Історія України. 8 клас. Галімов

§ 3. Соціально-економічне життя на українських землях на початку — у середині XVI ст.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109581

ПРИГАДАЙТЕ

Працюємо разом. Продовжте речення.

1. Для етнічного складу населення українських земель кінця XV ст. було характерно ... .
2. За релігійним складом населення українських земель наприкінці XV ст. складалося з ... .
3. Господарство на українських землях наприкінці XV ст. розвивалося ... .
4. Особливостями розвитку українських міст у другій половині XIV — XV ст. були ... .
5. Розвиток ремесла й торгівлі в другій половині XIV — XV ст. відбувався ... .

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про етнічний і релігійний склад населення українських земель;
як розвивалися міста, ремесло й торгівля;
про найвідоміші замки на українських землях цього періоду;
яких змін зазнало життя і становище селянства.

1. Етнічний і релігійний склад населення українських земель

• Наведіть факти, які підтверджують думку: «На українських землях склалося багатоетнічне населення, що сповідувало різну віру».

У XVI ст. на українських землях більшість місцевого українського населення становили ті, кого називали русинами (русичами, рутенами). Поряд селилися представники польської, литовської, вірменської, єврейської, кримськотатарської, угорської, румунської та інших національних спільнот.

Залишаючись тут, вони найчастіше зберігали своє віросповідання. Через це на українських землях, крім православ’я, поширилися католицизм, юдаїзм, іслам.

Поширення в Європі Реформації сприяло появі на українських землях прихильників протестантизму. (Детальніше про це ви дізнаєтеся з курсу всесвітньої історії та наступних параграфів.)

Так поступово складалося багатоетнічне населення українських земель, що сповідувало різну віру.

Словник

Русини — спільна назва, яку використовували в XVI—XVIII ст. щодо православного руського народу, що населяв українські й білоруські землі.

2. Міста на українських землях

• Визначте ключові слова, що характеризують розвиток українських міст у цей період.

У XVI ст. на українських землях зростали й розвивалися міста. Найбільше міст було на західноукраїнських землях. На Східному Поділлі та Київщині їхня кількість зменшилася через постійну загрозу нападів кримських татар. Найбільшим містом був Львів, населення якого становило 7—10 тис. осіб. До великих і середніх міст (200—700 будинків) належали Брацлав, Кременець, Вінниця, Житомир, Луцьк, Острог тощо.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110283

Із «Трактату про дві Сарматії»...

У цей час на українські землі поширилося магдебурзьке право. Його надавали містам польські королі та великі князі литовські, а пізніше й великі магнати. Протягом другої половини XIV — першої половини XVI ст. магдебурзьке право здобула більшість українських міст.

Словник

Магдебурзьке право — одна з найпоширеніших у Центральній Європі правових систем міського самоврядування, що виникла в середні віки.

Містами, які мали магдебурзьке право, управляв магістрат — виборний орган міського самоврядування, що складався з ради (адміністративного органу й суду в цивільних справах) та лави (суду в кримінальних справах). Раду очолював бурмістр, а лаву — війт. Радники й лавники відповідно до норм магдебурзького права були виборними посадовцями. Виборчі права мали чоловіки з патриціату й бюргерства.

Знаряддя праці чинбаря (майстер з обробки шкіри). Експозиція музею

Міста були центрами ремесла й торгівлі. У середині XVI ст. тут налічувалося понад 130 різних спеціальностей (близько 80 з них — безпосередньо ремісничі). Водночас більшість містян також займалася сільським господарством.

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ ТА ОСНОВНІ ЗАНЯТТЯ НАСЕЛЕННЯ в XVI ст.

• Розкрийте зміст наведених у схемі характеристик розвитку міст, ремесла й торгівлі в цей період.

На українських землях у складі Корони Польської переважна частина міських ремісників була об’єднана в цехи. При цьому доступ до цехів для православних міщан ускладнювався. Позацехових ремісників, що не мали можливості вступити до цехів, називали партачами. Цехи всіляко боролися з ними. В українських містах у складі Великого князівства Литовського цехи були менш поширені.

Чинбар. Гравюра XVI ст.

• Спираючись на ілюстрації на с. 17, 18, опишіть працю чинбаря.

У XVI ст. продовжувала розвиватися торгівля. Основними її формами стали ярмарки (відбувалися у великих містах декілька разів на рік), торги (проводили кілька разів на тиждень) і щоденна торгівля в міських крамницях. Купці в містах створювали об’єднання на зразок ремісничих цехів.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110284

Із грамоти польського короля Жигмунта (Сигізмунда) І...

У цей період активно розвивалася й міжнародна торгівля. Через українські землі проходили торговельні шляхи, якими товари зі Сходу та Московської держави, а також продукти місцевого виробництва надходили до країн Центральної та Західної Європи. З українських земель на захід везли віск, мед, зерно, шкіру, худобу, солону рибу, сіль, деревину. Натомість завозили одяг, ремісничі вироби, вино, залізо, папір, зброю, тканини (атлас, оксамит, сукно, полотно) тощо. Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам’янець.

