Історія України. 8 клас. Галімов

§ 28. Гетьманщина в Північній війні. Повстання І. Мазепи. Конституція П. Орлика

Тестові завдання

rnk.com.ua/109604

ПРИГАДАЙТЕ

• 1. Яку політику здійснював І. Мазепа на початку свого гетьманства?
• 2. Працюємо в малих групах. Обговоріть і визначте, який вплив на українські землі мали війни Московської держави кінця XVII ст.

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

• про перебіг Північної війни та участь у ній Гетьманщини;
• про обставини переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла XII;
• про гетьманство П. Орлика та його Конституцію.

1. Гетьманщина в умовах Північної війни Московської держави та Швеції (1700-1721 рр.)

• У чому проявлялася згубність Північної війни для розвитку Гетьманщини?

У 1700 р. Московська держава розпочала Північну війну зі Швецією, прагнучи захопити східне узбережжя Балтійського моря.

Особливо негативно перші поразки московського війська позначилися на становищі Гетьманщини. Вона стала джерелом матеріальних і людських ресурсів для відновлення воєнного потенціалу Московії. Гетьманщина мусила також утримувати в деяких містах московські гарнізони. Крім того, з українських земель у великій кількості вивозили зерно та інші продовольчі припаси. Усе це призводило до занепаду господарства й торгівлі.

Козаків також непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Непевність майбутнього Гетьманщини примушувала старшину й гетьмана замислюватися над подальшою долею держави. І. Мазепа почав розуміти згубність відносин із Московською державою.

Цікаві факти

Клятва І. Мазепи на вірність Україні: «Я нічого не шукаю, окрім щастя тому народові, який ушанував мене гетьманською гідністю і з нею довірив мені долю свою. Проклятий був би я і зовсім безсовісний, якби віддав вам зле за добре і зрадив його за свої інтереси!»

2. Перехід І. Мазепи на бік Карла XII

• Чому населення не підтримало дії гетьмана І. Мазепи?

Узявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, І. Мазепа розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом XII.

Додатковим стимулом стало те, що І. Мазепа перший після Б. Хмельницького зміг об’єднати під однією булавою майже всі українські землі. У 1704 р. він скористався проханням поляків до Петра І вислати війська для придушення повстання С. Палія. Як наслідок козацьке військо зайшло на Правобережжя і там залишилося.

ГЕТЬМАНЩИНА І ПІВНІЧНА ВІЙНА

Наступного року І. Мазепі було доручено приборкати магнатів, які підтримали шведського представника на польському престолі. Скориставшись нагодою, 30-тисячний козацький корпус Андрія Войнаровського зайняв Волинь та частину Галичини.

Перемога під Нарвою. Художник Г. Седерстрем. 1910 р.

• Пригадайте з курсу всесвітньої історії, коли та між ким відбулася битва під Нарвою. Яким був її результат?

У березні 1707 р. Петро І віддав укази про передачу йому «міста Києва та інших малоросійських міст», що фактично виводило їх з-під влади гетьмана. А в січні 1708 р. Петро І наказав І. Мазепі вивести полки з Правобережжя.

Загалом Петро І мав намір перетворити козацькі полки на звичайні драгунські, щоб вони могли битися на рівних проти шведської піхоти.

Гетьман чудово розумів, що таке перетворення призведе до ліквідації козацької верстви і повного підкорення Гетьманщини.

Цікаві факти

У березні 1707 р. після наради у Жовкві, повернувшись від царя, гетьман роздратовано вигукнув: «Якби я так вірно служив богові, як служив цареві, я дістав би найвищу нагороду. Та тут хоч би я був янголом, не дістану подяки за свою милість».

Тим часом шведський король вирішив одним могутнім ударом покласти край війні з Московією. У 1708 р. його 35-тисячне військо вирушило в похід на Москву. Пізніше до нього мав приєднатися генерал Адам Левенгаупт із 16-тисячним військом, важкою артилерією та додатковими припасами.

