Історія України. 8 клас. Галімов

§ 5. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої в 1569-1648 рр.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109583

ПРИГАДАЙТЕ

1. Хто такі магнати?
2. Що таке фільварок?
3. Коли постала Річ Посполита?
4. Назвіть основні наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель.
5. Опишіть особливості соціально-економічного життя українських земель у першій половині XVI ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

як поширювалося магнатське землеволодіння на українських землях;
про подальше поширення фільваркового господарства;
про зміни, що відбулися в цей час у розвитку міст, становищі селянства й міщанства.

1. Зростання магнатського землеволодіння

• Метод «Оберіть позицію». Як ви вважаєте, у сільському господарстві українських земель першої половини XVII ст. набули поширення нові явища чи розвивалися явища, започатковані в XVI ст.?

У першій половині XVII ст. на українських землях швидко збільшувалося магнатське землеволодіння. До його розвитку великих землевласників підштовхувало зростання на західноєвропейських ринках попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію. У Галичині були розташовані володіння Потоцьких, Собеських, Даниловичів та інших родин у формі «ключів» — кількох сіл і містечок, що утворювали єдиний господарський комплекс. У 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80 % усіх селянських і міщанських дворів належало 18 магнатам, у Волинському воєводстві у власності магнатів перебувало 75 % селянських господарств. Саме на Волині розміщувалася «Острожчина» — володіння князів Острозьких. Крім того, на початку XVII ст. родина князів мала власність у Брацлавському, Київському, Руському, Сандомирському, Краківському, Берестейському, Мінському, Новогрудському, Вітебському та Віленському воєводствах. На їхніх територіях налічувалося 620 населених пунктів, серед яких 38 міст. Проте найбільшими були волинські володіння Острозьких.

МАГНАТСЬКЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у першій половині XVII ст.

• Робота в парах. Метод «Удвох». Придумайте і представте у формі інсценівки невелику історію за одним із шляхів зростання володінь магната.

Карта

rnk.com.ua/110291

Магнатські землеволодіння в Україні у XVI ст.

На Лівобережжі своїми розмірами вирізнялися володіння Вишневецьких, або «Вишневеччина», із центром у Лубнах. Наприкінці 30-х рр. XVII ст. до них належало 39,6 тис. селянських дворів, 56 міст і містечок. Загалом у Вишневецьких, що мали також землі на Поліссі, Поділлі, Волині та в Галичині, було майже 500 тис. підданих — посполитих (селян) і міщан.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110342

Золота доба. Палац Вишнівець

Великі земельні маєтки в інших місцевостях на українських землях мали також родини Збаразьких, Хоткевичів, Корецьких, Ружинських, Замойських та інших. Земельні володіння магнатів зростали шляхом успадкування, купівлі або захоплення маєтків, укладення вигідних шлюбів, заселення окраїнних територій, подарунків від королів. Права магнатів на володіння землями затверджували королівські грамоти.

Катерина Острозька. Художник Я. Касинський. 1630-ті рр.

Постать в історії

У 1620 р. 25-річний київський воєвода Томаш Замойський одружився із 18-річною Катериною Острозькою. Як посаг молода княжна мала шість замків, 13 міст, близько 300 селищ і фільварків. У майбутньому Катерина стала засновницею міста Янів у Польщі, названого на честь її сина. Для цього міста, яке одразу отримало магдебурзьке право, вона написала зібрання основних прав і порядок вибору міської влади та проведення ярмарків.

2. Поширення фільваркових господарств. Розвиток товарного виробництва

• Наведіть факти, які свідчать про залучення господарств шляхти до товарного виробництва. Як це вплинуло на розвиток соціально-економічного життя на українських землях у першій половині XVII ст?

Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію спонукало дедалі більше землевласників перетворювати свої маєтки на фільварки.

