Історія України. 8 клас. Галімов
Розділ І. Українські землі у складі сусідніх держав. Люблінська унія
§ 2. Українські землі в першій половині XVI ст.
Тестові завдання
rnk.com.ua/109580
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Покажіть на карті атласу українські землі і назвіть держави, у складі яких вони перебували наприкінці XV ст.
- 2. Якою була система управління на українських землях, установлена тут державами, у складі яких вони перебували?
- 3. Що таке становий устрій? Назвіть його характерні ознаки.
- 4. Укажіть особливості станового устрою суспільства на українських землях кінця XV ст.
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- про систему управління українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Великого князівства Московського (Московського царства), Османської імперії та інших держав;
- становий устрій тогочасного українського суспільства.
1. Система управління українських земель у першій половині XVI ст.
• Простежте за картою атласу, які зміни державної належності українських земель відбулися у першій половині XVI ст.
У першій половині XVI ст. українські землі перебували у складі різних держав. Значна їх частина, а саме Підляшшя, Волинь, Східне Поділля (Брацлавщина) і Київщина, входила до Великого князівства Литовського, або Литви (офіційна назва — Велике князівство Литовське, Руське й Жемайтійське). Галичина, Белзщина, Холмщина та Західне Поділля належали до Польського королівства, або Польщі (офіційна назва — Корона Польська). Від середини XVI ст. Буковина, Хотинщина й Південна Бессарабія стали частиною Молдавського князівства. У 1514 р. Молдавське князівство разом з українськими землями, що перебували в його складі, потрапило в залежність від Османської імперії. Фортеці Хотин, Бендери, Аккерман стали її важливими опорними пунктами. А Буковина перебувала під прямим османським управлінням. Закарпаттям із XIII ст. володіло Угорське королівство. Унаслідок поразки від османів під Могачем у 1526 р. Угорщина втратила незалежність, а Закарпаття поділили Священна Римська імперія (західна частина) і залежне від турків-османів Трансільванське (Семиградське) князівство (східна частина).
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в першій половині XVI ст.
На Кримському півострові, Кубані й частині Північного Причорномор’я від середини XV ст. існувала держава кримськотатарського народу — Кримський ханат, який від 1478 р. визнав залежність від Османської імперії.
Чернігово-Сіверщина та Північна й Східна Слобожанщина в 1503—1618 рр. перебували у складі Великого князівства Московського (від 1547 р. — Московського царства).
На українських землях у складі Великого князівства Литовського, як вам уже відомо, у 70-х рр. XV ст. влада остаточно ліквідувала удільний устрій, запровадила поділ на воєводства, якими управляли намісники великого князя литовського.
Словник
Воєводство — адміністративно-територіальна одиниця на українських землях у складі Великого князівства Литовського й Корони Польської у XV—XVIII ст. на чолі з воєводою.
Василь-Костянтин Острозький. Невідомий художник. XVI ст.
У складі Польського королівства українські землі також були поділені на воєводства на чолі з воєводами, яких призначала влада. Під зверхністю Молдавського князівства українські землі поділялися на Чернівецький, Хотинський і Білгородський повіти, або цинути (землі). Цинутом управляв намісник молдавського господаря, якого називали «уставичним старостою». Згодом тут з’явилися й османські управителі, гарнізони. Закарпаття у складі Угорського королівства було поділене на комітати, або жупи, які очолювали ішпани (жупани), призначені королем.
Кримський півострів і Північне Причорномор’я у складі Кримського ханату поділялося на шість наймаканств (намісництв), якими управляли наймакани (намісники) за призначенням хана. Після прийняття статусу васала Османської імперії вони залишилися.
Чернігово-Сіверщиною у складі Великого князівства Московського (Московського царства) управляли спочатку удільні князі, а після ліквідації уділів — «служилі» князі, підпорядковані великому князю московському (царю).
2. Становий устрій суспільства. Завершення формування шляхти
• Охарактеризуйте становище привілейованих станів українського суспільства цього періоду.
Структура тогочасного українського суспільства мала становий характер. За своїм статусом, тобто сукупністю прав і обов’язків, наявністю привілеїв, соціальні стани поділяли на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.
Основу вищого привілейованого стану — руської (української) шляхти становили 20—30 князівських родів. Колишні удільні князі утворювали в її складі замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності або вищим державним посадам. Їх поділяли на «княжат головних» (Острозькі, Заславські, Сангушки, Четвертинські, Чарторийські, Корецькі, Гольшанські-Дубровицькі), і «княжат-повітовників». «Княжата головні» не підпорядковувалися місцевій владі, мали право входити до великокнязівської ради й вирушати у воєнні походи зі своїми загонами під родовими гербами. «Княжата-повітовники» таких прав не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій владі.
