Історія України. 8 клас. Галімов
§ 25. Слобідська Україна, Запорозька Січ і Ханська Україна в другій половині XVII ст. Кошовий отаман І. Сірко
Тестові завдання
rnk.com.ua/109602
ПРИГАДАЙТЕ
- 1. Яким був устрій Запорозької Січі? Які українські землі перебували під владою гетьмана?
- 2. Яким був адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави за гетьмана Б. Хмельницького?
ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:
- яким був адміністративно-територіальний устрій Слобожанщини та Запорозької Січі в другій половині XVII ст.;
- про особливості розвитку Січі у складі Гетьманщини;
- про роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.;
- про діяльність кошового отамана І. Сірка;
- що таке «Слобідська Україна (Слобожанщина)», «Ханська Україна», «займанщина».
1. Виникнення та розвиток Слобідської України
• Чому на Слобожанщині сформувався козацький устрій?
Із другої половини XVI ст. на землях, де сходилися кордони Речі Посполитої, Московського царства і Кримського ханату, активно розгортався процес колонізації. У XVII ст. він набув значних масштабів. Основну роль у ньому відігравали українські селяни й козаки з Лівобережної і Правобережної Гетьманщини. Переселенський рух призвів до виникнення історико-географічної області під назвою Слобідська Україна, або Слобожанщина. На той час переселенців називали «викотці». Це були люди, які розривали всі зв’язки з колишнім місцем перебування та йшли на незаселені території. Формально ці землі належали московському царю, але фактично вони були нічиїми.
Словник
Слобідська Україна (Слобожанщина) — історична область, до якої належали території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північної частини Донецької та Луганської областей України; південно-східної частини Воронезької, південно-західної частини Бєлгородської, півдня Курської областей Росії.
У 1638 р. сюди прибули учасники козацького повстання на чолі з Я. Острянином (вони оселилися в Чугуєві). У 50-ті рр. XVII ст. велика група селян і козаків Чернігівського та Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським заснувала Острогозьк, а група переселенців з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим — Суми. На городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, виникло місто Харків. Схожу історію заснування мали міста Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших. Разом із містами виростали й нові села.
Утворені на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва Слобідська Україна). Права українських поселенців закріплювали царські жалувані грамоти. Свідченням визнання влади царя була присяга, яку складали поселенці. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, якими управляли царські воєводи.
Будівництво Сумської фортеці. Діорама. Художник Ю. Александрочкін
• Висловіть думку, чому на нових землях поселенці з Гетьманщини відтворювали козацькі звичаї, традиції, устрій.
У 50-х рр. XVII ст. царський уряд сформував з українських поселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. На Слобідській Україні утвердився козацький устрій.
Цікаві факти
Реакція Б. Хмельницького на переселенський рух до Слобожанщини була вкрай негативною. У 1657 р. він планував каральний похід на територію Сумського полку, який тільки формувався, щоб близько 10 тис. козаків повернути до свого війська. Переселенців він розглядав як дезертирів, тобто втікачів. Навіть був закон, за яким майно «викотців» можна було конфіскувати.
• Поясніть таку реакцію Б. Хмельницького на переселенський рух.
Карта
rnk.com.ua/110327
Територія слобідських козацьких полків
Старшину обирали на загальних козацьких радах. Полкове управління складалося з полковника і полкової старшини: обозного, судді, осавула, хорунжого, двох писарів. Полки поділялися на сотні. Сотенне управління складалося із сотника, отамана, осавула, хорунжого й писаря. Адміністративними, судовими, фінансовими та військовими справами в полках опікувалися полковники, у сотнях — сотники. Полковника обирали на довічний термін. Його затверджували бєлгородський воєвода і цар. Крім того, на Слобожанщині нерідко спостерігалося успадкування посади полковника. Це було пов’язане з особливостями заселення краю: полковники часто були ватажками переселенських груп.
Цікаві факти
Масове переселення на Слобожанщину розпочалося в другій половині XVII ст. і було пов'язане з добою Руїни. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині вже налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. — 64), де, за різними джерелами, жило від 120 до 250 тис. осіб. Більшість із них становили українці (80 %).
Полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі. Посади гетьмана на Слобожанщині не було.
Палац Шидловських у селі Старий Мерчик (Харківська область). Сучасний вигляд
• Яку роль у формуванні історичної пам'яті відіграє збереження архітектурних пам'яток?
Царська влада використовувала українських переселенців для господарського освоєння та охорони південних кордонів Московської держави від нападів кримських і ногайських татар, забезпечувала їх зброєю, продовольством, зберігаючи за переселенцями козацькі привілеї та самоврядування. Система землеволодіння на Слобожанщині мала свої особливості. У другій половині XVII ст. там ще було багато незаселених земель і діяло право займанщини. Кожен поселенець міг вільно займати стільки землі, скільки був спроможний обробити. Із часом, щоб урегулювати займанщину, навколо міста або села визначали певну земельну ділянку, яка розподілялася серед поселенців. Ліси, луки, річки та озера люди використовували спільно.
Працюємо з джерелом
Зі звернення жителів Сумського полку до царя (1705 р.)
Наші діди, батьки, брати й родичі та ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст у [Слобідську] Україну на закликання бєлгородських та курських воєвод, які запевняли нас царським словом — не відбирати від нас наших вольностей. Вони веліли селитися там, щоб ми захистили собою московсько-українські міста по Бєлгородській лінії в диких степах на татарських займищах, якими ходили татари під ці міста. І для збільшення населення в цих нових містах велено було нам закликати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля та інші міста, а до них повіти й села. І ми вірою та правдою служили. І тоді, коли татари приходили плюндрувати московсько-українські міста, ми не приставали ні до якої зради. За те пожалувано нас усякими вольностями й дозволено займанщини займати, пасіки і всілякі ґрунти заводити та всілякими промислами промишляти без чиншу (податку), за старим українським звичаєм. (Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — X. : Основа, 1990. — 256 с.)
• Працюємо разом. 1. Як формувалося населення Слобожанщини? 2. Яку роль відіграли українські поселенці в освоєнні московсько-татарського прикордоння? 3. Яким було ставлення царської влади до поселенців?
Упродовж другої половини XVII ст. багата старшина поступово перетворювалася на великих землевласників, серед яких можна назвати родини полковників Ф. Шидловського, Г. Дінця, Г. Кондратьева та інших. Козацька старшина захоплювала громадські угіддя, змушувала дрібних господарів за безцінь продавати свої ділянки. У її володінні були цілі села й хутори.
2. Роль Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях другої половини XVII ст.
• Чому політика керманичів Січі часто розходилася з політикою гетьманів?
Після створення Української козацької держави Запорозька Січ перебувала під владою гетьмана, хоча й зберігала певну самостійність у внутрішньому житті. Проте запорозька старшина прагнула відігравати окрему роль у політичній діяльності козацької України. Це послаблювало владу гетьмана, дестабілізувало ситуацію в державі. Розуміючи це, Б. Хмельницький та його наступники іноді силою придушували антигетьманські виступи запорожців.
У похід. Художник М. Пимоненко. 1902 р.
• Поміркуйте, як складалося життя жінок козаків, коли їхні чоловіки перебували в поході.
Після смерті Б. Хмельницького Запорожжя фактично виокремилося в державне утворення, яке лише формально підпорядковувалося гетьману. Воно проводило самостійну внутрішню й зовнішню політику, яка часто суперечила політиці гетьманів. Протистояння між гетьманами та запорозькою старшиною було вигідне царському уряду. Це дало йому привід втручатися у внутрішні справи козацької України. Після укладення Андрусівського перемир’я 1667 р. Запорозька Січ перебувала під формальним контролем Речі Посполитої та Московської держави, а фактично здійснювала самостійну політику, керуючись лише власними інтересами. За «Вічним миром» 1686 р. Січ підпорядковувалася лише московському царю. Саме із цього часу було заборонено будь-які відносини запорожців із Польщею та Кримським ханатом, а для контролю над козаками на запорозьких землях було збудовано фортеці, де розміщувалися московські залоги. Проте ще тривалий час Запорозька Січ намагалася проводити власну політику, яка була переважно антимосковською.
