Історія України. 8 клас. Галімов

§ 21. Розгортання воєнно-політичних подій у 1654-1657 рр.

Тестові завдання

rnk.com.ua/109599

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які перемоги здобуло українське військо в 1652 р.?
2. Яким було становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.?
3. У чому, на вашу думку, полягали основні причини прийняття Гетьманщиною протекторату московського царя?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

про перебіг воєнних дій у 1654—1655 рр.;
як і чому відбулася зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького;
про дії козацького війська в Польщі в 1657 р.;
про Б. Хмельницького як людину, політичного діяча й полководця.

1. Воєнна кампанія 1654-1655 рр.

• Якими були переваги й недоліки союзу з Московським царством для Української козацької держави?

У січні 1654 р. уряд Речі Посполитої, дізнавшись про події в Переяславі, готувався до нової великої війни з Московською державою. У лютому-березні 1654 р. його 20-тисячне військо вдерлося на Поділля та Брацлавщину й спустошило 20 населених пунктів. Так, місто Немирів було взяте в облогу і знищене після відмови здатися. Проте дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення та протидію козацьких військ на чолі з В. Томиленком та І. Богуном частини Речі Посполитої відступили.

У той час головні воєнні дії розгорталися на білоруських землях і Смоленщині. На вимогу царя в травні 1654 р. Б. Хмельницький спрямував туди 18-тисячне козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Іваном Золотаренком. До кінця 1654 р. московські війська захопили південь Білорусі та всю Смоленщину.

Наказний гетьман Іван Золотаренко — відомий козацький ватажок, що був сином корсунського міщанина, який подався в козаки. Невідомий художник. XVII ст.

Кримський ханат теж негативно поставився до рішень Переяславської ради. Б. Хмельницький проігнорував вимогу Ісляма III Герая розірвати союз із Московською державою, і тоді хан спочатку уклав мирну угоду з Річчю Посполитою, а потім підписав із Московською державою «Вічний договір» про взаємну допомогу «проти будь-якого ворога».

У жовтні-листопаді 1654 р. 30-тисячне військо Речі Посполитої на чолі з коронним гетьманом С. Потоцьким вступило на Поділля. Воно діяло з надзвичайною жорстокістю щодо місцевого мирного населення.

На початку грудня в Козацьку державу вдерлося та приєдналося до армії Речі Посполитої 20-тисячне військо на чолі з кримським ханом Мехмедом IV Гераем. Болісно переживаючи спустошення Поділля, Б. Хмельницький очікував на прибуття московських військ. Нарешті до нього приєдналися 10—12 тис. осіб із війська воєводи Василя Шереметьева.

Зверніть увагу

Восени 1654 р. козаки й місцеве населення чинили опір об'єднаному 50-тисячному війську Речі Посполитої і Кримського ханату на Брацлавщині. Містечко Буша (неподалік Вінниці) стало символом протистояння. Три дні Буша відбивала напади. Спустошення Брацлавщини тривало до кінця 1654 р. Загинуло понад 30 тис. жителів. Десятки тисяч людей утекли до Молдавського князівства. Влада Речі Посполитої, не бажаючи платити татарським воїнам за допомогу, розрахувалася з ними десятками тисяч місцевих жителів, яких віддали в ясир.

Історико-культурний заповідник «Буша» (Вінницька область)

• За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про заповідник «Буша».

Гетьман із 40—42-тисячною козацько-московською армією вирушив до Умані. Вирішальна битва відбулася 19—21 січня 1655 р. неподалік села Охматів. Противники билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили до 30 тис. осіб (битву назвали Дрижипольською). Ніхто не здобув переваги, але й не мав сил продовжувати воєнну кампанію.

Просування об’єднаного війська Речі Посполитої в глиб українських земель було зупинено. Намагаючись зруйнувати військовий союз противників, гетьман повідомив османського султана Мехмеда IV, що згоден прийняти його протекторат. У відповідь султан наказав кримському хану не чинити нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Козацькі війська наказного гетьмана І. Золотаренка взяли Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Гродно. Із півночі на Річ Посполиту рушив шведський король Карл X Густав, що претендував на її корону, і швидко захопив Варшаву та Краків.

