Історія України. 8 клас. Галімов
§ 35. Правобережжя та західноукраїнські землі в останній чверті XVIII ст.
Тестові завдання
rnk.com.ua/109611
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, які країни в другій половині XVII — першій половині XVIII ст. прагнули приєднати Правобережжя та західноукраїнські землі до свого складу.
- 2. Коли було ліквідовано козацький устрій на Правобережжі?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- якими були наслідки поділів Речі Посполитої для подальшої долі українських земель;
- про розвиток західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст.
1. Поділи Речі Посполитої та українські землі
• 1. Чи припинилося національне гноблення українців після ліквідації Речі Посполитої? 2. За яких обставин наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу Російської та Австрійської імперій?
У другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання та шляхетське свавілля гальмували господарський розвиток країни, послаблювали її перед зовнішньою агресією. Цим скористалися сусідні держави — Росія, Пруссія та Австрія. У їхні плани входило розділити Річ Посполиту та розширити свої володіння, приєднавши її території.
Перший поділ Речі Посполитої відбувся в 1772 р. У результаті до австрійських володінь Габсбургів відійшли землі Руського (за винятком Холмської землі), Белзького воєводств і південно-західної частини Кременецького повіту Волинського воєводства. Також усупереч угоді Габсбурги заволоділи західною частиною Подільського воєводства, установивши кордон по річці Збруч. Ці землі разом із Малою Польщею були проголошені Королівством Галичини і Лодомерії із центром у Львові, що підпорядковувалося безпосередньо імператору. У 1785 р. край було поділено на 18 округів, очолюваних старостами. Вища влада в краї належала наміснику (губернатору), якого призначав імператор. Вищим представницьким органом був становий сейм.
Цікаві факти
Наприкінці XVIII ст. прибічники Російської імперії — магнатські родини Браницьких, Жевуських, Потоцьких та інші — примножили свої статки, отримали чини й звання. Щоб протиставити польським панам місцеве селянство, більшість якого становили українці, російський уряд указом імператриці від 1793 р. звільнив селянство від сплати державних податків, постоїв військ та обов'язку безплатного перевезення військових вантажів на три роки.
Після чергової війни з Османською імперією до володінь Габсбургів у 1775 р. додалася Буковина, що згодом як окремий округ увійшла до складу Королівства Галичини і Лодомерії.
Шляхта. Художник Я. Матейко. 1893 р.
Під впливом Французької революції в Польщі виник масовий визвольний рух. Була прийнята Конституція та започатковано реформи, які мали зміцнити суверенітет держави. Щоб знищити революційний осередок у себе на кордонах, Катерина II направила до Польщі війська та примусила відмовитися від Конституції та реформ. У 1793 р. з’явився маніфест Катерини II, за яким Правобережна Україна мала увійти до складу Російської імперії. До дій Росії приєдналася Пруссія.
Працюємо з джерелом
rnk.com.ua/110338
Сучасний британський історик Н. Дейвіс про поділи Речі Посполитої
Унаслідок другого поділу Речі Посполитої в 1793 р. до Росії відійшла територія Правобережної України (Подільське, Волинське, Брацлавське та Київське воєводства). Це стало приводом до національного повстання під проводом Т. Костюшка. Після перших перемог повстанці були розгромлені. Поразка повстання Т. Костюшка мала згубні наслідки для Речі Посполитої. У 1795 р. Австрія, Пруссія і Російська імперія підписали конвенцію про третій поділ Речі Посполитої, і вона на 123 роки припинила своє існування як незалежна держава. До Російської імперії відійшли західні землі Волині.
ПОДІЛИ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
У результаті ліквідації державних кордонів між землями Лівобережжя та Правобережжя в межах Російської імперії опинилися 80 % українців, що всупереч політиці російського уряду сприяло єднанню та розвитку українського народу.
Таким чином, наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу Російської та Австрійської імперій, які впродовж наступного століття продовжили політику національного гноблення українського народу.
Поранення Т. Костюшка в битві під Мацейовичами. Художник Я. Плерш. 1794 р.
2. Правобережна Україна наприкінці XVIII ст.
• Які соціально-політичні та економічні зміни відбулися на Правобережжі наприкінці XVIII ст?
На українських землях, відібраних у Речі Посполитої, російська влада утворила три губернії: Київську, Подільську та Волинську. Нові адміністративні й судові установи вводили поступово, щоб не провокувати конфлікт. Залишили чинними старі польські закони, а також юридичні норми Третього Литовського статуту. Судочинство вели двома мовами — польською та російською.
У той самий час землі католицької і греко-католицької церков та опозиційної шляхти були конфісковані й частково роздані російським генералам і вищим чиновникам.
Також на правобережні міста поширили дію Жалуваної грамоти містам 1785 р. та окремо дозволяли всі прибутки від торгівлі спрямовувати на потреби міського господарства. Запроваджували російську митну і поштову служби. Школи передавали у відання місцевої адміністрації та переводили на російську мову навчання.
На Правобережжі була значна частка єврейського населення. У 1791 р. Російська імперія видала указ, що окреслював межі території, за які євреям заборонялося переселятися. Тобто, їм дозволяли жити лише в спеціально визначених містах і містечках. Євреям забороняли володіти землею та займатися певним переліком професій. Результатом цих обмежень стала надзвичайна скупченість єврейського населення в певній місцевості («смуга осілості»).
«СМУГА ОСІЛОСТІ»
• Які губернії на українських землях у складі Російської імперії не належали до «смуги осілості»? Висловіть припущення, чому саме ці території обрали для проживання єврейського населення.
