Історія України. 8 клас. Галімов

§ 7. Утворення Запорозької Січі

Тестові завдання

rnk.com.ua/109585

ПРИГАДАЙТЕ

1. Для чого Д. Вишневецький заснував замок-«городок» на острові Мала Хортиця?
2. Що таке республіка?
3. Які суспільні цінності, на вашу думку, належать до республіканських?
4. Назвіть особливості військового мистецтва Русі наприкінці середньовіччя.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про виникнення Запорозької Січі;
як формувалися республіканські цінності українського народу за часів Запорозької Січі;
про характерні ознаки військового мистецтва українських козаків.

1. Виникнення Запорозької Січі

• Складіть перелік основних подій, пов'язаних із появою Запорозької Січі. Поясніть свій вибір.

На межі 70—80-х рр. XVI ст. на теренах України склалася ситуація, що сприяла подальшому формуванню українського козацтва. У середині XVI ст. на Дніпровському Низу вже існувала досить розгалужена мережа козацьких «городків» і січей. Козацькі ватаги перебували в них як тимчасово, так і постійно. Поступово козаки почали замислюватися над подальшою самоорганізацією та координацією дій. Розрізнені козацькі «городки» та невеликі січі об’єднувалися також через кількісне зростання козаків у 70-х рр. XVI ст. Якщо раніше, за повідомленнями сучасників, у пониззі Дніпра цілорічно перебувало лише кілька сотень українських козаків, то тепер їх були тисячі. Зростанню кількості козацтва сприяло розгортання покозачення, що стало однією з форм прояву представниками різних верств суспільства невдоволення своїм становищем.

Об’єднання козацьких січей на Запорожжі прискорила політика польського короля Стефана Баторія, який намагався підпорядкувати собі козаків. Наприкінці 70 — на початку 80-х рр. XVI ст. нижче від порогів Дніпра, на острові Томаківка виникла перша січ Великого Лугу — Томаківська. Її називали Запорозькою Січчю, а козаків — січовиками, або запорожцями. Це була самовладна військова організація, створена козаками-воїнами. На Томаківській Січі могло перебувати близько 5 тис. козаків. Загалом українське козацтво за часів першої Січі налічувало щонайменше 10 тис. осіб. У 1593 р. Томаківську Січ зруйнували кримськотатарські війська. Після цього козаки переселилися на острів Базавлук і заснували Базавлуцьку Січ — свій другий за часом створення осередок.

Словник

Запорозька Січ — військово-адміністративна організація українського козацтва, яка існувала за порогами Дніпра в другій половині XVI ст. — 1775 р.

Томаківська Січ — найбільш рання з відомих січей запорозького козацтва на острові Томаківка на Дніпрі.

Базавлуцька Січ — військово-адміністративний осередок запорозького козацтва в 1593—1638 рр. на острові Базавлук на Дніпрі.

ОБЛАШТУВАННЯ СІЧІ

• За допомогою мережі інтернет здійсніть екскурсію Запорозькою Січчю.

Пам'ятний знак на честь Базавлуцької Січі в селі Грушівка (Дніпропетровська область)

2. Формування республіканських цінностей українського народу за часів Запорозької Січі

• Чи доцільно характеризувати Запорозьку Січ як козацьку республіку? Чому?

Досить поширеною, хоча не підтвердженою джерелами є думка, що влада Речі Посполитої надала українському козацтву привілей на володіння частиною території південноукраїнських степів. ЦІ території влада назвала «Вольності Війська Запорозького низового». Їхнім центром стала Запорозька Січ. Завдяки притаманним Січі республіканським організаційним формам і цінностям дослідники називають її козацькою республікою. Вищим органом влади Запорозької Січі була загальна козацька рада, право участі в якій мали всі козаки. Вона розглядала найважливіші питання життя та діяльності козацького товариства — обрання кошового отамана або гетьмана, старшини, ведення переговорів із представниками різних країн, вирішення питань війни і миру, здійснення воєнного походу тощо.