Одночасно з поширенням фільварків розгортався процес залучення до господарського розвитку неосвоєних територій, унаслідок чого на українських землях значно зросла площа оброблюваних земель. Сільське господарство поширилося на нові місцевості Східного Поділля, південну частину Київщини й Лівобережжя та майбутню Слобожанщину. Проте територіями найрозвиненішого землеробства залишалися Белзщина, Холмщина, Волинь, Західне Поділля та частково Галичина.

Золотий Потік на Тернопільщині — «родинне гніздо» польської магнатської династії Потоцьких. Сучасний вигляд

• Висловіть думку, чи можна вважати руїни польських магнатських маєтків історичною спадщиною українського народу? Чи потрібно докладати зусилля для їх збереження?

Із появою фільварків був пов’язаний подальший розвиток товарного виробництва. Пани з фільварків відправляли на ринки великі валки із зерном і продуктами та отримували за них значні кошти. У багатьох маєтках щорічно для продажу на ринку відгодовували 100—300 волів, в окремих фільварках зустрічалися кінні заводи. Вирощування породистих коней для потреб війська й знаті також забезпечувало великі прибутки. Про залучення господарств шляхти до товарного виробництва свідчило також зростання в них кількості млинів, крупорушок, ґуралень, броварень, чинбарень тощо.

Карта

rnk.com.ua/110292

Господарство Речі Посполитої в XVI—XVII ст.

Працюємо з джерелом

Із розповіді шляхтича С. Старовольського про зміни в середовищі польської шляхти в першій половині XVII ст.

За старих часів вважали обов'язком селянина обробляти землю, а купця — займатися торговельними справами. Шляхтич же віддавався рицарській справі й безперервно воював. Тепер у нас нема вояків... зате є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим подвигом у нас вважають знати дорогу, якою женуть биків із маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом... рибою... усяким хлібом... Усе, що їхні піддані мають у себе для продажу, вони наказують нести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами й відправляють до міста... Туди ж вони посилають і свої продукти. (Зашкільняк Л. Історія Польщі / Л. Зашкільняк, М. Крикун. — Л. : ЛНУ, 2002. — 305 с.)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, які зміни відбулися в середовищі польської шляхти в цей період.

3. Розвиток міст

• Визначте особливості розвитку українських міст після 1569 р.

У цей період, як і раніше, на українських землях зростали старі міста й містечка та з’являлися нові. Зокрема, упродовж першої половини XVII ст. було засновано Конотоп, Яготин, Умань та інші міста. У 40-х рр. XVII ст. найбільшими за кількістю населення стали Львів (25—30 тис. осіб), Київ (15 тис. осіб), Меджибіж (12 тис. осіб), Біла Церква (10 тис. осіб). Однак типовими залишалися міста з 2—3 тис. жителів. Від міст держава або магнати-власники отримували значні доходи: збори з ремісників і торговців, плата за проїзд через місто або за місце на ринку тощо. Деякі міста приносили своїм власникам у 50 разів більше прибутку, ніж села, на місці яких вони виникли.

Працюємо з джерелом

rnk.com.ua/110293

З опису умов життя селян Середнього Подніпров'я в 30—40-х рр. XVII ст. Г. Л. Бопланом

Краєвид Львова. Художник А. Гогенберг. Гравюра 1617—1618 рр.

Міста, що належали державі (королівські), були адміністративними центрами й найчастіше мали магдебурзьке право. Проте більшість міст (близько 80 %) перебувала в приватній власності або належала церкві. Так, із 206 міст у Київському воєводстві королівських було 46, приватновласницьких — 150, церковних — десять. Окремі приватновласницькі й церковні міста також здобули магдебурзьке право.

У першій половині XVII ст. в розвитку міського ремесла з’явилися нові явища. У містах почала зростати кількість позацехових майстрів-партачів, насамперед завдяки вихідцям із сіл. У Львові в цей час вони становили понад 40 % усіх ремісників. Цехи намагалися боротися з ними, але найчастіше марно. Крім того, партачів підтримували шляхта й міська влада, якщо це їм було вигідно.

