Історія України. 8 клас. Галімов

§ 29. Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату

Тестові завдання

rnk.com.ua/109605

ПРИГАДАЙТЕ

1. Як розгорталися події Північної війни на українських землях?
2. Якими були наслідки Полтавської битви для Української козацької держави?
3. Як вплинули конфлікти між козацькою старшиною на політичну ситуацію на українських землях у цей час?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яку колоніальну політику здійснювала Московська держава (Російська імперія) щодо українських земель;
про гетьманство І. Скоропадського, Д. Апостола;
як українська керівна верхівка намагалася протистояти політиці царської влади щодо українських земель.

1. Наступ царської влади на автономні права Гетьманщини

• Якими методами імперська влада нищила автономні права Гетьманщини? Як змінилося управління Гетьманщиною після втручання Московської держави?

Перехід І. Мазепи на бік Швеції Петро І використав як привід до розгортання каральних заходів проти незгодних із політикою царської влади. Одночасно із цим відбувався наступ на українську автономію (самостійне внутрішнє управління).

Коли в 1708 р. новообраний гетьман І. Скоропадський запропонував царю підтвердити в нових статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра І глузливу відповідь: «Українці й так мають із ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі».

Повноваження гетьмана були визначені в Рішительному указі. Також Петро І відхилив прохання І. Скоропадського про те, щоб козаки перебували під командуванням наказного гетьмана, а не московських генералів. Від гетьманського уряду вимагали звітувати про податки й доходи Військового скарбу.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110332

Воєводи отримали право втручатися у внутрішні справи Козацької держави. Для нагляду за гетьманом був приставлений царський міністр-резидент (із 1710 р. їх було двоє).

У Глухові — новій гетьманській резиденції — було розміщено два полки московських військ. Загалом у Гетьманщині розмістили десять полків. У 1708—1709 рр. Гетьманщину, а з 1719 р. і Слобожанщину приєднали до Київської губернії.

Губернатор отримав більше повноважень, ніж гетьман. У 1715 р. царським указом було встановлено новий порядок виборів полкової старшини, згідно з яким основну роль у цьому процесі відігравав царський представник.

Миколаївська церква у Глухові. 1695 р. Сучасний вигляд. Саме на майдані біля цієї церкви наставляли на гетьманство І. Скоропадського, а згодом Д. Апостола і К. Розумовського

Працюємо з джерелом

Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна (1708 р.)

Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками й гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, сподіваюся, буде приходити з доносами. При цьому не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті. (Україна наприкінці XVII — у XVIII столітті. Посилення наступу російського царизму на автономний устрій України, його остаточна ліквідація. — Режим доступу: https://uahistory.co/book/dovidnik/98.html.)

• 1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками й гетьманом? Як можна назвати таку політику? 2. Яку роль у підриві влади гетьмана відігравало поширення чуток і доносів? Як ці дії відображають загальну стратегію Московії щодо контролю над українськими землями?

Старшинами почали призначати іноземців. Згодом Петро І сам призначив своїх соратників: П. Толстого — ніжинським полковником, а А. Танського — київським. Цим він порушив виборний принцип формування влади в Гетьманщині. До того ж московським можновладцям надавали великі землеволодіння на українських землях, що призвело до появи значних територій, не підконтрольних гетьману. У 1720 р. Петро І обмежив функції Генерального військового суду. Посилилося втручання московської влади в господарське життя Гетьманщини, що фактично призвело до розорення її господарства: українські товари дозволяли вивозити за кордон лише через балтійські порти Московії, і до того ж не українським купцям. Водночас заборонили ввозити деякі товари в Гетьманщину із Західної Європи (голки, сукна, полотна, панчохи, цукор, тютюн тощо), а замість них треба було купувати продукцію московських фабрик. Запроваджувалося особливе мито для царської скарбниці. У 1721 р. на території Гетьманщини ввели «мідні гроші, щоб срібні й золоті залишалися в обігу населення Росії та якомога більше зосереджувалися в державній скарбниці».

План Глухівської фортеці 1724 р.