Словник
Привілей — законодавчий акт, ухвала, яку надавав правитель держави окремим особам, групам, станам, землям у Короні Польській і Великому князівстві Литовському (після їх об'єднання — Речі Посполитій).
Соціальний стан — група осіб, які мають закріплені законом права й обов'язки; належність до станів була переважно спадковою.
Руська (українська) шляхта — вищий суспільно-політичний привілейований соціальний стан, аристократія в Русі, Руському королівстві, Великому князівстві Литовському і Короні Польській (після їх об'єднання — Речі Посполитій), козацькій державі та інших державних утвореннях на українських землях.
До панів належала заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю походження, спадковим землеволодінням і привілеями.
Словник
Пани — група привілейованого шляхетського стану у Великому князівстві Литовському, Короні Польській, а також на українських землях у їхньому складі.
Цікаві факти
Спочатку у Великому князівстві Литовському термін «пан» застосовували лише до членів великокнязівського дорадчого органу («пани-рада») і «княжат головних». Поступово він втратив характер титулу та перетворився на шанобливу форму звертання до будь-якої вільної людини — міщанина, козака, шляхтича, представника духовенства.
До середньої і дрібної шляхти належали зем’яни й бояри. Це була залежна від князів і панів верства, представники якої здобували шляхетство та право на володіння землею, відбуваючи військову (боярську) службу зі своїми загонами кіннотників або особисто.
Дрібна шляхта була єдиною групою у складі свого стану, до якої могли потрапити особи нешляхетного походження з князівських ополчень та інших військових формувань, що здобули славу під час численних у цей час бойових дій або за інші заслуги.
СТАНОВИЙ ПОДІЛ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА на початку XVI ст.
• Працюємо в парах. Якими були особливості становища соціальних станів, наведених у схемі?
Шляхтичі та шляхтянки XVI ст. Художник Я. Матейко
Для вас, допитливі
rnk.com.ua/110282
У 1528 р. влада провела «попис земський» (перепис шляхти). Посилання на нього стало відтоді доказом шляхетства. Щодо князів, панів, зем’ян, дрібної шляхти і бояр почали вживати єдину назву «шляхтичі».
Права шляхти у Великому князівстві Литовському було визначено й закріплено в Литовських статутах. Перший Литовський статут 1529 р. узаконив поділ шляхетства на шляхту, яка отримувала землі за службу, і магнатів — князів і панів, що володіли містами, містечками й величезними землями за спадковим правом, були підпорядковані лише великому князю литовському та мали власні військові загони. Другий Литовський статут 1566 р. збільшив обсяг прав служилої шляхти, зрівнявши її з магнатами. Шляхта отримала можливість долучатися до управління державою завдяки участі в роботі повітових сеймиків і Вального (загального) сейму.
Словник
Литовські статути — зводи законів Великого князівства Литовського 1529, 1566 і 1588 рр., створені на основі місцевого литовського й руського (українського і білоруського) права.
Магнати (у перекладі з латинської мови — «багатій», «знатна людина») — аристократи, родовиті великі землевласники в Угорському королівстві, Короні Польській, Великому князівстві Литовському, на українських і білоруських землях у їхньому складі та в деяких інших країнах Європи.
Сеймики — зібрання шляхти повітів, земель, провінцій та воєводств у Короні Польській. На українських землях вони з'явилися одночасно з воєводствами.
Сейм — назва вищого законодавчого станово-представницького органу влади в різних державах.
Вальний сейм — вищий законодавчий станово-представницький орган Корони Польської і Речі Посполитої у XV—XVIII ст.
Привілейованим станом українського суспільства також було духовенство, що становило майже десяту частину населення. На українських землях на початку XVI ст. священники належали до двох конфесій християнства: католицької і православної. Більшість населення сповідувало православ’я. Православне духовенство поділялося на чорне (ченці та черниці) і біле (світські священники) та не підлягало світському суду. Вищі церковні ієрархи православної церкви (митрополит, єпископи, архієпископи тощо) обіймали посади лише за дозволом польських королів і великих князів литовських. Становище нижчого духовенства значною мірою залежало від шляхти, на землях якої розташовувалися його парафії. Католицьке духовенство користувалося цілковитою підтримкою держави.
Словник
Конфесія — віросповідання в межах певного релігійного вчення, а також об'єднання вірян.
Русинська шляхта. Реконструкція. Художник С. Шаменков
3. Напівпривілейовані й непривілейовані стани
• Порівняйте та визначте відмінності становища напівпривілейованих і непривілейованих станів українських земель у XVI ст.
До напівпривілейованого стану належали міщани, що мали привілеї на міське самоврядування, окремий становий суд, займалися ремеслом і торгівлею. Проте вони також сплачували податки, виконували повинності на користь приватних власників міст або держави. Найзаможнішу частину населення міст становив порівняно нечисленний патриціат, що складався з найбагатших купців, лихварів і ремісників.
