Історія України. 8 клас. Галімов
§ 10. Укладення Берестейської церковної унії
Тестові завдання
rnk.com.ua/109588
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Коли була укладена Люблінська унія та який вплив вона мала на церковне життя?
- 2. Що таке «право патронату»? Яку роль воно відігравало в церковному житті?
- 3. Якими були особливості церковного життя на українських землях у XVI ст?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- про причини та передумови укладення, сутність і наслідки Берестейської церковної унії;
- як розвивалася полемічна література;
- у чому полягав вплив унії на церковне життя українських земель.
1. Причини й передумови укладення Берестейської церковної унії
• Складіть таблицю «Передумови та причини укладення Берестейської церковної унії».
У другій половині XVI ст. у складі католицької і православної церков збільшилася кількість прибічників міжцерковної унії. Поштовхом до цього стало прагнення усунути вплив проголошеного в 1589 р. Московського патріархату на православне населення Речі Посполитої.
Прибічники укладення унії бачили її по-різному. Римсько-католицька спільнота прагнула не об’єднання двох рівноправних церков, а приєднання православної до католицької. Друга, сформована В.-К. Острозьким, виступала за рівноправ’я об’єднаних церков, реформування православної церкви і гарантії її збереження. Третя, представлена православними єпископами, домагалася лише регіонального об’єднання церков у Речі Посполитій без змін церковного життя. Суперечки тривали декілька років.
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110300
Працюємо з джерелом
rnk.com.ua/110301
Із меморандуму православних єпископів до польського короля Жигмунта (Сигізмунда) III
2. Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення унійної (греко-католицької) церкви
• Чому українське суспільство було розколоте внаслідок утворення унійної (греко-католицької) церкви?
За підтримки Папи Римського польський король Жигмунт (Сигізмунд) III Ваза в 1596 р. скликав церковний собор у місті Берестя, де мало відбутися урочисте проголошення унії. Для участі в його роботі прибули православний митрополит і його єпископи.
Однак уже на початку роботи прихильники унії християнської церкви і традиційного православ’я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собори. Противники об’єднання засудили діяльність митрополита Михайла Рогози та єпископів, які прийняли унію. Натомість митрополит і вірні йому єпископи офіційно затвердили акт унії православної та католицької церков.
ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ XVI ст.
• Які з наведених причин кризового стану належать до зовнішніх впливів, а які відображають внутрішню ситуацію в православній церкві на українських і білоруських землях XVI ст?
За умовами Берестейської церковної унії унійна (греко-католицька) церква зберігала свою обрядовість і звичаї, але визнавала зверхність Папи Римського.
Зверніть увагу
Сучасні польські історики X. Міхнік та Л. Мослер вважають, що «ініціатива церковної унії виходила» з кіл польського кліру, папства та єзуїтів». Більшість українських дослідників дотримуються думки, що ініціатором таємних переговорів про об'єднання церков став львівський єпископ Гедеон Балабан, який наприкінці 80 — на початку 90-х рр. XVI ст. мав гострий конфлікт зі Свято-Успенським братством.
Проте, відповідно до папських документів, унію розглядали не як об’єднання двох окремих церков, а як «примирення і навернення руських єпископів до католицької церкви» після «засудження й відкинення єресей, помилок і схизм». Тобто до римської церкви приєднувалася не руська церква, а сукупність окремих єпископів і вірян. Через це противники унії ще сильніше почали її критикувати. Водночас єпископи — прибічники об’єднання — тримали свої приготування в таємниці, тому чимало православних вірян не мали можливості брати в цьому участь. Учасники обох соборів у Бересті не знайшли порозуміння.
Словник
Берестейська церковна унія — церковна угода 1596 р., за якою більшість ієрархів Київської православної митрополії вийшли з підпорядкування Константинопольського патріархату та перейшли під зверхність римо-католицької церкви. Вони приймали католицьке вірування, але зберігали візантійську обрядовість.
Українська унійна (греко-католицька) церква — церква, що виникла після укладення Берестейської церковної унії 1596 р.
Король Речі Посполитої підтримав прибічників унії і скасував усі рішення православного собору. Через рік Вальний сейм підтвердив рішення Берестейського собору з питань унії. Після цього православну церкву оголосили незаконною установою в Речі Посполитій. Так українське суспільство було розколоте на прибічників православної та української унійної (греко-католицької) церков. На місцях відбувався поділ Київської митрополії на унійну і православну церкви. Тобто замість об’єднання християнської церкви її було поділено на три окремі церкви.
БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ
• Що спонукало до укладення Берестейської унії?
Зверніть увагу
З'ясовуючи вплив укладання Берестейської церковної унії на тогочасну русинську (українську) православну спільноту, українська історикиня Н. Яковенко зазначила: «Відтепер кожна з них (держав) видавалася опонентові не спільнотою інакшого християнського обряду, а втіленням етнічної належності смертельного ворога — ляха-католика чи русина-православного». Так зароджувалося ототожнення національної належності особи з конфесійною.
Розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю» (як називали її сучасники) — між православними і греко-католиками. Очікуваного зрівняння в правах греко-католиків і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі єпископи не отримали. За «правом патронату» в Речі Посполитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-католицька чи православна) пануватиме на підвладній їй території.