Товариш кінного реєстрового полку часів гетьмана І. Мазепи. Реконструкція. Художник С. Шаменков

Шлях на Москву був перекритий великими залогами московських військ у Пскові, Новгороді та Смоленську. Карл XII, віддаючи перевагу маневровій війні, вирішив здійснити обхід через землі сучасної Білорусі. Проте через бездоріжжя, вороже ставлення місцевого населення шведська армія просувалася вкрай повільно. Ударом для неї став розгром московським військом армії А. Левенгаупта поблизу села Лісне. Після цього шведський король рушив на українські землі, де сподівався на допомогу І. Мазепи. Гетьман опинився перед вибором: відверто підтримати Швецію чи залишитися на боці Петра І. 4 листопада 1708 р. гетьман вирішив приєднатися до Карла XII.

Карл XII. Художник Д. фон Крафт. 1866 р.

Дізнавшись про вчинок І. Мазепи, цар Петро І наказав зруйнувати гетьманську столицю Батурин, де зберігалися великі запаси зброї, артилерії та продовольства. Долю Батурина вирішила зрада. Полковник І. Ніс показав таємний вхід у місто, через який московські війська під командуванням О. Меншикова проникли в столицю та вчинили погром. Батурин було спалено, а населення знищено. За різними оцінками, загинуло від 11 до 14 тис. осіб, у тому числі діти, жінки, літні люди. І. Мазепу цар оголосив зрадником.

На Старшинській раді в Глухові новим гетьманом обрали Івана Скоропадського (1708—1722 рр.). Крім того, Петро І звернувся до населення із закликом бути вірним йому, а на Січ відправив дарунки та гроші. Через кілька днів більшість старшини залишила І. Мазепу, підписала присягу на вірність царю й визнала гетьманом І. Скоропадського.

Цікаві факти

Після погрому Чортомлицької Січі в 1709 р. запорожці заснували Кам'янську Січ. Проте в 1711 р. московські війська зруйнували і її. Частина запорожців знайшла притулок у володіннях хана — урочищі Олешки, де створила ще одну Січ. Матеріальне становище козаків Олешківської Січі було значно гіршим, ніж на Запорожжі.

У 1728 р. козаки під проводом Івана Гусака заарештували кошового отамана К. Гордієнка, спалили будівлі та рушили на місце Чортомлицької Січі. Проте московська влада заборонила їм відновлювати Січ. Зазнавши невдачі, козаки повернулися у володіння кримського хана й оселилися на місці Кам'янської Січі.

У 1733 р. після смерті К. Гордієнка московська влада дозволила запорожцям повернутися. У 1734 р. козаки заснували Нову (Підпільненську) Січ, що проіснувала до 1775 р.

Проте до І. Мазепи й Карла XII приєднався кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко із частиною запорожців. 8 квітня 1709 р. І. Мазепа та К. Гордієнко підписали з Карлом XII Великобудищанський трактат. Він передбачав утворення на українських землях, що перебували у складі Московії, князівства під протекторатом Швеції. Питання про долю правобережних і західноукраїнських земель не порушували, оскільки шведський король визнавав їх частиною Польщі.

Московські війська вдираються до Батурина в листопаді 1708 р. Сучасний малюнок

• Чому автор картини обрав саме такі образи, щоб проілюструвати цю трагічну подію?

Цікаві факти

23 листопада 1708 р. в Москві, а також у Глухові було проголошено церковну анафему (прокляття) І. Мазепі. Понад 200 років (до 1917 р.) анафему українському гетьману повторювали в церквах Російської імперії. Анафему проголошували навіть у тих церквах, що були збудовані коштом І. Мазепи, де в інших молитвах за церковними правилами йому висловлювали хвалу. Українська православна церква зняла з І. Мазепи анафему в 1994 р., а Константинопольський патріарх — у 2019 р.