Чортомлицька Січ. Реконструкція
У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед Степом Микитиного Рогу в район Дніпрових плавнів, на острів Чортомлик, що розташовувався біля місця впадання в Дніпро протоки Чортомлик (поблизу сучасного села Капулівка на Дніпропетровщині). Цей район був більш захищений від нападів татар природними перешкодами. З опису 1672 р. відомо, що запорожці тут звели потужні штучні укріплення.
Гість із Запорожжя. Художник Ф. Красицький. 1916 р.
Цікаві факти
Козаки підтримували торговельні зв'язки з Гетьманщиною, Кримським ханатом, Польщею, Московією. Запорожці вивозили рибу, волів, коней, овець, мед, віск, сіль, а купували зерно, зброю, тканини тощо. Також запорожці збирали з купців, що проходили їхніми землями, мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідників, охорони тощо.
3. Устрій і господарський розвиток Січі
• Якими були основні джерела доходів запорозьких козаків у другій половині XVII ст?
За роки Хмельниччини на Січі відбулися певні зміни. Так, в умовах збереження звичаїв і традицій Запорожжя зростала роль в управлінні кошового й курінних отаманів. Навіть з’явилася посада кошового гетьмана.
Навчальний фільм
rnk.com.ua/110351
Реальне життя козаків на Січі
Проте економічне життя Запорожжя порівняно з попереднім періодом змінилося мало. Крім промислів (мисливство, бджільництво, рибальство), основу господарства Запорожжя становило скотарство. Ним займалися насамперед у зимівниках — хутірських господарствах, де взимку утримували велику рогату худобу, коней та овець. Землеробство було не розвинене через постійну воєнну загрозу й відсутність достатньої кількості робочих рук. До того ж запорожці, які зверхньо ставилися до селянства, вважали, що землеробство не є гідним для них заняттям. На Січі працювало чимало ремісників, які переважно виготовляли зброю, порох, ядра для гармат, спорядження, господарський інвентар, морські й річкові човни тощо.
Господарська діяльність козаків повністю не забезпечувала їхніх потреб. Додатковим джерелом доходів для них була царська й гетьманська платня грошима, сукном, військовими припасами, а також воєнна здобич.
Козача левада. Художник С. Васильківський. 1893 р.
4. Кошовий отаман І. Сірко
• Чому історики дають неоднозначні оцінки діяльності І. Сірка?
Одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі був І. Сірко. Він провів понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханату і ногайських орд. Свою військову діяльність І. Сірко розпочав напередодні Козацької революції. У 1658—1660 рр. подільські козаки обрали І. Сірка вінницьким (кальницьким) полковником. Він був серед тих, хто виступав проти гетьмана І. Виговського. Саме І. Сірко організував і здійснив воєнний похід на Аккерман, що спричинив розпад українсько-татарського союзу та не дозволив І. Виговському скористатися результатами перемоги в Конотопській битві. І. Сірко зі своїми козаками примусив І. Виговського зректися булави та зробив усе можливе, щоб вона потрапила до рук Ю. Хмельницького. За це він отримав від московського царя винагороду. У 1660 р. І. Сірко виступив проти Слободищенського трактату, залишив полковництво й пішов на Запорожжя. У 1660—1661 рр. він брав участь у походах запорозьких козаків проти Кримського ханату.
Погруддя Івана Сірка. Дніпропетровський національний історичний музей
• За додатковими джерелами складіть історичний портрет І. Сірка.