Зверніть увагу
Після укладення Берестейської церковної унії 1596 р. греко-католицьку церкву називали «унійна церква», у XVII ст. — «руська унійна церква». Назву «греко-католицька церква» запровадила в 1774 р. імператриця Марія-Терезія для західноукраїнських земель, що перебували у складі Австрії.
В умовах загострення суперечностей на ґрунті віросповідання греко-католицьке духовенство прагнуло здобути визнання в суспільстві. Поступово воно змогло переконати вірян, що є окремою християнською церквою.
Українська православна церква, яка після унії опинилася у складному становищі, продовжила свою діяльність, шукаючи нових шляхів для оновлення. Вона спиралася на підтримку русинських православних шляхтичів, міщанства, селянства й нової суспільної верстви — козацтва. Захист православ’я став одним із головних гасел українського населення в подальшій визвольній боротьбі.
Словник
Полемічна література — літературно-публіцистичні твори, у яких обговорювали проблемні питання церковно-релігійного та національно-політичного змісту на українських землях у XVI—XVII ст.
3. Розвиток полемічної літератури
• Чому в цей період набула розвитку полемічна література? Які теми в ній порушувалися?
У XVI — першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури. Під час обговорення ідеї унії православної та католицької церков першим осередком антикатолицької полеміки на українських землях стало місто Острог. На заклики Петра Скарги приєднатися до унії церков православні відповіли «Посланням до латинян із їх же книг», написаним у 1582 р., імовірно, аріанином Іваном Мотовилом за дорученням князя В.-К. Острозького, і творами ректора Острозької школи Герасима Смотрицького «Ключ Царства Небесного» і «Календар римський новий» 1587 р. У своїх працях Г. Смотрицький критикував католицизм, обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Григорія ХІІІ. Іван Франко назвав твори Г. Смотрицького «гарячим покликом до духовної діяльності», звертаючи увагу на їхній вплив на тогочасну українську спільноту. Серед найвідоміших православних письменників-полемістів були «Клірик Острозький», Мелетій Смотрицький, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський, Іван Вишенський.
Постать в історії
Письменник-полеміст Іван Вишенський був ченцем Афонського монастиря в Греції та надсилав звідти листи в Україну. У них він висловлювався проти з'єднання православної і католицької церков, окатоличення й полонізації українського населення. У 1600—1601 рр. І. Вишенський написав «Краткословний отвіт» Петру Скарзі. На думку українського літературознавця XX ст. Д. Чижевського, стиль полемічних творів І. Вишенського «наближається до кращих взірців барокового стилю». Знавець творчості полеміста І. Франко присвятив йому поему «Іван Вишенський».
Преподобний Іван Вишенський. Ікона
Працюємо з джерелом
Із твору Г. Смотрицького «Ключ Царства Небесного» (1587 р.)
...Учителі костелу римського... як усно [з] кафедр костелів, так і письмово з верстатів друкарських, і багатьма активними діями з великою кількістю й потужним старанням, обминаючи своїх, котрі від їх костелу, узнавши в ньому щось непристойне, відступивши, звертаються до вас, народи руські, різними методами, засобами, підносячи честь, святолюбність, багатство і над усіма під небом зверхність своїх католиків римських і від них встановлені закони й віру також, а ваших патріархів грецьких і від них державну віру і закон із вами спільно з недовірством, глупством, відступництвом змішавши, перед очима вашими явно топчуть і закликають вас до єдності. (Українська література XIV—XVI ст. — К., 1988. — С. 226—235.)
• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, до чого автор намагався привернути увагу.
В антиунійній полемічній літературі початку XVII ст. вирізнявся твір «Пересторога» невідомого автора, у якому знайшли відображення ідеї гуманізму. На боці прихильників унії в полеміці брав активну участь один із її головних організаторів Іпатій Потій.
Митрополит Іпатій Потій. Невідомий художник. XVІІ ст.
4. Становище української унійної (греко-католицької) церкви
• Якими були відмінності становища православної та унійної (греко-католицької) церков на українських землях? Чим це можна пояснити?
Завдяки підтримці влади Речі Посполитої та Папи Римського формування унійної (греко-католицької) церкви відбувалося досить успішно. Однак нерідко це супроводжувалося утисками й обмеженням прав православних вірян. Водночас обіцяних місць у Вальному сеймі Речі Посполитої унійні (греко-католицькі) єпископи не отримали.
Наступником першого унійного митрополита Михайла Рогози став Іпатій Потій. Він активно залучав до унійної (греко-католицької) церкви русинську (українську) шляхту. Так, у 1603 р. завдяки його наполегливості унійцями (греко-католиками) стали представники 50 родів волинської шляхти. У 1605 р. Іпатій Потій отримав від короля Жигмунта (Сигізмунда) III право зверхності над усіма церквами «грецького та руського обрядів» на території Речі Посполитої. Він заснував першу греко-католицьку семінарію у Вільні та школу в Бересті, створив чимало полемічних творів і проповідей на захист католицизму.