Дедалі частіше козаків використовували за межами Гетьманщини: на будівництві каналів (у 1721 р. на будівництво Ладозького каналу було направлено 10 тис. козаків), фортець (Санкт-Петербург), у далеких воєнних походах (три походи проти Персії (Ірану)) тощо. Крім того, походи призводили до занепаду господарств козаків. Населення Гетьманщини потерпало від постоїв царських військ. Відбувалися утиски і в культурній сфері. Із Києво-Могилянської академії за наказом царя виключили всіх студентів і викладачів із Правобережжя та іноземців, заборонили друкувати на українських землях будь-які книжки, крім церковних, а в тих, що друкувалися, «щоб ніякої різниці й осібного наріччя не було». Так цар розпочав наступ на українську мову, сприяв насильницькому зросійщенню (русифікації) та духовному поневоленню українського народу.

2. Гетьманство І. Скоропадського

• Якими були підсумки гетьманування І. Скоропадського? Чому прояви його лояльності царській владі не допомогли посилити владу гетьмана?

У таких складних умовах гетьманував І. Скоропадський. Перебуваючи на посаді, він намагався показати свою лояльність царській владі, сподіваючись зберегти автономію Гетьманщини. У той самий час він прагнув пом’якшити покарання старшин часів І. Мазепи. І. Скоропадський, як і І. Мазепа, уникав конфліктів зі старшиною та церквою, роздавав їм великі земельні наділи. За його правління близько 30 % оброблюваних земель були в приватній власності старшини, деякі її представники перетворювалися на справжніх земельних магнатів. Сам І. Скоропадський мав понад 100 тис. підданих, а в монастирів їх було 60 тис. осіб.

Київська брама Глухівської фортеці. 1766—1769 рр.

• Уявіть себе жителем (жителькою) Глухова початку XVIII ст. Напишіть уявний лист про своє життя в місті та розкажіть про важливі події, що тут відбувалися.

Поштова марка України. 2003 р.

• Поміркуйте, чому саме такі сюжети малюнків обрав художник для представлення гетьмана.

Постать в історії

Значну роль в управлінні Гетьманщиною відігравала друга дружина гетьмана Анастасія Скоропадська. Козаки її навіть прозвали «Настя-гетьманиха». Анастасія була молодшою за І. Скоропадського на 25 років.

Молода дружина мала великий вплив на чоловіка. Владна, із гострим розумом і неабиякими здібностями: товариськістю, умінням привертати до себе увагу (хоч і була неграмотною), Анастасія активно втручалася в урядові справи. Вона постійно приймала поважних гостей з імперських столиць, отримувала від старшини й московських сановників коштовні подарунки. У цей час І. Скоропадський став одним із найбільших землевласників, мав значну кількість промислових закладів. Анастасія не соромилася вимагати маєтності від царя, і той їх надавав.

Анастасія займалася благодійністю, підтримувала церкву, заснувала Гамаліївський (Харлампіївський) жіночий монастир (розташований поблизу Шостки, зараз не працює). Родина Скоропадських виділяла значні кошти на його утримання. Після смерті гетьмана І. Скоропадського Анастасія майже весь час проводила в монастирі.

Смерть чоловіка в 1722 р. не завадила Анастасії утримувати високий титул «ясновельможної пані гетьманової».

Анастасія Скоропадська. Художниця О. Мордвинова. 20-ті рр. XX ст.

У січні 1721 р. І. Скоропадський рушив до Москви, щоб остаточно визначити статус Гетьманщини у складі Московського царства (із серпня 1721 р. — Російської імперії). Поштовхом до подорожі став указ царя про виведення Генеральної військової канцелярії з-під управління гетьмана. Проте візит не дав бажаного результату та не припинив подальшого обмеження прав і вольностей. Натомість І. Скоропадський отримав указ про утворення Малоросійської колегії (квітень 1722 р.).

Ця новина приголомшила гетьмана. Повернувшись до Глухова, він передав «правління діл» Павлу Полуботку (1722—1723 рр.). У липні 1722 р. І. Скоропадський помер.

3. Перша Малоросійська колегія. Наказний гетьман П. Полуботок

• Що спричинило конфлікт між наказним гетьманом П. Полуботком та імперською владою?

