Історія України. 8 клас. Галімов

§ 4. Люблінська унія та її наслідки

Тестові завдання

rnk.com.ua/109582

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які українські землі на середину XVI ст. перебували у складі Корони Польської та Великого князівства Литовського?
2. Чим відрізнялося становище українських земель під польською та литовською владою наприкінці XV ст?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про передумови й перебіг об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту;
які суспільно-політичні зміни відбулися на українських землях після укладення Люблінської унії;
про особливості політичної культури Речі Посполитої та відстоювання українською шляхтою своєї окремішності та прав.

1. Передумови укладення унії. Люблінський сейм 1569 р.

• Якими були передумови об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського?

У 60-ті рр. XVI ст. на українських землях відбулися важливі зміни, пов’язані з об’єднанням Корони Польської і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення відповідно до умов Люблінської унії.

У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Зазнавши поразки у війнах із Московською державою наприкінці XV — у першій половині XVI ст., воно втратило значні території. Із 1561 р. Велике князівство Литовське брало участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок поразок Велике князівство Литовське опинилося у глибокій кризі та прагнуло отримати воєнну допомогу від Корони Польської. Натомість польська влада сподівалася скористатися ослабленням Великого князівства Литовського, щоб домогтися збільшення території своєї держави.

Для розгляду питання про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в 1569 р. в польському місті Люблін зібрався спільний сейм представників привілейованих станів двох держав. Литовська сторона виступала за об’єднання у федеративну державу на рівних умовах, а польська — за інкорпорацію (включення) Великого князівства Литовського до складу Корони Польської.

Словник

Люблінська унія — об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в одну державу — Річ Посполиту у 1569 р. в місті Люблін.

Федеративна держава — об'єднання декількох державних утворень, які зберігають при цьому свої органи влади, але підпорядковані утвореним ними новим спільним загальнодержавним органам влади.

1 липня 1569 р. в Любліні уклали унію (союз) про об’єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського в єдину соборну державу «двох народів» — Річ Посполиту (дослівно — «республіку»). Короля об’єднаної держави обирала на сеймі шляхта. Корона Польська й Велике князівство Литовське зберігали окремі законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо й фінанси. Проте у Великому князівстві Литовському сейм ліквідували, і воно втратило право на самостійні відносини з іншими державами.

Люблінська унія. Художник Я. Матейко. Кінець XIX ст.

• Яке уявлення про процес укладення Люблінської унії можна отримати за картиною? Як художник відобразив особливості перебігу подій?

Українські землі у складі Речі Посполитої поділяли на воєводства, що складалися з повітів, де адміністративна й судова влада була зосереджена в призначених королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний сейм періодично скликали шляхетські сеймики. На чолі воєводств стояли воєводи, яких також призначав король. Вони здійснювали адміністративну та військову владу, головували на місцевих шляхетських сеймиках.

Словник

Річ Посполита — ранньомодерна парламентська монархія, створена шляхом об'єднання в одну державу Корони Польської та Великого князівства Литовського, де панівне становище посідала шляхта.

Республіка — форма правління, за якої вища влада належить представницьким органам, що обираються на певний термін.

Зверніть увагу

Ідея об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що мали панівне становище, погоджувалися на об'єднання «двох рівних» держав за умови існування окремого сейму та збереження їхнього привілейованого становища. Польські магнати, дрібна й середня шляхта загалом підтримували ідею об'єднання. Вони вбачали в цьому можливість отримати нові землі й залежних селян.

Литовсько-руська шляхта здебільшого схвально ставилася до об'єднання Корони Польської та Великого князівства Литовського. Вона вважала, що це допоможе зміцнити владу та захистить південні кордони від нападів кримських татар. Об'єднання двох держав відповідало також економічним інтересам литовсько-руської шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи.

