Історія України. 8 клас. Галімов
§ 34. Українські землі у складі Речі Посполитої. Опришківський рух. Гайдамацькі повстання. Коліївщина
Тестові завдання
rnk.com.ua/109610
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Як складалася доля Правобережної Гетьманщини в другій половині XVII — першій половині XVIII ст.?
- 2. Що таке національно-визвольна боротьба?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- яким було соціально-політичне та економічне становище Правобережної України у XVIII ст.;
- про причини широкого народного руху на Правобережній Україні в середині XVIII ст.
1. Соціально-політичне та економічне становище Правобережної України. Повстання гайдамаків
• 1. Якими були передумови розгортання національно-визвольної боротьби на Правобережжі? 2. Які соціальні верстви долучалися до гайдамацького руху? Які цілі вони мали?
Річ Посполита, повернувши наприкінці XVII ст. Правобережжя, відновила свою владу лише в 1714 р. Українські землі знову були розподілені між магнатськими родинами, яких налічувалося близько 40. Вони володіли 80 % земель Правобережжя (роди Любомирських, Потоцьких, Чарторийських, Жевуських та інші). Щоб відродити життя на цих землях, магнати роздавали селянам земельні наділи та звільняли їх від усіх повинностей терміном на 15—20 років. Завдяки цим заходам Правобережну Україну швидко наповнювали переселенці з Галичини, Лівобережжя та інших районів. Проте після закінчення терміну слобід вимоги до селян зростали, поверталося кріпацтво. Панщина сягала п’яти-шести днів на тиждень. До соціального гноблення додавалися утиски на релігійному ґрунті.
Спалахнув широкий народний опір. Невдоволені селяни приєдналися до розбійницьких ватаг, що діяли на Правобережжі. Учасників руху називали гайдамаками. Їхня кількість зростала.
Словник
Гайдамаки — селяни-втікачі, вигнанці-запорожці, кримські й ногайські татари, що об'єднувалися у ватаги (купи) і займалися степовим розбоєм («козацьким промислом»). Ця назва походить від османсько-турецького слова, що в перекладі означає «нападати», «шарпати», «гнати», «переслідувати». Уперше назву «гайдамацьке гультяйство» було вжито в універсалі командира польських військ у 1717 р. Згодом назву «гайдамаки» почали використовувати для позначення учасників українського національно-визвольного руху.
Гайдамак. Невідомий художник. Початок XІX ст.
Перше велике гайдамацьке повстання спалахнуло в 1734 р., коли в Речі Посполитій відбувалася боротьба навколо обрання короля.
Сотник надвірного війська князя Єжі Любомирського на ім’я Верлан утік із війська та оголосив повстання проти панів. Зібравши загін, він рушив у похід Брацлавщиною та Галичиною, руйнуючи маєтки шляхти, суди й канцелярії, розсилав універсали начебто від імені російської імператриці Анни Іванівни, подекуди запроваджував козацькі порядки. Найбільшим успіхом Верлана було здобуття Вінниці. Проте під тиском російських і польських військ Верлан був змушений утекти до Молдавського князівства.
Табір гайдамаків. Художник Ю. Коссак
Новий спалах гайдамацького руху відбувся навесні 1750 р. За своїм розмахом він перевершив попередній. Брацлавщина, Київщина, Волинь, Поділля були позбавлені шляхетського панування.
Розуміючи, що події набирають негативних для Росії наслідків, імперський уряд увів свої війська та жорстоко приборкав повстання. Проте остаточно гайдамацький рух придушити не вдалося.
Працюємо з джерелом
Із листа шляхтича з Летичева до коронного гетьмана Ю. Потоцького про організацію гайдамаками своїх нападів (1746 р.)
Коли [ці гультяї] нападають на село або містечко, то насамперед забезпечують собі дзвіницю, щоб ніхто не вдарив на сполох. Пізніше кілька стає в брамі або на воротах, двох або трьох гарно кличуть до вікна, щоб їм відчинили. Коли хтось добровільно відчинить, лише заберуть те, що він має. Коли буде сперечатися або боронитися, то поб'ють, поріжуть і все заберуть. Коли нападають на полі або в лісі, то мають такий звичай. Розміщуються в якомусь ярі, де їм із близьких сіл доставляють харчі. Один із гайдамаків сидить на дереві, а коли хтось переходить або переїздить, вискакують і проводять до себе до яру.
