. Поширення в Західній і Центральній Європі реформаційних ідей вплинуло на пробудження національної свідомості, розвиток культури та виникнення протестантизму.

У 30—40-х рр. XVI ст. реформаційні вчення, зокрема кальвінізм, що зародився в Західній та Центральній Європі, через Польщу проникали на українські землі. Першими кальвінізм прийняли магнатські родини Потоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники інших знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги, Воловичі, Фірлеї, Гойські). Громади кальвіністів виникли також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму — лютеранство — на українських землях поширення не набула.

У другій половині XVI ст. в Галичині, на Київщині, Волині та Поділлі поширилося социніанство.

Словник

Протестантизм — один із трьох (поряд із католицизмом і православ'ям) найбільших напрямів у християнстві, який утворився за доби Реформації в XVI ст.

Социніанство — напрям у протестантизмі, радикальна течія кальвінізму, прихильники якого визнавали лише Бога-Отця, виступаючи проти християнського вчення про Святу Трійцю. Засновник напряму — Фаусто Паоло Соццині.

Особливістю всіх реформаційних рухів було те, що вони не охоплювали широких верств українського населення. За оцінками історика М. Грушевського, на українських землях діяло близько 100 невеликих протестантських громад, створених переважно шляхтою, і не завжди русинською (українською). Вона вбачала в протестантських вимогах можливість зменшення залежності від церковних ієрархів, ліквідацію церковного землеволодіння, установлення контролю світських осіб над духовенством, поширення віротерпимості й обмеження королівського всевладдя та відповідність ідеалам шляхетської вольності. Згодом, коли шляхта домоглася реалізації більшості своїх вимог, більшість заможних магнатських родів повернулася до католицизму.

Кальвіністський катехизис, надрукований у 1562 р. в Несвізькій друкарні князів Радзивіллів (Білорусь). Титульний аркуш. Фотокопія

У середовищі міщанства ідеали протестантизму особливої підтримки не набули. Більшість селянства вважала протестантські громади «панською церквою» та зберігала прихильність православній «руській» вірі.

Проте поява протестантизму на певний час загальмувала поширення католицизму на українські землі. В основних засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське православне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосовуючи реформаційні ідеї до власних потреб.

Зверніть увагу

За повідомленням сучасного українського історика О. Уривалкіна, у Руському і Белзькому воєводствах було 63 реформаторські громади, на Волині — 27 (переважно социніанські), на Київщині й Брацлавщині — сім, на Західному Поділлі — шість. Усі вони припинили існування в середині XVIII ст.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556—1561 рр. на Волині було створене Пересопницьке Євангеліє — перший із відомих перекладів Святого Письма староукраїнською літературною мовою.

У 60-х рр. XVI ст. на українських землях набула поширення Контрреформація — рух за оновлення католицької церкви, що виник як реакція на протестантську Реформацію та поширення протестантизму. У 1569 р. за підтримки влади на українських землях розпочало діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Прибічниками єзуїтів, яких підтримувала польська влада, стало чимало представників шляхти. Католицизм сповідували родини Радзивіллів, Хоткевичів, Сапегів та інші. У 70—80-х рр. XVI ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, які мали досить високий рівень навчання. Водночас ці заклади освіти сприяли поширенню католицизму. Детальніше про діяльність єзуїтських колегіумів ви дізнаєтеся в наступних параграфах.

Герб ордену єзуїтів на одній із каплиць Латинського кафедрального собору у Львові. Сучасний вигляд. Знаки на печатці — це «христограма», перші три літери імені «Ісус» грецькою мовою

3. Братський рух

• Поясніть, чому стало можливим поширення братського руху.

Церковна криза спонукала православне міщанство активізувати зусилля в боротьбі за зміни в православній церкві. Після Люблінської унії уряд залишив українській шляхті право спілкуватися руською мовою, але зазначив, що в містах слід користуватися лише польською. Крім того, міщанство прагнуло піднести рівень освіти православного населення й поширювати серед нього друковане слово.

Зверніть увагу

Сучасний історик зі США українського походження В. Жила зазначав, що внаслідок діяльності єзуїтів Корона Польська, яку за часів Жигмунта (Сигізмунда) II Августа вважали в Європі найбільш віротерпимою, стала за правління Стефана Баторія та Жигмунта (Сигізмунда) III «релігійно нетерпимою і найбільш насадницькою. Під впливом єзуїтів уся ненависть польських католиків була спрямована проти протестантів, а також православних, яких намагалися не допустити до найвищих гідностей і державних установ».

Усе це спричинило поширення в XV—XVII ст. на українських землях братського руху, пов’язаного з діяльністю церковних братств. Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, мали благодійницьку мету: дбали про побудову та утримання церкви, улаштовували доброчинні обіди для бідних, готували церковні урочистості, допомагали хворим тощо.

Словник

Церковні братства — світські релігійно-громадські об'єднання при православних парафіях на українських і білоруських землях у XVI—XIX ст.

Наприкінці XVI ст. в умовах утисків православного населення діяльність братств змінювалася. Вони виступали захисниками прав православного населення.