Працюємо з джерелом

Із рішення Люблінського сейму 1569 р. про утворення Речі Посполитої

Насамперед: ...король польський... спільними голосами поляків і литви обиратиметься в Польщі, а не в іншому місці... Що ж до обрання, введення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно має припинитися... Головний сейм завжди має бути один, а не окремі; має бути один ніколи не роздільний сенат... Сенат має бути при нас, крім того часу, коли буде сейм у Литві та в Польщі... (Хрестоматія з історії Української РСР. З найдавніших часів до кінця 50-х рр. XIX ст. / Посібник для вчителів. // Упор. О. А. Бевзо, Μ. М. Лисенко, Д. І. Мишко, Г. І. Підлуцький. За ред. І. О. Гуржія. — К., 1959. — С. 117—118.)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, яку інформацію про організацію влади в Речі Посполитій воно надає.

Герб Речі Посполитої

• Що в гербі засвідчує, що Річ Посполита була об'єднанням двох держав?

2. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії

• Які зміни відбулися на українських землях після Люблінської унії?

Укладення унії сприяло перемозі польської та литовської армій над Московією в Лівонській війні (1558—1583 рр.). Річ Посполита стала однією з наймогутніших європейських держав того часу. Поступово посилилася її роль як культурного осередку з поширення цінностей західної цивілізації серед слов’янських і балтських народів. Водночас у Речі Посполитій сформувалися передумови для майбутніх економічних і політичних переваг польської сторони, але були недостатньо враховані інтереси значної частини місцевого населення, зокрема українського.

Люблінська унія. Художник М. Баччареллі. 1796 р.

Люблінська унія мала далекосяжні наслідки для майбутнього українських земель, більшість яких об’єдналися в межах однієї держави. Зміни відбувалися поступово та проявлялися в різних сферах життя. Першими ці зміни відчула шляхта, яка розширила свої права й привілеї. Вона долучилася до управління державою, обіймаючи відповідні посади. Шляхтичі брали участь у сеймиках, де обирали делегатів або могли бути обрані до Вального сейму. Титулована українська знать (князі) отримала доступ до місць у сенаті й найвищих державних посад, а також мала виключне право на посади на території новоприєднаних воєводств.

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

• Покажіть на карті території та центри воєводств, які польська влада створила на українських землях, отриманих за Люблінською унією.

На приєднаних до Корони Польської українських землях збереглися судочинство за нормами Литовських статутів і ведення діловодства руською мовою (так називали тоді українську та білоруську мови). Місцева шляхта мала можливість обіймати посади в місцевій адміністрації незалежно від віросповідання. Так українська шляхта приєдналася до традицій «шляхетської демократії».

Словник

«Шляхетська демократія» — устрій Речі Посполитої, за якого провідна роль у державі належала привілейованому стану, що управляв країною від імені всього населення.

Пам'ятний знак унії в Любліні (Польща)

На все більшу кількість міст України поширювалося магдебурзьке право, що зміцнювало традиції самоврядування та міського життя. Через Річ Посполиту, яка мала тісні зв’язки із Західною Європою, українці могли долучатися до новітніх релігійних, освітніх, мистецьких, наукових і технічних ідей. Українці отримали вільніший доступ до європейської освіти, яка в цей час бурхливо розвивалася. Польська культура виглядала привабливішою для еліти українських земель.

Православне духовенство теж сподівалося на зміни. Проголошена релігійна толерантність сприяла утвердженню цієї думки (Акт варшавської конфедерації 1573 р., що забороняв переслідування за релігійною ознакою).

Щодо селян, то вони не одразу відчули на собі негативні наслідки поширення фільваркової системи.

Схема

rnk.com.ua/110287

Державний устрій Речі Посполитої

Зверніть увагу

На думку сучасного українського дослідника Петра Кралюка, Люблінська унія певною мірою перешкодила в XVI ст. бажанню Московської держави поглинути українські землі й розчинити їх у «московському морі». Проте це призвело до розчинення тогочасної української верхівки в «польському морі».