Митрополит Йосиф Велямин Рутський. Невідомий художник. Між XVII і XIX ст.
Карта
rnk.com.ua/110302
Церковне життя на українських землях у складі Речі Посполитої (XVI — перша половина XVII ст.)
Реформи устрою унійної (греко-католицької) церкви здійснив його наступник митрополит Йосиф Велямин Рутський. Для покращення освіти унійного (греко-католицького) духовенства він домігся від Папи Римського дозволу на його навчання в західноєвропейських католицьких семінаріях. Прагнучи перешкодити полонізації та окатоличенню українського й білоруського населення, Йосиф Велямин Рутський у 1615 р. за згоди Риму зрівняв статус унійних (греко-католицьких) і єзуїтських шкіл. У 1617 р. за зразком католицького чернецтва митрополит створив унійне (греко-католицьке) чернецтво, об’єднавши його у Василіянський орден. На його вимогу ченці-василіяни майже при кожному монастирі відкривали школу.
5. Вплив унії на церковне життя українських земель
• Які чинники сприяли збереженню православної церкви на українських землях?
Укладення Берестейської церковної унії спричинило розкол між прихильниками православної та унійної (греко-католицької) церков в українському суспільстві. Одразу після її укладення польський король Жигмунт (Сигізмунд) III видав універсал із вимогою до всього православного духовенства й вірян прийняти унію. Користуючись «правом патронату», він надавав єпископські кафедри лише тим, хто визнав унію, фактично ліквідувавши православну ієрархію. У православних силою відбирали церкви й монастирі та передавали унійцям (греко-католикам).
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110303
Однак православне населення чинило опір цьому. Так, коли в 1599 р. польський король призначив унійного (греко-католицького) митрополита Іпатія Потія архімандритом Києво-Печерської лаври, міщани й козаки не пустили його всередину. У 1609 р. невдоволені православні кияни напали на Видубицький монастир, де перебував представник унійного (греко-католицького) митрополита Антоній Грекович. За підтримки влади він мав намір підпорядкувати Софійський собор, Києво-Печерську лавру та Михайлівський Золотоверхий монастир. Проте в 1618 р. козаки рішуче виступили проти цього, схопили та втопили Антонія Грековича в Дніпрі. Унаслідок подальшої тривалої боротьби православної шляхти на Вальному сеймі Речі Посполитої Жигмунт (Сигізмунд) III визнав Києво-Печерську лавру за православними.
Упродовж 1618—1625 рр. унійну (греко-католицьку) церкву в Києві внаслідок опору православної спільноти фактично ліквідували. У наступному десятилітті влада унійного митрополита в місті була обмежена володіннями Видубицького монастиря.
Однак проти православних, як і раніше, чинили свавілля та примус. Монастирі й церкви передавали унійцям (греко-католикам), православну шляхту спонукали до полонізації й окатоличення, участь православного міщанства в роботі магістратів обмежували.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- історичне значення Берестейської церковної унії;
- розвиток полемічної літератури;
- становище православної церкви на українських землях унаслідок укладення Берестейської церковної унії.
Працюємо з хронологією
|
1596 p. |
Укладення Берестейської церковної унії |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Коли утворилася унійна (греко-католицька) церква? Опишіть перебіг подій, що спричинили підписання Берестейської унії.
2. Поясніть, як ви розумієте вислів, що Берестейська церковна унія започаткувала тривалу боротьбу «Русі з Руссю».
3. Які питання порушували та обговорювали автори полемічної літератури?
4. У чому, на вашу думку, полягало значення виникнення полемічної літератури для тогочасної української спільноти?
Застосовуємо і аналізуємо
5. Покажіть на карті атласу:
1) місце підписання Берестейської церковної унії;
2) православні та унійні (греко-католицькі) єпархії Київської митрополії після укладення Берестейської церковної унії.
6. Розв’яжіть хронологічну задачу. Пригадайте дати укладення Люблінської і Берестейської уній. Скільки років їх розділяє? Висловіть свої пропозиції щодо того, як краще запам’ятати ці дати.
7. Працюємо в парах. Метод «Два — чотири — усі разом». Складіть план характеристики Берестейської церковної унії як історичного явища (п’ять-шість пунктів).
8. Працюємо в малих групах. Створіть візуальний образ, який розкриває зміст понять «унійна (греко-католицька) церква», «церковна унія», «полемічна література».
9. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини й наслідки дискримінації та утисків православного населення після укладення Берестейської унії.
Оцінюємо і створюємо
10. Захищаючи свої права після укладення Берестейської церковної унії, прибічники православ’я користувалися допомогою протестантів. Чим, на вашу думку, це було зумовлене? Які способи відстоювання своїх прав могли запропонувати протестанти православним?
11. Метод «Плакат думок». Відобразіть погляди щодо наслідків укладення Берестейської церковної унії.
12. Працюємо в малих групах. Розподіліть ролі та розіграйте діалог між прибічниками і противниками укладення Берестейської церковної унії.
13. Метод «ПРЕС». Дослідіть питання: чи був можливий інший шлях розв’язання релігійних конфліктів на українських землях без Берестейської унії. Наведіть аргументи.