На окремих міських виробництвах упроваджували верстати й технічні вдосконалення, виникав поділ праці й використовували найману працю, тобто розпочався перехід до мануфактурного виробництва.

Міщанин із Сокаля. Невідомий художник

4. Становище селянства й міщанства

• Чи відбулися в цей період зміни в становищі селянства і міщанства? Поясніть свою думку.

Поширення фільварків на українських землях супроводжувалося скороченням селянських наділів, зростанням кількості малоземельних і безземельних селянських господарств. Найбіднішою частиною селянства стали загородники (городники), що найчастіше мали лише один город (загороду), і комірники, які не мали навіть власного житла, хоча дехто з них тримав худобу.

Одночасно зі скороченням селянських наділів у XVII ст. зростав визиск селян. Вони втрачали свободу й потрапляли в особисту залежність від панів. Пани на свій розсуд визначали розмір панщини, повинності й податки, розпоряджалися майном селян. Унаслідок цього селяни перетворювалися на безправних осіб, яких могли подарувати, продати, купити разом з усім селом і землею.

Робота в цеху кравців. Гравюра 1568 р.

Упродовж першої половини XVII ст. погіршилося економічне, соціальне та правове становище більшості селянства на українських землях. Найважчим воно стало в Берестейському, Підляському, Руському, Волинському, Белзькому, західній частині Подільського й на правобережжі Київського воєводств, де панщина сягала трьох-шести днів на тиждень. На середину XVII ст. внаслідок перетворення вільних селян на залежних від землевласників значно скоротилася кількість вільних селян, і на українських землях їх майже не залишилося.

У містах із розвитком ремесла, промислів і торгівлі поглиблювалося соціальне розшарування. Патриціат дедалі більше збагачувався та керував усім міським життям. Середній за майновим становищем прошарок міщан прагнув звуження сфери впливу патриціату та розширення своїх прав. Зростала кількість збіднілих цехових майстрів, підмайстрів, учнів і партачів, не вдоволених своїм становищем. Значну кількість міського населення становили козаки й жовніри (солдати польської армії) військових залог. Перш за все це стосувалося міст і містечок Наддніпрянщини (Подніпров’я) та Брацлавщини. Так, у 1616 р. в Каневі, Корсуні, Білій Церкві, Чигирині, Черкасах, Богуславі, Переяславі в середньому понад 75 % дворів були козацькими.

Зверніть увагу

Після Люблінської унії відбулося масове переселення єврейських громад на українські землі. Протягом 1569—1648 рр. кількість євреїв тут збільшилася із 4 тис. до 51 тис. осіб. У період становлення володінь польської шляхти на українських землях євреї через дискримінаційні обмеження володіти землею і відносно високий рівень освіченості за відсутності сформованого відповідного прошарку суспільства часто ставали управителями маєтків та орендарями, збирали податки. Вони також ставали торговцями, шинкарями, мірошниками, ґуральниками тощо. Потребуючи грошей, королівські намісники й шляхта передавали в оренду єврейським підприємцям окремі населені пункти, а інколи цілі староства (наприклад, Житомирське, Корсунське, Богуславське).

Міста за своїм складом населення мали етнічну різноманітність. Русини (українці) подекуди не становили більшості. Заможні іноземці найчастіше займалися торгівлею, орендою маєтків і промислів, викупом мит, ремеслом.

Жителі міст православного віросповідання зазнавали різних обмежень. Зокрема, у 1620 р., за повідомленнями сучасника, у Львові той, «хто дотримується грецької віри і не перейшов в унію, той не може жити в місті, міряти ліктем і квартою, бути прийнятим у цех». У королівських містах, навіть тих, що мали магдебурзьке право, міщани часто потерпали від дій королівської влади. У приватновласницьких містах жителів змушували служити у війську із власним спорядженням, зводити й ремонтувати споруди тощо. Багато лиха населенню завдавали магнатські чвари та свавілля шляхетських військ, що часто супроводжувалося пограбуваннями й насильством. Була поширена практика наїздів (находів) на володіння суперника.