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110288

Усе це спочатку створювало позитивне уявлення від змін, що відбулися. Проте вже за життя одного покоління ситуація докорінно змінилася. Досить швидко із судочинства і діловодства була витіснена руська мова польською або латиною. Багато вихідців з українських земель, здобувши західну освіту та маючи тісні зв’язки з польською шляхтою, переймали їхні звичаї, мову і релігію, переходячи в католицизм або протестантизм. Українська шляхта швидко полонізувалася (спольщувалася). Цьому сприяла й активна місіонерська діяльність католицької церкви (особливо Ордену єзуїтів), яка отримала доступ до діяльності на нових землях. Із часом, від початку XVII ст., навернення в католицизм почало відбуватися подекуди насильно, а державні посади надавали переважно католикам.

Слід урахувати, що за тогочасними польськими законами той, хто переходив із православ’я в католицизм, одразу отримував рівні права з польським шляхтичем-католиком. Зміною віри це не вважали, а називали лише переходом до іншого стану.

Перша сторінка Третього Литовського статуту 1588 р. Фотокопія

Люблінська унія надала можливість королю наділяти польську знать маєтками на приєднаних територіях. Також відбувалося поєднання заможних польських родин з українською титулованою знаттю. Це призвело до виникнення на українських землях магнатських володінь. Поява магнатів спричинила посилення визиску селянства через поширення фільваркового господарства. Третій Литовський статут 1588 р. прикріпив селянство, яке проживало на землі власника маєтку, до його господарства. Це значно погіршило становище українських селян. Від кінця XVI ст. почали збільшуватися кількість робочих днів селян на панщині та розмір натурального податку.

Не виправдалися також сподівання шляхетства на те, що в новій державі його землі будуть надійно захищені від нападів кримських татар і претензій інших шляхтичів.

Працюємо з джерелом

Із Третього Литовського статуту (1588 р.)

Артикул 8. Постановляємо, що коли б якась вільна прийшла людина знайшла захист у якогось пана, а той пан майном своїм якусь допомогу їй надав, а людина на те майно, взяте в пана, лист-запис... дала, такий запис має бути чинним.

Артикул 11. ...Також постановляємо, що людина вільна, за будь-який борг у неволю вічну віддана бути не може...

Артикул 27. ...У чужої людини ніхто не може купувати її землю без волі її пана... Так само і чужу людину, дружину і дітей його не може ніхто купувати й наймати без дозволу пана його...

Артикул 28. Постановляємо, що... люди простого стану не можуть без відома й дозволу письмового панів своїх нікому в речах своїх ручатися. (Історія України. Джерельний літопис. — К. : КВІЦ, 2012. — С. 116—117.)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та висловіть обґрунтоване судження, як наведені норми мали вплинути на становище селянства.

Карта

rnk.com.ua/110289

Воєводства Речі Посполитої на українських землях 1569 р.

Цікаві факти

Наприкінці XVI ст. у практиці Вального сейму Речі Посполитої було загалом установлено правило прийняття рішень за принципом liberum veto, або одностайно. За ним, якщо хоча б один посол сейму висловлював «вето» (заборону) як свою незгоду, проєкт рішення або закону відхиляли. За оцінками польського дослідника В. Чаплинського, у 1550—1600 рр. через незгоду меншості з проєктами рішень 9 із 40 засідань Вального сейму завершилися безрезультатно.

Наче на роздоріжжі опинилася православна церква, верхівка якої намагалася відшукати своє місце в суспільстві та між двома впливами із Заходу (католицька і протестантська церкви) і Сходу (православна церква Московської держави). Більшість українського населення зазнавала дедалі більших національно-релігійних утисків унаслідок полонізації та покатоличення. У межах Речі Посполитої польська еліта не розглядала українські землі як щось єдине й окреме, натомість населення цих земель прагнуло визнання своєї окремішності. Ігнорування цього чинника вищою польською владою згодом стало однією з вагомих причин руйнування Речі Посполитої.

