Історія України. 8 клас. Галімов

Розділ IV. Козацька Україна наприкінці 50-х рр. XVII — на початку XVIII ст.

§ 22-23. Гетьманство І. Виговського. Розкол Гетьманщини. Андрусівське перемир’я

Тестові завдання

rnk.com.ua/109600

ПРИГАДАЙТЕ

1. У якому становищі перебувала Українська козацька держава на момент смерті Б. Хмельницького?
2. Якими були соціальні наслідки Хмельниччини?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про правління гетьмана І. Виговського та Андрусівське перемир'я;
якими були причини і наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр.;
що спричинило Руїну та розкол Гетьманщини.

1. Внутрішня та зовнішня політика гетьмана І. Виговського. Гадяцька угода

• Чому значна частина населення негативно сприймала політику І. Виговського? Які це мало наслідки?

Політичне і соціально-економічне становище Козацької держави після смерті Б. Хмельницького було вкрай складним. Тривала війна різко погіршила добробут селян, міщан й козаків. Поразка українсько-трансільванської воєнної кампанії проти Речі Посполитої негативно вплинула на суспільство. До того ж загострилися українсько-московські відносини через нехтування царським урядом інтересами Гетьманщини.

Чимало козаків, що не отримували платню за службу, зосередилися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

Репродукція печатки гетьмана І. Виговського

У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату та розгорнули боротьбу за владу. У протистоянні за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський. У вересні 1657 р. на Старшинській раді в Чигирині його було обрано гетьманом до повноліття сина Б. Хмельницького Юрія, а вже в жовтні козацька рада в Корсуні призначила І. Виговського повноправним гетьманом.

Гетьман Іван Виговський. Невідомий художник. XIX ст.

Вибір полковником Мартина Пушкаря. Художник С. Васильківський

І. Виговський продовжував зовнішньополітичний курс Б. Хмельницького. Він намагався зберегти союзницькі відносини зі Швецією, Трансільванією, Кримським ханатом та Московською державою. Московський цар підтримував І. Виговського в боротьбі за гетьманську булаву.

На час обрання гетьманом І. Виговський був досвідченим державним діячем, однак у внутрішній політиці припустився досить серйозних помилок. По-перше, гетьман орієнтувався на потреби козацької старшини й шляхти, залишаючи поза увагою інтереси козаків, селян і міщан. По-друге, згубним для Української козацької держави стало те, що для боротьби з антигетьманськими виступами І. Виговський шукав допомоги в правителів інших держав.

Постать в історії

Іван Виговський походив із православної шляхетської родини. Імовірно, він навчався у Київській братській школі або в Києво-Могилянському колегіумі. У 30-х рр. XVII ст. І. Виговський працював у київському і луцькому судах, намісником луцького старости. Потім він пішов на військову службу, досяг чину ротмістра кварцяного (найманого) війська Речі Посполитої. Під час битви під Жовтими Водами І. Виговський потрапив у полон до татарського війська, був викуплений Б. Хмельницьким і став його писарем та найближчим соратником. І. Виговський створив та очолив Генеральну канцелярію — адміністративний та дипломатичний уряд при гетьманові, брав участь у битвах Національно-визвольної війни, розробляв Зборівську угоду, Білоцерківський договір та «Березневі статті».

Прорахунки гетьмана спричинили козацькі заворушення в жовтні 1657 р. Козаків очолили кошовий отаман запорожців Яків Барабаш і полтавський полковник Мартин Пушкар. Ці виступи таємно підтримувала Московська держава. Спочатку гетьман спробував домовитися, погодившись на деякі поступки, яким свого часу опирався Б. Хмельницький. Так, він дозволив призначити московських воєвод у великих містах Гетьманщини, погодився на перепис населення для збирання данини царю тощо. Проте це не допомогло.

Тоді для придушення повстання І. Виговський уперше в історії українських земель використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Під час боїв між прихильниками та противниками гетьмана у травні-червні 1658 р. загинуло та було взято в ясир близько 50 тис. осіб, серед яких були і керівники повстання. Фактично ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають Руїною.