Однак ці плани не були втілені в життя. Петро І продовжував каральні заходи на українських землях. У квітні 1709 р. московські війська під командуванням П. Яковлева здійснили похід на Запорожжя та знищили Чортомлицьку Січ. Урятувалася лише незначна кількість запорожців, що там на той час перебували.

Гетьман Іван Скоропадський. Художник С. Землюков. 1840-ві рр.

3. Полтавська битва та її наслідки

• Чому Полтавська битва вирішила подальшу долю Гетьманщини?

Навесні 1709 р. основні шведські сили й козаки І. Мазепи підійшли до Полтави. Залога міста, що складалася з козаків і московських воїнів, відмовилася здатися. Облога міста тривала три місяці. Тим часом до Полтави підійшли основні московські сили. Тут у червні 1709 р. відбулася головна битва Північної війни.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110355

Чому ми досі живемо під впливом міфу про Полтавську битву?

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110331

Початок Полтавської битви. Швецькі полки штурмують редути московського війська. Сучасний малюнок

Шведський король, який мав удвічі менше сил, наважився дати московським військам вирішальний бій. Шведська армія, що вишикувалася чотирма колонами, на світанку рушила полем на московський табір. Проте шведські війська несподівано натрапили на московські редути — польові земляні укріплення. Прохід між редутами й атака московської кінноти завдали шведам відчутних втрат. До того ж їхній лівий фланг загубився в лісі й був знищений. Після кількагодинного важкого бою шведські війська опинилися перед головними московськими силами, що вийшли з укріпленого табору. Шведський король вирішив атакувати їх, зосередивши свої відбірні війська на флангах. Гвардія Карла XII зуміла прорвати лівий фланг московських військ. Тоді Петро І сам повів в атаку свої резерви, які підтримала артилерія. Шведські війська були відкинуті. У їхній тил ударили козаки І. Скоропадського.

ПОЛТАВСЬКА БИТВА (1709 р.)

Цікаві факти

Московські війська, що прибули під Полтаву влітку 1709 р., розмістилися табором на північ від міста поблизу села Яківці. Їхній лівий фланг прикривав ліс, правий — глибокі яри, а з тилу була річка Ворскла. Козацькі полки І. Скоропадського розмістилися між Малими Будищами та Решетилівкою, щоб не допустити відступу шведських військ на Правобережжя. Загалом московська армія налічувала 42—60 тис. осіб та 72 гармати, хоча деякі дослідники називають значно більші цифри (150 тис. осіб). Шведські сили оцінюють у 12—30 тис. осіб та чотири гармати.

Полтавська битва завершилася поразкою шведського війська, яке втратило понад 12 тис. осіб убитими й полоненими. Московські втрати склали 1345 осіб убитими та 3290 пораненими.

Карл XII та І. Мазепа на Дніпрі після Полтавської битви. Художник Г. У. Цедерстрем. До 1933 р.

Цікаві факти

Карлу XII заважало керувати боєм під Полтавою поранення в ногу, яке він дістав напередодні. Під час битви він упав і знепритомнів. Шведи вирішили, що король загинув, тому кинулися тікати.

Після поразки І. Мазепа й Карл XII відступили до османських володінь. Петро І доручив підкупити великого візира за видачу І. Мазепи. Ця звістка схвилювала гетьмана й остаточно підірвала його слабке здоров’я. У серпні 1709 р. він помер. Тіло І. Мазепи відвезли в місто Галац (Румунія) і в колі військової старшини й короля Карла XII поховали в міському монастирі.

4. Гетьман П. Орлик і його Конституція. Ліквідація козацького устрою на Правобережжі

• Чи був запропонований П. Орликом конституційний устрій актуальним на той час?

У квітні 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада, на якій новим гетьманом обрали найближчого радника І. Мазепи — генерального писаря його уряду Пилипа Орлика. Він очолив першу українську політичну еміграцію в Європі й уряд в екзилі (еміграції).

Словник

Політична еміграція — вимушена зміна місця проживання або переселення зі своєї батьківщини в інші країни з політичних причин.