• Працюємо разом. Метод «Асоціативна квітка». Укажіть: 1) передумови укладання Люблінської унії; 2) зміст унії; 3) наслідки унії для українських земель.

3. Ознаки політичної культури Речі Посполитої. Боротьба української шляхти за свою окремішність і права

• Визначте особливості політичної культури Речі Посполитої. Як вона впливала на можливості української шляхти відстояти свою окремішність і права?

Політична культура Речі Посполитої (хоча такого поняття в XVI ст. ще не існувало) спиралася на уявлення тогочасних представників верхівки польського шляхетства про те, яким має бути державний устрій. Вони уявляли його як поєднання влади короля (монархів), магнатів і сенату (олігархія) та «політичного народу» — шляхти (демократія), яка вільними голосами обирає короля та своїх представників у сейм. Через це верхівка польської шляхти розглядала Річ Посполиту як ідеальну країну, а польський народ вважала найвільнішим у Європі. Якщо в інших монархіях престол успадковували, то в Речі Посполитій короля вільно обирали як правителя народу.

Словник

Політична культура — сформовані історично й спрямовані в політичне життя психологічні настанови, ментальність, самосвідомість і способи вираження політичних позицій щодо здійснення влади в державі.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110290

З інтерв'ю дослідниці Н. Яковенко про ставлення української шляхти до політичної культури Речі Посполитої

Збори сеймику в костелі. Художник Ж. П. Норблен де ля Гурден. 1785 р.

Українська шляхта після утворення Речі Посполитої почала належати до «політичного народу» держави. Це посилило в ній відчуття станової винятковості, згуртованості, патріотизму, любові до «політичної батьківщини» і відданості політичній системі. Пріоритетними для неї стали такі суспільні цінності, як свобода, рівність і дотримання наданих їй вольностей. Українська шляхта використовувала закріплені за нею способи захисту своїх прав: сеймову боротьбу, протести до королівської влади, участь у рокошах (дозволених легальних виступах проти заходів, що не відповідали її інтересам) тощо.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

вплив утворення Речі Посполитої на загальну ситуацію та становище українських земель.

Працюємо з хронологією

1569 p.	Укладення Люблінської унії
1588 p.	Третій Литовський статут

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. У якому місті в 1569 р. відбувся спільний сейм для розгляду питання про об’єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського?

2. Чи можна вважати укладення Люблінської унії важливою подією для українських земель? Чому?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Покажіть на карті атласу території, які за умовами Люблінської унії увійшли до складу Корони Польської.

4. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років минуло від прийняття Першого Литовського статуту до прийняття Третього Литовського статуту?

2) Коли відзначатимуть 500-річчя утворення Речі Посполитої?

3) Скільки років тому було укладено Люблінську унію?

5. Проаналізуйте зміст Люблінської унії. Чи можна стверджувати, що одній зі сторін, які її уклали, вона надала більше переваг? Чому?

Оцінюємо і створюємо

6. Поясніть, у чому полягав вплив політичної культури Речі Посполитої на українську шляхту.

7. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Обговоріть та підготуйте невеликі сценки уявних розмов груп польської, литовської та української шляхти про утворення Речі Посполитої.

8. Польський король Жигмунт (Сигізмунд) II Август у виданому 6 червня 1569 р. привілеї про повернення Київщини до складу Корони Польської наголошував: «Київ був і залишається головою та головним містом Руської землі, а вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими першими частинами (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — Авт.) до Корони Польської». Висловіть свою думку щодо того, чому Києву відводили роль головного міста українських земель.

9. Як ви вважаєте, чи визначило укладення Люблінської унії майбутній розвиток українських земель? Поясніть свою думку.

10. Заповніть таблицю та визначте позитивні та негативні наслідки підписання Люблінської унії для українських земель. Які з них переважали? Доведіть власну думку.

Наслідки підписання Люблінської унії
Позитивні	Негативні

Зміст