Словник

Громадянська війна — форма політичної боротьби, що є збройною сутичкою між соціальними групами в межах однієї держави задля здобуття державної влади або досягнення (відстоювання) певних прав, привілеїв.

Руїна — термін, яким позначають процес занепаду й спустошення Української козацької держави під час громадянської війни, період гострої боротьби старшини за владу і постійної агресії сусідніх держав.

Остаточно авторитет гетьмана у суспільстві підірвало його прагнення порозумітися з Річчю Посполитою. Починаючи з весни 1658 р. тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої. Поштовхом до такої зміни політики Української козацької держави, за образним висловом І. Виговського, стало те, що «Москва хоче мати гетьмана, якого можна, взявши за хохол, за собою водити». Крім того, отримати допомогу від кримського хана гетьман міг лише після примирення з польським урядом (із 1654 р. упродовж 12 років тривав союз між Річчю Посполитою і Кримським ханатом.

Юрій Немирич і його герб «Клямри». Невідомий художник

Постать в історії

Юрій Немирич народився в 1612 р. на Житомирщині в родині бояр Немиричів. Початкову освіту за бажанням батька він здобув у Раківській социніанській академії в Польщі, а в 1630—1633 рр. здійснив освітню мандрівку за кордон. Завершуючи освіту в Сорбонні, талановитий юнак видав у Парижі власний твір під назвою «Розвідка про московитську війну», який присвятив порівняльному аналізу політичного устрою Московської держави та Речі Посполитої.

На початку Хмельниччини Ю. Немирич воював на боці Польщі. У 1655 р. він перейшов на бік трансільванського князя Дьєрдя II Ракоці, який підтримував протестантів, а в 1657 р. — на бік козаків. У цей самий час Ю. Немирич прийняв православну віру. Після смерті Б. Хмельницького він став «правою рукою» І. Виговського у планах примирення України й Польщі через федеративний союз трьох держав. У серпні 1659 р. Ю. Немирич трагічно загинув.

У вересні 1658 р. на козацькій раді неподалік міста Гадяч було укладено українсько-польську угоду. Одним з авторів цієї угоди був Юрій Немирич. Польський сейм затвердив Гадяцьку угоду з деякими змінами у травні 1659 р. Вона містила такі положення:

українські землі в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство входили до складу Речі Посполитої як третя рівноправна частина федерації (назву «Руське князівство» було вилучено з остаточного тексту угоди, яку ухвалив сейм Речі Посполитої);
федерація об’єднувалася особою спільного короля, обраного представниками трьох держав;
на чолі Руського князівства був гетьман, якого затверджував король із чотирьох кандидатів, що були представниками козацької старшини; гетьмана обирали довічно;
гетьману заборонялися будь-які відносини з іншими державами;
польські й литовські війська не мали права перебувати на українських землях;
козацький реєстр мав становити 30 тис. осіб;
гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетських привілеїв;
церковна унія мала бути скасована; п’ять православних ієрархів отримували місця в сенаті;
передбачалося заснувати необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень.

• 1. Які асоціації у вас виникають до слова «руїна»? Поясніть, чому цей період дістав назву «Руїна». Доберіть за текстом параграфа приклади, які це доводять. 2. Поміркуйте та поясніть, які статті Гадяцької угоди зберігали суверенітет Гетьманщини, а які його обмежували. Здійсніть SWOT-аналіз Гадяцьких статей.

Сильні сторони	Слабкі сторони
Можливості, що надавали	Загрози, які несли

РІЧ ПОСПОЛИТА ЗА УМОВАМИ ГАДЯЦЬКОЇ УГОДИ

Зверніть увагу

Хоча польський сейм і затвердив Гадяцьку угоду (з її 24 пунктів сім було відхилено, а шість скориговано), її умови не були втілені в життя. Цей документ, попри всі його позитивні моменти, спізнився щонайменше на століття. Після тривалої боротьби з Польщею його вже не сприймали в українському суспільстві. Коли посланець привіз остаточний текст угоди до І. Виговського, той вигукнув: «Ти зі смертю приїхав і смерть мені привіз».