Словник

«Вольності Війська Запорозького низового» — назва територій, підпорядкованих Запорозькій Січі.

Козацька рада — загальні козацькі збори, орган козацького самоуправління на українських землях у XVI—XVIII ст.

Гетьман (у перекладі з німецької мови — «командувач») — у XVI—XVII ст. так називали керівників козацьких походів, керівника Війська Запорозького; із 1648 р. також правитель Української козацької держави.

Головним місцем проведення ради була Січ. Під час походу за потреби раду могли скликати в будь-якому місці. Загальна козацька рада реалізовувала такі республіканські цінності українського народу, як договірний характер влади (через обрання козацької старшини) і суспільний діалог (через можливість вирішення найважливіших для товариства питань).

ЗАПОРОЗЬКА СІЧ

• Працюємо в парах. Які з наведених суспільно-політичних цінностей Запорозької Січі можна розглядати як відображення формування республіканських цінностей українського народу? Обговоріть і висловіть аргументовану думку.

Козацька рада щорічно в січні разом із військовою старшиною обирала кошового отамана. Він відав Військовим скарбом, представляв запорожців у відносинах з іншими державами, організовував повсякденне життя Січі, затверджував судові вироки. Його помічниками були осавул (порученець отамана), писар (очолював діловодство Січі), суддя (здійснював судочинство), яких також обирала козацька рада.

Словник

Кошовий отаман — найвища виборна посада на Січі, що зосереджувала у своїх руках найвищу військову, судову та адміністративну владу; його обирала козацька рада на один рік.

Крім них, до виборної військової старшини належали довбиш (литаврист), гармаш (відповідальний за артилерію), товмач (перекладач), шафар (відповідальний за збір податків на користь Військового скарбу з усіх привезених на Січ товарів і продуктів).

Гаврило Голубок, козацький отаман. Невідомий художник. 1587 р.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110297

Із праці ... про козаків-запорожців

На Запорозькій Січі з великою повагою ставилися до звичаїв і традицій. Суд керувався козацьким звичаєвим правом. Писаних правових норм не було. Найтяжчими злочинами вважали зраду, порушення військової дисципліни, убивство товариша й посягання на майно Січі. Винних у них страчували.

Основною військово-організаційною одиницею Запорозької Січі був курінь, що об’єднував козаків — вихідців із певних місцевостей. До куреня належало декілька сотень осіб. Кількість куренів до XVIII ст. не була сталою. Життям куреня керував виборний курінний отаман, який одночасно був суддею для його козаків. Курені об’єднувалися в кіш, підпорядкований кошовому отаману.

Словник

Курінь — головна військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі й одночасно житло козаків.

Кіш — 1) польовий табір під час воєнних походів і на самій Січі; 2) центральний орган управління на Січі, який виконував військові, адміністративні, судові та інші завдання. Кіш виник разом із Січчю та з нею розвивався.

Військова рада на Січі. Діорама (фрагмент). Художник М. Овечкін. Музей історії запорозького козацтва на острові Хортиця (Запорізька область)

3. Військове мистецтво українських козаків

• Порівняйте військове мистецтво українських козаків та інших європейських військових спільнот ранньомодерної Європи. Укажіть, як у ньому відображалися застосовані в цей час технології та технічні винаходи.

Козаки розробили ефективне військове мистецтво, що допомагало їм вести успішні битви на суходолі й морі. Основу козацького війська становила піхота, озброєна ручною вогнепальною зброєю. Для збільшення швидкострільності в бою козаки шикувалися кількома шеренгами. Козаки першої шеренги вели вогонь, а на задніх шеренгах їх прикривали та перезаряджали зброю. Вогонь артилерії підтримував у бою дії піхоти. Зазвичай використовували легкі гармати завдяки їхній маневровості в бою. Легка кіннота була допоміжним військом для розвідки, переслідування, заманювання в пастку, рейдів у тили противника тощо.

