Історія України. 8 клас. Галімов

§ 8. Кримський ханат

Тестові завдання

rnk.com.ua/109586

ПРИГАДАЙТЕ

1. Коли і як утворився Кримський ханат?
2. Покажіть на карті атласу територію Кримського ханату та назвіть регіони, що були в його складі.
3. Назвіть органи влади Кримського ханату та їхні повноваження.
4. Яку політику здійснювали кримські правителі щодо українських земель?
5. Що таке «кочова імперія»? Наведіть її приклади.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про політичне життя Кримського ханату в Ранньомодерну добу;
якими були особливості соціально-економічного розвитку ханату;
про зовнішню політику кримської влади.

1. Система влади

• Опишіть систему влади в Кримському ханаті в Ранньомодерну добу.

Ви вже знаєте з минулого року, як постала кримськотатарська держава Кримський ханат. Його засновник хан Хаджі І Герай зробив своєю столицею місто Бахчисарай (у перекладі — «місто-сад»). Самоназва цієї держави — «Кримський престол», або «Престол Криму та Кипчацького степу», а Кримським ханатом (або ханством) її називали в тогочасній Європі та Османській імперії.

Територія ханату на початок Ранньомодерної доби займала Кримський півострів, степи Північного Причорномор’я в межиріччі Дністра і Дону, Північний Кавказ і Прикубання.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110344

Справжня історія Криму

У 1478 р. кримська династія Гераїв визнала зверхність османського султана як лідера мусульманського світу (халіфа). Від початку XVI ст. кримські хани прийняли титул імператорського рівня «падишах», заявляючи при цьому, що є єдиними спадкоємцями всієї Монгольської імперії Чингісхана. Литовські й московські князі визнавали цей імператорський титул за кримськими правителями та називали їх «царями кримськими (перекопськими)». У Речі Посполитій за Кримським ханатом закріпилася назва «Перекопської Татарії» із «цезарями перекопськими».

Цікаві факти

Повний офіційний титул правителя Кримського ханату від середини XVI ст. мав назву «Великий падишах Великої Орди, Великого Юрту, Престолу Криму та Кипчацького степу, усіх татар, незліченних ногаїв, татів, тавгачів і гірських черкесів».

За формою правління Кримський ханат був спадковою станово-представницькою монархією. Державу очолював хан із роду Гераїв, якого обирали беї (старійшини) кримських родів на курултаї.

Владу хана обмежував диван. Хан не мав права збирати данину з беїв і залежного від них населення. Залежність беїв від хана полягала в їхньому обов’язку надавати військові загони на його вимогу. Проте рішення про початок війни при цьому приймав диван. Його рішення з будь-якого питання були обов’язковими для всіх кримських татар.

Словник

Курултай — орган народного представництва в тюркських народів. Спочатку це були збори старійшин для розв'язання найважливіших питань.

Диван (діван, дуван) — вищий орган влади Кримського ханату, державна рада, яка поєднувала виконавчі, законодавчі й судові функції. Крім хана, до неї належали всі інші високопосадовці державної влади.

Залишки валів Перекопської фортеці. 1509 р. Сучасний вигляд. Перекопська фортеця захищала від нападників єдиний суходільний прохід на Кримський півострів.

Зображення Перекопської фортеці увійшло до герба міста Армянськ

Центральний уряд Кримського ханату, або двір хана, складався з понад 40 осіб різного рангу. До нього належали мати, дружина, доньки хана, два спадкоємці трону, ханські сини й чимало інших осіб. Серед них були також охоронець дверей ханського палацу, керівник ханського обіду, розпорядники його бенкетів, начальник ханських рабів та інші. Посли іноземних правителів, прибуваючи до кримського хана, усім їм робили подарунки, щоб забезпечити підтримку цих осіб.

Тамга — герб династії Гераїв

Відповідно до Корану судочинство здійснювали кадії (місцеві судді) та диван як апеляційна інстанція. Кримськотатарська шляхта, мусульманське духовенство, іновірці (християни та юдеї) мали окремі суди.

Цікаві факти

Державними символами Кримського ханату були:

• тамга — герб династії Гераїв;

• турга — особистий підпис хана або його знак;

• санджак-шефір — священний прапор Кримського ханату, який, за легендою, належав самому Чингісхану.

Зала державної ради (дивану) в Ханському палаці в Бахчисараї. 1532 р. (належить до пам'яток культурної спадщини України національного значення)

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110345

Москва була васалом Кримського ханства!

Цікаві факти

Бахчисарайський палац — родова резиденція правителів Кримського ханату. Він є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури. Його будівництво розпочалося за правління хана Сахіба І Герая. Головна ідея спорудження палацу — втілення в архітектурній формі мусульманських уявлень про райський сад на Землі.