2. Московсько-українська війна 1658-1659 рр. Конотопська битва

• Що спричинило війну Московії проти Козацької держави?

Гадяцька угода стала приводом до відкритої агресії Московської держави проти Гетьманщини. Московська влада закликала український народ не підкорятися гетьману, а армія на чолі з воєводою Григорієм Ромодановським силою схиляла населення до підданства московському царю. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік Московської держави.

І. Виговський розіслав європейським правителям лист-звернення, у якому повідомив про розрив із Московією та його причини.

Гетьман І. Виговський під Конотопом 1659 р. Художник І. Бєльський

На початку квітня 1659 р. московське військо на чолі з князем Олексієм Трубецьким підійшло до Конотопа та взяло його в облогу. Місто захищали 4,5 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким. Героїчна оборона дала змогу І. Виговському зібрати сили та разом із поляками й кримськими татарами рушити на допомогу.

МОСКОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 1658—1659 рр.

• Які території були охоплені московсько-українською війною 1658—1659 рр?

8—9 липня 1659 р. під Конотопом відбулася вирішальна битва, у якій було завдано поразку 50-тисячній московській армії. У битві загинули значні сили московської кінноти (зокрема 249 представників знатних родів). Уважають, що в Конотопській битві загинуло до 5 тис. московитів, ще тисяча потрапили в полон (у тому числі князь Семен Пожарський і десятки знатних воєвод). Більшість полонених були страчені татарами. О. Трубецькой дивом уник полону, хоча й отримав два поранення. Були втрачені артилерія, скарбниця, обоз, бойові знамена.

Навчальний фільм

rnk.com.ua/110350

Як український гетьман розбив московське військо

Проте через гостру внутрішньополітичну ситуацію скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Невдоволена політикою І. Виговського козацька старшина об’єдналася навколо Юрія Хмельницького й висунула його на гетьманство. У вересні 1659 р. відбулася козацька рада, на якій Ю. Хмельницького обрали гетьманом. І. Виговський урятувався втечею до поляків, але в 1664 р. його звинуватили у змові проти Польщі й стратили.

КОНОТОПСЬКА БИТВА (1659 р.)

• Що сприяло перемозі козацько-татарського війська?

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110319

3. Гетьманство Ю. Хмельницького. Поділ українських земель на Лівобережну і Правобережну Гетьманщину

• Що спричинило поділ Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну? Яким є ваше ставлення до правління гетьманів Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького?

Ставши гетьманом, Ю. Хмельницький вирішив налагодити відносини з Московською державою. Під час переговорів у Переяславі московські воєводи відхилили український проєкт і нав’язали новий договір на основі змінених «Березневих статей», що дістав назву Переяславські статті 1659 р.

Гетьман Юрій Хмельницький. Невідомий художник. XVII ст.

Нові обмеження, що містили Переяславські статті, викликали обурення в більшості козацтва. У воєнній кампанії 1660 р., вирішальна битва якої відбулася поблизу міста Чуднів (тому її назвали Чуднівська) на Правобережжі, польсько-татарська армія завдала поразки козацько-московській. Московський воєвода Петро Шереметьєв після капітуляції від імені царя відмовився від України. Ще одним наслідком став перехід Ю. Хмельницького на бік Польщі й підписання Слободищенського трактату 1660 р. Його було укладено на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами.

Бій під Конотопом. Художник П. Андрусів

• Висловіть припущення, який епізод битви відобразив художник.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110320

Підписання Слободищенського трактату призвело до політичного розколу в українському суспільстві. Якщо на Правобережжі козацька рада, що відбулася восени 1660 р. в Корсуні, схвалила його, то козаки деяких лівобережних полків відмовилися підтримати трактат й обрали своїм наказним гетьманом переяславського полковника Якима Сомка (рідного дядька Ю. Хмельницького). Він запросив на допомогу в боротьбі з гетьманом 15-тисячне московське військо на чолі з князем Г. Ромодановським. Спалахнула нова московсько-українська війна 1660—1663 рр. Як і попередня, вона відбувалася на тлі війни між Московською державою та Річчю Посполитою в 1654—1667 рр.

