Історія України. 8 клас. Галімов

Розділ V. Розподіл українських земель між імперіями. Загибель Козацької держави та Кримського ханату

§ 32. Спроби збереження автономії та реформування Гетьманщини. Політична культура козацької старшини

Тестові завдання

rnk.com.ua/109608

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як розгорталися події Північної війни на українських землях?
2. Визначте роль І. Мазепи в історії України.
3. Якими були наслідки Полтавської битви для України?
4. Як можна оцінити гетьманство І. Скоропадського і П. Полуботка?
5. Яку політику проводила Росія щодо Лівобережної Гетьманщини в першій половині XVIII ст?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про гетьманство Д. Апостола та К. Розумовського;
яку політику здійснювала Російська імперія щодо України;
як українська керівна верхівка намагалася протистояти імперській політиці.

1. Гетьманство Д. Апостола

• Які дії Д. Апостола можна вважати спробами зберегти українську автономію? Наскільки вони були успішними за умов посилення імперської політики?

На тлі загрози нової війни з Османською імперією зростало невдоволення Росії діяльністю Малоросійської колегії. Особистий конфлікт між керівником колегії С. Вельяміновим та князем О. Меншиковим, який на той час відігравав провідну роль у владній верхівці імперії, спричинив її скасування в 1727 р. Імперська політика щодо України пом’якшилася.

Було проведено вибори гетьмана, яким став 73-річний миргородський полковник Данило Апостол (1727—1734 рр.). Із ним імперська влада теж не уклала традиційної угоди. Діяльність гетьмана визначали «Рішительні пункти», видані в 1728 р. у вигляді указу імператора Петра II у відповідь на подану гетьманом петицію про повернення Гетьманщині прав.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110334

Попри значну обмеженість прав Гетьманщини «Рішительні пункти» дали можливість Д. Апостолу на певний час загальмувати ліквідацію Гетьманщини як політичного утворення.

У 1728 р. за умовами «Рішительних пунктів» росіянам дозволили купувати землі в Україні. Цим було започатковано розростання російського землеволодіння на теренах України.

Д. Апостол активно взявся за відновлення втраченої автономії: він призначив на посади полковників своїх прихильників, провів заходи щодо впорядкування старшинського землеволодіння, уперше вжив дії щодо складання тогочасного бюджету Гетьманщини, налагодив українську торгівлю, підпорядкував гетьманській владі Київ, реорганізував судову систему, домігся дозволу на повернення запорожців із володінь кримських татар в Олешках і заснування ними в 1734 р. Нової Січі на річці Підпільній (Підпільненська Січ).

За гетьмана Д. Апостола землі роздали козацькій старшині, православній церкві та російським чиновникам. Відмінність між спадковим і тимчасово умовним володінням старшини майже зникла. Д. Апостол поставив перед імперським урядом вимогу скасувати заборону на експорт українських зерна, шкіри, воску та інших товарів.

Постать в історії

Данило Апостол народився в 1654 р. в містечку Сорочинці (зараз Великі Сорочинці) на Полтавщині. Він походив зі знаної козацько-старшинської родини. Д. Апостол зажив військової слави під час Азовських походів 1695—1696 рр. У 1708 р. разом із військом І. Мазепи Д. Апостол приєднався до шведської армії, але вже за місяць перейшов на бік московського царя Петра І, у такий спосіб зберігши полковництво в Миргороді та всі свої маєтки. У 1711 р. він брав участь у Прутському поході Петра І, а в 1722 р. очолив 10-тисячне козацьке військо в Перському поході. Під час штурму Дербента Д. Апостол втратив око.

Д. Апостол підтримав наказного гетьмана П. Полуботка, за що був ув'язнений і покараний разом з іншими представниками козацької старшини. У 1726 р. його відпустили в Україну, залишивши в Москві заручником його сина. Здобувши в 1727 р. гетьманську булаву, Д. Апостол зробив усе можливе за тих умов для збереження Гетьманщини.

Д. Апостол був завзятим колекціонером. Його вважали найбагатшим гетьманом, а водночас — відомим благодійником.