За державним устроєм Кримський ханат був децентралізованою унітарною державою. Її територію було поділено на бейліки — адміністративні округи, якими керували глави кримських родів — беї (особи, подібні до князів у європейських країнах).

2. Населення. Господарський розвиток

• Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток Кримського ханату в Ранньомодерну добу.

Населення Кримського ханату складалося з різних етнічних і релігійних спільнот — кримських татар, ногаїв, кримчаків, кераїмів, готів, греків, вірмен, черкесів, абхазів, русинів, литовців, поляків, московитів, турків-османів та інших. Жодна з них не мала більшості у складі населення. Однак кримські татари посідали привілейоване становище. Статус панівної релігії мав іслам сунітського напряму. У місцях розселення грецьких і вірменських спільнот діяли християнські церкви.

Працюємо з джерелом

Г. Л. де Боплан про наслідки поширення ісламу в Криму

З XIV ст. внаслідок ісламізації Криму активно починає розвиватися філософська думка, яка поєднується з ісламською теологією. Уже перші кримськотатарські мислителі використовували метод раціонального пізнання світу. Серед течій ісламської теології в Криму набув поширення суфізм. Представники цього філософського вчення вважали, що шлях до вдосконалення людини лежить через її поєднання з Богом. Найвидатнішими представниками суфізму в XVI ст. був Ібрагім бін Хакк бін Мухаммад аль-Киримі, який набув слави в усьому ісламському світі. Його називали муджаддідом — поновлювачем релігії. Він був наближеним до хана Девлет І Герая та османського султана Мурада III — онука султана Сулеймана І Пишного й Роксолани. Головну свою працю «Дарунки Всемилостивого», або «Сходинки Всеблагого Царя», аль-Киримі присвятив Мураду III. Його син теж був мислителем і провів життя в Кафі, розмірковуючи про шлях до Бога. (Історія України. Хрестоматія : У 2-х ч. — К. : ІЗМН. — 1996. — Ч. І. — С. 121.)

• Про що ви дізналися з наведеного опису?

Татари, що подорожують Степом. Художник К. Боссолі. 1856 р.

• Яку інформацію про зображених на картині персонажів можна отримати за картиною?

Цікаві факти

Швейцарський художник Карло Боссолі тривалий час жив на Кримському півострові й створив понад 70 пейзажів та чорно-білих літографій про Крим та його жителів.

Якою була кількість населення ханату в цей період, невідомо, оскільки до кінця XVIII ст. переписів не проводили. Податкові реєстри збереглися лише частково, до того ж значна частина населення ханату не сплачувала податків. На кінець Ранньомодерної доби, за твердженнями сучасників, кількість жителів Кримського ханату оцінювали приблизно в 400 тис. осіб.

Заняття населення відрізнялися залежно від природних умов регіону півострова. Серед татар Південного берега Криму були поширені садівництво та виноградарство. Також займалися рибальством, тваринництвом, городництвом, вирощуванням тютюну. Населення степового Криму з другої половини XVI ст. перейшло до осілого способу життя, забезпечуючи зерном увесь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства тут також залишалося розведення коней і овець.

Разом із тим швидко зростали міста. Політичним і культурним центром ханату був Бахчисарай. Його населення становило близько 10—15 тис. осіб.

Працюємо з джерелом

Мандрівник Евлія Челебі про Бахчисарай

У Бахчисараї головна вулиця пролягає від одного кінця міста до іншого та веде до житла ханів. Вулиця ця є величезним базаром. По обидва боки вулиці розташовані крамниці й навіть майстерні, і все це становить різноманітну суміш: тут торгують, працюють, виконують усе, що потрібно у великому місті, і все це відбувається перед усіма, за відчинених дверей і віконниць. Під навісом кавових будинків завжди можна побачити багато татар, які зібралися сюди пити каву та поговорити про різні новини... Із цією багатолюдною та гучною вулицею контрастували інші вулиці, на яких лавок немає, і тільки часом промайне жіноча постать.

...Води річки Ашлама, яка тече з боку Саладжика через саму середину міста, для різних цілей вживані бувають. Приводить вона в рух численні млини, а також несе безліч нечистот і бруду. (https://localhistory.org.ua)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. На якій особливості міста наголошували мандрівники? 2. Які заняття населення міста було згадано?

Бахчисарай. Старе місто. Сучасний вигляд

Адміністративним центром було набагато менше за розмірами місто Акмесджид (зараз Сімферополь), де була розташована резиденція калга-султана — першого спадкоємця ханського престолу. Економічним і торговельним центром було місто Карасубазар (зараз Білогорськ).