Після смерті гетьмана І. Скоропадського всю владу в Гетьманщині взяла на себе Малоросійська колегія у складі шести російських офіцерів (діяла в 1722—1727 рр.). Колегія на чолі зі Степаном Вельяміновим почала прибирати до рук усе гетьманське правління. У своїй діяльності колегія керувалася законами Російської імперії. Вона збільшувала податки. Більшість зібраних коштів вивозили до Москви та Санкт-Петербурга. Також Малоросійська колегія втручалася в місцеве самоврядування та відала судовими справами. Петро І не дозволив обирати нового гетьмана, а доручив наказному гетьману П. Полуботку виконувати накази колегії. Чернігівський полковник П. Полуботок був людиною енергійною, палким прибічником української автономії. Недарма цар говорив про П. Полуботка, що він «небезпечніший за Мазепу». Гетьман не змирився з претензіями С. Вельямінова не тільки на контроль за владою, а й на саму політичну владу. П. Полуботок згуртував навколо себе старшин, розпочав судову реформу, розгорнув боротьбу з хабарництвом. Він звертався в сенат (верховний розпорядчий орган Російської імперії) зі скаргами на порушення Малоросійською колегією законів і традицій Гетьманщини, вимагав дозволити провести вибори нового гетьмана.

Петро І відвідує наказного гетьмана П. Полуботка у в'язниці в 1724 р. Художник В. Волков

• Висловіть припущення, про що могли говорити російський імператор і наказний гетьман.

Цікаві факти

Смерть П. Полуботка на українських землях сприйняли болісно. Його прославляли як великого захисника українських земель, про нього складали легенди. Однією з найпопулярніших була така, що нібито цар, довідавшись про хворобу П. Полуботка, прибув просити в нього вибачення, і гетьман перед смертю пригадав йому всі кривди, які завдала царська влада Українській козацькій державі: «За невинне страждання моє і моїх земляків будемо судитися у спільного і нелицемірного судді, Бога нашого: скоро станемо перед ним, і він розсудить Петра з Павлом». І справді Петро І невдовзі помер (у січні 1725 р.).

Наказний гетьман П. Полуботок. Невідомий художник. Кінець XVIII — початок XIX ст.

У серпні 1723 р. представники старшин у козацькому таборі на річці Коломак склали так звані Коломацькі чолобитні (звернення) на ім’я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Коли ці чолобитні отримав Петро І, то наказав ув’язнити П. Полуботка разом із 15 українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 18 грудня 1724 р. наказний гетьман П. Полуботок після допитів і тортур помер.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

заходи імперської влади з нищення автономії Гетьманщини;
боротьбу гетьмана й козацької старшини проти нищення прав Гетьманщини імперською владою.

Працюємо з хронологією

1722—1727 pp.	Діяльність Першої Малоросійської колегії
1722—1724 pp.	Правління наказного гетьмана П. Полуботка

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Коли та за яких обставин було створено Першу Малоросійську колегію?

2. Якими методами імперська влада нищила автономні права Гетьманщини?

Застосовуємо і аналізуємо

3. Працюємо разом. Обговоріть і поясніть, чому включення Гетьманщини до Київської губернії стало важливим етапом у зміцненні контролю Москви над українськими землями.

4. Працюємо в малих групах. Обговоріть і сформулюйте аргумент, який доводить, що втручання московського царя в економіку Гетьманщини призвело до занепаду її господарства.

5. Працюємо в парах. М. Грушевський вважав, що цар поставив саме на І. Скоропадського, бо вважав його «старим, плохим і недотепою, яким легко обертати». Чи згодні ви з такою думкою? Обговоріть і поясніть свою відповідь.

6. Працюємо в парах. Метод «Фішбоун». Які основні функції мала Перша Малоросійська колегія і як вони вплинули на управління Гетьманщиною?

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо разом. Метод «Оберіть позицію». «Іван носить плахту, а Настя — булаву!», «Іван теля пасе, а Настя булаву несе»: таким надто різким історичним прислів’ям у народі характеризували період гетьманування І. Скоропадського. Чи є справедливими такі оцінки діяльності І. Скоропадського? Доведіть свою думку.

8. За додатковими джерелами дізнайтеся про історичні міфи, які пов’язані з ім’ям П. Полуботка. Дослідіть і доберіть аргументи, що їх спростовують.