До бюргерства — найчисленнішої, середньої за рівнем заможності частини міщан — належали цехові майстри й більшість купецтва. Значною частиною міського населення був плебс — міська біднота, що не мала власності.
Навчальний фільм
rnk.com.ua/110340
Як український князь Острозький розбив армію московитів
Майже 80 % населення українських земель становило селянство, яке належало до непривілейованого стану. За правовим становищем його поділяли на королівських (великокнязівських) і приватновласницьких, за характером повинностей — на службових (слуг), чиншових (данників) і тяглих, за ступенем особистої свободи — на «похожих» і «непохожих» селян. Право безперешкодно переходити від одного господаря до іншого мали лише «похожі». «Непохожі» селяни примусово й безоплатно працювали в господарстві землевласника.
Цікаві факти
Майбутнього князя В.-К. Острозького після смерті батька виховувала мати — княгиня Олександра Семенівна з роду Олельковичів-Слуцьких. Вона мала добру для свого часу освіту й була щиро віддана православній вірі. Ці якості вона передала своєму синові.
УКРАЇНСЬКЕ СЕЛЯНСТВО XVI ст.
• Чим вирізнялося становище наведених груп селянства?
Службові селяни були особисто вільними, за службу вони отримували землю та звільнялися від інших повинностей. За особисті заслуги вони могли отримати шляхетство і стати дрібною шляхтою. Більшість селянства становили чиншові селяни (данники). Це були вільні селяни, які сплачували власнику землі за користування нею ренту (чинш) продуктами або грошима. Тяглими називали селян, що не мали власної землі й за її оренду відбували повинності на користь держави або землевласників зі своїм тяглом (робочою худобою). Вони були як вільними, так і прикріпленими до своїх наділів.
Міщани XV—XVI ст. Художник Ю. Коссак
Із представників різних верств населення в цей час на українських землях формувався міжстановий соціальний прошарок козацтва. На початковому етапі становлення воно займалося степовими промислами та відбивало напади кримських татар.
Поступово козацтво зросло кількісно та зміцніло, розпочало боротьбу за визнання за собою прав і привілеїв окремого стану.
Словник
Рента — дохід від власності, який сплачують власникам за право користування нею.
Оренда — наймання майна, тимчасове користування ним за певну плату.
Працюємо з джерелом
Посол Священної Римської імперії Зигмунд Герберштейн про становище селянства у Великому князівстві Литовському в першій чверті XVI ст.
...Народ жалюгідний і пригнічений тяжким рабством. Бо якщо хто-небудь у супроводі юрби слуг входить у житло якого-небудь селянина, то йому можна безкарно творити що завгодно, грабувати і забирати потрібні для хатнього вжитку речі й навіть жорстоко побити селянина. Селянам же без подарунків закритий доступ до панів, яке б вони не мали до них діло. А якщо
їх і допустять, то все ж відсилають до чиновників і начальників. І якщо ті не одержать дарунків, то не вирішать і не ухвалять нічого доброго... Я сам чув від одного першорядного чиновника при молодому королі такий вираз: «Кожне слово в Литві — золото». (Історія України. Хрестоматія : У 2-х ч. — К. : ІЗМИ, 1996. — Ч. 1, с. 100.)
• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела та визначте, яким було становище селянства в цей період.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- взаємозв'язок належності до соціального стану та місця людини в тогочасному українському суспільстві.
Працюємо з хронологією
|
1528 p. |
«Попис земський» |
|
1529 p. |
Перший Литовський статут |
|
1566 p. |
Другий Литовський статут |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Назвіть частини станового устрою українського суспільства.
2. Опишіть систему управління українських земель у XVI ст.
3. Чим становище привілейованих станів українського суспільства XVI ст. відрізнялося від напівпривілейованих?
Застосовуємо і аналізуємо
4. Визначте за картою атласу регіон українських земель, у якому розташований населений пункт, де ви живете, і в якій державі він у цей період перебував.
5. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Розв’яжіть хронологічні задачі.
1) Через скільки років після проведення «попису земського» прийняли Другий Литовський статут?
2) Скільки років від прийняття Першого Литовського статуту відзначатимуть у 2029 р.?
6. Складіть таблицю «Становий поділ українського суспільства в XVI ст.».
|
Стан |
Статус |
Права, привілеї, обов'язки |
Оцінюємо і створюємо
7. За додатковими джерелами підготуйте інформаційну довідку для соціальної мережі або інтернет-медіаресурсу «Вшанування пам’яті роду князів Острозьких в Україні».
8. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому знання про видатних представників минулого українських земель важливе для формування свідомих громадян і громадянок — майбутніх захисників і захисниць України?
Селянка. Реконструкція. Художник С. Шаменков