Заборона не поширювалася лише на купців першої гільдії (але тільки після десятирічного перебування в гільдії в «смузі осілості»), осіб із вищою освітою, середній медичний персонал, цехових ремісників, відставних нижчих чинів, які прийшли на службу за рекрутським набором.
3. Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині й Закарпатті
• Як реформаторська діяльність Марії-Терезії та Йосифа II вплинула на селянське населення західноукраїнських земель?
Українські землі, що опинилися під владою австрійських Габсбургів, перебували в дещо інших умовах. Нова влада намагалася впорядкувати всі сторони життя на нових землях відповідно до загальноімперських. Вирішальний вплив на соціально-економічне становище цих земель мала реформаторська діяльність Марії-Терезії та Йосифа II.
У 1766 р. селяни Закарпаття отримали садиби й земельні наділи, за які вони мали відробляти повинності й певну кількість днів панщини. За законом 1783 р. селяни дістали право займатися ремеслом і розпоряджатися майном, а панам заборонили відбирати в них садиби та втручатися в їхнє сімейне життя. Закон 1785 р. звільнив селян від кріпацької залежності, вони могли вільно пересуватися країною, передавати майно в спадок, вибирати професію, навчатися в школах.
Так само змінювалося й становище галицького селянства. Закон 1775 р. обмежував кількість повинностей. У 1782 р. селян звільнили від кріпацтва, їм дозволили одружуватися за власним вибором, навчатися ремесел, пересуватися країною. У 1786 р. були визначені категорії селян і розміри панщини залежно від кількості землі (від 12 до 156 днів панщини на рік для повнонадільних). Скасовували дворові повинності й роботи за звичаєм. Наступного року землі, що перебували в користуванні селян, проголосили їхніми володіннями. Проте закон 1789 р. про скасування панщини був чинним лише до 1790 р.
Панорама Львова другої половини XVIII ст. Художники З. Розвадовський і С. Яновський. 1929 р.
• Дослідіть, які етнічні групи переважали у Львові та як це впливало на культурний та економічний розвиток міста.
На Буковині продовжувала діяти «Золота грамота», запроваджена молдавським господарем Григоре Гікою в 1766 р., яка скорочувала панщину до 6—12 днів на рік. Згодом і тут було поширено чинність законів 1782 і 1786 рр.
Суттєві зміни відбулися і в господарстві. З’явилися нові сільськогосподарські культури (картопля, кукурудза).
Активно освоювалися гірські райони. Розвивалися вівчарство й свинарство.
Дуже повільно розвивалося міське життя. Єдиним великим містом був Львів, що налічував 30 тис. осіб. Більшість населення міст становили поляки, євреї, німці, вірмени тощо.
Цікаві факти
На середину XVIII ст. на Закарпатті всі парафії стали греко-католицькими. Проте в 70—80-х рр. XVIII ст. ситуація змінилася. Австрійський уряд ліквідував становість духовенства, обмежив вплив Римської курії, закрив монастирі й залишив за ними землі тільки на умовах утримання шкіл або притулків для літніх людей. Важливим стало запровадження віротерпимості та зрівняння в правах представників усіх конфесій. Імператор Йосиф II розпорядився, щоб духовенство здійснювало службу мовою місцевого населення, а при кожній церкві була створена школа. Таким чином унійна (греко-католицька) церква зі знаряддя колонізації та окатоличення перетворилася на захисника мови й традицій українського населення.
У другій половині XVIII ст. на західноукраїнських землях з’явилися перші мануфактури з виробництва сукна й полотна. Проте переважало, як і раніше, ремісниче виробництво. Габсбурги мало опікувалися економічним розвитком далеких провінцій своєї імперії, у якій вже існували давні промислові центри (Австрія, Чехія).
Корецька порцеляна, що вироблялася наприкінці XVIII ст. в місті Корець (нині Рівненська область)
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- результати та наслідки поділу Речі Посполитої для українських земель;
- вплив реформ Марії-Терезії та Йосифа II на становище західноукраїнських земель;
- запровадження «смуги осілості» як прояву дискримінації єврейського народу.
Працюємо з хронологією
|
1772, 1793, 1795 pp. |
Поділи Речі Посполитої |
|
1775 p. |
Приєднання Буковини до володінь австрійських Габсбургів |
|
1791 p. |
Встановлення «смуги осілості» для єврейського населення в Російській імперії |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Як змінилося становище Правобережної України після приєднання її до Росії?
2. Як змінилося національне і релігійне життя українців після поділів Речі Посполитої?
3. Які обмеження були накладені на єврейське населення в межах «смуги осілості»?
Застосовуємо і аналізуємо
4. Працюємо в парах. Створіть сенкан, який розкриває сутність поняття «смуга осілості». Результат роботи обговоріть у класі.
5. Працюємо в малих групах. Охарактеризуйте розвиток західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст. Складіть ментальну карту.
6. Працюємо разом. Обговоріть і визначте, якими були наслідки поділів Речі Посполитої для України.
7. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні та відмінні риси економічного розвитку Правобережжя і Галичини після поділів Речі Посполитої.
Оцінюємо і створюємо
8. Працюємо разом. Чому українське населення виявилося байдужим до того, що Річ Посполита втрачала незалежність?
9. Метод «ПРЕС». Сучасний український історик В. Верига писав: «Австрія застала [у XVIII ст.] Галичину в руїні, без шкіл... доріг... великих міст... промислу, торгівлі, із бідним і повністю поневоленим польською шляхтою сільським населенням...». Чи згодні ви з таким висновком? Підтвердьте власну думку аргументами.