Цікаві факти

У Західній Європі до Тридцятилітньої війни (1618—1648 рр.) піхотинців-стрільців вважали допоміжними військовими частинами. При цьому європейські піхотинці могли володіти вогнепальною або холодною зброєю.

В українських козаків такого поділу не було. Вогнепальну зброю застосовували як основний тип озброєння. Під час перезаряджання вогнепальної зброї стрільців прикривали козаки-стрільці.

Козаки часто здійснювали рейди в глиб території противника, раптово захоплювали фортеці, влаштовували засідки, нападали вночі тощо. Діяли вартова служба й служба розвідки. Спеціальні підрозділи вели спостереження в Степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки давали сигнал за допомогою димової або вогневої системи сповіщення. Козаки збирали інформацію про противника в його володіннях за допомогою розвідників і за їхніми повідомленнями складали плани походів.

Високого рівня досягло козацьке мистецтво ведення морського бою. Козацький флот складався із чайок — легких маневрових човнів, які мали два керма (кормове й носове), рухалися як на веслах, так і за допомогою вітрила. Великі чайки вміщували 50—70 козаків, озброєних рушницями й шаблями, та були оснащені чотирма-шістьма невеликими гарматами.

Словник

Чайка — безпалубний човен запорозьких козаків XVI—XVIII ст. завдовжки близько 18 м у вигляді видовбаної колоди, по бортах обшитої дошками.

Козацька чайка. Реконструкція

4. Козацькі походи XVI ст.

• Покажіть на карті основні напрямки козацьких походів XVI ст. Чим вони були обумовлені?

Після створення Запорозької Січі походи козаків стали організованішими. У 70-х рр. XVI ст. запорожці стали важливим чинником у боротьбі за Молдавське князівство між Річчю Посполитою та Османською імперією. Кіш Запорозький у березні 1574 р. спорядив на допомогу повсталому молдавському населенню 12 сотень козаків на чолі з гетьманом Іваном Свирговським (Сверчевським). Прибуття запорожців активізувало визвольний рух у Молдавському князівстві. Спільно з козаками молдавське військо розгромило велике військо османів під Фокшанами, визволило столицю Валахії Бухарест, фортеці Бреїла й Бендери. Однак у битві під Кагулом у червні 1574 р. молдавсько-козацьке військо зазнало поразки. Важкопоранений І. Свирговський потрапив у полон і був страчений османами.

Зверніть увагу

Козаки мали декілька видів тактики ведення бою:

• лава — наступ на противника півколом;

• галас — козаки йшли в бій у довільному порядку, змішувалися з противником, і кожен потім бився окремо;

• табір — військо рухалося похідним строєм у вигляді рухомої фортеці з кількох рядів возів, скріплених між собою ланцюгами. Із возів козаки обстрілювали противника з гармат і рушниць. До бою піхота виходила з табору, а потім поверталася під захист пересувних укріплень;

• самообкопування — засіб індивідуального захисту козаків від обстрілу під час бою.

Майже одночасно з цими подіями козацький загін отамана Фоки Покотила захопив Аккерман і кілька менших придністровських замків. Успішніше діяв запорозький отаман Іван Підкова, який раніше не знав поразок від османів. Разом із молдавськими загонами він у 1577 р. розгромив військо султанського ставленика Петра Мірчича, взяв Ясси та був проголошений молдавським господарем.

Проте наступного року під натиском османських військ І. Підкова почав відступати на Запорожжя, у Немирові потрапив до рук польської шляхти й на вимогу султана був привселюдно страчений у Львові. Побратими перевезли його прах на Запорожжя.

