Історія України. 8 клас. Галімов

§ 20. Козацька держава в системі міжнародних відносин

Тестові завдання

rnk.com.ua/109598

ПРИГАДАЙТЕ

1. Працюємо в малих групах. Обговоріть та охарактеризуйте релігійну ситуацію в тогочасній Європі.
2. Які європейські країни належали до католицького та протестантського таборів?
3. Якими були особливості міжнародних відносин у Західній Європі на середину XVII ст.?

ОПРАЦЮВАВШИ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ:

яке місце посідала Гетьманщина в міжнародних відносинах тогочасної Європи;
про особливості зовнішньої політики Гетьманщини;
як розвивалися відносини між Козацькою державою та Московським царством у роки війни;
про положення українсько-московського договору 1654 р.

1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах ранньомодерної Європи

• Які міжнародні чинники були сприятливими для національно-визвольної боротьби українського народу, а які — ні? Поясніть свою думку.

Події, які з 1648 р. відбувалися на українських землях у складі Речі Посполитої, не залишили байдужими правителів країн Західної і Центральної Європи. Проте в Європі, де в рік початку Хмельниччини завершилася перша загальноєвропейська Тридцятилітня війна, визначальним залишався релігійний чинник. Саме тому ставлення до подій у Козацькій державі суттєво відрізнялося з огляду на належність до католицького або протестантського табору.

Більшість католицьких країн — Франція, Іспанське королівство, австрійські Габсбурги, Папська держава, князівства Південної Німеччини — одразу негативно сприйняли події Хмельниччини та підтримали свого союзника Річ Посполиту.

Папа Римський Інокентій X закликав католицькі держави надати допомогу Речі Посполитій у боротьбі з українським козацтвом і застерігав польський уряд від найменших поступок йому. Він надіслав королю й сейму Речі Посполитої досить різкий протест проти укладення Зборівської угоди. Папа заспокоївся лише тоді, коли польський уряд пояснив, що ця угода є вимушеним кроком і дотримуватися її умов Річ Посполита не збирається. Австрійські Габсбурги, ослаблені Тридцятилітньою війною та протистоянням із протестантською Швецією, не мали можливості надати збройну допомогу Речі Посполитій, але дозволили їй набирати у військо найманців у своїх володіннях.

Цікаві факти

Своє несхвалення подій Хмельниччини активно висловлювали представники Папи Римського. Так, у 1648—1652 рр. Іоанн Торрес, повідомляючи про події на українських землях і характеризуючи дії польських військ, писав, що це «наші перемоги» або «наші невдачі», а справу, за яку вів боротьбу на цих землях уряд Речі Посполитої, вважав справою католицької церкви.

Дари в Чигирині. Художник Т. Шевченко. 1844 р.

• Що, на вашу думку, прагнув повідомити художник про Козацьку державу? Поясніть, чому ви так вважаєте.

Серед католицьких держав на події в козацькій Україні позитивно відреагувала Венеційська республіка, яка вбачала в українському козацтві вагому й корисну для себе антитурецьку силу. Після укладення Зборівської угоди Венеційська республіка спробувала об’єднатися з козацтвом проти Османської імперії. Влітку 1650 р. із цією пропозицією до Б. Хмельницького прибуло венеційське посольство на чолі з А. Віміною. Зважаючи на тогочасні події, виступ козаків проти османського султана був приречений, і гетьман відмовився.

Серед держав протестантського табору, до яких належали Швеція, Англія, Нідерланди та князівства Північної Німеччини, переважало позитивне ставлення до боротьби козацтва проти влади Речі Посполитої. Вони були зацікавлені в ослабленні останньої як однієї з найбільших католицьких країн. Швеція завдяки перемозі в Тридцятилітній війні набула значного впливу на європейську політику. Саме її позиція завадила австрійським Габсбургам надати збройну допомогу Речі Посполитій. Шведський уряд уважно стежив за подіями на українських землях і стягував війська до польського кордону, плануючи вторгнення в ослаблену війною країну. У 1655 р. Швеція розпочала війну з Річчю Посполитою, більша частина армії якої брала участь у воєнних діях на українських землях.

Скористатися послабленням Речі Посполитої зумів курфюрст бранденбурзький Фрідріх Вільгельм, який у цей час правив об’єднаною Бранденбург-Прусською державою. Пруссія була васалом Речі Посполитої. Фрідріх Вільгельм відмовився виконувати свої васальні обов’язки й виступати на боці польського короля у війнах та домігся звільнення Пруссії з-під польської залежності.

• Працюємо разом. Метод «Акваріум». Обговоріть міжнародні чинники національно-визвольної боротьби українського народу.

Б. Хмельницький і польські посли. Ескіз до картини. Художник І. Петров

Зверніть увагу

Держави, з якими Гетьманщина підтверджувала зовнішньополітичні зв'язки за часів Б. Хмельницького:

Волоське князівство
Корона Польська
Молдавське князівство
Венеційська республіка
Кримський ханат
Османська імперія
Шведське королівство
Московське царство
Угорське королівство
Бранденбург-Прусська держава
Велике князівство Литовське
Трансільванське князівство

2. Зовнішня політика Гетьманщини

• Укажіть здобутки Козацької держави в зовнішній політиці.