Пам'ятник П. Орлику в Києві. Скульптор А. Кущ, архітектор О. Стукалов. 2011 р.

Під час козацької ради було прийнято складений П. Орликом документ «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького». Пізніше цей документ дістав назву Конституція П. Орлика, або Бендерська Конституція. Це була угода між старшиною та козаками, з одного боку, та гетьманом — з іншого. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

Таким чином, проголосивши фактично республіканський політичний устрій Української козацької держави, Конституція П. Орлика стала зразком тогочасної політичної думки не тільки на українських землях, а і в усій Європі.

Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної військової ради. У ній були закладені основи принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, упроваджувалася виборність посад.

Цікаві факти

За Конституцією П. Орлика при гетьмані утворювався представницький орган влади — Генеральна військова рада із законодавчими функціями, у складі якої мала бути генеральна старшина, полковники, виборні депутити від кожного полку та делегати від запорожців. Генеральний військовий суд, у роботу якого гетьман не міг втручатися, дістав право судити за злочини (кривди й провини) як гетьмана, так і старшину. Державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана відводилися окремі землі. Була установлена виборність полковників, сотників із подальшим їх затвердженням гетьманом. Спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення. Гетьман мав захищати козацтво та все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким удовам і сиротам.

Зміст документа відповідав інтересам козацької старшини, яка через послаблення гетьманської влади отримала можливість більшої участі в управлінні державою. Конституція П. Орлика до 1714 р. діяла на тій частині Правобережжя, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.

Подальші дії П. Орлика були спрямовані на звільнення українських земель з-під московської влади. Він уклав угоди з кримським ханом Девлетом II Гераєм, шведським королем Карлом XII, прибічниками поваленого польського короля Станіслава Лещинського з метою спільного визволення Гетьманщини й Слобожанщини. До них приєдналася Османська імперія, яка в листопаді 1710 р. оголосила війну Московській державі.

Постать в історії

Пилип Орлик походив із давнього чеського роду. Освіту він здобув спочатку в єзуїтському колегіумі у Вільні, а потім у Києво-Могилянському колегіумі. П. Орлик був освіченою людиною, знав кілька європейських мов. Він обіймав посади в Генеральній військовій канцелярії, згодом став генеральним військовим писарем і найближчим радником гетьмана І. Мазепи.

Пам'ятний знак на честь 300-річчя Конституції П. Орлика. Військово-історичний меморіальний комплекс «Бендерська фортеця» (Молдова). 2010 р.

Перша сторінка оригінальної версії Конституції П. Орлика. Фотокопія

На початку 1711 р. хан із 40-тисячною ордою та 2 тис. запорожців вирушив на Слобожанщину. Не досягнувши там воєнного успіху, він із 12 тис. захоплених бранців повернувся до Кримського ханату. Тим часом П. Орлик із 5 тис. запорожців, 20—30-тисячною татарською ордою та польським загоном рушив на Правобережжя. Він здобув Немирів, Брацлав, Вінницю й узяв в облогу Білу Церкву. До нього приєдналося близько 11 тис. місцевих козаків на чолі з полковником С. Самусем. Однак після звістки про наближення московських військ татари припинили облогу та почали брати ясир (10 тис. жителів). Місцеві козаки залишили гетьмана й кинулися рятувати своїх близьких. П. Орлик втратив мало не все своє військо й був змушений припинити похід. Він повернувся до Бендер. Козаки С. Самуся відмовилися відступити та продовжили боротьбу, але зазнали поразки. С. Самусь та його прихильники потрапили в полон і були заслані до Сибіру.

Цікаві факти

Конституція П. Орлика складалася зі вступу й 16 статей. У документі проголошували незалежність українських земель від Московської держави та Речі Посполитої; обґрунтовували протекторат шведського короля та союз із Кримським ханатом. Територію Української козацької держави визначала Зборівська угода 1649 р. Козакам повертали їхні території в Наддніпрянщині.