Після обрання І. Брюховецького гетьманом у 1663 р. І. Сірко вперше став кошовим отаманом Війська Запорозького. Того самого року він здійснив два вдалі походи до Кримського ханату, завдавши йому відчутних поразок. Наступного року спільно з московськими військами І. Сірко здійснив похід на Правобережжя та розгромив загони польського полковника С. Чарнецького й правобережного гетьмана П. Тетері. Після укладення Андрусівського перемир’я 1667 р. між Московією та Річчю Посполитою І. Сірко деякий час підтримував П. Дорошенка в боротьбі за возз’єднання козацької України, але після рішення правобережного гетьмана прийняти протекторат Османської імперії виступив проти нього. Восени 1667 р. І. Сірко став полковником Харківського полку на Слобожанщині та здійснив похід у Кримський ханат: розгромив татарську орду біля Кафи й визволив близько 2 тис. бранців. Однак переможний похід став поразкою для П. Дорошенка в його боротьбі, він втратив кримських татар як союзників. У 1670 р. запорожці знову обрали І. Сірка своїм кошовим.
Навчальний фільм
rnk.com.ua/110352
Іван Сірко. Герой чи зрадник
Того самого року він здійснив похід на Очаків, захопив і зруйнував турецьку фортецю на узбережжі Чорного моря. У жовтні 1671 р. І. Сірко разом із М. Ханенком присягнув Речі Посполитій і зобов’язався воювати з Кримським ханатом.
У 1672 р. після усунення від влади Д. Многогрішного І. Сірко вирішив поборотися за гетьманську булаву, але зазнав поразки. Полтавський полковник Федір Жученко захопив його в полон і передав московському царю. І. Сірка засудили й відправили до Сибіру.
Похід запорожців у Крим. Художник М. Самокиш. 1934 р.
Однак незабаром він був звільнений на прохання польського короля. На Річ Посполиту сунула величезна турецька армія. Виявилося, що полководця, який зміг би протистояти навалі, не було. У червні 1673 р. І. Сірко знову був на Січі. Зібравши козаків, він штурмом узяв Іслам-Кермен, потім Очаків, а також захопив великий загін ординців.
Розгніваний султан Мехмед IV у 1674 р. відправив до козаків листа з вимогою припинити напади й прийняти його протекторат. Запорожці відповіли дошкульним листом. Влітку 1675 р. І. Сірко здійснив похід у Кримський ханат. Він зруйнував чимало міст і селищ, а також столицю Бахчисарай. Військо хана було розбите, а йому самому довелося рятуватися втечею. Проте користі від цього походу для Української козацької держави не було.
Працюємо з джерелом
Із листа І. Сірка до царя Олексія Михайловича (13 березня 1664 р.)
Я, Іван Сірко, звичайної своєї служби вашій царській пресвітлій величності не залишаючи, місяця січня 8 числа з коша славного Запорожжя пішли за дві ріки, за Буг і за Дністер, де з милості Божої... напавши на турецьке місто Тигиня (Бендери), багатьох бусурманів побили і здобич велику взяли... я з Військом Запорозьким, повернувшись з-під Тигині, міста турецького, прийшов під міста черкаські...
Через нас, Івана Сірка, до вашої царської величності привернута вся Мала Росія, міста, що є над Бугом і за Бугом, а саме: Брацлавський полк, Кальницький, Могилів, Рашків, Уманський повіт. (Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків : у 3 т. — Т. 2. — Львів : Світ, 1991. — 388 с.)
• 1. На чиїй службі перебував І. Сірко? 2. Про які успіхи він доповідав царю?
У 1676 р. після зречення П. Дорошенком булави І. Сірко прийняв від нього клейноди гетьмана. Під час Чигиринських походів 1677 і 1678 років кошовий боровся проти турецько-татарських військ і загонів Ю. Хмельницького. Свій останній похід І. Сірко здійснив на початку 1679 р., коли вщент зруйнував турецькі фортеці, що перешкоджали виходу козацьких чайок із Дніпра в Чорне море. За ці зухвалі дії султан відіслав велике військо на приборкання козаків. Проте коли турецькі війська дізналися, що козаки підготувалися до оборони й чекають на них, то повернули назад.
Влітку 1680 р. кошовий І. Сірко, що був уже в похилому віці, занедужав і невдовзі помер на власній пасіці.