Гетьман Данило Апостол. Художник О. Мартинович

Позитивне значення для боротьби з хабарництвом і впорядкування землеволодінь мало Генеральне слідство про маєтності, здійснене гетьманом. У 1729—1730 рр. провели ревізію (перевірку) маєтків і визначили законність володіння ними. Так, понад 35 % оброблюваних земель Гетьманщини були приватною власністю старшини. Містам підтвердили магдебурзьке право. Д. Апостол продовжив розпочату П. Полуботком судову реформу, видав «Інструкцію українським судам», якою, зокрема, визначали порядок апеляції. Відчутно поменшало росіян у гетьманській адміністрації. Їм заборонили купувати в Україні землю, натомість сприяли виїзду охочим за її межі.

За підтримки Д. Апостола Кодифікаційна комісія в Глухові в 1728 р. розробила звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ». Він мав юридично закріпити автономний статус і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії. Звід було завершено вже після смерті гетьмана. Проте російський Сенат категорично відмовився його затвердити.

• Працюємо в парах. Визначте основні напрями внутрішньої політики гетьмана Д. Апостола. Відповідь подайте у вигляді ментальної карти.

2. Політика «Правління гетьманського уряду». Спроба ліквідації автономного устрою Слобожанщини

• Чому «Правління гетьманського уряду» не змогло знищити автономні права Гетьманщини та козацьке самоврядування на Слобожанщині?

Після смерті Д. Апостола в 1734 р. імператриця Анна Іванівна знову заборонила обирати гетьмана, а відання українських справ передала «Правлінню гетьманського уряду» (1734—1750 рр.). Цей уряд складався з трьох представників козацької старшини й трьох російських урядовців. У своїй діяльності «Правління гетьманського уряду» мало керуватися «Рішительними пунктами» 1728 р. Крім того, російські урядовці були зобов’язані всіляко применшувати значення гетьманської влади й підривати довіру до неї, сприяти зближенню старшини з російськими офіцерами, а також шлюбам українців із росіянами. Українські справи знову повернули до Сенату. В Україні було проведено ревізію для впорядкування збирання податків, завершено складання зводу українського законодавства.

Словник

«Правління Гетьманського уряду» — уряд, створений російською владою для управління Гетьманщиною після смерті гетьмана Д. Апостола.

«ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ»

Для контролю над суспільством у Російській імперії була створена «Таємна канцелярія». Досить було вигукнути гасло «Слово і діло государеве» та вказати на когось, як його вважали державним злочинцем і віддавали до рук ката. Так, за підозрою в державній зраді в повному складі був заарештований Київський магістрат.

СКЛАД «ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ»

Значні зміни відбулися в устрої Слобожанщини. Ще в 1726 р. полки потрапили у відання Військової колегії. Із 1723 р. полковниками могли призначати тільки росіян. Із 1732 р. почалися перетворення, метою яких була ліквідація автономного самоврядування. Утворена в Сумах «Канцелярія комісії заснування слобідських полків» перебрала на себе чимало функцій полковників. Полкові ратуші в 1733—1734 рр. перейменували на канцелярії, які дістали права, що мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство здійснювали на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасоване право козаків і селян на займанщину, а також жителям забороняли залишати межі Слобожанщини. Козаків-підпомічників викреслювали з козацького стану.

Зверніть увагу

Роки «Правління гетьманського уряду» проходили в умовах чергової російсько-турецької війни (1735—1739 рр.), тягар якої ліг на плечі українського народу. Російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової зони. Постійні реквізиції (вилучення майна) позбавляли населення найнеобхіднішого. За підсумками війни запорозькі землі повернулися під владу Російської імперії.

За таких складних умов українська козацька старшина докладала зусиль для збереження давніх автономних прав і козацьких традицій.

• Працюємо разом. Метод «Два — чотири — усі разом». Спочатку у складі робочих пар, а потім усім класом обговоріть результати діяльності «Правління гетьманського уряду».

3. Відновлення гетьманства в 1750 р. К. Розумовський

• Чи можна стверджувати, що гетьманство К. Розумовського було лише примхою царської влади? Якою бачив гетьман К. Розумовський Козацьку державу?