Яким Сомко. Невідомий художник.

Я. Сомко за допомогою царських військ зумів захопити Лівобережжя і, переправившись через Дніпро, рушив на Чигирин. Біля містечка Бужин в серпні 1662 р. Ю. Хмельницький разом з кримськими татарами вщент розгромив сили Я. Сомка і московитів. Після перемоги Ю. Хмельницький спробував відновити свою владу на Лівобережжі й усунути від влади Я. Сомка.

Ю. Хмельницький іде до монастиря. Невідомий художник. Початок XX ст.

Однак татари почали грабувати козацькі землі та брати ясир. Найбільше постраждала Чернігівщина. Це викликало гнів та обурення населення. Після завершення спільного з кримськими татарами походу восени 1662 р. на скликаній у Каневі Старшинській раді Ю. Хмельницький, зневірившись у можливості об’єднати під своєю владою всі українські землі, заявив про бажання зректися булави й прийняти чернецтво. На початку 1663 р. Генеральна рада задовольнила його відмову від гетьманства, і Ю. Хмельницький став ченцем Ірдинського монастиря, узявши ім’я Гедеон.

Козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663—1665 рр.), який був генеральним писарем за гетьманування Ю. Хмельницького.

Гетьман Павло Тетеря. Невідомий художник. XVII ст.

У той самий час на Лівобережжі за владу і московську прихильність розпочали боротьбу Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко (брат останньої дружини Б. Хмельницького) та отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. Московський воєвода Г. Ромодановський рекомендував царю зробити ставку на останнього.

У червні 1663 р. Чорна рада на околиці Ніжина обрала гетьманом Лівобережної Гетьманщини І. Брюховецького (1663—1668 рр.).

Словник

Чорна рада — термін, що позначає козацьку раду, у якій, крім старшини, брала участь і значна частина рядового козацтва. Означення «чорна» походить від слова «чернь» — так старшина називала рядових козаків і нижчі стани суспільства.

Повалення та арешт гетьмана Я. Сомка й обрання І. Брюховецького. Кадр з кінофільму «Чорна рада». Режисер М. Засєєв-Руденко. 2000 р.

Лівобережний гетьман І. Брюховецький у листопаді 1663 р. підписав із представниками царського уряду Батуринські статті. Порівняно з попередніми договірними статтями вони містили п’ять нових пунктів:

гетьманський уряд зобов’язувався безплатно забезпечувати продовольством розташовані на українських землях московські гарнізони;
гетьманський уряд зобов’язувався здійснювати заходи з повернення московських утікачів (їх переховування каралося смертю);
встановлювалася заборона для українських купців на продаж вина й тютюну в Московській державі;
заборонявся продаж хліба на Правобережну Гетьманщину й кримським татарам;
гетьманський уряд мав скласти списки всіх козаків, міщан і селян, а також зазначити розміри їхніх земельних володінь.

Гетьман Іван Брюховецький. Невідомий художник. XVІІ ст.

У вересні 1665 р. І. Брюховецький першим з українських гетьманів здійснив візит до Москви, де підписав нові статті, що значно посилювали залежність козацької України від царського уряду. Згідно з Московськими статтями:

українські землі й міста проголошувалися володіннями московського царя, а з їхнього населення (крім козаків, також не оподатковувалися виробництво тютюну і горілки, а також пасіки) стягувалися податки до царської скарбниці;
вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а гетьманські клейноди новообраний гетьман отримував від царя;
дипломатичні відносини гетьмана з іншими державами заборонялися;
Київську митрополію мав очолити московський ставленик;
гетьман позбавлявся права надавати українським містам самоврядування, відтепер це здійснював тільки цар;
збільшувалася кількість московських гарнізонів, вони розміщувалися в усіх основних містах, а повноваження московських воєвод суттєво зростали (збирання податків із некозацького населення, хліба на утримання гарнізонів, грошових зборів тощо). І. Брюховецький отримав від московського царя титул боярина та великі маєтки за проявлену поступливість.