Б. Хмельницький вирішив скористатися сприятливою ситуацією та звільнити з-під коронної влади західноукраїнські землі. 19 вересня 1655 р. козацько-московська армія взяла в облогу Львів. Пізніше вона захопила Ярослав, Люблін, Яворів, Янів та інші міста, вийшовши подекуди до Вісли і за Сян. Однак шведський король вимагав від Б. Хмельницького зняти облогу зі Львова й відступити до Гетьманщини. До того ж гетьман дізнався, що кримський хан Мехмед IV Герай, порушивши заборону османського султана, разом з ордою вдерся на українські землі та просувається до Львова.

Козаки під Львовом у 1655 р. Невідомий художник. XVII ст.

У цій ситуації наприкінці жовтня Б. Хмельницький наказав своєму війську відступати. Напередодні він зустрівся з послом короля Речі Посполитої та заявив про готовність укласти мир і надати допомогу в боротьбі з противниками. В обмін на це гетьман пропонував йому відмовитися від претензій на володіння «всім Руським князівством» і визнати приєднання до нього західноукраїнських земель.

Під час відступу козацько-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбили напад. З огляду на це в листопаді 1655 р. під Озерною Мехмед IV Герай уклав угоду з Б. Хмельницьким про невтручання Кримського ханату в боротьбу Гетьманщини та Московської держави з Річчю Посполитою, відновлення козацько-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

• Працюємо разом. Метод «Тонкі й товсті запитання». Проаналізуйте переваги й недоліки союзу з Московським царством для Гетьманщини.

2. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичних орієнтирів Б. Хмельницького

• Чому Б. Хмельницький вважав Віленське перемир'я порушенням Московською державою умов «Березневих статей»? У чому полягала зміна зовнішньополітичного курсу гетьмана?

Суперечності, що загострювалися між Московською державою та Швецією через Балтію, у травні 1656 р. призвели до війни. Через неможливість воювати на два фронти Московська держава погодилася на пропозицію Речі Посполитої про укладення миру. У серпні-жовтні 1656 р. у Вільні відбулися переговори, що закінчилися підписанням договору. За Віленського перемир’я умовами воєнні дії між Московським царством і Річчю Посполитою припинялися. Держави домовилися вести спільні воєнні дії проти Швеції.

Посли Речі Посполитої пропонували обрати московського царя Олексія Михайловича на польський престол після смерті Яна II Казимира. Територія Гетьманщини визначалася за умовами Білоцерківського договору в межах Київського воєводства. У разі обрання московського царя правителем Речі Посполитої Гетьманщина залишалася у її складі.

Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини викликало невдоволення гетьмана та старшини. У Віленському перемир’ї вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Б. Хмельницький активізував зусилля з укладення військово-політичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханату.

Переправа козацького війська, очолюваного наказним гетьманом А. Ждановичем, через Віслу під Варшавою 15 червня 1657 р. Гравюра (фрагмент). Художник Е. Дальберг. 1657 р.

У грудні 1656 р. в угорському місті Раднот було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Раднотський договір засвідчив, що трансільванський князь Дьердь II Ракоці та шведський король Карл X Густав, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення. Наприкінці грудня 1656 р. Б. Хмельницький без відома Московського царства вирішив підтримати вторгнення в Польщу Дьєрдя II Ракоці. Гетьман відправив йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом А. Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість козацького війська сягала 18—20 тис. осіб.

Працюємо з джерелом

Із листа гетьмана Б. Хмельницького до короля Швеції Карла X Густава (1656 р.)

...Для того щоб приязнь могла зміцнюватися та перетворюватися на тривалі зв'язки, немає засобу кращого, ніж той, щоб з обох сторін визначали її безсумнівна вірність і непорушна сталість... Про те сповіщаю цим (листом), що як від початку підняли ми зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестаємо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з'єднані й пов'язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв'язком, ніж тим, яким ми зобов'язані обом найяснішим воєводам Молдавського князівства й найсвітлішому князеві Трансільванії... (Історія України. Джерельний літопис. — К. : КВІЦ, 2012. — С. 180)

• Працюємо в парах. Обговоріть і визначте, які відносини прагнув установити зі шведським королем Б. Хмельницький.