Унаслідок палацового перевороту імператорський престол посіла дочка Петра І Єлизавета. Серед оточення імператриці було чимало українців, зокрема Олексій Розумовський, що став її фаворитом. Тому населення Гетьманщини сподівалося на покращення свого становища. Проте запроваджені зміни, що стосувалися Гетьманщини та Слобідської України, були зумовлені не лише особливими стосунками імператриці зі своїм оточенням. До цього спонукали як зовнішні обставини (загроза війн з Османською імперією, Пруссією, а українські землі були джерелом людських і матеріальних ресурсів), так і загострення соціальної напруженості. У 1742 р. було відновлено Київську митрополію. У 1743 р. скасували нововведення в Слобідській Україні.

Кирило Розумовський. Художник Л. Токе. 1758 р.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110357

Що ховає нащадок останнього гетьмана України?

За розпорядженням Єлизавети в березні 1750 р. в Глухові на Старшинській раді обрали гетьманом брата Олексія Кирила Розумовського (1750—1764 рр.). Він став останнім гетьманом козацької України.

Ставши гетьманом, К. Розумовський мав на меті відновити давні права України. Так, він домігся, щоб справи Гетьманщини повернули до Колегії іноземних справ, підпорядкував собі Запорожжя, а згодом Київ (проте в 1761 р. місто знову опинилося під прямим імперським управлінням). Загалом К. Розумовський прагнув установити шляхетські порядки, які існували за Речі Посполитої. Усі подальші дії гетьмана сприяли перетворенню козацької старшини на шляхту. Він здобув право самостійно призначати полковників і роздавати землі, відновив традицію скликання старшинських рад (з’їздів), які поступово набували значення станово-представницького органу. Почалося відновлення Батурина, який знову став гетьманською резиденцією. Попри значний вплив К. Розумовського та його брата при дворі такі дії занепокоїли імперську владу. У 1754 р. з’явилася низка указів, що обмежували владу гетьмана.

Палацово-парковий ансамбль К. Розумовського в Батурині (Чернігівська область). Сучасний вигляд

Цікаві факти

Судова реформа, яку здійснювали в козацькій Україні протягом 1760—1763 рр., започаткувала розмежування влади за ознакою владних повноважень на виконавчу й судову. Вищою судовою інстанцією став Генеральний суд, у складі якого, крім двох генеральних суддів, були виборні особи (по одній від полку). Своєю чергою, полки (їх налічувалося десять) поділяли на два судові повіти, у яких створювали земський (для розгляду цивільних справ) і підкоморський (для розгляду межових справ) суди; у кожному полку також було сформовано гродський (для розгляду кримінальних справ) суд, на чолі якого стояв полковник. Суддів обирала старшина. Скасовували судові функції Генеральної військової канцелярії. Так Гетьманщина мала перетворитися з військової на цивільну державу. Разом зі змінами в судочинстві упорядковували закони Гетьманщини, що розпочалося ще за Д. Апостола.

До К. Розумовського було приставлено радника-наглядача, заборонено самостійно призначати полковників. Тепер гетьман міг лише пропонувати кандидатуру. Гетьман був зобов’язаний постійно звітувати про прибутки й видатки Військового скарбу, а також скасувати в 1754 р. кордони між Україною та Росією, мито на ввезення російських товарів, митниці, що давали гетьманському уряду великі щорічні прибутки (через Гетьманщину в Росію йшов значний експорт з Османської імперії, особливо сіль і тютюн). Усі ці заходи перетворювали Україну на частину єдиного економічного простору Російської імперії. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні відносини Гетьманщини К. Розумовський дістав категоричну відмову.

Булава Кирила Розумовського

Постать в історії

Вагому роль у культурній та дипломатичній сферах Європи відіграв син останнього гетьмана Андрій Розумовський. Так, він брав участь у роботі Віденського конгресу 1814—1815 рр., який сформував нову систему європейських відносин (про них ви будете вивчати в наступному класі). А. Розумовський був одним із його головних організаторів та учасників, а значна частина неофіційних переговорів конгресу відбувалася в його Віденському палаці. І саме син гетьмана України разом із провідними європейськими очільниками, політиками та дипломатами підписав Заключний акт Віденського конгресу. Крім того, він став покровителем низки видатних європейських композиторів віденської школи: Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена. Зі свого боку Л. ван Бетховен на знак вдячності присвятив своему меценату декілька музичних творів.