Зверніть увагу

За гетьманування І. Брюховецького було проведено адміністративну реформу, яка закріпила на тривалий час адміністративний поділ Гетьманщини. Була впорядкована гетьманська канцелярія, у якій вирішували всі справи.

І. Брюховецький одразу присікав усі спроби окремих полковників налагодити відносини із царським двором. Спостерігався господарський розвиток Лівобережжя.

Для вас, допитливі

rnk.com.ua/110321

Так склався поділ території Гетьманщини на Правобережну, що визнавала владу Речі Посполитої, і Лівобережну, підпорядковану Московській державі.

Бій між протилежними партіями на Чорній раді. Художник А. Ждаха

• Простежте на прикладі цієї події, як відбувалася зміна лексичного значення слова: від конкретного («чорна» рада від участі в ній рядових козаків — черні) до символічного («чорна» у значенні «нещаслива», «лиховісна»). Поміркуйте, чи виправдана така символіка щодо названої події.

4. Спроби об’єднати Правобережну і Лівобережну Гетьманщину. Андрусівське перемир’я 1667 р.

• Чому спроба об'єднати Гетьманщину в 1663—1664 рр. виявилася невдалою? Дайте оцінку початку правління гетьмана П. Дорошенка.

Кожен гетьман покладався на силу і покровителя, щоб об’єднати українські землі. У жовтні 1663 р. на Лівобережну Гетьманщину рушило польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром, кримські татари та правобережні козацькі полки на чолі з гетьманом П. Тетерею.

У той самий час у короля був план походу на Москву, щоб остаточно вирішити питання боротьби за українські землі з Московською державою. Проте цей похід, що тривав до березня 1664 р., зазнав поразки попри вдалий початок. Чималу роль у цьому відіграла жорстокість, яку проявляло польське військо щодо українців. Фактично похід перетворився на каральну акцію. Особливо цим відзначився гетьман Речі Посполитої С. Чарнецький. З його ім’ям пов’язаний негідний вчинок щодо поховання гетьмана Б. Хмельницького в церкві хутора Суботова. Це відвернуло від підтримки поляків правобережні полки й такого видатного діяча, як І. Богун (під час походу був наказним гетьманом, у лютому 1664 р. загинув за нез’ясованих обставин).

Повернувшись із невдалого походу, польська шляхта почала відновлювати свої порядки на Правобережжі. У відповідь спалахнуло повстання проти польської влади, унаслідок якого П. Тетеря втік до Речі Посполитої.

Новим гетьманом Правобережжя було обрано Петра Дорошенка (1665—1676 рр.). Він зумів відновити діяльність державних органів та зміцнити свою владу. Першочерговим завданням новообраний гетьман вважав об’єднання двох частин українських земель.

УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА В 1659—1667 рр.

• Що дало змогу Московській державі й Речі Посполитій здійснити поділ Гетьманщини? Якими були передумови розколу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну?

У цей період також тривала війна між Московською державою та Річчю Посполитою. Виснаживши матеріальні й людські ресурси, обидві держави схилялися до примирення. Дізнавшись про це, П. Дорошенко вирішив діяти на випередження. За допомогою кримських татар він розгромив під Браїловом польське військо (грудень 1666 р.), тим самим перешкодивши його намірам розміститися на Правобережжі.

Карти

rnk.com.ua/110322

1. Похід польського короля Яна II Казимира на Лівобережжя. 2. Розділ України за Андрусівським договором 1667 р.