Привілей луцьким міщанам цеху кравецького й кушнірського на підтвердження їм деяких вольностей та обрання з-поміж них цехмістра. Сторінка з Литовської метрики

3. Замки

• Яким було призначення замків?

У XVI ст. на українських землях зводили чимало замків — укріплених будівель, які поєднували житлові та оборонні споруди, зазвичай оточені високим кам’яним муром із кількома вежами. Усередині замку були розташовані житло господаря, оселі робітників, млин, стайні, майстерні ремісників, колодязі тощо. Часто замок поєднували з фортецею, де перебував постійний гарнізон для оборони замку. Господар міг улаштувати на території замку особистий палац — парадну будівлю, де він мешкав і проводив різноманітні урочисті прийоми. Імовірно, замки будували насамперед для того, щоб захищатися від нападників і бути символом влади господаря.

Схема

rnk.com.ua/110285

Будівництво замку

Луцький замок XVI ст. Реконструкція. Художник О. Дишко

• Опишіть за ілюстрацією структуру Луцького замку в XVI ст. як оборонного укріплення.

Найбільше замків (близько 90 %) на українських землях збереглося на Львівщині, Івано-Франківщині, Тернопільщині, Волині, Хмельниччині та Закарпатті. Найбільшим на українських землях у XVI ст. був Житомирський замок, що займав територію завдовжки 130 м і завширшки 115 м. У цей час набув сучасного вигляду Кам’янець-Подільський замок (Хмельницька область), дерев’яні елементи якого замінили на кам’яні. У 1540 р. було реконструйовано укріплення збудованого у XIV ст. замку в Меджибожі (Хмельницька область).

Руїни вежі замку Корецьких-Острозьких у місті Корець (Рівненська область). XVI—XVI ст. Сучасний вигляд. Надбрамна вежа замку зображена на гербі міста

Герб міста Корець

4. Поява фільваркових господарств. Зміни становища селянства

• Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?

Основу сільського господарства на українських землях становило землеробство. У Галичині, на Волині, Поділлі та в центральних районах Київщини переважала трипільна система землеробства, а на Поліссі, півдні Київщини й Переяславщині зберігалися менш продуктивні двопільна й перелогова системи. Поступово набували поширення досконаліші знаряддя праці. Поряд із сохою почали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів. Трипільна система й оранка плугом здебільшого були характерні для господарств шляхти. Крім землеробства, розвивалися скотарство, городництво, садівництво, бджільництво, рибальство й полювання.

Меджибізький замок (Хмельницька область). Сучасний вигляд

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110341

Таємниці Радзивіллів. Олика. Українські палаци. Золота доба

Цікаві факти

За оцінками дослідників, на теренах України в різні часи налічувалося близько 5 тис. замків і фортець. Більшість із них не пережила облог, пожеж, війн тощо. До наших днів збереглося близько 100 таких споруд або їхніх залишків

На українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське господарство мало переважно натуральний характер, тобто продукти виробляли для власних потреб.

Сільське господарство українських земель у складі Корони Польської поступово переорієнтовувалося на потреби європейського ринку, де зростав попит на продукцію промислів і сільського господарства. Із метою збільшення обсягів товарного виробництва шляхта почала створювати фільварки, збільшувати панщину та відбирати землю в селянства. Одночасно із цим зростала кількість «непохожих» селян, прикріплених до господарства землевласників.

Словник

Товарне виробництво — виробництво продукції на продаж, а не для власного споживання.

Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок; був багатогалузевим господарством, де вся земля належала землевласнику. Фільваркове господарство базувалося на праці селян, що відробляли «тяглу службу», або панщину.

Господар фільварку відмовлявся від грошової або натуральної (оброк) ренти й переходив до відробіткової (панщини), яку селянство виконувало за землю. Орну землю, яка належала землевласнику, селянство обробляло власними знаряддями праці. Проте господар фільварку розпоряджався всім зібраним урожаєм із цих земель.

Фільварок Завісся Новогрудського повіту (нині Білорусь). Художник Н. Орда

• За наведеною ілюстрацією опишіть фільварок.

Щодо форми ренти, яка полягала в безоплатній і примусовій праці залежного селянства на землевласника в обмін на можливість вести своє господарство, на українських землях у складі Польського королівства й Великого князівства Литовського інколи застосовували назву «кріпацтво» («кріпосне право»), а селян називали кріпаками. Цим підкреслювали, що селянство ставало прикріпленим до господарств власників маєтків.

Словник

Панщина — одна з форм земельної ренти, примусової праці залежних селян, які працювали в господарстві землевласника зі своїми сільськогосподарськими знаряддями та мали обмежену особисту свободу.