Успіхи в роки Хмельниччини були зумовлені досягненнями гетьмана в зовнішній політиці. Повстанню передували зважена зовнішньополітична підготовка, пошук союзників. Головне завдання зовнішньої політики гетьмана полягало у створенні умов для вдалого завершення війни з Річчю Посполитою та зміцненні становища й визнання Гетьманщини як окремої держави.

Для реалізації головної мети боротьби — створення та утвердження Козацької держави — гетьман намагався скористатися геополітичними прагненнями провідних держав у регіоні: Речі Посполитої, Османської імперії, Московського царства, Шведського королівства та Священної Римської імперії. Головною складністю було те, що кожна із цих держав мала власні плани на українські землі, а створення Козацької держави вони або заперечували, або розглядали як засіб дестабілізації противника.

Спочатку гетьман намагався знайти компроміс із владою Речі Посполитої, використовуючи союз із Кримським ханатом і Молдавським князівством, за якими стояла Османська імперія, щоб збільшити свої сили й мати додатковий тиск на противника. Крім того, Б. Хмельницький намагався узаконити свою владу через династичний союз із Молдавським князівством. Проте ці дипломатичні зусилля не дали бажаного результату. Союзники Кримського ханату та Молдавське князівство мали власні прагнення, які іноді розходилися з діями гетьмана, а залежність від Османської імперії робила їх несамостійними в подальших діях.

Проте навіть за таких умов Б. Хмельницькому вдалося домогтися, щоб на Гетьманщину змушені були зважати великі держави. До того ж Національно-визвольна війна значно ослабила Річ Посполиту. Це створило передумови для залучення до конфлікту суперників Речі Посполитої в боротьбі за землі Центрально-Східної і Північної Європи. Османська імперія, Московське царство, Шведське королівство, австрійські Габсбурги були не проти приєднати володіння Речі Посполитої. Кожна із цих держав представляла і релігійний напрям у розвитку подій: Османська імперія — мусульманський світ, Московське царство — православ’я, Швеція була лідером протестантських країн, Габсбурги — традиційною опорою католицького світу.

Працюємо з джерелом

Із промови Б. Хмельницького на раді в Переяславі (8 січня 1654 р.)

...зібралися ми на раду, щоб ви з нами обрали собі володаря з чотирьох, кого ви хочете. Перший є турецький цар, який багато разів через своїх послів закликав нас під своє володіння; другий — кримський хан; третій — польський король; четвертий є православний московський государ... Турецький цар — це бусурман: всім вам відомо, якої біди зазнають наші браття, православні християни... Кримський хан також бусурман: ми його поневолі прийняли до дружби, і якого нестерпного лиха ми зазнали! Яка неволя, яке нещадне пролиття християнської крові, які утиски від польських панів, — розповідати не треба: самі ви все знаєте... А православний християнський... цар східний є з нами одного благочестя грецького закону, однієї віри... (Історія України. Джерельний літопис. — К. : КВІЦ, 2012. — С. 173)

• Працюємо в парах. Обговоріть зміст джерела і дайте відповіді на запитання. 1. Як гетьман пояснював народу союз із московським царем? 2. Чому Б. Хмельницький наголошував на релігійному питанні?

Із початку війни Б. Хмельницький намагався залучити ці сили на свій бік. Так, гетьман уклав із султаном Османської імперії угоду, за якою українські купці могли без перешкод плавати Чорним морем і на 100 років звільнялися від сплати мита.

Наприкінці 1653 р. Б. Хмельницький опинився в ситуації вибору, який союз є вигіднішим. З огляду на складне становище Козацької держави умови союзу диктувала могутніша сторона.

3. Укладення Гетьманщиною угоди з Московською державою в 1654 р.

• Чи була угода з Московською державою вимушеним кроком для Гетьманщини? Що підписання «Березневих статей» означало для Московської держави та Гетьманщини?

Від серпня 1651 до травня 1653 р. в Москві майже безперервно працювали козацькі посольства, які намагалися домовитися про отримання допомоги. У червні 1653 р. Б. Хмельницький попередив московську сторону, що в разі затягування переговорів прийме протекторат османського султана. У жовтні 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив: «Військо Запорозьке з містами й землями прийняти під государеву високу руку», а Речі Посполитій оголосив війну.

Цікаві факти

Оригінал угоди 1654 р. в Україні досі не знайдено через втрату всього гетьманського архіву. На сьогодні відомі лише його списки-перекази російською мовою.

Для цього до Гетьманщини вирушило московське посольство, очолюване боярином Василем Бутурліним. Для вирішення питання про прийняття протекторату московського царя в січні 1654 р. в Переяславі скликали військову раду, яка підтримала його пропозицію перейти в підданство московського царя.

Словник

Протекторат — форма залежності однієї держави від іншої, могутнішої. Держава, що перебуває під протекторатом, має певну автономію у внутрішніх справах, але питання оборони, зовнішньої політики, а також найважливіші питання внутрішньої політики контролює сильна сторона.