• 1. Яким було ставлення автора до гайдамаків? 2. Яку тактику використовували гайдамаки? 3. Чим можна пояснити появу такого явища, як гайдамацтво?
Працюємо з джерелом
rnk.com.ua/110336
З «універсалу» повсталих до селянства західної частини України
2. Коліївщина
• 1. Чим Коліївщина відрізнялася від попередніх повстань гайдамаків? 2. Чим була зумовлена жорстокість повстанців — учасників Коліївщини?
У 60-х рр. XVIII ст. на Правобережжі продовжували діяти загони гайдамаків. Польська шляхта розділилася на прихильників і противників короля Станіслава Понятовського, який намагався провести реформи. Однак за сприяння Росії різко загострилися відносини між православними, з одного боку, та католиками й греко-католиками — з іншого. Скориставшись спровокованою ситуацією, на початку 1768 р. Росія нав’язала Речі Посполитій трактат про зрівняння православних і протестантів у політичних правах із католиками. У відповідь того самого року в місті Бар було утворене військово-політичне об’єднання під назвою Конфедерація шляхти — Барська конфедерація. Вона вимагала усунення короля та виступала за збереження давніх шляхетських привілеїв і порядків. Король не мав достатньо сил, щоб придушити рух, і був змушений шукати підтримки в Росії. На Правобережжя ступив корпус російських військ, що розпочав бойові дії проти Барської конфедерації.
Словник
Барська конфедерація — військово-політичний союз частини польської шляхти, налаштованої проти офіційного курсу короля Станіслава Понятовського та невдоволеної політичним втручанням Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої.
Учасники Барської конфедерації моляться перед битвою. Художник А. Гротгер
Вчинені конфедератами насильства, нестабільність влади, постої військ, грабунки стали поштовхом до повстання, що увійшло в історію як Коліївщина. Правителі Речі Посполитої, Російської та Османської імперій сприйняли виступ як «бунт черні» і доклали зусиль для його придушення.
Цікаві факти
Дії гайдамаків стали приводом до російсько-турецької війни 1768—1774 рр. Османська імперія сприйняла введення російських військ на Правобережжя для придушення Барської конфедерації як порушення попередніх мирних угод. До того ж керівництво об'єднання уклало угоду з Османською імперією про підтримку. Загони гайдамаків, яких турецька влада сприймала як проросійські, здійснили напад на місто Балта, що було під владою кримського хана. Османська імперія оголосила війну Росії, яка сама шукала приводу до вступу в боротьбу за узбережжя Чорного моря. Такі події стали приводом до втручання Росії у внутрішні справи Речі Посполитої та її першого поділу.
Гайдамаки під Уманню. Художник І. Бурячок
• Чи відображає ілюстрація справжню суть і мету гайдамацького руху?
Повстання очолив Максим Залізняк. Виступи охопили Київське, Брацлавське, південь Волинського та схід Подільського воєводств. Рушійною силою повстання стали ватаги гайдамаків, надвірні козаки, частково селяни й міщани.
Цікаві факти
Вчені досі сперечаються про походження назви «Коліївщина». Одні стверджують, що вона бере початок від слів «колоти», «кіл». За іншою версією, повстання назвали на честь надвірних козаків «колій», «коліївці» (у перекладі із польської мови — черговий), служба яких була «колійною» (тобто почерговою).
Карта
rnk.com.ua/110337
Коліївщина 1768—1769 рр
Коліївщина відрізнялася від попередніх повстань гайдамаків. Вістря боротьби було спрямоване проти польського панування, католицької церкви, утисків орендарів і соціального гноблення з боку шляхти. Метою боротьби проголошували створення порядків, де не було б «панів і підданих, а всі користувалися б козацькими вольностями».
У червні 1768 р. повсталі з’явилися в околицях Умані. За допомогою сотника Івана Гонти, який із надвірними козаками перейшов на бік повсталих, наступного дня М. Залізняк захопив місто.
Повстання поширилося на інші райони краю.