Влітку 1711 р. Петро І розпочав воєнну кампанію проти Османської імперії — Прутський похід. Московська армія вирушила до Молдавського князівства, де правитель підняв антиосманське повстання. 8—9 липня на річці Прут відбулася вирішальна битва. Московська армія була оточена османським військом, і Петро І зміг вирватися лише завдяки значним політичним поступкам.

Булава, яку, за легендою, успадкував П. Орлик після І. Мазепи. Експонат Публічної бібліотеки міста Лінчепінг (Швеція). XVIII ст.

За Прутським мирним договором 1711 р. Московська держава повертала Османській імперії Азов, знищувала свої фортеці, нещодавно збудовані на Запорожжі, й зобов’язувалася не втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої. Окремий пункт стосувався українських земель, від яких Московія мала відмовитися та повернути їх під протекторат Кримського ханату й Османської імперії. Проте через нечітке формулювання було незрозуміло, про що йдеться — Запорожжя, Правобережжя або всю Гетьманщину.

Поштова марка України, присвячена діяльності гетьмана П. Орлику в екзилі. 1997 р.

• Поміркуйте, чому саме такі сюжети обрав художник для створення марки.

Петро І зволікав із виконанням умов договору. Зрештою Османська імперія висунула московській стороні вимогу передати всю Наддніпрянщину з Києвом під її протекторат. Московська влада категорично відмовилася. У результаті переговорів було досягнуто домовленостей, що Московія відмовляється від Правобережжя (крім Києва з околицями) і західної частини Запорожжя (землі на правому березі Дніпра з Кодаком), а Османська імперія не висуває претензій на інші запорозькі землі та Лівобережжя.

Ці домовленості були зафіксовані в московсько-турецькому договорі, підписаному у квітні 1712 р., та Адріанопольському договорі 1713 р. Вони стали тяжким ударом для П. Орлика та його сподвижників.

Розуміючи, що Правобережжя втрачене, царський уряд аж до 1714 р. переселяв місцеве населення на Лівобережжя («Другий згін») з метою позбавити П. Орлика будь-якої підтримки. Українські землі залишалися розділеними. Влада ж П. Орлика над Правобережжям, отримана згідно з указом султана, була нетривалою. У квітні 1714 р. між Османською імперією та Річчю Посполитою було укладено договір, за яким Правобережжя залишалося у складі Речі Посполитої. Ще в 1712 р. польський сейм ухвалив рішення про скасування полкового устрою на Правобережжі. У 1714 р. московські війська передали Польщі Білу Церкву, а залишки правобережних полків переправилися через Дніпро.

Польща остаточно відновила свою владу на Правобережжі. У червні 1714 р. П. Орлик виїхав з Бендер у подорож до країн Європи, де намагався отримати допомогу в боротьбі проти Московської держави. У 1720 р. він подався до Німеччини, а згодом до Франції. Однак підтримки в правителів європейських держав гетьман не знайшов. Після підписання Ніштадтського мирного договору 1721 р. між Московією та Швецією перебування українських політичних емігрантів у всіх європейських столицях не схвалювали. До того ж за наказом Петра І непокірного гетьмана намагалися заарештувати. У 1722 р. П. Орлик був змушений переїхати до володінь Османської імперії, де прожив останні 20 років свого життя. Усі його дипломатичні зусилля виявилися марними.

5. «Другий згін»

• Якими були наслідки чергової депортації населення Правобережжя?

Після нищівної поразки під час Прутської кампанії 1711 р. московити вирішили помститися українцям за підтримку гетьмана П. Орлика. Повертаючись із походу, взимку 1712 р. московське військо за наказом Петра І розпочало депортацію населення з Правобережжя («Другий згін»).

Рішення про примусове переселення було ухвалене у відповідь на нелояльне ставлення українців Правобережжя до московської влади.