Перші церковні братства — Благовіщенське та Миколаївське — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливовішим стало Свято-Успенське ставропігійне братство, вперше в історичних джерелах згадане під 1463 р. (точна дата виникнення невідома). Це забезпечувало йому можливість вести самостійну діяльність та бути відокремленим від церковної ієрархії.

ЦЕРКОВНІ ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА

• Чи була важливою для тогочасної русинської (української) спільноти діяльність братств? Поясніть свою думку.

Зародком Львівського братства вважають давнє об’єднання православних міщан — опікунів церкви Успіння Пресвятої Богородиці і Свято-Онуфріївського монастиря, що діяло в XV ст. Активну участь у житті братства брали Стефан Зизаній, Лаврентій Зизаній, Памво Беринда та Йов Борецький. Львівське братство, захищаючи права українського міщанства, намагалося створити окреме від магістрату та польської влади самоврядування українського населення міста. Йому належала Львівська братська друкарня.

Словник

Ставропігія — православна церковна одиниця, наділена правами, що передбачають підпорядкованість безпосередньо Патріарху та непідлеглість місцевим ієрархам.

Парафія — первинна церковна адміністративно-територіальна одиниця у християнській церкві.

Близько 1585 р. з’явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священників, яку утримували коштом братства. Братчики організували у Львові шпиталь-притулок для хворих, спорудили Успенську церкву.

У намірах Львівського братства залучити світських осіб до громадського й культурного життя сучасні дослідники вбачають один із проявів впливу Реформації.

Лист Антіохійського патріарха про дарування ставропігії Львівському братству. Друга половина XVI ст.

Діяльність Львівського братства стала прикладом для православного населення інших міст українських земель. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Тернополі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві тощо.

Церковні братства змогли зменшити поширення католицизму на українських землях. Цьому сприяла їхня просвітницька діяльність, пов’язана із застосуванням братських шкіл і друкарень.

Герб Свято-Успенського ставропігійного братства Львова

Усе це активізувало національно-культурне пробудження тогочасного українства. Одночасно із цим вони не змогли розв’язати найважливіші питання — домогтися реформування православної церкви й виведення її з кризового стану.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

становище православної церкви на українських землях у XVI ст;
вплив Реформації і Контрреформації на церковно-релігійну ситуацію на теренах України;
причини появи, особливості та історичне значення братського руху.

Працюємо з хронологією

1556—1561 pp.	Створення Пересопницького Євангелія
Близько 1585 p.	Заснування Львівського Свято-Успенського ставропігійного братства

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Де виникли перші братства?

А Київ
Б Львів
В Луцьк
Г Перемишль

2. Як впливало на розвиток православної церкви «право патронату»?

3. Визначте роль церковних братств у житті православного населення українських земель.

4. Опишіть діяльність єзуїтських колегіумів на теренах України.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів). Сучасний вигляд

Застосовуємо і аналізуємо

5. Визначте за картою атласу, у яких населених пунктах українських земель діяли церковні братства.

6. Визначте ключові слова та створіть «хмаринку слів», яка пояснює поняття «Пересопницьке Євангеліє», «церковні братства», «ставропігія», «Реформація», «Контрреформація».

7. Метод «Кола Венна». Наведіть приклади, які пояснюють відмінності між католицькою, православною і протестантськими церквами, міжконфесійні відносини.

8. Працюємо в малих групах. Створіть ментальну карту (структурно-логічну схему, постер), яка розкриває цілі, напрями, значення діяльності православних братств.

9. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Коли відзначатимуть 500-річчя від початку створення Пересопницького Євангелія?

2) Скільки років розділяє завершення створення Пересопницького Євангелія та укладення Люблінської унії?

10. Працюємо разом. Метод «Кола Венна». Обговоріть, у чому полягали відмінності впливів Реформації і Контрреформації на церковне життя в тогочасній Україні.

11. Метод «Барометр». Чи погоджуєтеся ви з думкою українського історика Дмитра Дорошенка, що значення православної церкви на українських землях у XVI ст. «падало в міру того, як князі та пани все більше наверталися до католицтва, і православ’я лишалося переважно вірою нижчих верств населення». Наведіть аргументи на користь вашої позиції.

12. Метод «Групове обговорення». Брацлавський каштелян православний шляхтич Василь Загоровський склав заповіт, у якому писав, що його дітей для здобуття освіти необхідно віддати в руську школу, «бо там хвалять дітям добру науку». Поміркуйте, у який період XVI ст. було складено заповіт. Яку інформацію можна дістати з нього?

Гербова печатка Львівського братства

Оцінюємо і створюємо

13. Чи згодні ви з тим, що діяльність церковних братств допомагала збереженню ідентичності русинського (українського) міщанства та сприяла формуванню ранньомодерної української нації? Поясніть свою думку.

14. Працюємо в парах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог, який міг відбутися між польським(-ою) католиком (католичкою) та українським(-ою) православним(-ою) щодо шляхів досягнення міжконфесійного порозуміння.

Зміст