Від другої половини 70-х рр. XVI ст. активізувалися морські походи козаків. Провідником цих походів був Богдан Ружинський (Богданко). У 60 — на початку 70-х рр. XVI ст. він неодноразово відбивав татарські загони від Поділля й Волині, визволяв із полону бранців. Залишивши державну службу, він поїхав на Січ, де став кошовим отаманом. Дізнавшись про черговий похід татар на українські землі, у жовтні 1575 р. Б. Ружинський і запорожці прорвалися за Перекоп, вогнем і мечем пройшлися всім Кримським півостровом. Потім запорожці, перетнувши Чорне море, взяли Трапезунд, Синоп, настрахали Стамбул і повернулися на Запорожжя.

Наступний похід козаків у пониззя Дніпра мав на меті знищити османські укріплення, які перешкоджали козацьким чайкам виходити в Чорне море. Проте отаман загинув під час підриву укріплень фортеці Іслам-Кермен.

Це не зупинило походів козаків. У 1586 р. вони розгромили татарські загони в пониззі Дніпра, наблизилися до Очакова й захопили місто. Морем козаки дісталися Кезлева (Євпаторія), спалили фортецю й чимало турецьких галер, витримали запеклий бій із татарами, потім попливли до Білгорода, знищили османський загін і з тріумфом повернулися на Січ.

Чергова активізація воєнних дій запорожців пов’язана з ім’ям запорозького отамана Самійла Кішки. Після 25-річного перебування в османській неволі він у 1599 р. неподалік Кезлеве підняв повстання серед веслярів на османській галері, визволив невільників і повернувся на Запорожжя. Там С. Кішку одразу обрали гетьманом. Під його керівництвом було здійснено кілька морських походів, а на початку XVII ст. — походи на Молдавське князівство. В одному з боїв у 1602 р. С. Кішка загинув.

ЗАПОРОЗЬКІ СІЧІ

1. Покажіть на карті дніпровські пороги, фортецю Кодак і місця розташування Січі у другій половині XVI — XVII ст.

2. Продовжте ряд географічних топонімів, пов'язаних з виникненням Запорозької Січі: Запорожжя, Дике Поле, дніпровські пороги, ... .

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110298

Французький інженер Г. Л. Боплан про організацію козаками походів Чорним морем

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

формування нової організаційно стійкої форми військово-політичного об'єднання українських козаків після появи Томаківської Січі;
устрій Запорозької Січі як відображення притаманних українському народу республіканських цінностей;
військове мистецтво запорозьких козаків як сукупність нових тактик ведення бою.

Працюємо з хронологією

1593 p.

Зруйнування Томаківської і заснування Базавлуцької Січі

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Яке значення для українського козацтва мала поява Запорозької Січі?

2. Підтвердьте або спростуйте твердження, що Запорозька Січ відображала розуміння та втілення козацтвом республіканських цінностей.

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу місце розташування Томаківської і Базавлуцької Січей, напрямки походів козаків.

4. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічну задачу. Через скільки років після утворення Речі Посполитої виникла Базавлуцька Січ? Коли відзначатиметься 500-річчя її заснування?

5. За інформацією з відкритих джерел дослідіть козацькі бойові традиції. Висловіть аргументовану думку, що можна застосовувати з військового мистецтва та традицій українських козаків у сучасному житті.

6. Працюємо разом. Метод «Уявний мікрофон». Висловіть власну думку, у чому полягає значення Запорозької Січі для українського державотворення.

7. Складіть схему устрою Запорозької Січі.

Оцінюємо і створюємо

8. За додатковими джерелами підготуйте добірку приказок, прислів’їв, народних пісень про козацьке військове мистецтво. Зробіть висновок, чого саме вони стосуються. Чим це можна пояснити?

9. Підготуйте інформаційне повідомлення для соціальної мережі про роль знань про військове мистецтво запорозьких козаків для майбутніх захисників і захисниць України.

10. Напишіть листа від особи представника правителя однієї з європейських держав, що відвідав Запорозьку Січ і пропонує своєму уряду взяти на службу козаків. Опишіть переваги козацтва та обґрунтуйте бажаність і доцільність прийняття їх на службу.

Зміст