Могила І. Сірка неподалік колишньої Чортомлицької Січі на околиці села Капулівка (Дніпропетровська область)
5. Початок формування Ханської України (Ганщини)
• Чим пояснюється утворення Ханської України?
У 80-х рр. XVII ст. на землях між Дніпром і Дністром, що належали Кримському ханату, почали селитися українці. Вони тікали від складних умов життя, спричинених постійними війнами, що вирували на території Гетьманщини. Із часом ці терени дістали назву Ханська Україна, або Ганщина. Також щодо цих теренів уживали назви Татарська Волощина й Кочубейська Татарія. Османи називали їх «Мукатаа Томбасар».
Пам'ятна монета, присвячена І. Сірку. 2002 р.
Імовірно, першим гетьманом Ханської України був Теодор Сулименко (Сулимко), якому в 1684 р. султан Мехмед IV дав гетьманську булаву за рекомендацією кримського хана. Незабаром його змінив Яким Самченко.
Управління Ханською Україною здійснювали гетьмани, резиденція яких була розташована в Ягорлику (зараз Молдова). Політичний і господарський устрій цих земель нагадував Запорозьку Січ і Гетьманщину.
Із 1686 до 1695 р. гетьманом Ханської України був Степан Лозинський. Він намагався поширити свою владу на Правобережжя. Йому навіть удалося захопити Немирів, який він зробив своєю резиденцією. Проте поразка Османської імперії повернула Правобережжя під владу Речі Посполитої, і надалі територія Ганщини обмежувалася лише землями, які належали до Кримського ханату. Господарський розквіт цих теренів припав на середину XVIII ст.
Навчальний фільм
rnk.com.ua/110353
Що таке Ханська Україна?
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- колонізацію українським населенням земель, що призвело до формування Слобожанщини і Ганщини;
- успішний господарський розвиток цих земель;
- статус Запорозької Січі в 70—80-ті рр. XVII ст;
- вплив політики кошових отаманів на події на теренах Гетьманщини;
- місце в історії України І. Сірка.
Працюємо з хронологією
|
1663 p. |
Перше обрання І. Сірка кошовим отаманом |
|
1675 p. |
Захоплення Кримського півострова запорожцями на чолі з І. Сірком |
|
80-ті pp. XVII ст. |
Початок формування Ханської України (Ганщини) |
Запитання і завдання
Знаємо і розуміємо
1. Коли почалася колонізація Слобідської України українськими козаками й селянами? Які чинники впливали на розвиток господарства Слобожанщини?
2. Який кошовий отаман відігравав провідну роль в історії Січі другої половини XVII ст.?
3. Із якою метою запорожці здійснювали походи проти Османської імперії та Кримського ханату?
4. Закінчіть речення: «Ганщиною називали землі, які були заселені українцями у складі володінь ...».
Застосовуємо і аналізуємо
5. Покажіть на карті атласу території:
1) Слобожанщини;
2) Запорозької Січі;
3) Ганщини.
6. Визначте, які зміни відбулися у складі запорозького козацтва в другій половині XVII ст. Як вони вплинули на розвиток Січі?
7. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте основні причини та етапи колонізації Слобожанщини. Запишіть їх у вигляді хронологічної таблиці.
8. Доберіть приклади втручання Московської держави у відносини між гетьманами і Запорозькою Січчю.
9. Працюємо в парах. Складіть CMC-повідомлення, яке розкриває особливості розвитку господарства Запорозької Січі.
Оцінюємо і створюємо
10. Працюємо разом. Дайте оцінку змінам адміністративного підпорядкування Запорозької Січі протягом другої половини XVII ст.
11. Метод «Барометр». Чи можна стверджувати, що в 60—70-х рр. XVII ст. Запорозька Січ була окремою державою? Наведіть аргумент на підтвердження вашої думки.
12. Працюємо в малих групах. Метод «ПРЕС». Поясніть, чому Річ Посполита не змогла налагодити ефективний контроль за Січчю на відміну від Московської держави.
13. Дослідіть життєвий шлях І. Сірка. Результат роботи презентуйте у вигляді його сторінки в соціальній мережі або кросенсу.