Трансільванський князь швидко пройшов Галичиною. Під Перемишлем до нього приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили назустріч армії шведського короля, щоб далі діяти разом. Після об’єднання військ за наполяганням Карла X Густава було вирішено завдати рішучого удару Речі Посполитій. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін, а згодом Варшаву. Однак незабаром становище союзників погіршилося.

Цікаві факти

Дослідники припускають, що ймовірним місцем поховання праху Б. Хмельницького може бути «Семидубова гора» неподалік Суботова (Черкаська область). Існує також версія, що гетьмана поховали в Іллінській церкві (склеп було знайдено у 2019 р.).

Смерть Б. Хмельницького. Художник Т. Шевченко. 1836 р.

Б. Хмельницький як особистість, політик і полководець

rnk.com.ua/110318

У Короні Польській розгорнувся широкий визвольний рух. Через це та після нападу Данії на Швецію Карл X Густав залишив польську територію. Одночасно із цим польські війська розпочали дії у Трансільванії, а до Корони Польської як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дьєрдь II Ракоці вступив у переговори з польським командуванням і здався. До козаків А. Ждановича в цей час приїхав московський посланець і попередив, що вони воюють без згоди царя. До того ж серед козацтва поширилися чутки, що стан здоров’я Б. Хмельницького різко погіршився і він доживає останні дні. А. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому.

За деякими свідченнями, хворий гетьман тяжко сприйняв поразку спільного походу трансільванських і козацьких військ до Корони Польської. У липні 1657 р. Б. Хмельницький помер.

Дружини Б. Хмельницького: Ганна Сомко (1), Гелена Чаплинська (2), Ганна Золотаренко (3). Художник Н. Атамась

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

особливості воєнної кампанії 1654—1655 рр.;
вплив укладення Віленського перемир'я на рішення Б. Хмельницького змінити напрям зовнішньої політики Гетьманщини;
наслідки поразки союзу Козацької держави, Трансільванії та Швеції;
значення особи Б. Хмельницького в перебігу Хмельниччини.

Працюємо з хронологією

1655 р.	Битва під Охматовом
1656 р.	Віленське перемир'я
Кінець 1656 — 1657 р.	Спільний похід трансільванських і козацьких військ проти Польщі та його поразка

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Яке українське місто взяла в облогу українсько-московська армія 19 вересня 1655 р.?

2. Укажіть найважливіші, на вашу думку, воєнно-політичні події кампанії 1654—1655 рр.

3. Як відбувався похід козацького війська до Польщі наприкінці 1656 — 1657 р.?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Простежте за картою атласу перебіг воєнних дій у 1654—1657 рр.

5. Закінчіть складати таблицю «Хмельниччина».

6. Працюємо разом. Метод «ПРЕС». Обговоріть проблемне питання. Зміна Б. Хмельницьким зовнішньополітичних орієнтирів Козацької держави в 1656 р. стала виправданим кроком, успіхом, необхідністю, помилкою в його політиці чи чимось іншим? Поясніть свою думку.

Оцінюємо і створюємо

7. Працюємо в малих групах. Метод «Дебати». У своєму щоденнику тогочасний литовський політичний діяч Альбрехт Радзивілл зазначав: «Хмельницький тримав русинів у такому послуху, що вони були здатні на все лише за одним його помахом». Чи згодні ви з таким твердженням? Обґрунтуйте свою думку.

8. Підготуйте статтю до соціальної мережі за темою «Моє бачення досягнень і помилок Б. Хмельницького в роки Хмельниччини».

9. За додатковими джерелами напишіть біографічну довідку про дружин Б. Хмельницького (Ганну Сомко, Гелену Чаплинську, Ганну Золотаренко).