Політична культура козацької старшини

rnk.com.ua/110335

Ці обмеження не зупинили реформаторських прагнень гетьмана. Він здійснив судову реформу, а також реформи в армії та освіті. Козацьке військо було наближене до регулярного. Так, усі козаки тепер мали однакове озброєння (рушниця, шабля, спис) та уніформу — синій мундир із червоним коміром, білі штани й різноколірні шапки. Упорядковували та вдосконалювали артилерію. У всіх полках створювали школи для навчання козацьких дітей. Гетьман також мав намір відкрити університети в Києві та Батурині. Передусім було оновлено Києво-Могилянську академію. Проте незабаром усі ці здобутки й зміни перекреслила імперська влада.

• Працюємо в малих групах. Метод «Дискусійна проблема». Чи вдалося К. Розумовському відновити давні права України? Висловіть аргументовану думку.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

відновлення гетьманства, гетьманування Д. Апостола;
імперську політику 30—40-х рр. XVIII ст., діяльність «Правління гетьманського уряду»;
гетьманування К. Розумовського.

Працюємо з хронологією

1727—1734 pp.	Гетьманування Д. Апостола
1734 p.	Заснування Нової (Підпільненської) Січі
1734—1750 pp.	Діяльність «Правління гетьманського уряду»
1750—1764 pp.	Гетьманування К. Розумовського

Цікаві факти

На гравюрі «Феєверк», яку художник написав у межах циклу «Українська абетка», зображено палац останнього гетьмана козацької України К. Розумовського.

Мистецтвознавець Ф. Ернст так побачив символізм твору: «...за блискучими феєрверками балів, маскарадів та свят [гетьман] не примітив, як проморгав останні рештки української волі».

Феєрверк. Гравюра. Художник Г. Нарбут. 1917 р.

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Назвіть основні досягнення гетьманства Д. Апостола та К. Розумовського.

2. Чому реформаторська діяльність К. Розумовського була не до вподоби імперській владі?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Поясніть, чому російський Сенат відмовився затвердити звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ», і які це мало наслідки для Гетьманщини.

4. Працюємо в парах. Метод «Кубик Блума». Складіть систему запитань, яка описує спроби гетьманів Д. Апостола й К. Розумовського зі збереження автономії та реформування Гетьманщини.

5. Працюємо в малих групах. Метод «Кола Венна». Визначте спільні й відмінні риси гетьманування Д. Апостола та К. Розумовського.

6. Складіть сенкан, що характеризує політичну культуру козацької старшини XVIII ст.

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Обговоріть і проаналізуйте, у чому проявлялося втручання російського уряду у справи Гетьманщини за часів «Правління гетьманського уряду» та які наслідки це мало. Результат роботи подайте у вигляді схеми.

8. Працюємо в малих групах. Дослідіть життєвий і політичний шлях Д. Апостола або К. Розумовського. Уявіть, що у вас є можливість провести інтерв’ю з цим історичним діячем. Які запитання ви б поставили? Спрогнозуйте відповіді на них. Результат роботи подайте у вигляді відеозапису інсценованого інтерв’ю.

9. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Наведіть аргументи, які доводять, що на політичну культуру та поведінку козацької старшини впливали події політичного, економічного й духовного життя.

10. Працюємо разом. Як ви вважаєте, чи могла Козацька держава за правління К. Розумовського закріпити своє існування? Чи дійсно гетьманування К. Розумовського було більше особистим проєктом, ніж прагненням відновити козацьку автономію?

11. Канадсько-український історик Орест Субтельний, характеризуючи останній період історії козацької України, зазначав: «...за Кирила Розумовського Гетьманщина пережила ’’золоту осінь“ своєї автономії». Чи вважаєте ви доречною таку оцінку?

Зміст