Процес не обмежувався виселенням. Військові загони руйнували та спалювали господарства (насамперед житла), щоб люди не могли потім повернутися, і вдавалися до вилучення худоби й зерна.

Акція була добре спланована. Загальну відповідальність за проведення «Другого згону» ніс фельдмаршал Борис Шереметьев, провів його генерал Карл Евальд Ренне.

За різними оцінками, упродовж 1711—1712 рр. було переселено від 100 до 200 тис. осіб. Промосковських правобережних полковників Антона Танського, Гната Галагана та Григорія Іваненка було нагороджено «за вірну службу» маєтками на Лівобережжі.

Перша сторінка оригіналу Прутського мирного договору

Навесні та влітку 1712 р. на згарищах півдня Брацлавщини та Київщини з’явилися близько 4 тис. запорожців, які відродили полки в Умані, Корсуні та Чигирині. Проте вже в грудні 1713 р. 20 коронних польських корогов і кілька піших батальйонів кам’янецького каштеляна М. Калиновського виступили з Умані проти піших та погано споряджених сил запорожців. У сутичках під Погребищами, Немировом і Фастовом було вбито і страчено понад 1,6 тис. козаків. Деякі частини сердюків і кінних козаків у лютому 1714 р. відступили на Лівобережжя, де прийняли владу І. Скоропадського. Решта запорожців, які не сподівалися на помилування від царя, подалися на південь, у засновану в татарських володіннях Олешківську Січ.

Тож у 1714 р. Правобережжя повністю захопила Річ Посполита. Козацтву «Другий згін» завдав такого нищівного удару, після якого воно вже не змогло відновитися на правому березі Дніпра.

Однак ці землі не спорожніли. Уже від 20-х рр. XVIII ст. почалося їх активне заселення й відродження. Хоча вирішальна роль у цьому процесі належала вже не козацтву.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

• Північну війну, яка стала важким тягарем для українського народу;
• політику московського царя, проти якої виступив гетьман І. Мазепа;
• наслідки поразки Швеції в битві під Полтавою для Української козацької держави;
• депортацію на Лівобережжя населення Правобережжя і ліквідацію козацького устрою на цих землях;
• гетьманство П. Орлика та його Конституцію.

Працюємо з хронологією

1700—1721 pp.	Північна війна
1708 p.	Укладення гетьманом І. Мазепою договору зі шведським королем Карлом XII
1708 p.	Знищення московськими військами гетьманської столиці — міста Батурин
1709 p.	Зруйнування московськими військами Чортомлицької Січі
1709 p.	Полтавська битва
1710 p.	Конституція П. Орлика
1711 p.	Прутський похід московського царя Петра І
1711—1713 pp.	«Другий згін»

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Які чинники вплинули на рішення І. Мазепи про перехід на бік шведського короля Карла XII?

2. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти й Конституції...»?

3. Метод «Асоціативна квітка». Доберіть асоціації до теми «Другий згін».

Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою атласу події Північної війни на українських землях. Визначте напрямки походів П. Орлика на Правобережжя.

5. Визначте ключові слова до поняття «Конституція П. Орлика». Результат роботи подайте у вигляді «хмаринки слів».

6. Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Якими були основні причини й наслідки поразки шведсько-українських військ під Полтавою?

7. Працюємо в парах. Складіть перелік воєнно-політичних дій Петра І, які стали відповіддю на союз І. Мазепи й Карла XII. Поясніть, чому ці дії супроводжувалися особливою жорстокістю.

8. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому походи П. Орлика на українські землі зазнали поразки?

Оцінюємо і створюємо

9. Працюємо разом. Метод «Барометр». Проаналізуйте зміст Конституції П. Орлика. Визначте, чи могла вона стати основою для об’єднання різних верств населення українських земель навколо ідеї незалежної держави. Аргументуйте свою відповідь.

10. Працюємо в малих групах. Створіть структурно-логічну схему про причини й наслідки антимосковського повстання гетьмана І. Мазепи.