Після ради в Переяславі московські посли вирушили до Гетьманщини, де, за їхніми даними, присягу склали 127 338 осіб. Водночас серед козацької старшини відмовилися присягати Іван Богун, Іван Сірко та деякі інші. Тривалий час не хотіли присягати козаки Запорозької Січі. Опирався цьому й Київський митрополит Сильвестр Косів.

Переяславська рада 1654 р. Гравюра. Невідомий художник

• Працюємо в малих групах. Що спонукало Б. Хмельницького укласти «Березневі статті» з Московською державою? Які були політичні та військові передумови цього рішення? Чому деякі козацькі старшини та духовенство відмовилися підтримати «Березневі статті»? Які аргументи вони висловлювали проти угоди?

У березні 1654 р. до Москви прибули українські посли й подали царю «Просительні статті про права всього малоросійського народу». Узгоджений під час переговорів варіант угоди дістав назву «Березневі статті». За домовленостями цар обіцяв зберігати й не порушувати права та привілеї Війська Запорозького, надані польськими королями й великими князями литовськими.

Працюємо з джерелом

Із виступу І. Богуна (1654 р.)

У Московщині панує найогидніше рабство. Там немає й бути не може нічого власного, бо все є власністю царя. Московські бояри титулують себе «рабами царськими». Увесь народ московський є рабом. У Московії продають людей на базарі, як у нас худобу. Приєднатися до такого народу — це гірше, ніж скочити живим у вогонь. (Історія русів / Пер. з рос.: Іван Драч. — К. : Веселка, 2003. — 2-ге вид. — 365 с.)

• Які аргументи проти союзу Гетьманщини з Московською державою наводив І. Богун?

Козацький реєстр визначали в кількості 60 тис. осіб. Податки мали збирати українські урядники й передавати їх до царської скарбниці. Гетьмана і старшину обирали козаки на раді. Гетьману дозволяли підтримувати відносини з іншими державами лише з відома царя. Відносини з польським королем і турецьким султаном заборонили. Залишався давній поділ на стани зі своїми правами й привілеями. Щодо українського населення зберігали чинність місцеві закони і звичаї. На посади можна було призначати представників місцевого населення. За православним духовенством визнавали права на майно, яким воно володіло.

Зверніть увагу

Після Переяславської ради Б. Хмельницький планував, що обидві сторони за європейською традицією складуть присягу. Однак В. Бутурлін заявив, що цар своїм підданим не присягає. Б. Хмельницький владнав конфлікт, заявивши, що Військо Запорозьке погоджується скласти присягу в односторонньому порядку.

Козацька сторона погоджувалася на право московського царя тримати в Києві воєводу з військовою залогою та розташувати свої війська на кордоні з Річчю Посполитою. У разі нападів татар на українські землі передбачалася організація спільних дій. Московська держава зобов’язувалася вступити у війну з Річчю Посполитою навесні 1654 р. Завдяки «Березневим статтям» Козацька держава дістала можливість за допомогою Московської держави довести війну з Річчю Посполитою до перемоги. Проте водночас ця угода відкрила шлях для майбутньої московської експансії українських земель.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

вплив утворення Козацької держави на міжнародні відносини Ранньомодерної доби;
значення зовнішньої політики Б. Хмельницького для існування Козацької держави;
причини звернення гетьмана по допомогу до Московської держави та зміст «Березневих статей» 1654 р.

Працюємо з хронологією

Січень 1654 р.	Переяславська рада
Березень 1654 р.	«Березневі статті»

Запитання і завдання

Знаємо і розуміємо

1. Яка католицька держава позитивно сприймала події в Козацькій державі, убачаючи в українському козацтві корисну для себе антитурецьку силу?

2. Охарактеризуйте місце Козацької держави в тогочасних міжнародних відносинах Європи.

3. Як відбулося оформлення протекторату Московської держави над Гетьманщиною?

Застосовуємо і аналізуємо

4. Покажіть на карті атласу держави, із якими підтримувала зовнішньополітичні зв’язки Козацька держава за часів Б. Хмельницького.

5. Розв’яжіть хронологічну задачу. За курсом всесвітньої історії визначте, скільки років розділяє завершення Тридцятилітньої війни та початок Швецією війни проти Речі Посполитої. Як ви вважаєте, чи існував для Швеції зв’язок між цими подіями? Чому?

6. Чим можна пояснити відмінності у ставленні до Козацької держави країн Європи, що належали до католицького й протестантського таборів?

7. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Які обмеження і переваги містили умови «Березневих статтей» для Війська Запорозького? Спрогнозуйте, як це вплинуло на його військову та політичну діяльність.

Оцінюємо і створюємо

8. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення за темою (на вибір):

1) Богдан Хмельницький — дипломат.

2) «Березневі статті».

9. Працюємо в малих групах. Оцінюючи «Березневі статті» 1654 р., історикиня О. Апанович зазначала, що ця угода не була для України ні трагедією, ні ганьбою. Поясніть, як ви розумієте таку думку. За додатковими джерелами складіть довідкове повідомлення про оцінки «Березневих статей» українськими та зарубіжними вченими.

Зміст