Кріпацтво (кріпосне право) — система аграрних відносин, за якої селянин перебуває в адміністративній і судовій залежності від землевласника. Назва походить від купчих документів («кріпостей») на землі із селянами в Московській державі від кінця XV ст. У Московській державі система кріпацтва трансформувалася у фактичну рабську залежність. Кріпаки працювали не лише в сільському господарстві, а згодом і на мануфактурному виробництві. На українських землях система прикріплення селян до землі виникла ще за часів Русі. Так, у XI—XII ст. існувала категорія «посаджених на землю» холопів у Русі в XI—XII ст.

Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях у складі Великого князівства Литовського сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки», підписаною в 1557 р. польським королем і великим князем литовським Жигмунтом (Сигізмундом) II Августом. Згідно з документом усі його земельні володіння в маєтках виміряли й поділили на панські й селянські. Селянські ділянки мали назву волоки. Розмір волоки залежав від якості земель і становив від 16,8 до 21,8 га. Він забезпечував прожитковий мінімум великої селянської родини. За користування волокою спочатку тяглі селяни мали відпрацьовувати два дні панщини на тиждень на панських землях.

Аграрна реформа Жигмунта (Сигізмунда) II Августа передбачала єдині повинності для селянства. Головними з них були панщина і грошовий оброк (чинш). До додаткових повинностей належали згони — строкові сільськогосподарські роботи, пов’язані зі жнивами, косовицею, переорюванням землі, і продуктовий оброк — дякло.

Волочна система зруйнувала давню форму користування землею сільською громадою й замінила її на подвірну. Збільшилися повинності селян, було обмежено їхні права переходу до іншого господаря. Селянство позбавили права користуватися лісами, зменшили площу спільних земель (пасовища, луки). До кінця XVI ст. волочна система землекористування поширилася й на землі шляхти та церкви. Проте фільваркове господарство не стало панівною формою господарювання. Селянське господарство і надалі переважало.

Шляхетське господарство. Сучасна реконструкція

• Який вигляд мало шляхетське господарство?

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110286

ФІЛЬВАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

• За схемою поясніть, як була організована праця у фільварковому господарстві.

На українських землях у другій половині XVI — першій половині XVII ст. особиста залежність з обмеженням права переходу та відповідно прикріпленням до землі не перетворювала селянина на суто об’єкт володіння, раба, якого можна було продати, як і членів його родини. Це було зумовлено тим, що на українських землях спостерігалася нестача робочих рук, а в суспільстві панували уявлення про межі дозволеного, зокрема про добре поводження із залежними людьми як ознаку честі.

На кінець XVI ст. селян, які перебували в повній особистій залежності з обмеженням переходу, налічувалося не більше 20 %.

ЗАЛЕЖНЕ СЕЛЯНСТВО

• За схемою визначте, становище якої категорії залежного селянства було найважчим. Поясніть свою думку.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

етнічний і релігійний склад населення українських земель у цей період;
особливості розвитку міст на українських землях у XVI ст.;
організацію фільваркового господарства та зміни в житті селянства.

Працюємо з хронологією

1557 p.

Прийняття «Устави на волоки»

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Як на поширення фільваркової системи господарювання на українських землях вплинула «Устава на волоки»?

2. Які зміни відбулися в містах, що отримали магдебурзьке право?

3. Чому і як на українських землях з’являлися замки? Покажіть на карті атласу місця, де збереглися замки в Україні.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Сформулюйте інформаційний запит та з’ясуйте, які українські міста до кінця XVI ст. отримали магдебурзьке право. Покажіть їх на карті.

5. Створіть сенкани до понять «магдебурзьке право», «фільварок».

6. Поясніть, чому в XVI ст. погіршилося становище селянства.

7. Метод «Кола Венна». Що було спільного й відмінного в розвитку сільського господарства на українських землях і в країнах Західної Європи цього періоду?

Оцінюємо і створюємо

8. Працюємо в малих групах. За додатковими джерелами створіть онлайн-карту (у будь-якому застосунку) та позначте на карті найбільші українські міста XVI ст. Дослідіть історію одного з них (на вибір). Доберіть фото- та відеоматеріали. Створіть історичну довідку та прикріпіть її на карту.

9. Працюємо в малих групах. Метод «Синтез думок». Сформулюйте основні проблеми, що виникли в суспільно-політичному житті українських земель у цей період. Оцініть їхню складність і важливість. Як їх можна було подолати?

10. Як ви вважаєте, які екологічні проблеми могли виникнути через поширення фільварків на українських землях? Висловіть свою думку.

11. Уявіть, що ви опинилися на українських землях XVI ст. і стали власником фільварку. Складіть перелік заходів, які б дозволили збільшити прибуток вашого господарства.

12. Працюємо разом. Метод «Дебати». Чи відбулися зміни у взаємодії людини і довкілля на українських землях у період, який ви розглядаєте зараз, порівняно з попередніми?

Зміст