У той самий час у січні 1667 р. в селі Андрусово, що під Смоленськом, Московська держава та Польща уклали угоду про перемир’я на 13,5 років. На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка. Згідно з умовами Андрусівського перемир’я закріплювався такий поділ українських земель: Правобережжя (без Києва) відійшло до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишилися за Московією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.

Цікаві факти

У Польщі Люблінський трибунал засудив П. Тетерю до довічного вигнання. Він виїхав до міста Ясси, де був почесним гостем молдавського господаря, і звідти передавав султану Османської імперії інформацію про становище в Речі Посполитій. Агенти польського уряду марно намагалися вмовити його повернутися до Варшави. Навесні 1671 р. П. Тетерю було отруєно і він помер.

На кожному березі Дніпра гетьмани не вірили в зраду своїх сюзеренів і просили відмовитися від угоди. Восени 1667 р. цар проігнорував козацькі протести та схвалив перемир’я. Однак ще більшою несподіванкою стало укладення в грудні 1667 р. московсько-польського військового союзу. Договір допускав можливість спільних дій проти козаків.

Гетьман Петро Дорошенко. Невідомий художник. XIX ст.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

внутрішню і зовнішню політику гетьмана І. Виговського;
чинники, що зумовили вибух громадянської війни в Гетьманщині;
Гадяцьку угоду та реакцію на неї українського суспільства та сусідніх держав;
спроби Ю. Хмельницького врятувати Гетьманщину від Руїни;
розкол Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну;
початок правління гетьмана П. Дорошенка;
Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московією та його наслідки для Гетьманщини.

Працюємо з хронологією

1658 p.	Гадяцька угода
1659 p.	Конотопська битва
1663 p.	Чорна рада
1663 p.	Батуринські статті
1663—1664 pp.	Похід польського короля Яна II Казимира і правобережного гетьмана П. Тетері на Лівобережжя
1665 p.	Московські статті
1667 p.	Андрусівське перемир'я

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. У якому місті в 1663 р. відбулася Чорна рада, яка сприяла розколу Гетьманщини?

2. Поясніть, чому на підписання Андрусівського перемир’я між Московським царством і Річчю Посполитою не були запрошені ні лівобережний гетьман І. Брюховецький, ні новообраний правобережний гетьман П. Дорошенко.

Застосовуємо і аналізуємо

3. Простежте за картою атласу перебіг:

1) подій українсько-московської війни 1658—1659 рр.;

2) походу польського короля і правобережного гетьмана на Лівобережжя.

4. Розв’яжіть хронологічні задачі.

1) Скільки років протримався при владі гетьман І. Виговський?

2) Коли відзначатимуть 500-річчя Гадяцької угоди?

3) Скільки років тому стався розподіл Гетьманщини між Річчю Посполитою і Московською державою?

5. Проаналізуйте зміст угод, які були укладені гетьманами в 1658—1665 рр. Чи можна стверджувати, що вони були нерівноправними?

6. Працюємо в парах. Обговоріть і визначте етапи обмеження прав Української козацької держави в 1654—1667 рр. Які методи використовувала Московська держава в обмеженні прав козацької України?

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Метод «Спільний проєкт». Доберіть експонати для віртуального музею «Конотопська битва» та складіть екскурсійну розповідь про цю подію.

8. Працюємо разом. Метод «Мозковий штурм». Чому перемога під Конотопом не додала авторитету гетьману І. Виговському?

9. Працюємо разом. Метод «Кола Венна». У чому полягали відмінності Гадяцької угоди від Зборівської угоди 1649 р. і Березневих статей 1654 р.? Умови договорів із якою державою були прийнятнішими для подальшого розвитку Гетьманщини: із Московією чи Річчю Посполитою? Обґрунтуйте свою думку.

10. Працюємо в малих групах. Створіть проєкт сторінки в соціальних мережах одного з гетьманів України (І. Виговський, І. Брюховецький, Ю. Хмельницький, П. Тетеря). Поміркуйте, які дописи там були б зроблені. Хто і як їх міг прокоментувати? Результати роботи обговоріть у класі.

Зміст