За розмірами та економічним значенням йому приблизно дорівнювало місто Кезлев — єдиний кримський порт, який належав не османським султанам, а хану. Поступово занепадало місто Ескі-Кирим (зараз Старий Крим), колишня ординська столиця Кримського півострова. Решта міст півострова (Кафа, Судак, Балаклава, Інкерман (Каламита), Керч) належали Османській імперії.

Усе населення півострова за віросповіданням було об’єднано в чотири мілети — національно-релігійні громади: мусульманську, грецьку (православну), юдейську та вірменську. Прибічники ісламу були найчисленнішою громадою в державі. Лише вони несли військову повинність і мали за це податкові та інші привілеї.

Татарин. Гравюра. Художник А. де Брюн. 1575 р.

• Опишіть вигляд та озброєння кримськотатарського кіннотника.

Більшість населення півострова становили прості вільні люди. Кріпацтва не існувало. Земля перебувала у володінні селянських громад, знаті й хана. Хан мав право розподіляти землі серед місцевої знаті. Ліси та пасовища були спільною власністю (згідно з ісламом, те, що існує на Землі, не може належати комусь особисто). Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на свого бея, мурзу (його нащадка або родича) та хана і сплачувати десятину — своєрідний податок, який призначали на загальнодержавні потреби.

Цікаві факти

Багатоженство в Кримському ханаті траплялося нечасто. У цьому разі перша дружина мала більше прав порівняно з наступними, як і її діти. Більшість кримськотатарських чоловіків мали одну дружину, деякі заможні особи — дві, а три — вкрай рідко. Жінки в будинку мешкали в окремій жіночій половині — гаремі.

3. Становище кримськотатарських жінок

• Яким було становище жінки в Кримському ханаті?

На становище кримськотатарського жіноцтва впливали традиції, успадковані від тюркського світу, де жінки мали ті самі права, що й чоловіки. У дещо зміненому вигляді це зберігалося й після прийняття кримськотатарською спільнотою ісламу. До жінки в патріархальних кримськотатарських родинах ставилися з великою повагою, до її порад дослухалися та враховували їх.

Жінки мали матеріальну самостійність. Крім забезпечення головами родин, жінки були захищені законами відповідно до норм ісламу. Обсяг прав і привілеїв кримськотатарської жінки, за свідченнями тогочасних мандрівників і дипломатів, був більшим, ніж у її сучасниць у країнах Західної Європи.

Гаптування, яким прикрашали весільний одяг кримськотатарських жінок

У державі Гераїв до жінки ставилися передусім як до берегині оселі й через це значну увагу приділяли шлюбу.

Жінка в родині, як дружина і матір, звільнялася від будь-якої важкої фізичної праці. Її обов’язком було лише ведення господарства.

Жінки в державі Гераїв мали добру освіту, яку прагнули передавати дітям. Відомо, що тут чимало жінок викладали в медресе. Найчастіше це були дружини представників мусульманського духовенства. Чоловіки в закладах освіти навчали хлопців, а жінки — дівчат. Також залишилися свідчення про те, що в кримськотатарському суспільстві жінки були поетесами, суфіями (проповідницями течій суфізму) та муллами (ісламськими священнослужительками).

Цікаві факти

Головним домашнім ремеслом кримськотатарської жінки було рукоділля. Оселі прикрашали витканими рушниками, серветками, безворсовими килимами, шпалерами тощо. За стилем візерунків та орнаментами впізнавали майстриню, яка їх зробила.

4. Зовнішня політика Кримського ханату

• Охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики Кримського ханату.

Кримський ханат як ранньомодерна європейська держава мав значний вплив на розвиток Східної Європи XVI—XVIII ст. Правителі ханату в цей період проводили активну зовнішню політику. Вони підтримували дипломатичні відносини з Річчю Посполитою, Московським царством (державою), Австрійськими Габсбургами, Шведським і Данським королівствами, герцогством Пруссія і курфюрством Бранденбурзьким. При цьому характер зовнішньої політики Кримського ханату не суперечив інтересам Османської імперії, під зверхністю якої він перебував. Однак одночасно кримські правителі реалізували своє бачення ролі ханату в регіоні.

Зверніть увагу

На думку сучасного польського дослідника Даріуша Колодзєйчика, Кримський ханат намагався відігравати в регіоні роль гаранта європейської рівноваги й перешкоджати надмірному посиленню будь-якої держави. При цьому досить часто кримські хани не враховували у своїх діях вказівки, отримані з Османської імперії.

Суперником у боротьбі за вплив у Східній Європі Кримський ханат вважав Московську державу, тому не раз укладав проти неї політичні союзи з Польщею. Кримські беї часто здійснювали напади на землі свого північно-східного сусіда по здобич. А московські царі відправляли посольства до Бахчисарая, щорічно сплачували «поминки» подарунками і грошима, але водночас не припиняли спроб відвоювати в ханату вихід до південних морів.