Хрест Барської конфедерації
Тим часом у 1769 р. російські війська підійшли до Умані. Командувач російських підрозділів полковник М. Гур’єв заявив про свою прихильність до повстанців і запросив М. Залізняка, І. Гонту та іншу старшину на бенкет. Проте на ньому ватажків руху підступно заарештували. Загони повсталих, залишившись без провідників, були розгромлені. Проте народні виступи тривали й наступного року.
Коліївщина стала останнім повстанням українців проти Речі Посполитої. Її поразка була пов’язана з тим, що російські й польські війська перевершували повсталих в озброєнні, дії учасників руху були розрізненими, а їхня жорстокість відлякувала від них прихильників.
Максим Залізняк. Невідомий художник. Кінець XVIII ст.
4. Опришківський рух. О. Довбуш
• Якою була мета діяльності опришків?
Рух народних месників набув поширення і на західноукраїнських землях, особливо в Карпатах. Там їхні загони називали «чорними хлопцями», або опришками. За історичними джерелами, перші такі загони з’явилися в XVI ст. Виступаючи проти утисків селянства, діючи невеликими групами по 20—50 осіб, вони нападали на шляхту, лихварів, купців. Опришки мали добрі схованки в горах і користувалися підтримкою населення.
Словник
Опришки (від латинського слова opressor — «знищувач», «порушник») — учасники повстанського селянського руху, який був поширений на Прикарпатті та в Карпатах. Цей рух оцінюють як соціальний бандитизм.
Іван Гонта. Художник С. Васильківський. Початок XX ст.
Найвідомішим ватажком опришків був Олекса Довбуш. Очолюваний ним загін спустошував панські маєтки, розправлявся із сільськими багатіями. Опорним пунктом опришків стала гора Стіг. Звідти народні месники здійснили стрімкі рейди на Дрогобич, Солотвин, Рогатин, Надвірну та інші міста. Про хоробрість і винахідливість О. Довбуша, якого вважали народним героєм, складали легенди.
Олекса Довбуш. Невідомий художник
Попри загибель О. Довбуша в 1745 р. рух опришків не припинився й тривав до середини XX ст.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- гайдамацький рух як складне і багатогранне явище;
- посилення соціального, національного та релігійного гноблення в умовах послаблення Речі Посполитої;
- історичне значення Коліївщини як повстання, що зміцнило у свідомості народу ідеї соціальної та національної свободи.
Працюємо з хронологією
|
1734—1769 pp. |
Гайдамацьким pyx |
|
1745 p. |
Загибель ватажка опришків О. Довбуша |
|
1768—1769 pp. |
Коліївщина |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Які верстви населення брали участь у гайдамацькому та опришківському рухах і Коліївщині? Що їх до цього спонукало?
2. Яку роль відіграли релігійні суперечності в початку Коліївщини?
3. Чим була зумовлена жорстокість учасників Коліївщини? Як це вплинуло на результат повстання?
4. Чому опришківський рух тривав навіть після загибелі його ватажка О. Довбуша?
Застосовуємо і аналізуємо
5. Простежте за картою атласу події гайдамацького та опришківського рухів на Правобережжі та в Прикарпатті у XVIII ст. Визначте місця основних подій.
6. На лінії часу розташуйте події, які пов’язані з гайдамацьким та опришківським рухами, Коліївщиною. Скільки тривала національно-визвольна боротьба на Правобережжі?
7. Працюємо в малих групах. Обговоріть і назвіть причини повстанської боротьби на Правобережжі в другій половині XVIII ст. Яких форм вона набула? Чому в ній переважали соціальні чинники?
8. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому гайдамацький та опришківський рухи характеризують як соціальний бандитизм?
Ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки». Художник О. Сластіон. 1886 р.
Оцінюємо і створюємо
9. Дослідіть життя та діяльність О. Довбуша. Сформулюйте власну думку, ким він був: народним героєм чи бандитом. Наведіть щонайменше три аргументи на її підтвердження.
10. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Порівняйте гайдамацький та опришківський рухи. Які спільні й відмінні риси вони мали?
11. Працюємо разом. Обговоріть запитання та сформулюйте спільну аргументовану думку.
1) Чи могли народні рухи другої половини XVIII ст. привести до відродження Української козацької держави?
2) Чи можна стверджувати, що Коліївщина була останньою спробою відродити Українську козацьку державу часів Б. Хмельницького?