Словник

Наїзд — позаправовий засіб розв'язання суперечок шляхти, збройний напад на шляхетське, князівське або монастирське поселення чи володіння з метою пограбування, помсти, а також заволодіння землею, підданими, силового розв'язання майнових суперечок (нерідко між родичами). За часів Речі Посполитої наїзди набули масового характеру.

Намагаючись за короткий термін отримати великі прибутки, орендарі часто всупереч звичаю впроваджували понаднормові роботи й податки. Співпраця окремих представників єврейської громади із землевласниками інколи спричиняла поширення стихійної юдофобії — несприйняття осіб юдейського віросповідання. У них також бачили гнобителів. Антиюдейські настрої були типовими для всієї тогочасної Європи.

Постать в історії

У першій половині XVII ст. величезними маєтками на українських землях володів князь Ярема Вишневецький. Він походив із давнього литовсько-руського роду. Я. Вишневецький здобув освіту у Львівському єзуїтському колегіумі, обіймав посаду воєводи руського. Князь-католик вирізнявся віротерпимістю, активно захищав права православних вірян. Своєю господарською діяльністю Я. Вишневецький сприяв освоєнню земель Лівобережної України. Він утримував одну з найбільших магнатських армій у Речі Посполитій.

Ярема Вишневецький. Художник Д. Шульц. XVII ст.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

зміни в сільському господарстві українських земель, що мали найбільше значення для його розвитку;
становище різних верств населення українських земель цього періоду.

Працюємо з хронологією

Перша половина XVII ст.

Швидке зростання магнатського землеволодіння на українських землях

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Що таке товарне виробництво?

2. Які факти свідчать про зростання магнатського землеволодіння на тогочасних українських землях?

3. Наведіть приклади прояву погіршення економічного, соціального і правового становища селянства українських земель у другій половині XVI — середині XVII ст.

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу території найбільших магнатських володінь на українських землях.

5. За картою та додатковими джерелами складіть перелік міст на українських землях, які отримали магдебурзьке право в другій половині XVI — середині XVII ст.

Постать в історії

Дружиною князя Яреми Вишневецького була польська шляхтянка та аристократка Гризельда Констанція Вишневецька з роду Замойських, донька князя Томаша Замойського і Катерини Острозької. Вона мала добру для свого часу освіту — навчалася в Замойській академії, яку заснував дід її матері Ян Замойський у місті Замостя (зараз Польща). У подальшому житті вона постійно надавала допомогу академії, докладала зусиль, щоб уберегти її від розпаду. За сприяння княжни з'явилася нова розкішна резиденція (осідок) роду Вишневецьких — замок у містечку Білий Камінь на Львівщині. Іноземні мандрівники вважали його найкрасивішою магнатською резиденцією Руського воєводства. У XIX ст. внаслідок пожежі замок був зруйнований.

Гризельда Констанція Вишневецька. Невідомий художник. 70-ті рр. XVII ст.

6. Працюємо в малих групах. Запропонуйте питання для порівняння соціально-економічного розвитку українських земель до і після укладення Люблінської унії. Заповніть порівняльну таблицю та зробіть висновок щодо змін, які відбулися.

Питання для порівняння	Розвиток українських земель
Питання для порівняння	до Люблінської унії	після Люблінської унії

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Підготуйте невеликі інсценівки уявних розмов подорожніх (купців, мандрівників та інших), які обговорюють свої враження від побаченого в різних містах і регіонах українських земель у другій половині XVI — середині XVII ст.

8. Напишіть запит (промпт) та згенеруйте меми, які розкривають становище різних верств українського населення зазначеного періоду. Результати роботи обговоріть у класі.

9. Працюємо в парах. Метод «Удвох». За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про технічні винаходи і технології, які почали запроваджувати у міських ремеслах цієї доби на українських землях.

Зміст