Північним сусідом Кримського ханату була Річ Посполита. Кордон між ними проходив через Степ, де від XVI ст. кочували підвладні хану ногайські орди. Південноукраїнські землі тривалий час, як ви вже знаєте, залишалися незаселеним Диким Полем, оскільки таке небезпечне сусідство не дозволяло тут спокійно господарювати. Від нападів ногайських кримськотатарських орд потерпали також інші регіони українських земель. Худоба, майно й самі люди ставали їхньою здобиччю. У XVI — першій половині XVII ст. на українських землях вони захопили в полон близько 650 тис. осіб. Їх продавали на невільницьких ринках Кафи і Кезлева, вивозили до Османської імперії та інших країн.

Працюємо з джерелом

З опису кримськотатарських воїнів французьким військовим інженером Г. Л. де Бопланом (1651 р.)

Вони озброєні шаблею, луком із сагайдаком із 18—20 стрілами; за поясом у них ніж, кресало, щоб добувати вогонь, шило й п'ять або шість сажнів ремінних шнурів... Лише найзаможніші носять кольчугу, інші ж, не маючи нічого, йдуть на війну, вважай, голими. Усі вони дуже сміливі та вправні на конях... і настільки спритні, що на повному чвалі перестрибують з одного коня на іншого, якого ведуть за вуздечку, щоб швидше тікати під час погоні. Кінь, не відчуваючи на собі господаря, одразу перебігає праворуч від нього, тримаючись весь час поряд із ним, щоб бути у зручному місці, коли вершник захоче пересісти на нього. Ось ці коні привчені служити своїм господарям. (Історія України: Хрестоматія. У 2-х ч. — К. : ІЗМН. — 1996. — Ч. І. — С. 128.)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та дайте відповіді на запитання. 1. На що в описі кримськотатарських воїнів звертає увагу автор? 2. За додатковими джерелами дослідіть та порівняйте військове мистецтво кримських татар і запорозьких козаків.

Битва козаків із татарами. Художник Ю. Коссак. 1886 р.

• Порівняйте вигляд та озброєння учасників двобою. За якими ознаками ви ідентифікуєте на картині запорозького козака та кримського татарина?

Оскільки влада Речі Посполитої не змогла забезпечити надійний захист населення українських земель цих регіонів, це завдання взяло на себе козацтво. Однак воно не лише захищалося, а й також здійснювало походи до татарських і турецьких володінь, захоплюючи численних бранців.

Цікаві факти

Кримські татари виробили своєрідну тактику набігів. Коли татарська орда планувала похід на українські землі, то спочатку два-три дні відпочивала неподалік кордону. Потім військо ділилося на три загони, що рухалися в різних напрямках. Кожен із них також складався з дрібніших загонів, що рушали певним маршрутом. Підходячи до населеного пункту, татари оточували його з усіх боків, придушували опір, грабували, забирали людей, худобу, майно і, навантажені, відступали, уникаючи зустрічей із козаками.

Татарський лучник. Художник В. Павлішак

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Кримський ханат як одну з впливових держав європейської історії Ранньомодерної доби.

Працюємо з хронологією

Початок XVI ст.

Прийняття кримськими ханами титулу імператорського рівня «падишах»

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Якою була тогочасна кримськотатарська держава за формою правління?

2. Наведіть факти, що свідчать про етнічну та релігійну різноманітність населення Криму.

3. Поясніть, як ви розумієте твердження, що рушійну силу кримськотатарських нападів на сусідні країни становила досить численна напівкочова частина населення Криму.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу:

1) столицю Кримського ханату та найбільші міста;

2) напрямки кримськотатарських нападів на сусідні землі.

5. Наведіть декілька фактів, які підтверджують або спростовують думку, що «система влади в Кримському ханаті поєднувала відносну стрункість зі значною кількістю архаїчних ознак, які їх послаблювали».

6. Працюємо в парах. Складіть таблицю «Кримський ханат».

Сфера життя	Особливості розвитку

Оцінюємо і створюємо

7. Висловіть аргументовану думку, у чому проявлявся вплив Кримського ханату на сусідні країни.

8. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до віртуального музею з історії Кримського півострова за темою «Кримський ханат у Ранньомодерну добу». Проведіть між групами конкурс на найцікавішу добірку.

9. Проведіть мінідослідження та порівняйте становище жінки в Кримському ханаті та країнах Західної Європи в Ранньомодерну Добу.

10. Використовуючи знання зі всесвітньої історії, обговоріть явище продажу захоплених у полон людей на невільницьких ринках. Висловіть власне ставлення до цього явища.

11. Працюємо разом. Метод «Дискусія». Як у заняттях населення Кримського півострова цієї доби відображалася взаємодія людини і довкілля?